Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №729/796/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа 729/796/26

2/729/779/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді Демченко Л.М.,

при секретарі Роєнко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі – Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі – Відповідач) було укладено Договір про споживчий кредит №1057920, відповідно до умов якого Відповідач отримала кредит у розмірі 10 000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності зі сплатою процентів за користування кредитними коштами та інших передбачених договором платежів.

Кредитний договір було укладено в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», шляхом акцепту Відповідачем пропозиції про його укладення з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується відповідними даними інформаційно-комунікаційної системи Кредитодавця. Для укладення договору Відповідач пройшов реєстрацію в особистому кабінеті, здійснив ідентифікацію та подав заявку на отримання кредиту.

Після підписання кредитного договору грошові кошти були перераховані Відповідачу у безготівковій формі на банківську платіжну картку, зазначену ним в особистому кабінеті, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу грошові кошти у розмірі та на умовах, визначених договором.

Водночас відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

27.03.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 49-МЛ, відповідно до умов якого до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №1057920 від 20.12.2019 року в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу права вимоги, що підтверджується витягом з реєстру боржників.

Станом на дату звернення до суду загальний розмір заборгованості Відповідача за вказаним кредитним договором становить 38700 грн., з яких: 10000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 22500 грн. – заборгованість за процентами, 1200 грн. – заборгованість за комісією, 5000 грн. – штрафні санкції (пеня/штрафи).

З метою досудового врегулювання спору, Позивач звертався до Відповідача з письмовою претензією про погашення заборгованості, однак вимоги залишилися без задоволення, у зв`язку з чим Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав клопотання у якому просить справу розглядати без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та шляхом направлення судових повісток за місцем його реєстрації, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, які повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких підстав відповідач вважається належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

Згідно ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Враховуючи те, що сторони до суду не з`явились, суд вважає за необхідне розгляд справи провести відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з таких підстав.

Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Судом встановлено, що 20.12.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 1057920, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник — повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію та інші платежі, передбачені умовами договору (а.с.7-9).

За умовами кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 10 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором. Відповідно до графіка сплати кредитних коштів, який є додатком № 1 до кредитного договору, відповідач зобов`язувався здійснити повернення кредитних коштів, сплату комісії та процентів у строки, визначені договором.

Кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит у визначеній договором сумі шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок платіжної картки, зареєстрованої відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору № 1057920 від 20.12.2019 договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, — з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан» підтвердило, що позичальник ОСОБА_1 , з яким укладено договір №1057920 від 20.12.2019, ідентифікований товариством; акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства (а.с.10).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином, надавши ОСОБА_1 можливість користуватися обумовленим розміром фінансових ресурсів, що підтверджується платіжним дорученням №9174834 від 20.12.2019 про перерахування за кредитним договором №1057920 коштів у сумі 10 000,00 грн. на платіжну картку відповідача (а.с.11 зв.ст.)

Згідно наданої позивачем виписки з особового рахунку відповідача за кредитним договором №1057920 від 20.12.2019, його заборгованість станом на 14.04.2026 складає 38 700 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 10 000,00 грн.; 22500 грн. – заборгованість за процентами, 1200 грн. – заборгованість за комісією, 5000 грн. – штрафні санкції (пеня/штрафи) (а.с.13).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За договором відступлення прав вимоги № 49-МЛ від 27 березня 2020 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», первісний кредитор відступив позивачу, як новому кредитору, права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у Реєстрі боржників, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1057920 від 20 грудня 2019 року (зв.ст. а.с.13-17).

Згідно з п. 6.2.3 договору відступлення прав вимоги № 49-МЛ від 27 березня 2020 року права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що факт здійснення між сторонами приймання-передачі документації підтверджується відповідним актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 8.3 договору кредитор зобов`язаний протягом 10 робочих днів з моменту підписання договору та одночасного підписання додатку № 1 підготувати і передати новому кредитору в електронній формі реєстр боржників, а також підписати акт приймання-передачі реєстру боржників. На виконання умов договору ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло реєстр боржників, до якого увійшов і ОСОБА_1 за кредитним договором № 1057920 від 20 грудня 2019 року.

Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1057920 від 20 грудня 2019 року.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ ФК «Кредит -Капітал», ні на рахунки попереднього кредитора.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України позивачем надані докази, які підтверджують порушення умов договору і відповідачем вони не спростовані.

Судом встановлено, що у порушення вимог кредитного договору та норм чинного законодавства, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, у встановлені договором строки грошові кошти не повернув, наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростував та належних доказів її погашення суду не надав.

Оцінивши подані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 1057920 від 20.12.2019 року в частині основної суми боргу в розмірі 10 000 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 22 500 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також судом встановлено наявність заборгованості зі сплати комісії за видачу кредиту в розмірі 1 200 грн., яка передбачена умовами кредитного договору, погоджена сторонами при його укладенні та є складовою грошових зобов`язань відповідача за договором. Вказана сума підтверджується розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку, а тому підлягає стягненню на користь позивача.

Що стосується заявлених позивачем вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5 000 грн., суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання на період дії воєнного стану, а неустойка, нарахована з 24 лютого 2022 року, підлягає списанню.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що підстави для стягнення штрафних санкцій у розмірі 5 000 грн. відсутні, оскільки позивачем не надано доказів того, що такі штрафні санкції були нараховані не у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим у цій частині позов задоволенню не підлягає.

Разом з тим, позивачем у виписці з особового рахунку за кредитним договором № 1057920 від 20.12.2019 зазначено, що заборгованість розрахована станом на 14.04.2026, та визначено заборгованість за штрафами/пенею у розмірі 5 000 грн. При цьому відомість про щоденні нарахування та погашення, надана ТОВ «Мілоан», не містить відомостей, які б давали можливість встановити дату, підстави та порядок нарахування зазначених штрафних санкцій, а тому суд позбавлений можливості перевірити правомірність їх нарахування. Наявність у складі заявленої заборгованості штрафів/пені в сумі 5 000 грн. також відображена у поданій позивачем виписці з особового рахунку.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та вимог закону, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1057920 від 20.12.2019 року у загальному розмірі 33 700 грн., яка складається з: 10 000 грн. — заборгованість за тілом кредиту, 22 500 грн. — заборгованість за процентами та 1 200 грн. — заборгованість за комісією.

У зв`язку з частковим задоволенням позову, у відповідності до положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування судового збору підлягає стягненню 2 318,42 грн. та у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 6 966,40 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 207, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 628, 1048-1052, 1054, 1077, 1080, 1082 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію» ст.ст.133, 137, 141, 247, 264, 265, 274, 279, 280, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 700 (тридцять три тисячі сімсот) гривень 00 копійок.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 318 (дві тисячі триста вісімнадцять) гривень 42 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 966 (шість тисяч дев`ятсот шістдесят шість) гривень 40 копійок.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», 79029, м.Львів вул. Смаль-Стоцького, буд.1 корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.М. Демченко