Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №731/416/26 — Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/416/26

Провадження №2/731/395/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Леоненко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої посилається на те, що її мати – ОСОБА_3 з 2005 року до 2025 року перебувала у шлюбі з її батьком – ОСОБА_2 . Рішення суду від 26 вересня 2025 року шлюб між батьками розірвано.

Після розлучення батьків вона отримувала від батька матеріальну допомогу, але виплати були незначними та носили несистематичний характер.

Позивач досягла повноліття та навчається на першому курсі в Буковинському державному медичному університеті на денній формі навчання, на контракті, а тому не може самостійно працювати та заробляти кошти.

Батько працює, має задовільний стан здоров`я та фінансову можливість утримувати її на період навчання. Кошти потрібні для придбання підручників, продуктів харчування, одягу, взуття, оплати за проїзд, проживання в гуртожитку. Здійснення всіх цих витрат виключно матір`ю є для останньої надто обтяжливим, оскільки її доходів недостатньо для покриття всіх необхідних витрат.

Просить стягнути зі свого батька ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на весь період навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років.

Провадження у справі відкрито 13 серпня 2026 року та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на 08 вересня 2026 року.

27 серпня 2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с. 31-59).

01 вересня 2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 60-69).

Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року задоволено клопотанням позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено до 02 жовтня 2026 року (а.с. 73).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, позовна заява містить клопотання про розгляд справи за її відсутності. У відповіді на відзив (а.с. 60-69) вказала, що сам лише розмір посадового окладу не відображає реального розміру доходів, а тому його повідомлення суду є маніпуляцією з боку відповідача. Батько є власником квартири та земельної ділянки. Стан його здоров`я задовільний, він повністю працездатний, його хронічні захворювання перебувають у стійкої ремісії, відсутні призначення вартісного чи стаціонарного лікування. Вступ на навчання за контрактом для здобуття додаткової освіти був добровільним вчинком батька та не є істотним фактором, що погіршує його матеріальний стан. Той факт, що батько доглядав за своєю матір`ю, коли в тієї був перелом ноги, не свідчить, що вона перебуває на його утриманні. Стан здоров`я бабусі не впливає на матеріальний стан її батька. Матеріальну допомогу батька вона не заперечує, проте та має епізодичний та безсистемний характер, що ставить під загрозу забезпечення її базових потреб. Вона має тяжкі уроджені захворювання опорно-рухового апарату, перенесла операцію, потребує постійного амбулаторного та періодичного дороговартісного стаціонарного лікування, внаслідок чого не має фізичної змоги поєднувати навчання з роботою, щоб забезпечити себе матеріально хоча б частково. За третій семестр та проживання у гуртожитку на пів року вже сплатила кошти її мати в сумі 33 360,00 грн, з яких: 23 760,00 грн – навчання, 9 600,00 грн – гуртожиток.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 08 вересня 2026 підтримав поданий відзив, пояснив, що він не має змоги сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 на період її навчання в розмірі 1/4 частки своїх доходів, адже його посадовий оклад становить 8 700,00 грн, він на початку року не працював, бо шукав роботу, прийнятий на посаду лише цим літом, та на його утриманні перебуває також неповнолітня донька ОСОБА_5 , він має низку хронічних захворювань, сам навчається на платній основі в Прилуцькому технічному фаховому коледжі. При цьому вказав, що в добровільному порядку сплатив за один з періодів навчання доньки ОСОБА_4 , у зимовий період надав їй готівкою 21 000,00 грн для оплати навчання, регулярно перераховував на картку доньки кошти на одяг та побутові речі. В цьому йому допомагала його сестра. В зимовий період він доглядав за своєю матір`ю ОСОБА_6 , яка мешкала в нього у зв`язку з переломом ноги. На підставі наведеного просить визначити розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , яка продовжує навчання, що відповідає його матеріальному становищу та можливостям.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилась, про місце, дату і час судового засідання повідомлена належним чином, подала клопотання про розгляд справи без її участі, у якому підтримала позовні вимоги доньки ОСОБА_4 та просила задовольнити позов у повному обсязі (а.с. 30).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 5).

З 22 жовтня 2005 року батьки позивача перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням суду від 26 вересня 2025 року (а.с. 12-13).

Як убачається з довідок № 562 від 27 липня 2026 року та № 818 від 15 вересня 2026 року, ОСОБА_1 навчається на медико-психологічному факультеті Буковинського державного медичного університету, на 2 курсі денної форми навчання, за контрактом (а.с. 6, 66, 89).

Навчання позивача у Буковинському державному медичному університеті підтверджується також копіями Договору про навчання та Договору про надання платної освітньої послуги (а.с. 7, 8).

Позивач ОСОБА_1 мешкає у гуртожитку (зворот а.с. 66).

09 червня 2025 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 працює помічником адміністратора системи в ТОВ «АГРІКОР ХОЛДИНГ» (а.с. 40). Загальна сума його доходу в ТОВ «АГРІКОР ХОЛДИНГ» за липень та серпень 2026 року (за 2 місяці) становить 17 400,00 грн (а.с. 85, 86).

Із відомостей про доходи відповідача, наданих ДПС, вбачається, що його сукупний дохід за 2025 рік становив 76847,78 грн, за 2026 рік – 17400 грн.

Крім того, відповідач навчається в Прилуцькому технічному фаховому коледжі, вартість плати за надання освітньої послуги становить 58650,00 грн, із внесенням сплат частинами по 9775,00 грн за семестр(а.с. 45-49).

Інформації про місце роботи матері позивача, ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

На утриманні батьків позивача перебуває також молодша донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 41, 44).

Як позивач, так і відповідач мають захворювання, які потребують витрат на лікування (а.с. 42, 63-65).

Відповідно до ст. 199 СК України в разі, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. При цьому право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з положеннями ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу, а саме: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4)інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Позивачем ОСОБА_1 доведено, що вона є донькою відповідача ОСОБА_2 , набула повноліття, не досягла віку 23 років, продовжує навчання у Буковинському державному медичному університеті та потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням.

Визначаючи розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, суд ураховує матеріальне становище дитини, яке потребує поліпшення у зв`язку з її навчанням; наявність у платника аліментів іншої неповнолітньої дитини, на яку він сплачує аліменти, матеріальний стан відповідача та наявність доходу у вигляді заробітної плати та відповідно можливості сплачувати аліменти, стан здоров`я дитини та відповідача.

Оскільки відповідач є батьком повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, то суд приходить до переконання, що аліменти слід стягувати з платника у розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення позивача до суду (29 липня 2026 року) і до закінчення навчання або до досягнення дитиною 23 років.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, а тому на підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача та стягується з нього в дохід держави.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, а тому на підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача та стягується з нього в дохід держави в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Згідно зі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст.ст. 182, 191, 198-201 СК України, керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти у розмірі 1/6 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на весь період її навчання, але не довше ніж до досягнення позивачем 23 років, починаючи з 29 липня 2026 року до закінчення навчання.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко