Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 20 вересня 2026 р.
Справа: №587/948/25
Суддя: Рунов В. Ю.
Справа №587/948/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Черних О. М.
Номер провадження 33/816/331/26 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 587/948/25 за апеляційною скаргою захисника ШЕВЧЕНКА С. В. на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 31.03.2025, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
захисника – адвоката Шевченка С. В.,
установив:
В поданій апеляційній скарзі захисник ШЕВЧЕНКО С. В. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, оскільки ОСОБА_2 помилково було притягнуто до адміністративної відповідальності і правопорушення вчинила інша особа з аналогічним прізвищем, ім`ям, по-батькові та датою народження, ОСОБА_2 жодного правопорушення не вчиняв, а станом на день вчинення правопорушення 21.01.2025 проходив базову загальновійськову підготовку у військовому навчальному центрі в м. Житомир, зазначеного в протоколі т/з у власності не має.
Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 31.03.2025 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, із позбавленням права керування т/з строком 1 рік. Стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови судді, 21.02.2025 близько 16:46 по вул. Садова в с. Новоселиця Сумського району Сумської області ОСОБА_2 керував т/з ЗАЗ Део, д. н. з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу газоаналізатор Алкотест 6820 Драгер, результат – 1,27 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.
Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду; рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У рішенні від 28.01.2021 у справі «Кушнір проти України» ЄСПЛ, констатуючи порушення п. 1 ст. 1 Конвенції, зазначив, «…що право на доступу до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційна скарга може бути подана у конкретно встановлений строк; заявник не був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції, оскільки засідання проводилося на підставі письмових доводів сторін і, таким чином, без їхнього виклику; отже, заявник не знав зміст постанови, прийнятої за результатами розгляду його позову, у тому числі наведене судом обґрунтування; це означає, що він не зміг би оскаржити постанову своєчасно, не маючи її паперової копії…» (п. 30-32).
Враховуючи, що ОСОБА_2 не був повідомлений про судовий розгляд та наявність справи про адміністративне правопорушення, тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних (об`єктивних) причин.
Вислухавши доводи захисника Шевченка С. В., який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Зокрема, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 253133, суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , 21.02.2025 о 16:46 по вул. Садова, 20 в с. Новоселиця керував т/з ЗАЗ Део, д. н. з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.
Свою постанову суддя суду першої інстанції вмотивував тим, що факт вчинення ОСОБА_2 указаного правопорушення підтверджується доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 253133 (а. с. 1), рапортом (а. с. 3), корінцем огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 5), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 6) та відеозаписом на диску (а. с. 6).
Ідентифікатором особи вказаного вище ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і поліцейським у своєму протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 253133 від 21.02.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, і в подальшому суддею суду першої інстанції в своїй постанові було вказано «посвідчення водія НОМЕР_2 ».
Однак «посвідчення водія НОМЕР_2 » належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в будинку АДРЕСА_2 . Цей ОСОБА_2 не є власником т/з ЗАЗ Део, д. н. з. НОМЕР_1 , і у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що він коли-небудь користувався вказаним автомобілем, включаючи і 21.02.2025 о 16:46 по вул. Садовій, 20 в с. Новоселиця Сумського району Сумської області.
Що стосується ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але який проживає по АДРЕСА_1 , то матеріали справи не містять інформації щодо отримання ним посвідчення водія.
Згідно наявного у справі рапорту поліцейського, 21.02.2025 о 17:15 зі служби «102» надійшло повідомлення про те, що був зупинений автомобіль Део Ланос під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння. За результатом відпрацювання відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол. ОСОБА_2 в медичний заклад їхати відмовився, огляд пройшов на місці. Від фотографування відмовився. Дані про особу порушника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон відсутній, документ – паспорт громадянина України без відомостей про серію і номер (а. с. 3).
Жодної інформації про «посвідчення водія НОМЕР_2 » вказаний документ не містить.
Разом з тим, з листа начальника ВП № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області В. Калинки (а. с. 32) вбачається, що існують дві особи з однаковим прізвищем, ім`ям по-батькові – « ОСОБА_2 », а також однаковою датою народження – « ІНФОРМАЦІЯ_1 », але які мають різне місце проживання (реєстрації) – один по АДРЕСА_1 ; другий – по АДРЕСА_2 .
Відповідно роздруківки результату огляду (тестування), ОСОБА_2 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу газоаналізатора Alcotest Drager 6820 від 21.02.2025, тест № 453 – 1,27 ‰, від підпису відмовився (а. с. 2).
Аналогічну інформацію містить і акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів газоаналізатора Alcotest Drager 6820, згідно якого результат огляду ОСОБА_2 на стан сп`яніння – 1,27 ‰, від підпису також відмовився.
Наявний у справі відеозапис події правопорушення також не підтверджує, що саме власник «посвідчення водія НОМЕР_2 » ОСОБА_2 21.02.2025 по АДРЕСА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Як убачається з копії сертифікату 199 навчального центру Командування ДШВ (а. с. 27), власник «посвідчення водія НОМЕР_2 » і мешканець будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_2 в період з 03.01.2025 до 28.02.2025 проходив базову загальновійськову підготовку в м. Житомирі, тому відповідно не міг фізично знаходитись 21.02.2025 близько 16:46 по вул. Садовій в с. Новоселиця Сумського району Сумської області та керувати т/з ЗАЗ Део, д. н. з. НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , який має посвідчення водія « НОМЕР_2 », зареєстрований по АДРЕСА_2 згідно його паспорту (а. с. 31).
Таким чином, вказані вище висновки судді суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 , який має посвідчення водія « НОМЕР_2 », вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові, не відповідають фактичним обставинам провадження і вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, відповідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Належна правова процедура – це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Тобто, зміст та форма судового провадження повинні відповідати основним (загальним) засадам судочинства, передбаченими ст. 129 Конституції України та розділом І ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», до яких, крім іншого, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів тощо.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 1-3 ст. 7 КУпАП), а особа, яка вчинила правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 8 КУпАП).
У протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); інші відомості, необхідні для вирішення справи (ч. 1 ст. 256 КУпАП), а при підготовці до розгляду справи суддя вирішує таке питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення (п. 2 ст. 278 КУпАП), а також зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Апеляційний суд наголошує, що порядок збору та процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення і покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП), тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення уповноважена особа Національної поліції зобов`язана не лише формально зафіксувати обставини події, а й долучити належні та допустимі докази, які підтверджують викладені у протоколі фактичні дані. До таких обставин належать: подія правопорушення (час, місце, спосіб та інші істотні умови його вчинення), форма вини (умисел або необережність), мотив і мета вчинення правопорушення, якщо вони мають значення для правильної кваліфікації діяння. Зазначені докази повинні бути достатніми для встановлення всіх елементів складу правопорушення, включаючи об`єктивну та суб`єктивну сторони, а також підтверджувати суб`єктність особи, тобто її здатність нести адміністративну відповідальність.
З`ясування певних питань у цій справі є вирішальним, але водночас суд, хоч і має юрисдикцію розглядати як питання права, так і питання факту, але за власною ініціативою не може здійснювати пошук ключових доказів та використовувати їх у своєму рішенні, оскільки встановлені обставини можуть не тільки підтвердити висунуті аргументи, але і спростувати їх, тобто потенційно вони можуть завдати шкоди становищу особи, а тому, за відсутності звернення заінтересованої особи з проханням встановити певні факти чи зібрати конкретні докази, суд обмежується дослідженням лише тих доказів, які були надані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, та особою, щодо якої протокол складений.
У своєму рішенні від 06.02.2025 «Гайдашевський проти України» ЄСПЛ констатував, що «здійснюючи власний пошук доказів та додатково засуджуючи заявника на основі отриманих таким чином доказів, апеляційний суд створив враження плутанини між ролями прокурора і судді та, відповідно, дав підстави для законних сумнівів щодо неупередженості суду з точки зору об`єктивного критерію. З огляду на їхню природу, обґрунтовані сумніви щодо об`єктивної неупередженості апеляційного суду, як це було виявлено у цій справі, не можуть розглядатися як такі, що відповідають ст. 6 Конвенції».
Вказані вище обставини істотно порушили норми КУпАП та перешкодили ухваленню законного і обґрунтованого судового рішення, тому апеляційний суд вважає за необхідне змінити постанову в зв`язку порушенням суддею суду першої інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норми матеріального права, виключивши з судового рішення посилання судді на номер посвідчення водія, яке належить ОСОБА_2 « НОМЕР_2 » як на підтвердження (ідентифікацію) особи правопорушника.
В іншій частині постанову судді суду першої інстанції необхідно залишити без змін, оскільки ретельно дослідивши та перевіривши в ході розгляду усі доводи апеляційної скарги, не виходячи за межі зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення і постанови судді фактичних обставин справи, апеляційний суд приходить до переконання про існування іншої особи з однаковим прізвищем, ім`ям по-батькові – « ОСОБА_2 », а також однаковою датою народження – « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка проживає по АДРЕСА_1 , яка могла 21.02.2025 близько 16:46 по вул. Садовій в с. Новоселиця Сумського району Сумської області керувати т/з ЗАЗ Део, д. н. з. НОМЕР_1 та вчинити правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Необхідно зауважити, що вказана особа до суду апеляційної інстанції не зверталась в порядку ст. 294 КУпАП і постанова судді суду першої інстанції стосовно її не переглядалась.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Поновити захиснику ШЕВЧЕНКУ С. В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Сумського районного суду Сумської області від 31.03.2025.
Апеляційну скаргу захисника ШЕВЧЕНКА С. В. задовольнити частково.
Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 31.03.2025 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінити у зв`язку з порушенням суддею суду першої інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норми матеріального права.
Виключити із вступної частини постанови Сумського районного суду Сумської області від 31.03.2025 посилання на номер посвідчення водія, яке належить ОСОБА_2 « НОМЕР_2 » як на підтвердження його особи.
В іншій частині постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 31.03.2025 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua