Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №382/859/26 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/859/26

Провадження № 3/382/399/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Бурзель Ю. В., при секретарі Захарук Є.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 - адвоката Вак О. В., перекладача жестової мови - Удодової В. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, маючого неповнолітню дитину, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2026 о 15 год 48 хв м. Яготин, вул. Польова, 80 здійснював рух на мопеді Sintez RF50M - 01,б.н.з., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 6810. Результат 1,67 ‰. Тест № 972. Від керування ТЗ відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. Порушив п. 2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі вищевикладеного на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 629441 від 01.04.2026 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2026 року справа передана у провадження судді Бурзель Ю.В.

У судовому засіданні ОСОБА_1 через перекладача жестової мови ОСОБА_2 пояснив, що алкоголю він не вживав. З поліцією спілкувався через свого племінника, який трохи володіє жестовою мовою, а також за допомогою телефону. Пояснив, що працює неофіційно, займається ремонтами, мопед, на якому він їхав, сусідській, він його зремонтував, оскільки знає як такі мопеди ремонтувати і спробував проїхати. І був зупинений працівниками поліції.

Адвокат ОСОБА_1 - Вак О. В. вважала, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 взагалі не розумів, що з ним відбувається.

Через канцелярію суду подала судові дебати, в яких просила закрити провадження по справі.

Так згідно цього клопотання ключовою обставиною цієї справи є те, що ОСОБА_1 є глухим від народження, має істотні вроджені вади слуху та мовлення та не може сприймати усну мову працівників поліції у звичайний спосіб. Ця обставина була очевидною працівникам поліції безпосередньо під час зупинки ОСОБА_1 на мотоциклі та подальшого оформлення адміністративних матеріалів. Однак, встановивши, що особа не чує та не може повноцінно спілкуватися усною мовою, працівники поліції не забезпечили участі перекладача жестової мови (сурдоперекладача). Натомість фактична комунікація працівників поліції з ОСОБА_1 здійснювалася через неповнолітню дитину. Неповнолітня дитина не є перекладачем жестової мови, не має спеціальних знань та відповідної кваліфікації. Вона могла передавати ОСОБА_1 лише окремі слова чи фрази за допомогою відомих їй побутових жестів. За таких обставин неможливо достовірно встановити ні те, що саме говорили працівники поліції ОСОБА_1 , ні те, що саме дитина йому переклала, ні тим більше те, як ОСОБА_1 зрозумів передану йому інформацію. Фактично неповнолітня дитина була поставлена працівниками поліції у становище перекладача між представниками державного органу та особою, стосовно якої здійснювалося провадження, наслідком якого могло бути накладення значного штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами. Таке спілкування очевидно не може вважатися належним забезпеченням права особи розуміти суть процесуальних дій, які щодо неї вчиняються.

Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача.

Стаття 270 КУпАП окремо передбачає процесуальні гарантії для осіб, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самостійно здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення.

Статтею 274 КУпАП встановлено, що перекладач призначається органом або посадовою особою, у провадженні якого перебуває справа, та зобов?язаний здійснити повний і точний переклад.

Отже, закон вимагає не формального обміну окремими жестами та не передачі інформації через випадкову особу, а забезпечення такого перекладу, який дозволяє особі дійсно зрозуміти зміст того, що відбувається, та усвідомлено реалізувати свої права.

У даній справі цього зроблено не було.

Зазначене порушення має принципове значення саме для вирішення питання про допустимість результатів огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп?яніння.

Частиною третьою статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи з проведенням огляду поліцейським із застосуванням спеціального технічного засобу або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться у закладі охорони здоров?я. При цьому огляд, проведений із порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Але для того, щоб особа могла висловити згоду або незгоду з результатом огляду, вона насамперед повинна розуміти, що саме зараз проводиться огляд на стан алкогольного сп?яніння; розуміти отриманий результат; розуміти юридичне значення цього результату; знати, що вона має право не погодитися з ним; знати, що у такому випадку огляд повинен бути проведений у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 такої можливості забезпечено не було. Він не чув пояснень працівників поліції, а кваліфікований перекладач жестової мови під час відповідних процесуальних дій був відсутній.

Відтак ОСОБА_1 об?єктивно не міг усвідомлено висловити свою згоду чи незгоду з результатом проведеного тесту, оскільки не розумів повною мірою ні змісту проведеної процедури, ні її результату, ні своїх подальших процесуальних прав.

Тому аргумент про те, що ОСОБА_1 нібито «не висловив незгоди» з результатом тесту, не може підтверджувати дотримання працівниками поліції вимог статті 266 КУпАП.

Відсутність заперечення не є згодою тоді, коли особі не забезпечено можливості зрозуміти, з чим саме вона повинна погодитися або не погодитися.

Більше того, за таких обставин саме на орган, який здійснював оформлення адміністративних матеріалів, лежав обов?язок забезпечити можливість достовірної комунікації з ОСОБА_1 та зафіксувати його свідоме волевиявлення щодо результатів огляду.

Цього зроблено не було.

Внаслідок цього ОСОБА_1 був фактично позбавлений можливості реалізувати передбачене законом право на проведення повторного огляду в закладі охорони здоров`я.

І це вже не формальний недолік адміністративного матеріалу, а порушення, яке безпосередньо впливає на достовірність та допустимість основного доказу обвинувачення.

Сторона захисту також звертає увагу суду на те, що залучення перекладача вже під час судового розгляду не може виправити порушення, яке мало місце на стадії формування доказів.

Ключовим було забезпечити переклад саме тоді, коли поліцейські: проводили огляд, повідомляли його результат, з?ясовували згоду або незгоду ОСОБА_1 , з результатом, роз?яснювали право пройти огляд у закладі охорони здоров?я, роз?яснювали права, передбачені статтею 268 КУПАП, складали адміністративні матеріали. Саме на цьому етапі ОСОБА_1 мав розуміти, що відбувається, та мати реальну можливість висловити власну позицію.

Суд не може тепер достовірно реконструювати, яким було б волевиявлення ОСОБА_1 , якби йому належним чином через професійного перекладача повідомили результат тесту та роз?яснили право вимагати огляду в лікарні.

Припущення про те, що він однаково погодився б із результатом, не можуть бути покладені в основу судового рішення про притягнення особи до відповідальності.

Ураховуючи наведене, захисник просила закрити провадженя у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення учасників, вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №629441 від 01.04.2026 року, тестування на алкоголь до протоколу на приладі Драгер - результат 1,67 %, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотивного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначені ознаки алкогольного сп`яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, розписку сестри ОСОБА_1 . ОСОБА_3 , яка свідчить про те, що вона забрала мопед Sintez RF50M - 01,б.н.з., на місці зупинки працівниками поліції свого брата ОСОБА_1 , який перебуває в стані алкогольного сп`яніння, довідку про отримання посвідчення водія на право керування ТЗ, яка свідчить про наявність посвідчення водія на право керування ТЗ категорії "В" у ОСОБА_1 , довідку по належність ТЗ, ДВД -диск.

Також відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Цю постанову ОСОБА_1 не оскаржував.

Також судом установлено, що ОСОБА_1 є інвалідом по слуху третьої групи з 10 грудня 2011 року довічно (а.с. 23).

Згідно з вимогами п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 порушив ці вимоги п. 2.9а Правил, а саме: керував ТЗ у стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Аналізуючи і відеозапис, і дані щодо особи ОСОБА_1 , суд зазначає, що вади слуху ОСОБА_1 не були тією перешкодою, яка б не давала йому можливості самостійно здійснювати свої права. Як свідчить відео, він активно спілкувався з працівниками поліції, як через свого племінника, так і, друкуючи повідомлення у телефоні. Він самостійно відкрив мунштук від Драгера і дотримувався інструкцій користування Драгером. Зважаючи на результат стану алкогольного сп`яніння, показаний Драгером, а також на надане свідоцтво про повірку, підстав не довіряти показникам приладу у суду немає.

Більше того, під час складення протоколу прийшла рідна сестра ОСОБА_1 , якій був вручений мопед і яка у своїй заяві підтвердила, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Надалі вона була присутня і під час винення постанови про адміністративні правопорушення і під час підписання ОСОБА_1 протоколу.

Ні ОСОБА_1 , ні його сестра не намагались оспорити результати огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Також як установлено у судовому засіданні ОСОБА_1 неофіційно працює, займається ремонтами, на час судового провадження уклав договір про надання правничої допомоги.

Стаття 251 КУпАП лише загалом зазначає, що доказами є будь-які фактичні дані, встановлені законним способом (за допомогою протоколу, пояснень, свідків, фото- чи відеофіксації тощо). Прямої та детальної заборони використовувати докази, отримані з істотним порушенням прав людини (як у КПК), сам текст КУпАП не містить.

Розгляд справ за КУпАП за своєю природою є швидшим та менш формалізованим, ніж кримінальний.

Разом із тим якщо санкція є суворою (наприклад, позбавлення прав за ст. 130 КУпАП або великий штраф), то рівень стандартів доказування має наближатися до кримінального («поза розумним сумнівом»).

Особа не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Ситуація у цій справі зачіпає один із найгостріших доктринальних і практичних конфліктів: баланс між суспільним інтересом (невідворотність покарання за п`яне водіння) та фундаментальними правами людини (право на захист вразливих верств населення).

Разом із тим захист прав не є тотожним захисту від відповідальності.

Суд наголошує на тому, що вади слуху ОСОБА_1 не були тією перешкодою, яка б не давала йому можливості самостійно здійснювати свої права під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки він досить активно спілкувався з працівниками поліції через телефон і через свого племінника-підлітка, який володіє жестовою мовою. Це підтверджується записом на ДВД диску. У подальшому була присутня і сестра ОСОБА_1 . ОСОБА_1 створив сім`ю, працює неофіційно, звернувся до адвоката за наданням правничої допомоги.

За таких обставин доводи представника ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 об?єктивно не міг усвідомлено висловити свою згоду чи незгоду з результатом проведеного тесту, оскільки не розумів повною мірою ні змісту проведеної процедури, ні її результату, ні своїх подальших процесуальних прав, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності.

Проте суд зауважує, що зазначення серед ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 порушення мови є поза розумним сумнівом безпідставним.

При накладенні на ОСОБА_1 стягнення суд, згідно з вимогами ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про його особу (наявність інвалідності, працює неофіційно, має дитину зі слів з такою ж вадою як і він сам). Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Ураховуючи викладене, суд вважає необхідним і достатнім призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобом.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд приходить до висновку, що саме адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобом буде сприяти вихованню ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами і є домірним своєному.

Також із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір. Також слід вирішити питання про компенсацію витрат на перекладача.

Керуючись ст. ст. 30, 40-1, ч. 1 ст. 130, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA 488999980313030149000010001, код класифікації бюджету 21081300), з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області здійснити оплату послуг перекладача Удодової Вікторії Володимирівні, наданих під час судового розгляду Яготинським районним судом Київської області справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за участь в судовому засіданні 14.09.2026 року у розмірі 2496 (дві тисячі чотириста дев`яносто шість) грн за 5 (п`ять) годин витраченого часу.

Реквізити для проведення виплати:

Київська організація УТОГ

02002, м. Київ, вул. Митрополита А. Шептицького, буд. 14, кв. 2

Моб.тел.: +380 63 699 53 29

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2

Ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03973016 • МФО 305299

ППН 039730126516

Розрахунковий рахунок НОМЕР_2

У АТ КБ «Приватбанк» у м. Києві

призначення платежу: компенсація (відшкодування) за відрив від звичайних занять та оплата добових ОСОБА_2 за здійснення перекладу жестової мови у судовому засіданні 14.09.2026 року під час розгляду Яготинським районним судом Київської області справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Витрати на оплату послуг перекладача покласти на ГУ ДКСУ в Київській області.

Копію ухвали направити для виконання до ТУ ДСА України в Київській області.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Ю. В. Бурзель