Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №285/2684/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

01 жовтня 2026 року, місто Звягель Житомирської області

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Горбатюк І.О.

(Справа № 285/2684/26, провадження у справі № 2/0285/2035/26)

розглянув у судовому засіданні у спрощеному порядку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі – ТОВ «Споживчий центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

У травні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 19.02.2022-100002420 від 19.02.2022 у розмірі 10 430,00 грн, а також судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 141,98 грн.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник/Відповідач) 19.02.2022 року уклали Кредитний договір (оферти) № 19.02.2022 100002420.

Відповідно до умов кредитного договору № 19.02.2022-100002420 від 19.02.2022 року Позичальнику надано кредит у розмірі – 7 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 19.02.2022 р., на строк 42 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту — 01.04.2022 р. Первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання. Черговий період користування кредитом – кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Період користування ставкою "Економ" – період фактичного користування Кредитом, протягом якого застосовується фіксована Процентна ставка "Економ", який розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх Процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів. Ставка "Економ" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Отже, позивач констатує факт, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі.

У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 10 430,00 грн., що складається з: тіла кредиту — 7 000,00 грн. та процентів — 3 430,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 10 430,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 141,98 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності. Також вказав, що у випадку неявки відповідача не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.

З огляду на вказане, суд з урахуванням положень ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що позивач обґрунтовує свої вимоги фактом укладання 19 лютого 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 електронного кредитного договору (оферти) № 19.02.2022 100002420. Відповідно до умов цього договору відповідачу ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 7 000,00 грн., на строк 42 дні з дня його надання. Дата повернення (виплати) кредиту — 01.04.2022 р.

Згідно твердження позивача, відповідач порушив умови кредитного договору і має станом на дату подачі позову заборгованість в сумі 10 430,00 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту 7 000,00 грн. та заборгованість за відсотками 3 430,00 грн.

На підтвердження договірних відносин та наявності заборгованості відповідача, позивачем надано наступні докази (у копіях): договір № 4507 про надання послуг з переказу коштів; паспорт споживчого кредиту; пропозиція про укладення кредитного договору (оферта); заявку кредитного договору № 19.02.2022 100002420; квитанцію платіжної системи LiqPay про перерахування коштів від 19.02.2022 року, згідно з якою кошти в розмірі 7 000,00 грн були перераховані на платіжну картку системи VISA № НОМЕР_1 *06 - водночас зазначена квитанція не містить відомостей про особу отримувача коштів, зокрема його прізвища, ім`я та по батькові, а тому сама по собі не дає можливості встановити, що вказані грошові кошти були перераховані саме відповідачу.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Водночас доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України: Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 83 ЦПК України: Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України: Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Проте, позивач не скористався правом подати клопотання про витребування доказів.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2026 року у справі №758/14925/23, у якій зазначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, а судове рішення має ґрунтуватися на всебічно досліджених доказах і не може базуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи.

Таким чином, належним доказом проведення банківської операції та видачі кредитних коштів може бути виписка з рахунку, яка містить передбачені законодавством обов`язкові реквізити. Інші документи, які не є первинними банківськими документами (зокрема листи чи довідки третіх осіб), самі по собі не можуть підтверджувати факт перерахування коштів.

Подібні висновки Верховний Суд виклав у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 20 жовтня 2020 року у справі №456/3643/17 (провадження №61-9882св20), від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19).

Крім того, надана позивачем довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором містить відомості про іншу особу, а саме інше прізвище, ім`я та по батькові позичальника, ніж зазначено щодо відповідача у цій справі. За таких обставин зазначений документ не може бути визнаний належним доказом наявності у відповідача заборгованості за спірним кредитним договором, оскільки не дає можливості достовірно встановити, що наведений у ньому розрахунок стосується саме відповідача.

Таким чином, надані позивачем документи не містять узгоджених між собою відомостей, які б у своїй сукупності достовірно підтверджували факт перерахування кредитних коштів саме відповідачу та наявність у нього заборгованості за кредитним договором у заявленому до стягнення розмірі.

Позивачем також не надано інших доказів, які б усували зазначені суперечності та підтверджували належність платіжної картки, на яку було перераховано грошові кошти, саме відповідачу. Відомості, які б дозволяли ідентифікувати отримувача коштів, у наданій квитанції відсутні, а доказів, які б пов`язували зазначений у ній номер платіжної картки з відповідачем, матеріали справи не містять.

Позивач, як особа, яка посилається на відповідні обставини як на підставу своїх позовних вимог, не був позбавлений можливості надати додаткові докази на їх підтвердження, зокрема скористатися передбаченим процесуальним законом правом заявити клопотання про витребування відповідної інформації щодо належності платіжної картки відповідачу, однак таким правом не скористався.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами факт виникнення у відповідача спірного грошового зобов`язання, а відтак позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення суду набирає законної сили , якщо протягом тридцяти днів відповідачем не подано заяву про перегляд заочного рішення або позивачем апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено – 01 жовтня 2026 року.

Головуючий