Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №355/1779/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1779/26

Провадження № 2/355/1448/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

секретаря судового засідання Верби Ю.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання права власності на майно -

УСТАНОВИВ:

22.07.2026 р. позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до відповідача – Баришівської селищної ради Броварського району Київської області з позовом про визнання права власності на майно. В обґрунтування позову позивачі зазначили, що 14.12.1993 року було видано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 на житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 , співвласниками якого є: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3

13.12.2006 року був виданий державний акт про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2500 га., розташовану під житловим будинком по АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 3220280401:02:005:0008, на цілу земельну ділянку на одного власника – ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина та мати позивачів, ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина до складу якої входять: 1/4 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого по АДРЕСА_1 та 1/4 частка земельної ділянки загальною площею 0,2500 га., розташована під житловим будинком по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3220280401:02:005:0008, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14 грудня 1993 року та копією державного акту на право на земельну ділянку серії ЯД №685190 виданий 13.12.2006 року.

Відповідно до ст.. 1270 ЦК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Баришівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом яка залишилася після смерті їхньої матері ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 протягом шестимісячного терміну звернувся до Баришівської державної нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини, яка залишилася після смерті його дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Нещодавно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до нотаріальної контори з наміром отримати свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого по АДРЕСА_1 та 1/4 частку земельної ділянки загальною площею 0,2500 га., розташовану під житловим будинком по АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 3220280401:02:005:0008, які залишилися після смерті їхньої матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак на своє звернення в нотаріальній конторі позивачі отримали відмову.

Відмову нотаріус мотивувала тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14.12.1993 року житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , а власником цілої земельної ділянки загальною площею 0,2500 га., яка розташована під житловим будинком по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3220280401:02:005:0008 – є ОСОБА_1 . Виходячи з вищенаведеного при приватизації земельної ділянки площею 0,2500 га., розташовану під житловим будинком по АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 3220280401:02:005:0008 - були порушені норми ст.. 120 ЗК України та ст.. 377 ЦК України.

На звернення ОСОБА_1 до нотаріальної контори з наміром подарувати належну йому частку житлового будинку та земельної ділянки на ім`я його доньок, нотаріусом було відмовлено в посвідчені договору та причини відмови зазначені, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14 грудня 1993 року житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , а власником цілої земельної ділянки загальною площею 0,2500 га., розташовану під житловим будинком по АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 3220280401:02:005:0008 – є ОСОБА_1 . Виходячи з вищенаведеного при приватизації земельної ділянки площею 0,2500 га., розташовану під житловим будинком по АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 3220280401:02:005:0008 - були порушені норми ст.. 120 ЗК України та ст.. 377 ЦК України.

За таких обставин в нотаріальній конторі позивачам було рекомендовано звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно.

В зв`язку з порушенням вимог приватизації земельної ділянки розташованої під житловим будинком та невідповідностями у свідоцтві про право власності на житло нотаріусом було рекомендовано позивачам звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку на спадкові частки та особисті відповідні частки житлового будинку та земельної ділянки розташованої під житловим будинком відповідно до часток у праві власності на житловий будинок.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що виникає необхідність у визнанні права власності: за ОСОБА_1 на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд розташованих по АДРЕСА_1 (1/4 частка особиста відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14.12.1993 року);

За ОСОБА_2 на 3/8 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 3/8 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд розташованих по АДРЕСА_1 (1/8 частка в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 + 1/4 частка особиста відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14.12.1993 року);

За ОСОБА_3 на 3/8 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 3/8 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд розташованих по АДРЕСА_1 (1/8 частка в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 + 1/4 частка особиста відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14.12.1993 року).

В зв`язку з вищевикладеним, позивачі звернулися до суду із вищевказаним позовом, який просили задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.07.2026 р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Проведення підготовчого засідання призначено на 24.09.2026р.

30.07.2026 р. на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача - Баришівської селищної ради Броварського району Київської області - щодо визнання позову та розгляду справи у відсутність представника відповідача.

24.09.2026 р. на адресу суду надійшла заява представника позивачів – ОСОБА_6 - щодо розгляду справи у відсутність позивачів та їх представника, позов просила задовільнити в повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання

відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 19.01.2026 р. (а.с. 8).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 05.08.1993р.., батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.17).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 05.11.1983 р., батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 18).

ОСОБА_8 та ОСОБА_7 уклали шлюб 29.04.2007 р., що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 ; ОСОБА_7 змінила прізвище на « ОСОБА_9 » (а.с. 19).

ОСОБА_1 та ОСОБА_10 уклали шлюб 06.11.1977 р., що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 ; ОСОБА_10 змінила прізвище на « ОСОБА_11 » (а.с. 20).

Зі змісту свідоцтва № НОМЕР_1 про право на власності на житло від 14.12.1993 р, власниками житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 (а.с. 22).

Зі змісту державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯД №685190 від 13.12.2006 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,2500 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, розташована по АДРЕСА_1 (а.с.28).

Листом державного нотаріуса Баришівського державної нотаріальної контори Малиновської Н.В. № 1006/01-16 від 21.07.2026р., було відмовлено позивачу ОСОБА_1 у посвідченні договору дарування частки житлового будинку (а.с.38).

Листом державного нотаріуса Баришівського державної нотаріальної контори Малиновської Н.В. № 1005/02-14 від 21.07.2026р., було відмовлено позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.39).

Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини другої статті 16ЦК способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Так згідно ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до п 10. Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно ст.. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя який його пережив.

Відповідно до ст. ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в наслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці приватної власності, право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від попереднього власника таких об`єктів до набувача таких об`єктів, без зміни її цільового призначення. Відповідно з переходом частки у будинку у праві спільної власності набувач набуває і частку власності земельної діляники (зміни відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об`єкта нерухомості" 2 лютого 2021 року № 1174-IX).

Відповідно до ст.. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Так згідно ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у позовній заяві позивачі не ставлять вимоги про стягнення судового збору з відповідача. Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивачів витрат по сплаті судового збору, сплачених при зверненні до суду с вищевказаним позовом.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 76, 81, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання права власності на майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (картка платника податків – НОМЕР_7 ) право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 83,2 кв. м, житловою площею 53,2 кв.м. розташованого по АДРЕСА_1 , (1/4 частка особиста відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14 грудня 1993 року).

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (картка платника податків – НОМЕР_8 ) право власності на 3/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 83,2 кв. м, житловою площею 53,2 кв.м. розташованого по АДРЕСА_1 , (1/8 частка в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 + 1/4 частка особиста відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14 грудня 1993 року).

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (картка платника податків – НОМЕР_9 ) право власності на 3/8 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 83,2 кв. м, житловою площею 53,2 кв.м. розташованого по АДРЕСА_1 , (1/8 частка в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 + 1/4 частка особиста відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14 грудня 1993 року).

Визнати за Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (картка платника податків – НОМЕР_7 ) право власності на 1/4 частку земельної ділянки загальною площею 0,2500 га., цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3220280401:02:005:0008 (1/4 частка особиста відповідно до частки в житловому будинку у відповідності до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14 грудня 1993 року).

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (картка платника податків – НОМЕР_8 ) право власності на 3/8 частки земельної ділянки загальною площею 0,2500 га., цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3220280401:02:005:0008 (1/8 частка в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 + 1/4 частка особиста відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14 грудня 1993 року).

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (картка платника податків – НОМЕР_9 ) право власності на 3/8 частки земельної ділянки загальною площею 0,2500 га., цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3220280401:02:005:0008 (1/8 частка в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 + 1/4 частка особиста відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14 грудня 1993 року).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. В. Чальцева