Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №495/7939/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокуСправа № 495/7939/26

Номер провадження 3/495/2066/2026

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,

розглянувши матеріали, що надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за частиною другою статті 126, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс),

встановила:

02.09.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 126, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 757524 від 28.08.2026 ОСОБА_1 ставиться у провину те, що 28.08.2026 о 18:25 год. дорога Р72 22 км водій керуючи ТЗ не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, тобто не мав право керувати таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 А Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність ч.2 ст. 126 Кодексу.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 757517 від 28.08.2026 ОСОБА_1 ставиться у провину те, що 28.08.2026 о 18:25 год. дорога Р75 22 км водій керував автомобілем марки ВАЗ 21063, д/н/з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, невнятна річ, почервоніння очей). Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився за допомогою алкотсетер Драгер 6810, результат 0,94 проміле, з результатом згоден. В подальшому водій від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху України (далі - ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 Кодексу.

У судові засідання 10.09.2026, 01.10.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений під час оформлення адміністративних матеріалів, протоколів серії: ЕПР1 757524 від 28.08.2026 та ЕПР1 757517 від 28.08.2026, а також шляхом направлення судових повісток про виклик у судове засідання; про поважність причин неявки, відкладення судового розгляду суду не заявив.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до статті 268 Кодексу під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, а також з урахуванням того, що під час розгляду справ про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130, ч.3 ст. 126 Кодексу не передбачається обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , який не прибув на судові виклики.

Відповідальність за ч.1 ст. 130 Кодексу настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч.2 ст. 126 Кодексу настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 757524 від 28.08.2026 та ЕПР1 757517 від 28.08.2026; рапортами; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; актами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписами.

Зазначені вище докази не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Таким чином у суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу, та за частиною другою статті 126 Кодексу, яке полягає у керуванні ТЗ особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до санкції ч.1 ст. 130 Кодексу за зазначене правопорушення передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до санкції ч.2 ст. 126 Кодексу за зазначене правопорушення передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень статті 36 Кодексу якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Тобто, ОСОБА_1 необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за кожне вчинене правопорушення та призначити покарання у межах санкції ч.1 ст. 130 Кодексу та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування на строк 1 рік.

Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 Кодексу, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп., які підлягають стягненню на користь держави.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 27, 33-35, 36, 130, 126, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановила:

матеріали адміністративних справ № 495/7939/26 (номер провадження 3/495/2066/2026) та № 495/7940/26 (номер провадження 3/495/2067/2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за частиною другою статті 126, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, об`єднати в одне провадження та справі присвоїти номер справи № 495/7939/26 (номер провадження 3/495/2066/2026).

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 126, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч грн) з позбавлення права керування транспортним засобом строк на один рік.

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

На підставі статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч грн), з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу (частина перша статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення). У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу (стаття 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.

Суддя Ю.Ф. Волкова