Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №160/12021/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/12021/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Тооде Ю.В.

розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року (суддя Неклеса М.О.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться зазначена справа.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0774042407 від 25.12.2024; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0775182407 від 25.12.2024; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0774142407 від 25.12.2024; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0774262407 від 25.12.2024; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПН» №0774202407 від 25.12.2024.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року позов задоволено частково.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати сформоване Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення форми «ПС» за №0774262407 від 25.12.2024 р.

У задоволені іншої частини позовних вимог, – відмовити.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 у справі № 160/12021/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0774042407, №0775182407, №0774142407, №0774202407 від 25.12.2024 року.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задовольнити повністю, а саме: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0774042407 від 25.12.2024 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0775182407 від 25.12.2024; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0774142407 від 25.12.2024; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПН» №0774202407 від 25.12.2024.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 у справі № 160/12021/25 залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було враховано, що позивачем під час перевірки підтверджено наявність первинних документів, фактичну сплату грошових коштів та обґрунтовану номенклатуру сировини, яка закуповується на постійній основі підприємцем для ведення своєї господарської діяльності, що повною мірою відповідає вимогам ПКУ щодо вірності формування витрат підприємця за весь перевіряємий період взагалі та в грудні 2023 р. в тому числі.

Номенклатура сировини, витрати на яку позивач здійснив з 26.12.23 по 28.12.2023 (наведена в Таблиці 20 акту перевірки) повністю відповідає господарському призначенню діяльності, яку здійснював ФОП, а саме – СКЛО, ГЕРМЕТИК, СЕНДВІЧ-ПАНЕЛЬ, БУТИЛ, СТРІЧКА МЕТАЛЕВА. Сплата за сировини саме такої номенклатури здійснювалась підприємцем на постійній основі в 2019р., в 2020р., в 2021р. та за весь період, який перевірявся, але жодних сумнівів щодо господарського призначення такої номенклатури чи в інших періодах не виникало.

Висновки про те, що зокрема в період з 26.12.2023 по 31.12.2023 відсутні реалізації або використання в виробництві готової продукції (склопакетів) не відповідає дійсності, так як 28.12.2023 позивач відвантажив ТОВ «ВІКНА ВІКОНДА» ( код ЄДРПОУ 40207010) склопакети, сендвіч панелі на суму – 2 000 024,30 грн. (в т. ч ПДВ 333 337,38 грн.). Реалізація підтверджена видатковою накладною № 304 від 28.12.2023.

Зазначено, що висновки відповідача щодо порушення п. 177.10 ст. 177 ПКУ, а саме не належне ведення обліку доходів та витрат за період з 01.01.2019р. по 31.12.2023р. , що виразилось у безпідставному завищення суми одержаного доходу, завищення задекларованих документально підтверджених витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу від здійснення діяльності відображених у додатках Ф2 декларації про доходи та майно за 2023 рік і відповідно заниження податкових зобов`язань з ПДФО за 2023 рік в сумі 345 352, 39 грн. та військового збору в сумі 28 779,36 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Також зазначено, що вимоги щодо обов`язкового ведення бухгалтерського обліку не розповсюджуються на фізичних осіб - підприємців. Згідно з пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 ПКУ платник податків має право обирати самостійно метод ведення обліку доходів і витрат Згідно з п.177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Податкове законодавство не встановлює конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають ідентифікуватись ті чи інші господарські операції.

Зазначено, що позивач не зобов`язаний вести бухгалтерський облік, здійснювати документальне оформлення операцій з передачі сировини в виробництво, списання сировини та матеріалів у виробництво, випуску готової продукції, обліку залишків виробництва, обліку залишків готової продукції.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року у справі № 160/12021/25 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не врахував, що висновки документальної планової виїзної перевірки в частині не відображеня інформації про нараховані та виплачені доходи за ознакою доходу « 157» за період І кв.2019р. - ІVкв.2023р. в податкових розрахунках за формою №1-ДФ, 4-ДФ є правомірними.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності – ФОП від 03.09.1997, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів економічної діяльності позивача належить (код КВЕД):

- 23.12 формування й оброблення листового скла (основний);

- 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

- 46.90 неспеціалізована оптова торгівля;

- 77.39 надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

Наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 » за №4839-П від 09.10.2024 р. на підставі п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82, п.п. 69.35-2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями та п. 2 ч. 1 ст. 13, п.п. 9-25 п. 9 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 р. зі змінами та доповненнями було наказано провести планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 21.10.2024 р. тривалістю 20 робочих днів й перевірку провести за період діяльності з 01.01.2019 по 31.12.2023 з метою встановлення дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У період з 21.10.2024 по 15.11.2024 на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 » за №4839-П від 09.10.2024 та з урахуванням повідомлення №829 від 09.10.2024 фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача, за результатами якої відповідачем складено Акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.12.2023 2 за №3657/04-36-24-08/ НОМЕР_1 від 22.11.2024.

За висновками акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем:

- п. 177.10 ст. 177 ПКУ, а саме не належне ведення обліку доходів та витрат за період з 01.01.2019 по 31.12.2023, що виразилось у безпідставному завищення суми одержаного доходу, завищення задекларованих документально підтверджених витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу від здійснення діяльності відображених у додатках 2 декларацій про доходи та майно за 2019, 2023;

- п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПКУ в частині заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в загальній сумі 369 461, 38 грн., у т.ч. 2019 році – 24 108, 99 грн., 2023 році – 345 352, 39 грн.;

- п.п. 1.2 п. 16-1 підр. 10 р. ХХ, ст. 177 ПКУ в частині заниження податкових зобов`язань з військового збору у розмірі 30 788, 44 грн., в т.ч. 2019 році - 2009, 08 грн., 2023 році – 28 779, 36 грн.;

- п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 ПКУ, в частині заниження податкових зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 862 946 грн., у тому числі по періодам: грудень 2019 року - 4384 гр., жовтень 2020 року – 50 067 грн., грудень 2023 року - п. 201.1 ст. 201 ПКУ з урахуванням п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 ПКУ в частині не реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної по обсягам постачання в частині не нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за грудень 2023 року по обсягу постачання на суму – 4 042 475 грн.;

- абз. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2015 р. за №111/26556 в частині подання відомостей не в повному обсязі за період І кв. 2019 р. - IV кв. 2023 р.;

- абз. 1 п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 7 Закону України від 08.07.10 Nє2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у результаті чого:

занижено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2019-2020 роки у загальній сумі 166 705, 93 грн., в т.ч: за 2019 рік – 109 485, 49грн., за 2020 рік – 57 220, 44 грн.;

завищено показник нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2021-2023 рік у загальній сумі – 749 628, 66 грн., в т.ч.: за 2021 рік – 87 835, 76 грн., за 2022 рік – 129 971, 54 грн., 2023 рік – 531 821, 36 грн.;

- абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4, ч. 8. ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI (зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної сплати сум з єдиного внеску нарахованого роботодавцю на суми заробітної плати, інших виплат в період з 20.10.2023 р. по 16.11.2023 р.

ФОП ОСОБА_1 направив відповідачу заперечення на акт перевірки.

За результатами розгляду заперечень позивача контролюючий органом складено лист за №84678/6/04-36-24-07 від 19.12.2024 р., в якому зазначено щодо правомірності висновків податкового органу в акті перевірки.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області 25.12.2024 сформовано:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» за №0775182407, яким контролюючий орган збільшив суму грошового зобов`язання позивача по податку на додану вартість на загальну суму 1 078 682, 50 грн. (в т.ч.: за податковими зобов`язанням на 862 946, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 215 736, 50 грн.);

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» за №0774262407, яким контролюючий орган застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 1012, 00 грн. по платежу «Податок на доходи фіз. осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п»;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» за №0774042407, яким контролюючий орган збільшив суму грошового зобов`язання позивача за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на загальну суму 461 812, 73 грн. (в т.ч.: за податковими зобов`язанням на 369 461, 38 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 92 365, 35 грн.);

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» за №0774142407, яким контролюючий орган збільшив суму грошового зобов`язання позивача за платежем «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на загальну суму 38 485, 55 грн. (в т.ч.: за податковими зобов`язанням на 30 788, 44 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 7697, 11 грн.);

- податкове повідомлення-рішення форми «ПН» за №0774202407, яким контролюючий орган застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 3400, 00 грн. по платежу «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Позивач оскаржив вищезазначені податкові повідомлення-рішення №0775182407, №0774042407, №0774142407, та №0774262407 від 25.12.2025 в адміністративному порядку шляхом подання до ДПС України скарги за №13/01 від 13.01.2025.

Рішенням Державної податкової служби України №7135/6/99-00-06-01-02-06 від 13.03.2025 скаргу позивача залишено без задоволення.

Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що в цій частині правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідачем не було доведено.

Колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 16.1.2, 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлений обов`язок платників податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, а також подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України, платником податку є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Підпунктами 164.1.1-164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, окрім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється за правилами, визначеними ст. 177 ПК України.

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПК України, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

У відповідності до положень п.п. 174.1-174.4 п. 177.4 ст. 177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать, зокрема:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України, не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 ПК України, фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Відповідно до пп. 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 ПК України остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд першої інстанції вірно врахував, що положення пункту 177.4 статті 177 ПК України прямо вказують про можливість віднесення підприємцем до складу витрат звітного періоду виключно витрат, пов`язаних із безпосереднім отриманням доходу. Таким чином, для набуття права на обліковування витрат відповідно до положень зазначеної статті має бути наявним прямий зв`язок між понесеними витратами з отриманим доходом. При цьому зазначені у вказаній правовій нормі види витрат умовно можна віднести до категорій: прямі матеріальні витрати, на оплату праці, на сплату ЄСВ, інші витрати (загальновиробничі, адміністративні тощо).

Відповідно до пунктів 6, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №318 від 31.12.1999, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Законом України №1621-VII від 31.07.2014 р. підрозділ 10 розділу XX Перехідних положень ПК України доповнено пунктом 161, яким тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлено військовий збір.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014, який набрав чинності з 01.01.2015, оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України (пункт 161 підрозділ 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України).

Позивач є платником військового збору відповідно до п. 162.1 ст. 162 ПК України, об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України.

Для резидента - це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Як встановив суд першої інстанції, під час здійснення планового заходу контролю, ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановлено, що згідно даних обліку доходів і витрат у період з 01.01.2018 по 31.12.2023 ФОП ОСОБА_1 здійснював формування й оброблення листового скла та у 2023 році також надавав послуги з виготовлення склопакетів з листового скла.

Оподаткування одержаних доходів від здійснення господарської діяльності за вищевказаний період позивач здійснював на загальній системі оподаткування, обліку та звітності та був платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, податку на додану вартість (далі – ПДВ), військового збору, єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених п.44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПК України, фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які, провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Наказом Міністерства доходів і зборів №481 від 16.09.2013 р. затверджено «Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність».

Законом України №786-IX від 14.07.2020 р. внесені зміни до п. 177.10 ст.177 ПК України: Фізичні особи-підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України №261 від 13.05.2021 р. (набрав чинність 16.07.2021) затверджено Типову форму обліку доходів і витрат, в якому затверджено Порядок ведення типової форми за якою здійснюється облік доходів та витрат, фізичними особами - підприємцями і фізичними особами які проводять незалежну професійну діяльність.

Відповідачем за результатами перевірки ведення ФОП ОСОБА_1 обліку доходів та витрат встановлено неналежне ведення обліку доходів та витрат, а саме: сума доходу, документально підтверджені витрати та чистий дохід занесено в книгу обліку доходів та витрат однією строчкою за відповідний рік в періоді з 01.01.2019 по

31.12.2023, а не за правилами зазначеними в Порядку №261.

Перевіркою дотримання встановленого порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п.177.10 ст. 177 ПКУ, в частині неналежного ведення обліку доходів і витрат за період з 01.01.2019 по 31.12.2023, що виразилось у завищення суми загального одержаного доходу, завищенні задекларованих документально підтверджених витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу від здійснення діяльності відображених у додатках Ф2 декларацій про доходи та майно за 2019, 2023 роки, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності (опис порушення у п.п. 2.2 акту перевірки).

Відповідно до первинних документів, наявної податкової інформації, виписок банку про рух грошових коштів встановлено, що ФОП ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду отримував дохід в безготівковій формі за основними видами діяльності.

У господарській діяльності позивача, пов`язаної з формуванням й обробленням листового скла (виготовлення стекло пакетів) контрагентами ФОП ОСОБА_1 (покупці) були, зокрема, ТОВ «ВІКНА ВІКОНДА» (40207010), ТОВ «ЄВРОВІКНА КР» (38334618), ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЯРМИС» (33856526), ТОВ «МІТАЛЛ ІНКОМ» (39718264) та інші суб`єкти господарювання.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 визначено суми одержаного доходу за період 2019-2023 рр. на підставі первинних документів.

При перевірці правильності визначення позивачем доходу, відображеного у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за період з 01.01.2019 по 31.12.2023 відповідачем встановлено наступне.

Протягом 2019 року згідно первинних документів: банківських виписок про рух грошових коштів по розрахунковим рахункам, видаткових накладних, книги обліку доходів та витрат встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за 2019 рік одержано доходу - 70054977,50 грн. (без ПДВ).

Протягом 2020 року згідно первинних документів: банківських виписок про рух грошових коштів по розрахунковим рахункам, видаткових накладних, книги обліку доходів та витрат встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за 2020рік одержано доходу - 68153507,25 грн. (без ПДВ).

Протягом 2021 року згідно первинних документів: банківських виписок про рух грошових коштів по розрахунковим рахункам, видаткових накладних, книги обліку доходів та витрат встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за 2021 рік одержано доходу - 96626876,90 грн. (без ПДВ).

Протягом 2022 року згідно первинних документів: банківських виписок про рух грошових коштів по розрахунковим рахункам, видаткових накладних, книги обліку доходів та витрат встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за 2022 рік одержано доходу - 109222940,50 грн. (без ПДВ).

Протягом 2023 року згідно первинних документів: банківських виписок про рух грошових коштів по розрахунковим рахункам, видаткових накладних, книги обліку доходів та витрат встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за 2023 рік одержано доходу - 150287592,88 грн. (без ПДВ). (Додаток до акту Nє3).

Згідно відображеного у додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік сума одержаного доходу складає 151317880,70 грн., розбіжність становить (-) 1030287,78 грн.

Як зазначив відповідач, вказана вище розбіжність виникла за рахунок включення до доходу товарів (робіт, послуг), які відвантажені, але не сплачені покупцями.

Суд апеляційної інстанції вірно врахував відсутність доказів на підтвердження зворотного.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «Р» за №0774042407 від 25.12.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на загальну суму 461 812, 73 грн. (в т.ч.: за податковими зобов`язанням на 369 461, 38 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 92 365, 35 грн.).

Перевіркою було встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 , зокрема, п. 177.2, п. 177.4, п.177.10 ст. 177 ПК України, що виразилось у безпідставному завищення суми одержаного доходу, завищення задекларованих документально підтверджених витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу від здійснення діяльності відображених у додатках 2 декларацій про доходи та майно за 2019, 2023 роки, що призвело до заниження загального оподатковуваного доходу позивача у загальній сумі 2 052 563, 23 грн. (в т.ч.% за 2019 рік на суму 133 938,83 грн., та за 2023 рік на суму 1918624,40 грн.).

ФОП ОСОБА_1 у період з 01.01.2019 р. по 31.12.2023 р. здійснював діяльність з виготовлення та реалізації склопакетів.

При перевірці первинних документів: рахунків, накладних, видаткових накладних, актів виконаних робіт, банківських виписок, відомостей нарахування та виплати заробітної плати, були визначені фактичні витрати, пов`язані з провадженням господарської діяльності:

За 2019 рік документально підтверджені витрати склали 69 360 866,04 грн., в т.ч:

- вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції - 59 837 370,20 грн. (Додаток до акту №4);

-витрати на заробітну плату та пов`язані з нею нарахування - 7 211 217,18 грн.;

- інші витрати – 2 312 278,66 грн. (Додаток до акту №5), а саме: РКО – 43155,18 грн. ; інформаційні/консультаційні послуги (інтернет, оформл. ел. ключів) – 27965,50 грн.; оренда приміщень, обладнання – 1301243,5 грн.; ЄСВ з ФОП – 43219,04 грн.; Вивезення та захоронення ТПВ – 4643,32 грн.; Малоцінні швидкозношувальні предмети - 423130,37 грн.; Запчастини, господарчі товари - 401687,68 грн.; Ремонт обладнання - 16067,40 грн.; Транспортні послуги - 51166,67 грн.

Документально підтверджені витрати за 2019 рік визначено відповідно первинних документів (виписки банку, видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг), відомості на виплату заробітної плати) на підставі та в межах задекларованих витрат в Додатку Ф2 до декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік

За 2020 рік документально підтверджені витрати склали 67 273 506,58 грн., в т.ч:

- вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції - 57 084 606,69 грн. (Додаток до акту №6);

- витрати на заробітну плату та пов`язані з нею нарахування - 8081650,84 грн.;

- інші витрати - 2 107 249,05грн. (Додаток до акту №7), а саме: РКО – 42 237,37 грн.; Інформаційні/консультаційні послуги (інтернет, оформл.ел.ключів) – 14 226,33 грн.; оренда приміщень, обладнання – 1 366 160 грн.; ЄСВ з ФОП – грн.; Вивезення та захоронення ТПВ – 4752,17грн.; Малоцінні швидкозношувальні предмети - 426 388,57грн.; Запчастини, господарчі товари - 130 602,30грн.; Наклейки до слопакетів, канцтовари – 107 465,64 грн.; Транспортні послуги - 15 416,67грн.

За 2021 рік документально підтверджені витрати склали 95140123,52 грн., в т.ч:

- вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції - 84 708 198,01 грн. (Додаток до акту №8);

-витрати на заробітну плату та пов`язані з нею нарахування - 8412480,57 грн.;

- інші витрати - 2 019 444,94 грн. (Додаток до акту №9), а саме: РКО – 33 266,41 грн.; Інформаційні/консультаційні послуги (інтернет, оформл.ел.ключів) – 22 636,50 грн.; оренда приміщень, обладнання – 1 451 560 грн.; Наклейки до слопакетів, канцтовари– 118 343,22грн.; Вивезення та захоронення ТПВ – 6 188,34 грн.; Малоцінні швидкозношувальні предмети – 234 106,63 грн.; Запчастини, господарчі товари - 49 677,17грн.; Транспортні послуги – 103 666,67 грн.

За 2022 рік документально підтверджені витрати склали 107 550 660, 71 грн., в т.ч:

- вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції - 97 397 955,03 грн. (Додаток до акту №10);

- витрати на заробітну плату та пов`язані з нею нарахування - 7494118,33 грн.;

- інші витрати – 2 658 587,35грн. (Додаток до акту №11), а саме: РКО – 50 918,82грн.; Інформаційні/консультаційні послуги (інтернет, оформл.ел.ключів) – 26 573,0 грн.; оренда приміщень, обладнання – 1 661 560грн.; ЄСВ з ФОП – 114 514,09 грн.; Вивезення та захоронення ТПВ – 4 793,03 грн.; Малоцінні швидкозношувальні предмети – 478 275,73 грн.; Запчастини, господарчі товари – 148 373,57 грн.; Наклейки до слопакетів, канцтовари - 173 579,11грн.

За 2023 рік документально підтверджені витрати склали 144 745 598,66 грн., в т.ч:

- вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції - 132 492 199,94 грн. (Додаток до акту №12);

-витрати на заробітну плату та пов`язані з нею нарахування - 7 612 069,26 грн.;

-інші витрати - 4 641 329,46 грн. (Додаток до акту №13), а саме: РКО – 8 691,20 грн.; Інформаційні/консультаційні послуги (інтернет, оформл.ел.ключів) – 45704,0грн.; оренда приміщень, обладнання – 2799560 грн.; ЄСВ з ФОП – 265320 грн.; Вивезення та захоронення ТПВ – 4983 грн.; Малоцінні швидкозношувальні предмети- 569235,87грн.; Запчастини, господарчі товари - 661317,45грн.; Ремонт обладнання 30546,28 грн.; Транспортні послуги - 6333,33грн.; Наклейки до склопакетів, канцтовари - 249638,33грн.

Перевіркою було встановлено, що згідно наданих до перевірки первинних документів, даних ЄРПН ФОП ОСОБА_1 було придбано в період з 26.12.2023 по 28.12.2023 товарно матеріальні цінності на суму 4850968 грн., без ПДВ - 4042473,31 грн. (Бутил Bostik 2000 7 кг, Герметик для вторинної герметизації склопакетів Ecopur C part A 200L, Сендвіч-панель 20 мм C 3х1.5 м/0.8 мм матовий, Скло товщиною 4 мм Clear Float Glass(Cover Sheet) у листах 3210*2250мм, Стрічка металева з покриттям 19мм х 0.6 мм, Скло листове прозоре FCLRN04.0 2250х3210 M1 030 DLF EC glass, clear,4mm,LES,2250х3210 М 1, Скло листове, 4мм, М1), які були оплачені ФОП ОСОБА_1 в грудні 2023 (у період з 26.12.2023 р. по 28.12.2023 р.).

В ході проведення перевірки на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2 ст. 85 ПК України було надано запит №4 від 06.11.2024, який вручено ФОП ОСОБА_1 06.11.2024 р. щодо технологічного процесу (технології виробництва) готової продукції (склопакетів) із зазначенням етапів, витраченого часу (на виробництво, сушку і т.д.), також правомірності віднесення до складу документально підтверджених витрат за 2023 рік та податкового кредиту з ПДВ за грудень 2023 по отриманим ТМЦ на загальну суму без ПДВ - 4042473,31 грн.

Позивачем у письмовій відповіді від 10.11.2024 р. на вказаний вище запит надано опис технологічного процесу виготовлення склопакетів. Тобто, строки виготовлення склопакетів залежать від складності замовлення, але не менше 2-4 діб.

Суд першої інстанції вірно врахував, що контролюючим органом в ході перевірки встановлено згідно наданої інформації, що залишки ТМЦ станом на 31.12.2023 у ФОП ОСОБА_1 були відсутні.

До заперечень ФОП ОСОБА_1 додаткової інформації про залишки товарно-матеріальних цінностей, напівфабрикатів, готової продукції станом на 31.12.2023 до контролюючого органу не було надано.

Суд вірно встановив, що ФОП ОСОБА_1 не надано документального підтвердження використання у виробництві ТМЦ, придбаних ним у період з 26.12.2023 р. по 28.12.2023 р. при виготовленні склопакетів, сендвіч панелей, відвантажених на адресу ТОВ «ВІКНА ВІКОНДА» (код ЄДРПОУ 40207010) 28.12.2023р. (відсутній перелік витрат, пов`язаних з виготовленням готової продукції).

Суд обґрунтовано погодився з відповідачем про завищення позивачем документально підтверджених витрат за перевіряємий період на загальну суму 3 313 251,06 грн., та, як наслідок, про порушення позивачем вимог п.177.2, 177.4, 177.10 ст. 177 ПК України.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «Р» за №0774142407 від 25.12.2024 яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на загальну суму 38 485, 55 грн. (в т.ч.: за податковими зобов`язанням на 30 788, 44 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 7697, 11 грн.).

За результатами проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 , зокрема, п.177.10 ст. 177 ПК України, що виразилось у безпідставному завищення суми одержаного доходу, завищення задекларованих документально підтверджених витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу від здійснення діяльності відображених у додатках 2 декларацій про доходи та майно за 2019, 2023 роки та виникло внаслідок неналежного ведення обліку доходів та витрат за період з 01.01.2019 по 31.12.2023.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 пункту 177.10. статті 177 ПК України, фізичні особи-підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до абзацу 1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно із приписами п.п. 1.1., 1.2, 1.3., 1.4., 1.5. п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» ПК України, платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Для резидента - це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання): іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено пл. 164.2.1 - 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст.177 ПК України.

Об`єктом оподаткування фізичної особи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним потова додо виручка у грошовій та негровій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (пл. 1.4 п. 16-1 підр. 10 р. ХХ ПКУ).

Перевіркою було встановлено заниження отриманого чистого доходу ФОП ОСОБА_1 за перевіряємий період від провадження господарської діяльності за 2019-2023 роки у загальній сумі 2052563,23 грн., у т.ч. 2019 - 133 938,83 грн., 2023 - 1918624,40 грн., що призвело до порушення позивачем вимог п.п. 1.2 п.16-1 підр. 10 р. ХХ, ст.177 ПКУ в частині заниження податкових зобов`язань з військового збору у розмірі 30788,44 грн. (в т.ч. 2019 році - 2009,08 грн., 2023 році - 28779,36 грн.).

Суд першої інстанції вірно врахував, що контролюючим органом правильно збільшено суму грошового зобов`язання за ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по сплаті військового збору прийнято ГУ ДПС у Дніпропетровській області правомірно.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «ПС» за №0774262407 від 25.12.2024 яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 1012, 00 грн. по платежу «Податок на доходи фіз. осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п».

За результатами проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 , зокрема, -абз. «б» п.176.2 ст.176 ПК України та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №4 від 13.01.2015 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2015 р. за №111/26556 в частині подання відомостей не в повному обсязі за період І кв. 2019 р. - IV кв. 2023 р.

