Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №369/2760/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2760/24

Провадження № 2-а/369/43/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02.10.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Худинець Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, ГУПН в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Свої вимоги мотивував тим, що 01.02.2024 року о 23:00 год. стояв поряд зі своїм гаражем, з виключеним двигуном та не рухався. Підійшовши працівники поліції перевірили документи та в подальшому повідомили, що відносно позивача буде складено постанова. Вважає, що постанова від 01.02.2024 року про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за порушення передбачених ч. 3 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. є неправомірною та незаконною. Жодних ПДР позивач не порушував, стояв припаркований біля гаражу, автомобіль перебував в нерухомому стані, тому твердження поліції є абсурдне. Просив суд визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського відділу №1 Бучанського РУП від 01.02.2024 року серії БАД №996795 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосування стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.02.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.06.2025 року залучено в якості співвідповідача по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - ГУПН в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616).

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Судом встановлено, що 01.02.2024 року поліцейським відділу №1 Бучанського РУП ст. сержантом Залевським О.В. було винесено постанову серії БАД №996795, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 01.02.2024 року о 23:00 год. в м. Вишневе, вул. Вітянська, 1 водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем SKODA Octavia д.н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом чим порушив п. 2.1А ПДР України, а також був припаркований на проїжджій частині та суттєво заважав в`їзду та виїзду порушив п. 15.9 та 15.10 ПДР. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п. 2.1.а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Як вбачається із позовної заяви, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки порушення за даною статтею передбачає факт керування особою транспортним засобом, а позивач автомобілем не керував та перебував поряд з гаражем.

Разом із тим відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував викладені у постанові обставини. Зокрема, до матеріалів справи не долучено доказів, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу, що сама лише оскаржувана постанова не може вважатися належним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Так, у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 зроблено висновок, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності сама по собі не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, а є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим за результатами оцінки доказів. Така постанова не може підтверджувати правомірність самої себе та не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку довести законність прийнятого рішення належними та допустимими доказами.

Аналогічний правовий підхід неодноразово висловлювався Верховним Судом у справах щодо оскарження постанов про адміністративні правопорушення та відповідає положенням ч. 2 ст. 77 КАС України щодо розподілу обов`язку доказування.

Таким чином, відповідач не виконав покладений на нього законом обов`язок доведення правомірності прийнятого рішення та не надав належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові.

Отже, за відсутності доказів факту керування транспортним засобом, притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП є неправомірним, оскільки за таких умов в його діях відсутній склад такого адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, при її винесені не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок працівників патрульної поліції про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КпАП України.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду належних доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме, що він керував транспортним засобом, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст.286 КАС України.

Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №996795 від 01.02.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень підлягає скасуванню.

Враховуючи наведе вище, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.126 ч.5, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 126, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, ГУПН в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського відділу №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ст. сержанта Залевського О.В. серії БАД №996795 від 01.02.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