Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №766/18077/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/18077/25

н/п 3/766/363/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е., за участю секретаря Передерей І.О., захисника: Бреславець М.Г. розглянувши дистанційно в режимі відеоконференції, матеріал, які надійшли з Відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 06.12.2025 року о 00-50 год., в с. Миролюбівка, по вул. Робоча, керував транспортним засобом «Skoda Octavia», реєстраційний номер знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Алкотестер Драгер» та в медичному закладі водій категорично відмовився. Вказана подія зафіксована шляхом безперервної зйомки на б/к.

Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У судові засідання, ОСОБА_1 на неодноразові виклики не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про отримання судових повісток за допомогою sms-повідомлення, направленням судових повісток на адресу зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, про причину неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференції не надавав. Відповідно до договору про надання правової допомоги надав повноваження адвокату Бреславець М.Г. Повноваження адвоката підтверджено ордером №1314728 від 24.12.2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього. Присутність під час судового розгляду захисника слугуватиме меті забезпечення прав ОСОБА_1 .

Захисник не заперечувала проти можливості проводити розгляд справи за відсутності останнього. Повідомила, що ОСОБА_1 відомо про дату час та місце розгляду справи.

Під час судового розгляду захисник ОСОБА_1 – адвокат Бреславець М.Г. повідомила, що останній вину у вчинені правопорушення не визнає, заявила клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Заперечила проти складеного протоколу про адміністративне правопорушення, зазначила, що протокол та додані до нього докази є недопустимими доказами, оскільки були отримані з грубим порушенням вимог чинного законодавства. Крім того, посилалася на ті обставини, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а працівниками поліції не дотримано процедури огляду водія на місці зупинки транспортного засобу, передбаченої ст. 266-1 КУпАП. Заперечення щодо протоколу та пояснення долучено в письмовому вигляді, які підтримала в судовому засіданні, зокрема вважала, що у матеріалах справи відсутні докази керування транспортним засобом, докази законності зупинки транспортного засобу, а жоден з долучених відеозаписів не містить об`єктивної фіксації керування, крім того посилалася на порушення процедуру встановлення ознак сп`яніння, відсутність в матеріалах справи направлення до закладу на проведення огляду на стан сп`яніння та акту огляду, зазначала, що ОСОБА_1 не роз`яснено прав та обов`язків, що є грубим порушенням права на захист. Отже, за викладених обставин, вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів складу адміністративного правопорушення.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні дав покази про те, що в грудні 2025 року (точної дати не пам`ятає), в нічний час доби у нього закінчилися цигарки і він вирішив поїхати з ОСОБА_1 за цигарками, однак їх зупинили працівники поліції, а оскільки він не мав посвідчення водія, злякався, тому швидко пересів на місце пасажира. Він намагався сказати працівникам поліції, що за кермом був він, а не ОСОБА_3 та просив щоб не складали відносно нього протокол, однак його не вислухали.

Не зважаючи на заперечення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджена наступними дослідженими та перевіреними судом доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 246176 від 06.12.2025, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, зокрема, останнім допущено порушення вимог п. 2.5 ПДР України, згідно яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановлено Законом порядку;

- відеофайлом з нагрудного відеореєстратора поліцейського, що здійснював оформлення вчиненого особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. З якого вбачається, що при спілкуванні ОСОБА_1 не заперечує керування транспортним засобом, після оголошення ознак сп`яніння відмовляється від проходження огляду на місці та в медзакладі. Суддя звертає увагу, що такий відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини, є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України, про що констатовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі № 678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18;

- довідкою з адміністративної практики УПП в Херсонській області, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, транспортних засобів за останнім не зареєстровано,

- реєстраційним посвідченням НОМЕР_3 .

Оцінюючи викладене, необхідно враховувати таке.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1ст. 9 КУпАП).

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ст. 251КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Так п. 2.5. ПДР України покладає на водія обов`язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.

Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп`яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАПогляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими 06.12.2025 року у ОСОБА_1 встановлені відповідні ознаки алкогольного сп`яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів). Наведене мало своїм наслідком законну вимогу про проходження медичного огляду на встановлення стану сп`яніння.

Відповідно до п.п. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

До ознак алкогольного сп`яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділу І Інструкції).

Згідно із п. 7 зазначеної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Аналогічні правила містять і положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі по тексту Порядок).

Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку (п. 3 розділу Х наказу МВС України №1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі по тексту Інструкція з оформлення матеріалів).

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення матеріалів). Саме тому представниками поліції з дотриманням вищевикладених вимог Інструкції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд зазначає, що вирішення наявності чи відсутності у водія ознак алкогольного сп`яніння відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 не був позбавлений права на проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, від якого він відмовився.

З досліджених під час судового розгляду доказів, судом встановлено, що вимоги ст. ст. 256, 266, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Зазначене правопорушення вважається закінченим з моменту відмови водія транспортного засобу від проходження огляду для визначення стану сп`яніння, а тому у працівників поліції виникли законні підстави для складання матеріалів про адміністративну відповідальність з моменту фіксування відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння в порядку, встановленому законом, незалежно від причин надання водієм такої відмови.

