Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №524/4963/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4963/26

Провадження №2-о/524/173/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 року

Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

головуючого судді Ковальчук Т. М.,

присяжних: Микитенка О. В., Петровської В. М.,

за участю секретаря судового засідання: Воблікової І. О.,

розглянувши у судовому засіданні в окремому провадженні у приміщенні суду в м. Кременчуці заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 (далі – заявник, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє представник – адвокат Остахов В. П., звернувся до суду із заявою, у якій просив: оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України; датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати населений пункт Бердін, Курської області; вважати, що загибель ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , настала в населеному пункті Бердін, Курської області, під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .

На обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_1 є рідним братом та єдиним близьким родичем зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_2 . Під час повномасштабного вторгнення рф в Україну, ОСОБА_2 , був признаний на військову службу під час мобілізації та проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до сповіщення сім`ї № 293 від 16 січня 2025 року, старший солдат ОСОБА_2 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту АДРЕСА_1 , зник безвісти 07 січня 2025 року. Наказами командира військової частини НОМЕР_1 № 160 від 10 січня 2025 року та № 118 від 09 лютого 2025 року призначено спеціальне розслідування за фактом зникнення солдата ОСОБА_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 611 від 13 квітня 2025 року «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця» звершено службове розслідування за фактом зникнення ОСОБА_2 . Встановлено, що солдат ОСОБА_2 зник безвісти 07 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бердін (рф), внаслідок дій з боку окупаційних військ рф та є бойовою тимчасовою втратою особового складу. Факт зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 , при виконанні бойового завдання, визнано таким, що пов`язаний із захистом Батьківщини під час дій воєнного стану.

Отже, старший солдат ОСОБА_2 зник безвісти за особливих обставин – на території бойових (воєнних) дій, під час виконання бойового завдання, що обґрунтовано припускає його загибель. Тобто, причинами та умовами, що сприяли зникненню безвісти за особливих обставин старшого солдата ОСОБА_2 є збройна агресія рф, протидія штурмовим та оборонним діям сил противника.

Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідно заявнику для реалізації права на оформлення спадкового майна.

Ухвалою від 27 квітня 2026 року суд відкрив провадження у справі та призначив її до судового розгляду.

Ухвалою від 27 травня 2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука з метою встановлення фактичних обставин справи витребував докази у Національного інформаційного бюро при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Державної прикордонної служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавській області Управління державної реєстрації Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. У поясненнях просив залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 у зв`язку з наявністю спору про право. Зазначив, що у заявника фактично виник спір, зокрема, з органом, який призначає та виплачує відповідну допомогу, який заперечує проти такого факту, що виключає можливість розгляду поданої заяви в порядку окремого провадження. Розгляд справи просив проводити без його участі.

Суд наведені доводи Міністерства оборони України вважає необґрунтованими, оскільки виходить із того, що між ОСОБА_1 та цим міністерством не може бути спору про право, зокрема щодо отримання грошової допомоги. Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.

Представник заявника адвокат Остахов В. П. у судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій – це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України»).

Бойові дії – це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Частиною першою статті 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

При цьому, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Отже, особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

Оголошення фізичної особи померлою – це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи (постанова Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22).

Водночас частиною другою статті 20 Закону України від 12 липня 2018 року № 2505-VIII «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, що рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою не є підставою для припинення її розшуку. Якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою і місце перебування якої невідоме.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

При зверненні із заявою про визнання ОСОБА_2 померлим заявник зазначив, що рішення суду йому необхідне для реалізації своїх спадкових прав.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .

На адресу матері ОСОБА_2 – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 16 січня 2025 року направлено сповіщення сім`ї № 293 про те, що її син солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бердін Курської області зник безвісти 07 січня 2025 року.

Мати ОСОБА_2 – ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , батько ОСОБА_2 – ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 ).

Як убачається з інформації Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області від 09 червня 2026 року, наданої на виконання ухвали суду, актових записів про зміну прізвища, шлюб, розірвання шлюбу, народження дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в архіві відділу не виявлено.

Отже, заявник ОСОБА_1 є єдиним близьким родичем зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 .

За інформацією з акта службового розслідування, складеного командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 01 год 30 хв, виконуючи бойове завдання згідно з бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 №8040 від 03 січня 2025 року, внаслідок удару FPV – дрону (4) по групі «ПОРТНОЙ» у районі н.п. Бердин (рф) було втрачено зв`язок та візуальний контакт з військовослужбовцями, зокрема, ОСОБА_2 . Вважати встановленим, що солдат ОСОБА_2 зник безвісти 07 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бердин (рф) внаслідок дій з боку окупаційних військ російської федерації. Факт зникнення безвісти при виконанні бойового завдання в районі н.п. Бердин (рф) визнати таким, що пов`язаний із захистом Батьківщини під час дії воєнного стану.

Факти збройної (військової) агресії російської федерації відносно України, окупації частини території України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно з приписами частини третьої статті 82 ЦПК України.

За фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 на підставі заяви ОСОБА_3 Кременчуцьким РУП ГУНП в Полтавській області 21 січня 2025 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170500000086.

До матеріалів заяви також додано Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250310-1353 від 10 березня 2025 року, у якому зазначено персональні дані розшукуваної особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстрація заяви/інформації в єдиному обліку органів поліції: № 2259 від 21 січня 2025 року; відомості про кримінальне провадження або судову справу, в межах якої проводиться розшук: 12025170500000086 від 21 січня 2025 року, Кременчуцьке РУП в Полтавській обл.

Як убачається з відповіді Державної прикордонної служби України від 25 червня 2026 року відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасового окупованою територією України громадянином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період із 01 січня 2025 року по 24 червня 2026 року в базі даних не виявлено.

ДП «Український національний центр розбудови миру» листом від 22 червня 2026 року повідомило суд, що відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до реєстру Національного інформаційного бюро, однак відомості про його перебування в полоні відсутні.

На адвокатський запит Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими листом від 13 березня 2026 року повідомив, що в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими містяться відомості про ОСОБА_2 . До Координаційного штабу не надходили повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування вказаної особи у полоні, її стану здоров`я та місця утримання.

На виконання вимог ухвали суду Головне управління ДПС в Полтавській області надало відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2025 року по квітень 2026 року, з якого вбачається нарахування виплат військовослужбовцям, джерело отримання доходів – ВЧ НОМЕР_1 . Отже, інші доходи, окрім виплат військовослужбовцям, станом на 22 червня 2026 року ОСОБА_2 не нараховувались.

Наведені обставини та наявні у справі докази, на думку суду, з достатньою вірогідністю дають підстави припускати загибель ОСОБА_2 у н. п. Бердін Курської області дій ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявник просить оголосити померлим ОСОБА_2 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, що відповідає висновку, викладеному в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2022 року у справі № 490/6057/19-ц, в якому йдеться про те, що встановлення факту загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення обставин, при яких загинув військовослужбовець під час виконання військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Суд звертає увагу на те, що у цій справі, як і будь-якій іншій справі, що стосується оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, важливе значення має визначення дня закінчення воєнних дій.

У справі № 755/11021/22, формулюючи висновки, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що у частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців».

Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовувала телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права (пункти 58-61 постанови Великої Палати Верховного Суду).

У пунктах 62, 65, 66 постанови у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала: «Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

У підсумку Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість».

Складність справи, що розглядається, полягає в тому, що ймовірна загибель солдата ОСОБА_2 сталася на території рф в Курській області, в районі населеного пункту Бердін.

У наказі Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» містяться відомості лише щодо відповідних території України, на яких ведуться (велися) бойові дії. Відомості щодо періоду ведення бойових дій в районі населеного пункту Бердін Курської області рф, як ймовірному місці загибелі ОСОБА_2 , у вказаному наказі відсутні.

Зважаючи на те, що зникнення особи сталося безпосередньо в зоні активного зіткнення, визначальним для обчислення шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 43 ЦК України, є день закінчення активних бойових дій у конкретній локації.

Судом на підставі зібраних матеріалів справи, а також з урахуванням загальновідомих обставин ведення бойових дій та даних моніторингових звітів щодо динаміки зіткнень на курському напрямку встановлено, що активна фаза бойових дій безпосередньо в районі населеного пункту Бердін Курської області розпочалася 5–6 січня 2025 року та завершилася орієнтовно до 9 січня 2025 року, коли інтенсивні зіткнення в цьому секторі припинилися.

Таким чином, з часу зникнення безвісти під час виконання бойового завдання ОСОБА_2 за обставин, які дають обґрунтовані підстави для висновку про його ймовірну загибель, минуло більше року. Впродовж всього часу з моменту ймовірної загибелі не надходили відомості ,які б давали підстави вважати, що ОСОБА_2 може бути живим, перебувати в полоні або де інде.

Ураховуючи викладене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.

Окрім того, суд вважає на необхідне роз`яснити, що відповідно до частини першої статті 48 ЦК України, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

За правилами частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення під час розгляду справ окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 4, 10, 76-82, 89, 263-265, 293, 294, 306, 308, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою.

Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України; датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати населений пункт Бердін, Курської області; вважати, що загибель ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , настала в населеному пункті Бердін, Курської області, під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Т. М. Ковальчук

Присяжні: О. В. Микитенко

В. М. Петровська