Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №420/10535/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/10535/26

Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТ-БУД» до Приморського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2026р. ТОВ «ТТ-БУД» звернулося до суду із позовом до Приморського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), у якому просило:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тетяни Стоніс (нині Тетяни Ахремової) щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 38812грн. від 7.02.2025 в межах виконавчого провадження №77121874;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тетяни Стоніс від 7.02.2025 ВП №77122331 про відкриття виконавчого провадження;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тетяни Стоніс від 7.02.2025 ВП №77121874 про відкриття виконавчого провадження;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тетяни Стоніс від 7.02.2025 ВП №77121874 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тетяни Стоніс від 7.02.2025 ВП №77121874 про арешт коштів боржника;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тетяни Стоніс від 11.02.2025 ВП №77121874 про арешт коштів боржника;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тетяни Ахремової від 3.12.2025 ВП №77121874 про розшук майна боржника;

- зобов`язати головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тетяну Ахремову винести постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №77121874 та виконавче провадження ВП №77122331.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 3.06.2022р. Приморським ВДВС було відкрито виконавче провадження ВП №69160085 з виконання наказу суду по цій справі. Постановою Приморського ВДВС у м.Одесі від 6.02.2025р. по виконавчому провадженню ВП №69160085 виконавчий документ наказ про примусове виконання ухвали суду по справі №916/2463/14 від 25.04.2015р. було повернуто стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». Разом з цим було знято арешт з коштів та майна в межах ВП №69160085. Після повернення виконавчого документу стягувачу Постановою Приморського ВДВС у м.Одесі від 7.02.2025р. по виконавчому провадженню ВП №69160085 виділено в окреме виконавче провадження про стягнення з ТОВ «ТТ БУД» виконавчого збору. 7.02.2025р. постановою Приморського ВДВС у м. Одесі ВП №77121874 відкрито виконавче провадження про стягнення виконавчого збору 1 388 112грн. 7.02.2025р. постановою Приморського ВДВС у м.Одесі ВП №77121874 визначено боржника ТОВ «ТТ-Буд» щодо суми мінімальних витрат 369грн. 7.02.2025 постановою Приморського ВДВС у м.Одесі ВП №77121874 накладено арешт на грошові кошти що містяться на відкритих рахунка ТОВ «ТТ-Буд» у межах суми 1 388 481грн. 11.02.2025р. постановою Приморського ВДВС у м. Одесі ВП №77121874 накладено арешт на грошові кошти що містяться на рахунках в ПАТ «МТБ БАНК». 3.12.2025р. постановою Приморського ВДВС у м.Одесі ВП №77121874 оголошено розшук майна ТОВ «ТТ-БУД», а саме рухомого майна, що належить останньому.

Також 7.02.2025р. постановою Приморського ВДВС у м.Одесі ВП №77122331 про відкриття виконавчого провадження після повернення виконавчого документу стягувачу постановою Приморського ВДВС у м.Одесі від 7.02.2025р. по виконавчому провадженню ВП 69160085 виділено в окреме виконавче провадження про стягнення з ТОВ «ТТ-БУД» витрат 269грн.

Поряд з цим постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко Анни Володимирівни 6.02.2025р. відкрито виконавче провадження ВП №77112219, з примусового виконання Наказу Господарського суду по справі №916/2463/14, а саме стягнення 13 881 120,04грн. Та Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко Анною Володимирівною від 6.02.2025р. накладено арешт на кошти, які містяться на рахунках боржника у банківській установі: ПАТ «МТБ Банк» МФО 328168. 6.02.2025р. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко Анни Володимирівни в рамках ВП №77112219 про стягнення з боржника основної винагороди постановлено стягнути з ТОВ «ТТ-БУД» основну винагороду у сумі 1 388 112грн. Після стягнення з ТОВ «ТТ-БУД» основної суми заборгованості та суми винагороди у сумі 1 388 112,04грн. 25.08.2025р. Постановами приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко Анни Володимирівни знято арешт з коштів та знято арешт з розшуку майна ТОВ «ТТ-БУД».

29.08.2025р. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко Анни Володимирівни знято розшук з майна ТОВ «ТТ-БУД». 29.08.2025р. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко Анни Володимирівни виконавче провадження з примусового виконання щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ-Буд" на користь Управління капітального будівництва Одеської міської ради 13 881 120,04грн. сплачених Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради на виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.09.2015р. по справі №916/2463/14 закінчено.

Позивач вказав на те, що після виконання наказу господарського суду Одеської області №916/2463/14 та стягнення приватним виконавцем Мельниченко Анною Володимирівною винагороди у сумі 1 388 112,04грн., відповідач в свою чергу 26.08.2026р. також стягнув виконавчий збір у розмірі 937 098,96грн., що є протиправним з огляду на те, що Приморським ВДВС у м.Одеса не виконувалось рішення щодо стягнення з ТОВ «ТТ-БУД» основної суми заборгованості, тобто відбулося подвійне стягнення виконавчого збору.

Фактично державним виконавцем 7.02.2025р. було виділено в окреме виконавче провадження №77121874 про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження та №77122331 про стягнення витрат.

Позивач зазначив, що із матеріалів виконавчого провадження ВП 69160085 вбачається, що державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень суду та судового наказу по справі №916/2463/23 про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум заборгованості, які державний виконавець не стягнув у примусовому порядку. Крім того, при стягненні виконавчого збору та витрат виконавчого провадження відповідно до ч.3 ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження» без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою відбулося стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору без реального виконання рішення суду.

Отже, позивач вважає, що у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження двічі, які визначені у спірних постановах, а отже, такі постанови не відповідають вимогам ЗУ «Про виконавче провадження».

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тетяни Стоніс від 7.02.2025 ВП №77122331 про відкриття виконавчого провадження.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тетяни Стоніс від 7.02.2025 ВП №77121874 про відкриття виконавчого провадження.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяни Стоніс від 7.02.2025 ВП №77121874 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяни Стоніс від 7.02.2025 ВП №77121874 про арешт коштів боржника.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетяни Стоніс від 11.02.2025 ВП №77121874 про арешт коштів боржника.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тетяни Ахремової від 3.12.2025 ВП №77121874 про розшук майна боржника.

Зобов`язано головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тетяну Ахремову винести постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №77121874 та виконавче провадження ВП №77122331.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Приморського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ТТ-БУД» судовий збір у розмірі 18 636,8грн..

В апеляційній скарзі Приморський відділ ДВС у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем прийнято оскаржувані постанови з порушенням чинних норм законодавства, а тому вони підлягають скасуванню.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.09.2015р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 7.12.2015р. у справі №916/2463/14, позов ТОВ «ТТ-Буд» задоволено частково; стягнуто з Управління Одеської міськради на користь ТОВ «ТТ-Буд» 13 808 040,04грн. збитків та 73 080грн. судового збору, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 13 808 040,04грн. збитків солідарно з Департаменту фінансів Одеської міської ради - відмовлено.

15.12.2015р. на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2015р. - господарським судом видано судовий наказ щодо стягнення з Управління Одеської міськради на користь ТОВ "ТТ-Буд" 13 808 040,04грн. збитків та 73 080 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2016р. рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2015р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 7.12.2015р. у справі №916/2463/14 скасовано, прийнято у справі нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ «ТТ-Буд» про стягнення з Управління Одеської міськради та Департаменту фінансів Одеської міської ради 13 808 070,04грн збитків; стягнуто з ТОВ «ТТ-Буд» на користь Управління Одеської міськради 80 388грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 87 696грн. судового збору за розгляд касаційної скарги; доручено Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

8.04.2016р. на виконання постанови Вищого господарського суду України від 30.03.2016р. - господарським судом видано судовий наказ щодо стягнення з ТОВ "ТТ-Буд" на користь Управління Одеської міськради 80 388грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 87 696грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

8.04.2016р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява Управління Одеської міськради про поворот виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2016р. заяву Управління Одеської міськради, в порядку ст.122 ГПК України, у справі №916/2463/14 задоволено частково; здійснено поворот виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2015 у справі № 916/2463/14; стягнуто з ТОВ «ТТ-Буд» на користь Управління Одеської міськради 13 881 120,04грн, сплачених Управлінням Одеської міськради на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2015 у справі №916/2463/14; в решті заяви відмовлено.

На виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 25.04.2016р. по справі №916/2463/14 Господарським судом Одеської області видано наказ про примусове виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 25.04.2016р. у справі №916/2463/14.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 4.08.2016р. відкрито виконавче провадження ВП №51829566.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 3.09.2018р., виконавчий документ наказ №916/2463/14, в межах ВП №51829566, повернуто стягувачу без виконання, на підставі п.2,7 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

5.11.2020р. Приморським ВДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було відкрито виконавче провадження ВП №63500859 з примусового виконання вищевказаного наказу суду від 25.04.2016р.

Постановою Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.12.2021р. по виконавчому провадженню ВП №63500859 виконавчий документ було повернуто Стягувачу без виконання на підставі п.7 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

3.06.2022р. Другим Приморським ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №69160085 з виконання наказу суду по справі № 916/2463/14.

Також, 3.06.2022р. в межах виконавчого провадження ВП №69160085 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 388 112грн. та стягнення витрат у розмірі 269грн.

Постановою Приморського ВДВС у м.Одесі від 6.02.2025р. по виконавчому провадженню ВП №69160085 виконавчий документ наказ про примусове виконання ухвали суду по справі №916/2463/14 від 25.04.2015р. було повернуто стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

6.02.2025р. приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77112219 з виконання наказу суду по справі №916/2463/14.

6.02.2025р. приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. в межах виконавчого провадження ВП №77112219 винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 1 388 112грн., постанову про арешт коштів.

29.08.2025р. приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №77112219, на підставі п.9 ч.1 ст.39, 40 ЗУ «Про виконавче провадження».

Також, 29.08.2025р. в межах виконавчого провадження ВП №77112219 приватним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів та постанову про зняття майна у розшук.

7.02.2025р. головним державним виконавцем Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77121874 з виконання постанови №69160085 від 3.06.2022р. про стягнення з ТОВ «ТТ-Буд» виконавчого збору у розмірі 1 388 112грн.

7.02.2025р. головним державним виконавцем Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в межах виконавчого провадження №77121874 винесено постанову про арешт коштів боржника та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

11.02.2025р. головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження №77121874 винесено постанову про арешт коштів боржника.

3.12.2025р. головним державним виконавцем Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження № 77121874 винесено постанову про розшук майна боржника.

Також, 7.02.2025р. головним державним виконавцем Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 771222331 з виконання постанови № 69160085 від 3.06.2022р. про стягнення з ТОВ «ТТ-Буд» витрат у розмірі 269грн.

Позивач не погодився із вказаними постановами державного виконавця, у зв`язку із чим звернувся до суду з позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних постанов, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їхню незаконність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (надалі - Закон №1404-VІІІ).

Положеннями п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За правилами ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно із ч.1 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.8 ст.27 Закону №1404-VІІІ, під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

За правилами частин першої та четвертої статті 42 Закону №1404-VІІІ кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Приписами ст.45 Закону №1404-VІІІ визначено, що розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ч.1-5 ст.31 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 2.06.2016р. за №1403-VIII (надалі - Закон №1403-VIII) за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Положеннями ч.7 цієї ж статті Закону №1403-VIII передбачено, що приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Кабінет Міністрів України на виконання статті 31 Закону №1403-VIII прийняв Постанову від 8 вересня 2016р. №643, якою затвердив Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (надалі - Постанова №643).

Положеннями п.12 цього Порядку передбачено, що розмір основної винагороди приватного виконавця становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Вирішуючи питання щодо застосування правових норм у подібних правовідносинах, Верховний Суд у своїй постанові від 21 липня 2022р. у справі №320/6215/19 зазначив, що Закон №1404-VIII містить прогалину у правовому регулюванні процедури стягнення з боржників виконавчого збору і основної винагороди за виконання одного й того ж виконавчого документа.

При цьому, виконавче законодавство містить норму (ч.8 ст.27 Закону №1404-VIII), у якій обумовлений випадок, коли виконавчий збір не стягується або припиняється стягуватися у зв`язку з участю приватного виконавця у процедурі виконання того ж самого виконавчого документа. На відміну від решти положень виконавчого законодавства, тільки ця норма Закону №1404-VIII регулює подібні суспільні правовідносини.

Вказана норма містить правило стосовно неможливості подальшого стягнення виконавчого збору, якщо надалі виконавчий документ буде виконувати не державний, а приватний виконавець, а також спрямована на те, щоб не допустити одночасного стягнення з боржника виконавчого збору і основної винагороди. Ця норма покликана уникнути подвійної плати боржником зазначених коштів. Тож її застосування дозволяє розв`язати спір стосовно справедливості подвійного стягнення плати державному і приватному виконавцям за виконання одного й того ж виконавчого документа.

На основі цього, Верховний Суд вважав, що для розв`язання означеної проблеми та з метою ефективного захисту прав й інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, до подібних правовідносин слід застосувати за аналогією закону частину восьму статті 27 Закону №1404-VIII.

Застосовуючи положення частини восьмої статті 27 Закону №1404-VIII до спірних правовідносин Верховний Суд зробив такий висновок: «у разі коли державний виконавець повернув виконавчий лист за заявою стягувача і розпочав стягнення виконавчого збору, а після цього стягувач пред`явив цей лист до виконання приватному виконавцю, який у свою чергу відкрив виконавче провадження й виніс постанову про стягнення основної винагороди у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутих сум, то надалі виконавчий збір не стягується. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент відкриття приватним виконавцем провадження з виконання того ж самого виконавчого документа стягнута частина виконавчого збору не повертається».

Застосування аналогії закону дозволило Суду також зробити висновок, що у такому випадку належний та ефективний спосіб захисту, здатний відновити й захистити права боржника, полягає у закінченні виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору.

Суд зазначив, що правовою основою для закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору у подібному випадку слід розглядати як загальні підстави, перелік яких наведений у частині першій статті 39 Закону №1404-VIII, так і частину восьму статті 27 цього Закону, яка у таких обставинах має характер спеціальної підстави для закінчення виконавчого провадження.

Зважаючи на вжиті у частині восьмій статті 27 Закону №1404-VIII часові маркери для її застосування:., то застосування аналогії закону до правовідносин дозволяє виснувати, що право на захист виникає з дня відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження з виконання того самого документа, який раніше був на виконанні у державного виконавця.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 13 квітня 2023р. у справі №160/695/22, від 19 серпня 2025р. №380/22356/23, від 27 листопада 2025р. по справі №280/672/24.

Аналізуючи вищевказане, судова колегія вважає, що одночасне стягнення виконавчого збору і основної винагороди за виконання одного й того ж виконавчого документа призводить до подвійного стягнення грошових сум, що стягується з боржника за примусове виконання рішення, що є неприпустимим.

Отже, судова колегія вважає, що відповідач діяв не у спосіб, визначений Законом №1404-VIII, а тому постанови від 7.02.2025р. ВП №77122331 та від 7.02.2025р. ВП №77121874 про відкриття виконавчого провадження є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, як вбачається з вищевикладеного, протиправність дій відповідача виражається саме в прийнятті постанов від 7.02.2025р. ВП №77122331 та від 7.02.2025р. ВП №77121874.

Що стосується вимог про визнання протиправними та скасування постанов від 7.02.2025р. ВП №77121874 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, від 7.02.2025р. ВП №77121874 про арешт коштів боржника, від 11.02.2025р. ВП №77121874 про арешт коштів боржника, від 3.12.2025р. ВП №77121874 про розшук майна боржника, то судова колегія вважає, що вказані вимоги є похідними вищевказаним, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, судова колегія бере до уваги позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 липня 2022р. у справі №320/6215/19, згідно якої адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин і задоволеними в адміністративному судочинстві можуть бути лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище і захистити порушене, на його думку, право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет і підстави позову), характер порушеного права позивача і можливість його захисту в обраний ним спосіб, зокрема, встановити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Своєю чергою, відсутність порушеного права або неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позову.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що звернувшись до суду з позовною вимогою про визнання протиправною і скасування постанови позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного, на його думку, права. З урахуванням висновків Суду щодо застосування аналогії закону, належним та ефективним способом захисту такого права є закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору.

Отже, вимоги про зобов`язання головного державного виконавця Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тетяну Ахремову винести постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №77121874 та виконавче провадження ВП №77122331, є також обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026р. – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук