Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №361/532/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/532/26

провадження № 3/361/246/26

29.07.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 р. м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Скрипка О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від УПП в м. Бориспіль УПП у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

18.01.2026 року о 17 годині 39 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21081 д.н.з НОМЕР_1 по вулиці Миру 7 в с. Калинівка Броварського району Київської області, з явними ознаками наркотичного сп?яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, неприродна блідість обличчя, зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння у найближчому медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв від нього не надійшло.

Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - захисник Воробей В.М. направила до суду письмові пояснення, прохала закрити справу відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки законні підстави для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 були відсутні, працівниками поліції було порушено його право на захист, крім цього населений пункт с. Калинівка Броварського району не відноситься до здійснення оперативного обслуговування поліцейськими БПП в м. Бориспіль УПП в Київській області. Прохала розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його представника.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 2 ст. 7 КУпАП), а завданнями провадження є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1ст. 251 КУпАП).

Факт скоєння правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД N?700370 від 18.01.2026 року, направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, рапортом, відеозаписом, доданим до протоколу.

До протоколу додано оптичний диск з відеозаписом, який ретельно перевірено та досліджено судом, з якого вбачається, що 18.01.2026 року о 17 год. 39 хв. по вулиці Миру 7 в с. Калинівка Броварського району Київської області, поліцейським зупинено автомобіль ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 в останнього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння (не природна блідніть обличчя, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови).

Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, а саме в м. Бровари Київської області (запис 17:49:45), на що ОСОБА_1 відмовився.

На підставі вище викладеного, працівником поліції було складено протокол відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Будь-яких сумнівів щодо достовірності доказів, доданих до протоколу, у суду не виникає, суд вказані докази приймає до уваги як належні та допустимі.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо змісту, оскільки в протоколі зазначено дату його складання, дані про службову особу, яка його склала та особу правопорушника, місце, час вчинення та суть правопорушення.

Наведені обставини дають суду підстави дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складено поліцейським у відповідності до вимог діючого законодавства, зазначені письмові докази, досліджені судом, суд вважає достатньо переконливими, чіткими та такими, що узгоджуються між собою, одержані законним шляхом, а тому у суду не виникло жодних сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєному.

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), суддя не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

З дослідженого відеозапису встановлено, що при складанні протоколі ОСОБА_1 було роз`яснено його права, а його клопотання про надання безоплатної правової допомоги при складанні протоколу не заслуговує на увагу, оскільки в даному випадку участь захисника не є обов`язковою. При складанні протоколу право на захист не порушено.

Доводи захисника щодо факту безпідставної зупинки працівниками поліції транспортного засобу не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до ч.1ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи: у тому числі п.1) перевірка документів особи, п.4) зупинення транспортного засобу.

Також вказана обставина ніяким чином не впливає на факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, тобто порушення ним вимог п.2.5 ПДР.

Так, пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

Доводи апелянта про незаконність зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та не впливає на причину зупинки.

Щодо доводів захисника про те, що складення працівником патрульної поліції протоколу про адміністративне правопорушення, здійснено за межами його дільниці, визначеної для несення ними служби, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 13 р. XIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, під час чергування поліцейські, які залучені до несення служби в складі нарядів поліції, повинні перебувати на дільниці, визначеній для несення служби (зона оперативного реагування наряду поліції). У виняткових випадках, за вказівками оперативного чергового чи відповідального по підрозділу, наряди поліції здійснюють реагування на правопорушення або події, які вчинені на іншій дільниці, після інформування диспетчера.

Поліцейські БПП в м. Бориспіль УПП в Київській області здійснюють оперативне обслуговування (отримують виклики по лінії 102) міжнародної автомобільної дороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі у межах Київської області від меж міста Києва до меж Київської та Чернігівської областей.

Як встановлено під час розгляду матеріалів, під час здійснення патрулювання екіпажем Лемур 302 поліцейських ОСОБА_2 та Марштупа В.О., надійшло повідомлення від громадян про рух транспортного засобу «ВАЗ 21081 д.н.з НОМЕР_1 в бік с. Калинівка Броварського району Київської області, водій якого можливо перебував в стані сп`яніння.

Однак, вказаний екіпаж поліції зміг зупинити транспортний засіб в с. Калинівка Броварського району Київської області.

На підставі наведеного, апеляційний суд не вбачає у діях працівника поліції порушень вимог п. 13 р. XIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, оскільки дії працівника поліції були направлені на зупинення вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виявленого на території с. Калинівка Броварського району.

Досліджений в судовому засіданні відеозапис є належним доказом, яким підтверджується викладеними у протоколі обставини, якими підтверджується винуватість ОСОБА_1 .

Крім того, твердження сторони захисту про неповний відеозапис суд відхиляє, оскільки з дослідженого в суді відеозапису чітко вбачається, що відеозапис наданий суду повний, від початку зупинки транспортного засобу до складення протоколу, в ході запису встановлено, що роз`яснено права особі, в тому числі і на захист, а також дотримано всіх вимог діючого законодавства, повністю відповідає фактичним обставинам, який суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ, яким підтверджується винуватість ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, такими, що не викликають жодних сумнівів.

Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєному доведена в судовому засіданні поза розумним сумнівом, так як наведені вище докази є в їх сукупності вагомими, чіткими і узгодженими між собою.

За таких обставин, суддя визнає долучені відеозаписи достатніми для того, щоб разом із протоколом про адміністративне правопорушення та іншими долученими доказами, зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Згідно довідки ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 .

При призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, зокрема те, що ОСОБА_1 скоїв грубе порушення правил дорожнього руху, тому вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті за вказане правопорушення з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 40-1, 130, 268, 276, 283 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 665,60 грн. на користь Держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У відповідності до вимог ст. 308 КУпАП У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено та потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя: О.В. Скрипка