Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №369/15078/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/15078/26

Провадження № 3/369/7513/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01.10.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Оленіч Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал, який надійшов з ВП № 1 (м. Васильків) Обухівського району УПП ГУ НП в Київській областіпро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 721328 від 16.07.2026 встановлено, що 16.07.2026 близько 22 год. 40 хв. ОСОБА_1 по вулиці Круглицька, 70, що в с. Хотів, Обухівського району, Київської області, керувала транспортним засобом марки «AUDIA6», д.н.з. НОМЕР_1 , не обрала безпечної швидкості руху, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, внаслідок чого здійснила з`їзд в кювет з подальшим наїздом на дерево. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження

Таким чином, ОСОБА_1 звинувачується у порушенні вимог п. 2.3 (б), п. 12.1Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 721355 від 17.07.2026 встановлено, що 16.07.2026 близько 22 год. 40 хв. ОСОБА_1 по вулиці Круглицька, 70, що в с. Хотів, Обухівського району, Київської області, керувала транспортним засобом марки «AUDIA6», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «DragerAlcotest6820», прилад № ARSM-0860, результат огляду 1,51%.

Таким чином, ОСОБА_1 звинувачується у порушенні вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгяду справи була повідомлена належним чином.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Домітращук І.М. просила закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.

Адвокат стверджує, що працівники поліції не встановили швидкості автомобіля, яким керувала ОСОБА_1 , не визначили безпечної швидкості за конкретних дорожніх умов та на яку саме зміну обстановки водій не зреагувала, тому вказує на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між конкретною дією водія та зіткненням.

Крім того, адвокат зазначив, що працівниками поліції не встановлено факту керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом, а лише зафіксовано дорожньо-транспортну пригоду за участю транспортного засобу марки «AUDIA6», д.н.з. НОМЕР_1 .

Також адвокат стверджувала, що працівники поліції під час проведення огляду не визначали ознаки сп`яніння ОСОБА_1 , які зафіксовані у акті огляду та направленні, та не озвучували їх останній.

Крім того, адвокат вказує, що отримані результати огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «Drager6820» викликають обґрунтовані сумніви щодо їх достовірності та допустимості, оскільки останнє калібрування приладу було здійснено 24.10.2025, тоді як відповідно до вимог Інструкції калібрування повинно проводитися кожні 6 місяців. Тому на думку захисника, на момент проведення огляду прилад міг використовуватися із порушенням встановлених строків технічного обслуговування, що безпосередньо впливає на точність отриманих результатів.

Також адвокат зазначила, що у розділі «Технічне обслуговування» Інструкції вказано, що типовий дрейф чутливості становить 0,6% показання на місяць, що фактично означає можливу похибку вимірювання до 0,6 проміле щомісяця.

Таким чином, адвокат стверджує, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Вислухавши доводи захисника, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 721328 від 16.07.2026 та серії ЕПР1 № 721355 від 17.07.2026, схему з місця дорожньо-транспортної пригоди, чек приладу «DragerAlcotest6820», прилад № ARSM-0860, з результатами тесту на стан алкогольного сп`яніння – 1,82%, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 17.07.2026, технічний запис відеозапису, здійснений на нагрудну відеокамеру (відеореєстратор), на якому зафіксовані обставини проведеного огляду, суддя приходить до наступного.

Так, відповідно до пункту 2.3 (б) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язанийбути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Статтею 124 КУпАП передбачено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Під час судового розгляду справи судом було безпосередньо досліджено наявні у матеріалах справи докази, із яких об`єктивно встановлено, що водієм ОСОБА_1 під час руху, було порушено Правила дорожнього руху України, оскільки остання не обрала безпечної швидкості руху, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, внаслідок чого здійснила з`їзд в кювет з подальшим наїздом на дерево.

Більш того, із дослідженого суддею відеозапису з нагрудних камер поліцейських встановлено, що ОСОБА_1 у розмові з поліцейськими сама повідомила, що мала намір розбитися, для чого і з`їхала з проїзної частини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме порушення ним вимог пунктів2.3 (б) та п. 12.1 Правил дорожнього руху України перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Доводи адвоката з приводу того, що працівниками поліції не було встановлено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, спростовуються відеозаписом, доданим до матеріалів справи, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 в момент прибуття на місце ДТП поліції перебувала за кермом. Крім того, у своїх поясненнях працівникам поліції сама підтвердила факт керування автомобілем.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Долучені до матеріалів справи узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів об`єктивність поліцейських у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не встановлена.

Як встановлено з долученого до матеріалів справи відеозапису, працівники поліції під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_1 встановили наявність у неї ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, які були озвучені ОСОБА_1 під відео. Крім того, на запитання працівників поліції ОСОБА_1 повідомив, що вживала алкогольні напої потому та не заперечувала проти проходження огляду на стан сп`яніння. Тому доводи адвоката щодо неповідомлення працівниками поліції ознак сп`яніння, які були виявлені у ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» поліцейськими під час проведення огляду на стан сп`яніння використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

З приводу аргументів сторони захисту про необхідність періодичного калібрування технічного приладу Drager та можливості використання як доказу судом результату його тестування слід зазначити наступне.

Визначення таких термінів, як калібрування, періодична повірка засобів вимірювальної техніки та повірка засобів вимірювальної техніки, містяться у п.п.10, 17, 18 ч.1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; - періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); - повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Законом встановлено порядок проведення калібрування та повірок, а також відмінності таких операцій. Зокрема, ст.17 зазначеного Закону визначено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою КМУ від 4 червня 2015 року № 374 «Про затвердження переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці» у п. 23 зазначено, що до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці належать газоаналізатори (в тому числі аналізатори вихлопних газів), газосигналізатори, які використовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, зокрема, у діяльності з контролю безпеки дорожнього руху та технічного стану транспортних засобів.

Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016року № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» для газоаналізаторів (в тому числі аналізатори вихлопних газів), газосигналізаторів встановлено міжповірочний інтервал в один рік.

Отже, наведеними нормами Закону встановлюється обов`язковість проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, до яких належать, серед іншого, газоаналізатори.

Разом з цим, згідно ст. 27 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології.

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал). Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року і становить 1 (один) рік.

У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).

Тобто, вказаним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 інтервал технічного обслуговування було збільшено до одного року.

З роздрукованого результату приладу Drager Alcotest 7510, за допомогою якого ОСОБА_1 проходила огляд, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 24.10.2025, а проходження огляду на стан сп`яніння проводилося 17.07.2026, тобто в межах дванадцятимісячного строку калібрування приладу, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи водій ОСОБА_1 не мала жодних сумнівів щодо використання приладу Драгеру та не висловлювала ніяких заперечень щодо недостовірності результатів тестування.

Таким чином, підстав для сумнівів у достовірності досліджених доказів не встановлено. Порушення вимог закону в діях поліцейських теж відсутні.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки 16.07.2026 року вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та порушила правила дорожнього руху, передбачені п. 2.3 (б) та п. 12.1, в результаті чого відбулася дорожньо-транспортна пригода.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушниці ОСОБА_1 , та зважаючи на відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, суддя вважає за необхідне та достатнє для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, накласти на неї, на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 124, 221, 283-284, 287-291 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП піддати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стягненню у виді штрафу у розмірі 1 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, повинна бути надіслана правопорушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ю.В.Оленіч