За таких обставин, враховуючи зміст пункту 2.5 Правил дорожнього руху, необхідно вважати що водій, стосовно якого є підозри про перебування його у стані сп`яніння, саме зобов`язаний пройти огляд у встановленому законом порядку.

Вказаний обов`язок водія спрямований на безпеку руху, тому факт відмови від проходження такого огляду законодавство кваліфікує як окреме правопорушення з правовими наслідками, як для перебування його у стані сп`яніння.

Таке належить вважати цілком виправданим та логічним, оскільки в протилежному випадку водії, відмовляючись від такого огляду, мали б можливість приховувати свій стан, і, як наслідок, уникати юридичної відповідальності.

Жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, рішення суду, тощо) до суду надано не було. Внаслідок цього, у суду відсутні підстави сумніватися у законності дій працівників поліції.

Таким чином, провівши зовнішній огляд ОСОБА_1 та виявивши у нього ознаки алкогольного сп`яніння поліцейські правомірно запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, від якого ОСОБА_1 відмовився.

З досліджених під час судового розгляду відеофайлів, встановлено, що відеозапис надає можливість надати оцінку подіям, які мали місце 06.12.2025, так як відображає всі основні обставини, що мають суттєве значення для справи. Так, на відеозаписі ОСОБА_1 факт керування не заперечує, під час спілкування з поліцейським у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, які оголошено останньому, на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, що мало свій прояв фактично у активних діях, метою яких було уникнення процедури відповідного огляду.

Щодо посилань сторони захисту про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відсутній акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, суд зазначає, що сама по собі відсутність таких документів не спростовує обставин, зафіксованих іншими доказами у справі.

Так із дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівником поліції було запропоновано водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак останній від проходження такого огляду відмовився.

Щодо позиції захисника «відсутності факту керування транспортним засобом», суд враховує наступне.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року (із змінами), керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП немає значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Таким чином, факт керування транспортним засобом встановлюється не тільки внаслідок зупинки транспортного засобу, а може бути встановлено на підставі сукупності належних і допустимих доказів.

Відтак, хоча відеозаписи надані поліцією не підтверджують факт зупинки ОСОБА_1 під час руху транспортного засобу, однак вони узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, його показами та письмовими показами поліцейського ОСОБА_4 який підтвердив, що 06.12.2025 року близько 00 год.50 хв. було зупинено транспортний засіб "Шкода Октавія" на євро номерах, у водія було встановлено ознаки сп`яніння та запропоновано пройти огляд на місці або проїхати до медзакладу, на що водій відмовився в категоричній формі. Крім того, з відео вбачається, що ОСОБА_5 не заперечував, що керував транспортним засобом.

Аналізуючи докази, що знаходяться в матеріалах справи, доходжу висновку, що наданими матеріалами поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 , виконував функції водія.

Покази свідка ОСОБА_2 не спростовують викладеного.

Сторона захисту необмежена у збиранні та наданні доказів на підтвердження своєї позиції щодо відсутності факту керування транспортним засобом, проте сторона захисту обмежилась у даному випадку лише запереченням даного факту, не надавши на підтвердження своїх доводів належних та допустимих доказів.

Оцінюючи позицію захисника, щодо «порушення працівниками поліції визначеного ст. 266-1 КУпАП порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, суд враховує наступне.

Так, статтею 266-1 КУпАП визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Тобто, стаття 266-1 КУпАП не регулює спеціальний порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.

Згідно положень ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Крім того, суд також не погоджується з твердженням захисника щодо відсутності причин зупинки транспортного засобу, оскільки, згідно адміністративних матеріалів та відео з боді-камери вбачається, що подія відбувалась близько 00 год. 50 хв., а саме в комендантську годину, про що також повідомлено ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу на відео.

Щодо посилань захисника, що наданий суду відеозапис не є допустимим доказом, суд зазначає, що вважати такий доказ недопустимим, немає, позаяк доказами відповідно до приписів ст.251 КУпАП є, в тому числі, і показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.

Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які би свідчили про те, що такий, у розумінні ст. 251 КУпАП, є неналежним доказом у справі.

На відеоматеріалі зафіксована подія за участі ОСОБА_1 , що є підставою для висновку, про факт вчинення останнім адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Позицію захисника суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності і до уваги не приймає, оскільки вона спростовується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора та матеріалами справи в сукупності.

Оцінюючи наведені докази суд вважає їх такими, що підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, ставити їх під сумнів підстав не вбачається. Наведені вище докази, досліджені судом, доводять факти, встановлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та є належним підтвердженням допущеного останнім порушення.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи викладене вище та правила, визначені ч. 2 ст. 33 КУпАП, приходжу до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, який на думку суду, є достатнім для виправлення порушника і попередження вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 40-1, 130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один ) рік.

(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач – ГУК у м. Херсон обл. /Херсон обл./21081300, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) – 37959517, Банк отримувач – Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова може бути пр ед`явлена до виконання протягом трьох місяців.

СуддяВ. Е. Дорошинська