Відповідно до акту перевірки ФОП ОСОБА_1 в податкових розрахунках за формою №1-ДФ, 4-ДФ не відображено інформацію про нараховані та виплачені доходи за ознакою доходу « 157», які відповідно наданих виписок банку виплачені наступним фізичним особам підприємцям:

- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 за І кв.2019р. сума виплаченого доходу 22147,2 грн., II кв.2019 - 56217,6 грн., III кв. 2019 - 56736,0 грн., IV кв. 2019 - 77184,0 грн., за І кв.2020 р. - 23385,6 грн., за II кв.2020 - 52761,6 грн., III кв. 2020 - 67564,8 грн., IV кв. 2020 - 79574,40 грн., за І кв.2021р. - 40924,80 грн., за II кв.2021 - 42134,4 грн., III кв. 2021 - 71568 грн., ІV кв. 2021р. - 57888,0 грн., за І кв.2022 р. - 48268,8 грн., за II кв.2022р. - 40665,60 грн., III кв. 2022р. - 97221,6 грн., IV кв. 2022р. - 52059,6 грн., за І кв.2023р. - 79056 грн., за II кв.2022р. - 104572,8 грн., III кв. 2023р. - 105321,6 грн., IV кв. 2023р.- 73728,0 грн.;

- ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , II кв. 2019р. сума виплаченого доходу 5000,0 грн., III кв.2019р. - 9000 грн.;

- ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , IV кв. 2020р. сума виплаченого доходу -6000,0 грн., II кв. 2021 р. - 2000,0 грн.;

- ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , III кв. 2021р., сума виплаченого доходу - 11997,96 грн., IV кв. 2021 - 16355,76 грн., І кв.2022 р. – 11209,86 грн., II кв.2022р. - 6490,20 грн., III кв. 2022р. - 37213,44 грн., IV кв. 2022р. - 17357,94 грн., І кв.2023р. - 30423,6 грн., II кв.2023р. - 86705,1 грн., III кв. 2023р. - 69124,56 грн., IV кв. 2023р. - 56358,12 грн.

Платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу (п. 51.l ст. 51 ПК України).

Відповідно до пп. «а», п. 176.1 ст. 176 ПК України платники податків зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього Кодексу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску, зобов`язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Наказом Міністерства фінансів України за №4 від 13.01.2015 р. (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за №111/26556) затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) (далі – податковий розрахунок за ф. 1 ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок №4).

Відповідно до Законів України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №115-IX від 19.09.2019 та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» №116-IX від 19.09.2019 р., підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №375 від 20.08.2014 р. внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 р., та викладено в такій редакції «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску».

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування2 №2464-VI від 08.07.2010 р. встановлено, що починаючи з 01.01.2021 р. платники єдиного внеску зобов`язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідальність за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків передбачена у статті 119 ПК України.

Відповідно до до п. 119.1 ст. 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що платник податків як податковий агент має обов`язок подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Подання такої інформації не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), є наслідком притягнення такого платника податків до відповідальності у вигляді накладення штрафу.

Підставою для застосування до позивача штрафної санкції в сумі 1020 грн. згідно до п. 119.1 ст. 119 ПК України є не лише сам факт порушення платником вимог щодо оформлення та подання відповідної податкової звітності, а також те, що таке порушення призвело до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Суд вірно врахував, що відповідачем не доведено, що не відображена ФОП ОСОБА_1 в податкових розрахунках за формою №1-ДФ, 4-ДФ інформація про нараховані та виплачені доходи за ознакою доходу « 157» ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_8 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за отримані від останніх товари (роботи, послуги) у відповідні періоди призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Суд першої інстанції вірно встановив відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1020 грн. на підставі п. 119.1 ст. 119 ПК України, у зв`язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми «ПС» за №0774262407 від 25.12.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «Р» за №0775182407 від 25.12.2024 яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача по ПДВ на загальну суму 1 078 682, 50 грн. (в т.ч.: за податковими зобов`язанням на 862 946, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 215 736, 50 грн.).

За результатами проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 , зокрема, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п.198.5 ст.198, п. 198.6 ст. 198, п.199.1 ст. 199 ПК України, що виразилось в заниженні податкових зобов`язання з ПДВ на загальну суму 862 946 грн. (у тому числі по періодам: грудень 2019 року - 4384 гр., жовтень 2020 року – 50 067 грн., грудень 2023 року – 808 495 грн.) за періоди: грудень 2019 року, жовтень 2020 року, грудень 2023 року.

