Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №495/1781/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 495/1781/26

Суддя першої інстанції - Попов В.Ф.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року у справі №495/1781/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просила:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, викладену у листі від 30 січня 2026 року №2096/Ф1200-26, щодо виплати допомоги на поховання;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити допомогу на поховання у розмірі двомісячної пенсії, призначеної ОСОБА_2 на момент смерті.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року позовні вимоги задоволені частково. Суд:

- визнав протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання від 29 січня 2026 року №909190853436;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання за померлу ОСОБА_2 .

У задоволені іншої частини позову відмовив.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року у справі №495/1781/26, в якій апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року у справі №495/1781/26.

23 вересня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

30 вересня 2026 року справа призначена до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 , громадянка України, уродженка м. Стаханов, Луганської області, Україна, є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №5111-5001074956 від 14 квітня 2022 року.

ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Луганській області з заявою, в якій просила виплатити їй допомогу на поховання ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11 січня 1967 року позивач є донькою ОСОБА_2 .

Рішенням ГУ ПФУ в Луганській області від 29 січня 2026 року №909190853436 позивачці відмовлено у оформленні та виплаті допомоги на поховання, зазначено, що за життя пенсіонерка з заявою про поновлення виплати пенсії не зверталась, пенсія за період з 01 серпня 2023 року по 30 вересня 2023 не нараховувалась та не виплачувалась. На момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону №1058-IV у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду.

До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Згідно зі статтею 53 Закону №1058-IV у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Пунктом 5.1 Порядку №22-1 вказано, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за №691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно із п.5.2 Порядку №22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась із заявою щодо виплати допомоги на поховання за померлу ОСОБА_2 (її матір), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, ГУ ПФУ в Луганській області прийняло рішення про відмову в оформленні та виплаті позивачу допомоги на поховання, з огляду на те, що на момент смерті померла ОСОБА_2 не отримувала пенсію.

Надаючи оцінку вищезазначеному, колегія суддів зазначає, що відповідачем не заперечується обставина, що за життя ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону №1058.

Водночас, факт припинення з 01 серпня 2023 року виплати пенсії з причини тривалого її неотримання жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть, при зупиненні нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 зберігала статус пенсіонера з отриманням всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законами №1058, що їй належать.

Припинення виплати пенсії не є підставою для автоматичної втрати права на її отримання та отримання інших належних виплат, зокрема, на допомогу на поховання. Право на таку допомогу виникає у зв`язку з фактом смерті особи, а не з фактом отримання або неотримання пенсії в конкретний період.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що хоча ОСОБА_2 на момент смерті фактично не отримувала пенсію, оскільки проживала на тимчасово окупованій території та виплату пенсії їй було припинено, однак пенсія мала нараховуватися, відповідач може визначити розмір допомоги «в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті», тобто пенсії, яка їй належала та повинна була бути нарахована.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивач виконав усі умови, визначені Законом №1058-IV та Порядком №22-1, у зв`язку із чим підстави для відмови у виплаті допомоги на поховання у відповідача відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Більше того, не є юридично спроможними твердження суб`єкта владних повноважень стосовно заборони Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Луганській області судового збору, оскільки відшкодування позивачу у такий спосіб понесених судових витрат відповідає положенням статті 139 КАС України, які є спеціальними в контексті спірного питання.

Суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам та правильно визначив правову природу спірних правовідносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв