Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №525/1128/26 — Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/1128/26

Провадження №3/525/392/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2026 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.

секретаря судових засідань Лопатки О.В.,

з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , гром. України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

19.08.2026 о 23 год. 33 хв. по вул. Європейська, 1 в селищі Велика Багачка Миргородського району Полтавської області гр. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 21093» днз НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 а ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав. Суду пояснив, що вимушений був сісти за кермо автомобіля, оскільки у нього вдома зламався насос, що качає воду, і його сім`я залишилася без води, оскільки вдома маленька дитина, він поїхав забрати батька, щоб відремонтувати насос. Просив суворо його не карати.

Прокурор у судове засідання не з`явився, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Завданнями КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №750104 від 19.08.2026, у якому зазначені обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестуванням на алкоголь, згідно яких ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння, результати огляду – 1,01 проміле, з результатами огляду ОСОБА_1 погодився (а.с. 2, 3);

- направленням на огляд водія т/з з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «Миргородська ЛІЛ» від 19.08.2026, згідно якого огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу (а.с. 5);

- копією постанови серії ЕНА №7748153 від 20.08.2026, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн. ( а.с. 8);

- довідкою ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області №1208704-2026 від 24.08.2026 про те, що гр. ОСОБА_1 , посвідчення водія не має, транспортний засіб марки «ВАЗ 21093» днз НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 (а.с. 7);

- відеозаписами з боді-камери патрульного поліцейського та відеореєстратора патрульного автомобіля, де зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с. 7).

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 2.9 а Правил дорожнього руху, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП встановлює юридичну відповідальність за керування транспортними засобами в стані, у тому числі, алкогольного сп`яніння.

Аналіз положень п. 2.9 а Правил дорожнього руху України в сукупності та в системному взаємозв`язку з пунктами 2, 3, 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції свідчить про те, що у даній конкретній ситуації, яка сталася 19.08.2026 о 23 год. 33 хв. на вул. Європейська, 1 в селищі Велика Багачка Миргородського району Полтавської області з участю гр. ОСОБА_1 відповідна уповноважена посадова особа Національної поліції мала право за відповідних виявлених ним ознак алкогольного сп`яніння водія запропонувати йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку (що ним і було зроблено згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, який посвідчено відповідними написами, а також установлено з переглянутого у судовому засіданні відеозапису).

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши та проаналізувавши у сукупності усі докази зібрані по справі, приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Досліджені докази повністю узгоджуються між собою, їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення є доведеною поза розумним сумнівом.

Суд критично відноситься до пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у частині того, що він діяв у стані крайньої необхідності.

Так, норми ст. 17 КУпАП визначають, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності, а ст. 18 цього Кодексу передбачає, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує».

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто, засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Також, стан крайньої необхідності повинен відповідати критеріям своєчасності. Своєчасність заподіяння шкоди полягає в тому, що вона може бути заподіяна лише протягом часу, поки існує стан крайньої необхідності. Якщо ж такий стан ще не виник або, навпаки, уже минув, то заподіяння шкоди в цьому випадку (так звана «передчасна» і «спізніла» крайня необхідність), може тягнути відповідальність на загальних засадах.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

Оцінюючи обставини, на які посилається особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд не знаходить підстав вважати, що поломка насоса створила небезпеку для ОСОБА_1 чи його малолітньої дитини.

Таким чином, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 19.08.2026 о 23 год. 33 хв. керуючи автомобілем у стані алкогольного сп`яніння не діяв у стані крайньої необхідності.Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України).

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами ( ст. 23 КУпАП).

За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Ураховуючи вищевикладене, суть та характер вчиненого ОСОБА_1 грубого адміністративного правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують її відповідальність, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Ураховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративні правопорушення належить стягнути з гр. ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 9, 23, 27, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 ( один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. на користь держави.

Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.

Суддя Я.В. Прасол