В акті перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області дійшло до висновку щодо неправомірного заниження позивачем задекларованих показників у рядку 4.1 Декларації за грудень 2023 у сумі 808495 грн. в частині не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у період з 26.12.2023 р. по 28.12.2023 р.

Відповідно до п.п. 198.5 «б» п.198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Відповідно до п. 199.1 ст.199 ПКУ якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Згідно наданих до перевірки первинних документів, даних ЄРПН ФОП ОСОБА_1 було придбано у період з 26.12.2023 р. по 28.12.2023 р. ТМЦ на загальну суму 4 850 967,96 грн., в т.ч. ПДВ – 808 494,65 грн. (Бутил Bostik 2000 7 кг, Герметик для вторинної герметизації склопакетів Ecopur C part A 200L, Сендвіч-панель 20 мм C 3х1.5 м/0.8 мм матовий, Скло товщиною 4 мм Clear Float Glass(Cover Sheet) у листах 3210*2250мм, Стрічка металева з покриттям 19мм х 0.6 мм, Скло листове прозоре FCLRN04.0 2250х3210 M1 030 DLF EC glass, clear,4mm,LES,2250х3210 М 1, Скло листове, 4мм, М1).

В ході проведення перевірки на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2 ст. 85 ПК України було надано запит №4 від 06.11.2024, який вручено ФОП ОСОБА_1 06.11.2024 р. щодо технологічного процесу (технології виробництва) готової продукції (склопакетів) із зазначенням етапів, витраченого часу (на виробництво, сушку і т.д.), також правомірності віднесення до складу документально підтверджених витрат за 2023 рік та податкового кредиту з ПДВ за грудень 2023 по отриманим ТМЦ на загальну суму без ПДВ - 4042473,31 грн.

Згідно письмової відповіді позивача від 10.11.2024 р. останнім надано опис технологічного процесу виготовлення склопакетів. Тобто, строки виготовлення склопакетів залежать від складності замовлення, але не менше 2-4 діб.

Відповідачем було, що згідно наданої ФОП ОСОБА_1 інформації залишки ТМЦ станом на 31.12.2023 р. у нього були відсутні.

Позивачем до перевірки не надано документальних підтверджень використання вищезазначених ТМЦ (придбаних у період з 26.12.2023 р. по 28.12.2023 р.) в господарській діяльності позивача за період з 26.12.2023 р. по 31.12.2023 р. (відсутні реалізація або використання при виробництві готової продукції (склопакетів).

Суд вірно встановив правомірність висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п.198.5 ст.198, п.199.1 ст.199 ПК України, що виразилося у неправомірному заниженні задекларованих показників у рядку 4.1 Декларації за грудень 2023 у сумі 808 495 грн. в частині не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на ТМЦ, придбані у період з 26.12.2023 р. по 28.12.2023 р.), які відсутні в залишках ТМЦ у ФОП ОСОБА_1 , станом на 31.12.2023 р. та не використані в господарській діяльності при виробництві готової продукції, що реалізована у період з 26.12.2023 р. по 28.12.2023 р.

Суд вірно врахував відсутність доказів на спростування вказаного.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «ПН» за №0774202407 від 25.12.2024 р. яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 3400, 00 грн. по платежу «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України, у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень

За результатами проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 , зокрема, п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, ст. 58, ст. 120-1 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України з урахуванням п. 188.1 ст. 188, п. 182.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 ПК України, оскільки, як встановлено в ході перевірки контролюючим органом, позивачем не зареєстровано в ЄРПН зведену податкову накладну по обсягам постачання в частині не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за грудень 2023 у сумі ПДВ 808495 грн. за обсягом поставки – 4 042 475 грн. на товарно-матеріальні цінності, придбані з ПДВ 26.12.2023-28.12.2023 рр., які відсутні в залишках ТМЦ станом на 31.12.2023 р. та не використані ФОП ОСОБА_1 в господарській діяльності при виробництві готової продукції, що реалізована 26.12.2023-31.12.2023 р.

Суд вірно встановив, що вищезазначені обставини позивачем жодним чином не спростовано, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено ГУ ДПС у Дніпропетровській області правомірно та підстави для його скасування – відсутні.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 01 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш