Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №279/3907/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3907/26

Провадження № 2/279/2668/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Пацко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Зубкової І.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 10.09.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір позики № 77563599, за умовами якого відповідачем отримано позику розміром 12652,00 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів 1,99% у день.

26.11.2021 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №6212782 до Договору позики №77563599, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості Позичальника в розмірі 23380,10 грн. на 135 днів та визначити графік погашення заборгованості.

04.01.2022 укладений договір факторингу № 025-040122, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77563599.

05.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладений договір факторингу №05/12/25-01, відповідно до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» право вимоги за договором № 77563599.

Згідно з Реєстром прав вимог № 05/12/25 від 305.12.2025 до Договору факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 77563599 від 10.09.2021 в розмірі заборгованості 31841,27 грн, яка складається з: 12652,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 19189,27 грн сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам вищезазначеного договору, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав. Після відступлення прав вимоги за кредитним договором відповідачем не здійснювалось платежів на погашення заборгованості.

Тому, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеним договором у загальному розмірі 31841,27 грн, судові витрати зі сплати судового збору розміром 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу 4500,00 грн.

Згідно з ухвали суду від 13.07.2026 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив

Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Щодо пропуску позивачем строку позовної давності Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України), загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з матеріалами позову та витягом з кредитної історії, кредитний договір укладено 10.09.2021 року. Позивач звернувся до суду лише у 2026 році, тобто зі значним пропуском загального строку позовної давності. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідач офіційно заявляє про сплив позовної давності та просить суд застосувати наслідки її спливу й відмовити ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Щодо відсутності доказів та заперечення факту укладення договору Позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження укладення кредитних правовідносин між відповідачем та первинним кредитором, а також перерахування будь-яких коштів на користь відповідача. Крім того, згідно з даними Українського бюро кредитних історій, спірний кредит від 10.09.2021 року був офіційно проданий ще у лютому 2022 року іншому кредитору, а поточна заборгованість за ним становить 0.00 грн. Заперечує правомірність вимог поточного позивача. Щодо статусу військовослужбовця відповідач, ОСОБА_1 , є військовослужбовцем Збройних Сил України та виконує обов`язки військової служби під час дії особливого періоду, що підтверджується посвідченням УБД. Згідно з положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці на час проходження військової служби в особливий період звільняються від нарахування штрафів, пені, а також процентів за кредитами. Нарахування та стягнення таких сум є протиправним. Просив в задоволенні позову відмовити.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказувала, що договір позики № 77563599 укладено між сторонами в електронній формі, що відповідає вимогам чинного законодавства. Матеріали справи містять докази перерахування відповідачу грошових коштів на його платіжну картку. Проценти за позикою нараховані відповідно до положень п.п. 5.2, 9.7 Правил надання грошових коштів у позику, розміщених на сайті кредитора, з якими ознайомився відповідач в момент укладення договору позики, за базовою/фіксованою процентною ставкою 1,99% у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору протягом строку кредитування 30 днів. Звернула увагу, що відповідач проходить військову службу з 01.06.2025. Водночас відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів, які підтверджують проходження військової служби по мобілізації в період 10.09.2021 по 22.01.2022 року (період нарахування процентів за договором позики №77563599) – не долучено, а отже на думку позивача доводи відповідача враховуючи документи надані на даному етапі – не заслуговують до уваги. Також зазначила, що строк позовної давності не пропущено, оскільки у період з 02.04.2020 по 04.09.2025 строки позовної давності зупинялись на період карантину. Водночас, відповідачем не надано контррозрахунку суми заборгованості та інших доказів, які б спростовували позовні вимоги. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив.

10.09.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем було укладено договір позики № 77563599 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу у позику 12652,00 грн строком на 30 днів, із терміном повернення 10.10.2021, зі сплатою відсотків 1,99 % за кожен день користування.

За умовами цього договору знижена процентна ставка складає 0,70%, а процентна ставка за понадстрокове користування кредитом складає 2,70%, яка не застосовується в період карантину. Орієнтовна річна процентна ставка визначена 906,08%, а орієнтовна загальна вартість позики 15295,64 грн.

Договір укладений в електронний формі, та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором j0wnhfMkxx.

26.11.2021 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №6212782 до Договору позики №77563599, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості Позичальника в розмірі 23380,10 грн. на 135 днів та визначити графік погашення заборгованості.

Факт перерахування коштів на картку відповідача суми позики підтверджується довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000132931/ТНПП від 11.03.2026 на суму 12652,00 грн, листом ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» вих. № 05/12/25-47067 від 05.12.2025, копією платіжної інструкції ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» від 10.09.2021 на суму 12652,00 грн.

Зі змісту вказаного договору випливає, що він укладався відповідачем в електронному вигляді шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та із зазначенням паспортних даних, РНОКПП відповідача, його мобільного номеру телефону, номерів електронних платіжних засобів, на які зараховуються кредитні кошти.

За умовами вказаного договору, кредитні кошти перераховувались ОСОБА_1 на банківську картку НОМЕР_1 .

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Як передбачено пп. 6, 7, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до чч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Як передбачено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов`язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.

У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

На підставі викладеного законодавство України надає можливість укласти кредитний договір відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладення між позивачем та позикодавцем (до відступлення прав вимоги) 25.12.2021 договору позики № 74528453, не суперечить Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та не визнаний на час розгляду справи недійсним.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у вказаний в договорі строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов`язання (неналежне виконання). При цьому, за вимогами статті 611 цього Кодексу, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

Разом із тим, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору позики позикодавцем нараховано останньому заборгованість, які згідно з наданим розрахунком, складеним ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» складає 12652,00 грн. за тілом кредиту, 19189,27 грн. за процентами.

04.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 025-040122, відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» за плату належні йому Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги та сплачує Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Згідно Реєстру прав вимог № 09/02/22 від 09.02.2022 ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набув права вимоги до відповідача за договором № 77563599 від 10.09.2021 на загальну суму боргу 31841,27 грн, в т.ч. 12652,00 грн. за тілом кредиту, 19189,27 грн. за процентами.

На підтвердження оплати за права вимоги до позовної заяви долучено відповідні платіжні інструкції кредитового переказу коштів ТОВ «СІРОКО ФІНАНС».

05.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025, відповідно до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому Права Вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги та передає грошові кошти фінансування в розпорядження ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 05/12/25 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 77563599 від 10.09.2021 на загальну суму боргу 31841,27 грн, в т.ч. 12652,00 грн. за тілом кредиту, 19189,27 грн. за процентами.

В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач висував заперечення проти вимог нового кредитора у зобов`язаннях відповідно до статті 518 ЦК України.

Враховуючи надані позивачем докази переходу прав вимоги за договором від № 77563599 від 10.09.2021 суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача в обсязі, визначеному вказаним договором. Відтак, доводи відзиву представника відповідача із посиланням на недоведеність перехову прав вимоги до позивача є необґрунтованими та суперечать вищезазначеним доказам.

Перевіряючи обґрунтованість нарахування процентів, суд звертає увагу на те, що пп. 7.127.16 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», затверджених наказом директора вказаного Товариства № 12/08/2021 від 12.08.2021 в редакції, що діяла на момент укладення договору позики 10.09.2021, та є невід`ємною частиною договору позики, з метою недопущення наслідків понадстрокового користування позикою сторони домовились, що у разі якщо в позичальника на дату закінчення строку позики наявна заборгованість за договором позики і позичальником не оформлено пролонгацію, строк позики автоматично продовжується на один календарний день (далі Автопролонгація). Строк Автопролонгації обчислюється з дня, що слідує за днем закінчення строку позики. При Автопролонгації змінюється кінцева дата строку дії договору позики на один календарний день. Проценти під час автопролонгації нараховуються за базовою процентною ставкою, вказаною в договорі позики. Позичальник не заперечує та погоджується, що Автопролонгація може здійснюватися необмежену кількість разів та не потребує додаткового документального оформлення з боку сторін. Позичальник погоджується, що застосування повторної Автопролонгації здійснюється за умови наявності непогашеної позики (її частини) та не потребує додаткової згоди позичальника. Подовження строку позики на умовах Автопролонгації припиняється у разі якщо на протязі 90 Автопролонгацій поспіль Позичальником не погашено позику.

Отже, вказаними умовами встановлено можливість продовження строку користування позикою, але не більше ніж на 90 календарних днів з наступного дня після закінчення строку позики.

Суд вважає необґрунтованим посилання у відзиві відповідача на наявність пільги у зі сплати процентів як особи, що є військовослужбовцем Збройних Сил України. Так, з наданої копії довідки на ім`я відповідача випливає, що з 01.06.2025 ОСОБА_1 проходить військову службу у В/Ч НОМЕР_2 .

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань підчас проведення мобілізації» від 20.05.2014, статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Пунктом 1 Розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Згідно з п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Національний Банк України у своєму листі від 02.09.2014 № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 у № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Як зазначено судом вище, відповідно до довідки В/Ч НОМЕР_2 № 4997 від 24.07.2026 року, долученого до відзиву, відповідач проходить військову службу з 01.06.2025. Разом із тим, договір позики, за яким відповідачу нараховано проценти, укладено 10.09.2021, а проценти нараховані за період з 10.09.2021 до 22.01.2022. Отже, станом на момент укладення договору і нарахування процентів за ним відповідач не був військовослужбовцем, а тому вищезазначені пільги на нього у цьому випадку не розповсюджуються.

Щодо посилання представника відповідача у відзиві на пропуск позивачем позовної давності суд зазначає таке.

ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. ст. 256, 257 ЦК України).

Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Разом із тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільним Кодексом України та строки визначені Господарським кодексом України, а саме ст. 232, 269, 322, 324. продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Тому, з 12.03.2020 строки позовної давності, які станом на вказану дату не спливли, були продовжені на весь строк дії карантину, тобто до 24:00 год. 30.06.2023.

Карантин був скасований з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.

Крім того, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово було продовжено відповідними Указами Президента України, в останнє до 03.05.2026.

Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини було внесені зміни у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, а саме: пункт 19 викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Закон набрав чинності 30.01.2024.

Надалі, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025.

Договір позики укладено між позикодавцем і відповідачем 10.09.2021, тобто у період, коли діяв режим карантину. Позикою відповідач фактично продовжує користуватися і на даний час, оскільки основний боргу він і до сьогодні не повернув, що відображено в розрахунках заборгованості. До суду із цим позовом позивач звернувся 15.06.2026 року.

Отже, з урахуванням викладених положень чинного законодавства, строк позовної давності за вимогами позивача по цій справі не сплинув. Тому, доводи відзиву в цій частині є необґрунтованими.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені, у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд вирішує в порядку ст.137, 141ЦПК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором позики № 77563599 від 10.09.2021 року у розмірі 31841 (тридцять одна тисяча вісімсот сорок одна) гривня 27 копійок, а також судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу розміром 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Пацко О.О.