Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №363/3129/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"29" вересня 2026 р. Справа № 363/3129/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого – судді Чіркова Г.Є., при секретарі Кострицькій В.Д., за участі ОСОБА_1 та його захисника Харитончук Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 17 травня 2026 року о 16 год. по вул. Тараса Шевченка – Центральна в с. Новосілки, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом (мотоцикл) д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився в установленому законом порядку зі згоди водія, за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 ARLJ 0402, проба позитивна – 1,91 ‰, чим порушив п. 2.9.а. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник подала до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в якому зазначила, що матеріали справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. З відеозапису вбачається, що на момент прибуття працівників поліції ОСОБА_1 перебував біля несправного мотоцикла, двигун якого не працював, а факту його руху та керування транспортним засобом не зафіксовано. Відтак вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено без належних підстав, а наявні у справі докази не підтверджують події та складу адміністративного правопорушення.

Захисник в суді просила провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення з підстав викладених у клопотанні про закриття провадження.

ОСОБА_1 в суді на обґрунтування своєї невинуватості показав, що 17 травня 2026 року, він виїхав на своєму мотоциклі Suzuki DR-Z 400, який відноситься до класу ендуро покататися по пересічній місцевості в с. Новосілки, використовуючи спеціально призначений для бездоріжжя мотоцикл. Під час поїздки, внаслідок потрапляння води до системи електроживлення мотоцикл заглох, після чого перестали працювати електроприлади та запустити його він не зміг. Усунути несправність не вдалося, у зв`язку з чим він вимушений був його котити та йти весь час пішки. Зазначив, що той день був вихідним, а тому евакуатор викликати він також не зміг. Дійшовши до ставка біля с. Новосілки, зустрів знайомих, які там відпочивали. Посидів з ними та вжив декілька пляшок пива, оскільки вже не був водієм і надалі керувати несправним мотоциклом не міг. В подальшому, зателефонував знайомому свідку ОСОБА_2 , який проживає в с. Новосілки та домовився з ним про тимчасове зберігання мотоцикла в його гаражі. Після чого, продовжив пішки котити несправний мотоцикл в напрямку с. Новосілки. На автодорозі по вул. Тараса Шевченка – Центральна, коли йшов узбіччям автодороги, до нього під`їхали працівники патрульної поліції. ОСОБА_1 зазначив, що його не зупиняли й не могли зупиняти, оскільки він руху на несправному мотоциклі не здійснював. На запитання працівників поліції пред`явив військово-обліковий документ, повідомив про належність йому мотоцикла та передав документи на нього. Після чого, працівники поліції, відчувши від нього запах алкоголю, стали наполягати на проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння. Він погодився пройти огляд, однак під час його проведення та відеофіксації неодноразово наголошував, що мотоциклом не керував, оскільки той був несправним, а залучені свідки засвідчили лише проходження його огляду на стан сп`яніння. Аналогічні застереження він зазначив і при підписанні протоколу про адміністративне правопорушення. Після оформлення матеріалів від керування його не відсторонювали, оскільки він не міг керувати несправним мотоциклом. Потім він зустрівся із знайомим ОСОБА_2 , з яким надалі пішки продовжили котити несправний мотоцикл до його гаражу. При цьому вони проходили повз колишню лісопилку, де на господарських спорудах встановлено камеру відеоспостереження, яка зафіксувала його рух пішки зі свідком ОСОБА_2 . Мотоцикл він залишив у гаражі ОСОБА_2 на ніч, а в подальшому забрав його, перевіз та відремонтував.

Такі ж показання ОСОБА_1 підтвердив в суді свідок ОСОБА_2 , який пояснив, що знайомий з ОСОБА_1 близько 10 років. Зазначив, що 17 травня 2026 року о 16 год. ОСОБА_1 йому зателефонував та попросив залишити мотоцикл ендуро у нього на деякий час, оскільки він вийшов з ладу й не заводився під час катання по бездоріжжю. Пояснив, що тривалий час чекав ОСОБА_1 , однак останній йому повторно зателефонував та попросив його зустріти, оскільки в нього виникли проблеми, у зв`язку з чим він пішов на зустріч ОСОБА_1 . Пояснив, що бачив, як ОСОБА_1 спілкувався з працівниками поліції, які одночасно зупиняли інші автомобілі, внаслідок чого утворився затор. Мотоцикл працівники поліції не передавали, при цьому ознак того, що він безпосередньо перед цим перебував у русі не помітив. Після завершення оформлення матеріалів він допоміг ОСОБА_1 докотити мотоцикл. Зазначив, що ОСОБА_1 мотоциклом не керував, бо він був несправним, а наступного дня мотоцикл забрав для ремонту.

Заслухавши ОСОБА_1 , його захисника, допитавши свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Згідно п. 2.9.а. ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративний відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

Так, показання в суді ОСОБА_1 об`єктивно підтверджуються контекстом долученого до матеріалів справи відеозапису, відповідають обставинам події, їх динаміці, є послідовними, логічними й повністю узгодженими між собою.

Зокрема, із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з бодікамери працівника поліції, який триває 39 хв. 03 сек., вбачається, що він розпочинається, коли вже триває залучення свідків працівниками поліції (16 год. 11 хв.). На відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 послідовно стверджує, що він не керував мотоциклом, коли поліцейські навіть не намагаються спростувати його твердження ігнорують та не беруть до уваги.

Після чого, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору Драгер 6820 ARLJ 0402. Будь-якої причини такої перевірки поліцейським ОСОБА_1 не повідомлено. Мотоцикл є нерухомим, двигун не працює, припаркований на узбіччі.

При цьому, керування ОСОБА_1 транспортним засобом чи його зупинки, а також будь-яких обставин, які б свідчили про те, що безпосередньо перед початком відеозапису він ним керував чи намагався привести його в рух на відеозаписі не зафіксовано.

Крім того, відсторонення від транспортного засобу відсутнє, при складанні протоколу ОСОБА_1 застеріг, що він не керував мотоциклом.

На доведення вказаних обставин захисником направлено адвокатський запит №68/03-44 від 28 липня 2026 року.

З відповіді Пірнівською сільською радою №03-47.44/963 від 03 серпня 2026 року вбачається, що на перехресті вул. Тараса Шевченка та Центральна в с. Новосілки технічні засоби відеоспостереження, у тому числі системи «Безпечне місто» або інших аналогічних систем відеоспостереження відсутні.

Разом з тим, з долученого відеозапису сторони захисту, який триває 02 хв. 15 сек., вбачається, що ОСОБА_1 зі свідком ОСОБА_2 проходять повз колишню лісопилку, ведучи в руках мотоцикл(16 год. 58 хв.).

Будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 керував мотоциклом за обставин викладених у протоколі відсутні.

Зазначеним відеозаписом повністю підтверджується показання ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 та одночасно спростовуються обставини викладені у протоколі.

Показання ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 є послідовними, логічними, переконливими, які підтверджуються сукупністю дослідженими у суді доказами, і сумнівів у суду не викликають, не вірити яким у суду підстав немає.

При цьому суд звертає увагу й на особливості керування мотоциклом, які за відсутності справного двигуна, не може бути приведеним в рух та бути керованим, який ОСОБА_1 був змушений котити, йдучи пішки.

Крім того, суд викликав поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для дачі пояснень по справі, однак вони до суду не з`явились, причини своєї неявки не повідомили.

Вимогу співробітника поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння особою, яка не є водієм, не можна вважати законною і висунутою відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відтак, твердження в протоколі про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9.а Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на вимогах Закону не ґрунтується, коли підстави для його огляду на стан алкогольного сп`яніння не існували.

За таких обставин проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 факту керування ним транспортним засобом, який є обов`язковою складовою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доводить.

Разом з тим, як вбачається зі змісту протоколу та долученого до нього відеозапису, співробітниками поліції не надано докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинку чи відсторонення водія від його керування, в матеріалах справи відсутні.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчанняучнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

При цьому, Верховний Суд у справі №338/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КУпАП працівники мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки або інші докази передбачені ст. 251 КУпАП, які на це вказують. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року в справі № 404/4467/16-а (провадження № К/9901/21130/18) суд зазначив, що саме по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Отже, керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/або швидкості транспортного засобу.

При цьому, суд звертає увагу на те, упереджене, необ`єктивне і безпідставне припущення поліцейського про керування транспортним засобом не водієм межує із свавільним обвинуваченням і не може саме по собі бути законною підставою для формального притягнення особи до відповідальності за відсутності факту керування, коли вимога щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в цій справі стосовно ОСОБА_1 є безпідставною та необґрунтованою.

Відтак, за відсутності доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт керування, висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є недоведеним.

Відтак, з огляду на викладене вище, твердження в протоколі про порушення ОСОБА_1 п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП на вимогах Закону не ґрунтується.

За змістом вимог ст. 62 Конституції України в Україні діє презумпція невинуватості, коли особа вважається невинуватою у вчиненні будь-якого правопорушення, доки її вину не буде доведено в установленому Законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких умов, твердження ОСОБА_1 про те, що він правопорушення не вчиняв заслуговує на увагу, а всі сумніви слід розтлумачити на користь останнього.

Отже, справа підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу і події правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 9, 130, 247, 283-285 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

провадження в справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити за відсутністю складу і події правопорушення.

Повний текст постанови складено 02 жовтня 2026 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів.

Суддя