Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №735/790/26 — Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Суд: Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №735/790/26

Суддя: Чепурко В. В.

Справа № 735/790/26

Провадження № 1-кп/739/154/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026270320000112 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Полюшкине Новгород-Сіверського району Чернігівської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 визнаний винним постановою Сосницького районного суду Чернігівської області, справа № 745/724/25, провадження 3/745/460/2025, від 03 вересня 2025 року, яка набрала законної сили 15 вересня 2025 року, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та будучи підданим адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік, достовірно знаючи про наявність постанови суду та будучи належним чином ознайомленим з нею, усвідомлюючи те, що він позбавлений права керувати транспортними засобами, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення статті 129-1 Конституції України, частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, діючи всупереч рішення суду, 07 липня 2026 року, близько 00 години 06 хвилини, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував транспортним засобом «Musstang МТ150-8», тимчасовий номерний знак НОМЕР_1 , та рухався за межами с. Шаболтасівка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, де був зупинений на підставі статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» уповноваженими працівниками з реагування патрульної поліції ВП № 1 (с-ще Короп) Новгород-Сіверського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, за порушення Правил дорожнього руху України, передбачених частиною сьомою статті 121, статті 122-2, частини другої статті 130 КУпАП.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 382 КК України визнав повністю та дав показання про те, що у вересня 2025 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. Про накладене стягнення він був обізнаний і усвідомлював, що йому заборонено керувати транспортними засобами. Незважаючи на це 07 липня 2026 року, в нічний час, він взяв транспортний засіб Мустанг та поїхав у своїх справах. Під час руху його було зупинено співробітниками поліції. У вчиненому щиро кається, свою поведінку засуджує, з приводу вчинено шкодує.

Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діянь, прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених у кримінальному провадженні обставин, суд, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події злочину, передбаченого частиною першою статті 382 КК України та винуватості обвинуваченого у його вчиненні, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо речових доказів, арешту майна, а також матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність їхньої позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочини, передбачений частиною першою статті 382 КК України і його дії правильно кваліфіковані як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке має бути призначене ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого, що є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо ніде не працює та не має джерел доходів. Також суд враховує щире каяття обвинуваченого і активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до статті 66 КК України є пом`якшуючими покарання обставинами, та вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, що згідно статті 67 КК України є обставиною, яка обтяжує покарання.

На думку суду обвинуваченому ОСОБА_4 , який немає самостійних доходів, не доцільно призначати покарання у виді штрафу, передбачене санкцією частини першої статті 382 КК України у розмірі від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто розмірі, що є меншим ніж стягнення за правопорушення, передбачене частиною другою статті 130 КУпАП, яке вчинив ОСОБА_4 07 липня 2026 року, керуючи повторно протягом року транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, при цьому будучи позбавленим права керування транспортними засобами, оскільки покарання у виді штрафу не буде достатнім для виправлення обвинуваченого та не здатне запобігти вчиненню ним нових злочинів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 382 КК України необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією частини першої статті 382 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність двох пом`якшуючих покарання обставин, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без відбування ним покарання, тому на підставі статті 75 КК України обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробування, поклавши на нього, відповідно до статті 76 КК України, такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі частини четвертої статті 174 КПК України після набрання вироком законної сили необхідно скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 13 липня 2026 року на транспортний засіб «Musstang МТ150-8», тимчасовий номерний знак НОМЕР_1 .

Після набрання вироком суду законної сили речовий доказ – транспортний засіб «Musstang МТ150-8», тимчасовий номерний знак НОМЕР_1 , повернути його володільцю ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 174, 368, 370, 373, 374, 392, 393, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до статті 76 КК України наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Арешт, накладений на транспортний засіб «Musstang МТ150-8», тимчасовий номерний знак НОМЕР_1 – скасувати.

Речовий доказ - транспортний засіб «Musstang МТ150-8», тимчасовий номерний знак НОМЕР_1 . повернути його володільцю ОСОБА_4 .

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Роз`яснити іншим учасникам судового провадження право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua