Суд: Обухівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 01 жовтня 2026 р.
Справа: №372/5070/26
Суддя: Висоцька Г. В.
Справа № 372/5070/26
Провадження 2-3286/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2026 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Висоцької Г. В., за участю секретаря Куник О.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
У серпня 2026 року позивачка звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що сімейне життя між нею та ОСОБА_2 не склалося через відсутність з плином часу взаєморозуміння між ними, в зв`язку з різними поглядами на сімейні відносини та сімейні обов`язки. З вини обох сторін спільне життя і збереження сім`ї стали неможливим. Фактичні шлюбні відносини між ними припинені, спільне господарство не ведеться. Від даного шлюбу мають дочку двох дітей.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 12.08.2026 року вказана цивільна справа прийнята до розгляду та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні.
31.08.2026 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому останній зазначив, що спростовувати чи підтверджувати наведені позивачем підстави для розлучення в судовому порядку не вважає доцільним. Заперечувати щодо розірвання шлюбу з Позивачем не буде, оскільки це є волевиявлення Позивача. У зв`язку з відсутністю заперечень щодо заявлених позовних вимог, просив розгляд справи провести без його участі та/або участі його представника.
Позивачка до судового засідання не з`явилась, представниця подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, у разі неявки відповідача у судове засідання щодо ухвалення заочного рішення не заперечила.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши й дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
30 квітня 2021 року ОСОБА_1 вступила в зареєстрований шлюб із відповідачем ОСОБА_2 .
Шлюб зареєстрований Подільським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 477.
У шлюбі Позивача та Відповідача народилися спільні діти: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 ) та донька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_2 ).
Із часом між Позивачем та Відповідачем почали виникати глибокі суперечності, викликані кардинально різними поглядами на сімейне життя, розподіл обов`язків, моральні цінності та ведення спільного побуту.
Сторони намагалися зберегти родину, шукали компроміси та намагалися налагодити стосунки, проте спільні зусилля не дали позитивного результату.
Відповідач проживає в іншій області, окремо від дружини та дітей. Будь-які наміри та передумови для відновлення сумісного проживання та збереження родини відсутні.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Статтею п`ятою Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно із частиною першою статті 24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що як при укладенні шлюбу так і при його розірванні передбачається реалізація волі жінки та чоловіка без будь-якої дискримінації та примушування та/або утримання у шлюбних відносинах.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивачки про розлучення є виваженим та свідомим, причини, з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, а тому позовні вимоги про розірвання шлюбу, підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований від 30 квітня 2021 року Подільським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №477 - розірвати.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В.Висоцька
Оригінал: reyestr.court.gov.ua