Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №127/8979/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №127/8979/26

Категорія 69

2/295/4845/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Перекупки І.Г.,

при секретарі судового засідання Городнюк Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богунського районного суду м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення (або зменшення) від сплати пені за прострочення сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

До Богунського районного суду м. Житомира звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про звільнення (або зменшення) від сплати пені за прострочення сплати аліментів. В обґрунтування позовних вимог вказав, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира № 2-2453/12 від 21.05.2012 з нього, ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання дитини. На виконані у Богунському відділі державної виконавчої служби м. Житомира перебуває виконавче провадження № 54077291 від 09.06.2017 щодо стягнення аліментів. Державним виконавцем було здійснено розрахунок заборгованості по аліментах та нараховано пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 13 261, 32 грн. Разом з тим назначена заборгованість виникла не з його, ОСОБА_1 вини, а в наслідок неправильного розрахунку державним виконавцем розміру аліментних зобов`язань. Помилкове нарахування стало підставою для формування штучної заборгованості та подальшого нарахування пені. Він, ОСОБА_1 не ухилявся від виконання рішення суду та здійснював оплату аліментів у межах відомих йому розрахунків та фактичних можливостей, шо підтверджується платіжними документами. Відповідно до частини 1 статті 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості зі сплати аліментів з вини платника аліментів одержувач має право на стягнення пені. Разом з тим суд має право зменшити розмір пені або звільнити платника аліментів від її сплати, якщо заборгованість виникла з поважних причин. Оскільки заборгованість виникла не з його, ОСОБА_1 вини, а через неправильні дії органу державної виконавчої служби, застосування до нього, ОСОБА_1 відповідальності у вигляді пені є безпідставним та таким, що суперечить принципу справедливості та правової визначеності. Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у судовій практиці щодо застосування статті 196 СК України, пеня не може стягуватися у випадку відсутності вини платника аліментів. Відповідно до Великої Палати Верховного Суду України у справі № 333/6020/ від 03.04.2019, пеня на заборгованість може нараховуватися лише за наявності вини платника, а не внаслідок помилок чи не правомірних дій державних органів.

Просить звільнити його, ОСОБА_1 від сплати пені у розмірі 13 261, 32 грн. та зобов`язати державного виконавця внести відповідні зміни до виконавчих документів та розрахунків.

04.08.2026 на адресу суду надійшла заяву від ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі.

31.06.2026 від відповідача надійшов відзив, в якому ОСОБА_2 звертає увагу, що позивач мотивує свої вимоги тим, що вона, ОСОБА_2 нібито ініціювала нарахування та стягнення з нього, ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів. Проте ця інформація абсолютно не відповідає дійсності. ОСОБА_2 не подавала до суду жодних позовних заяв чи клопотань щодо нарахування або стягнення з позивача пені. Під час її усного звернення до Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі їй стало відомо, що 24.10.2025 державним виконавцем було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 13 261, 32 грн у зв`язку з наявності заборгованості зі сплати аліментів. Дану процесуальну дію вчинено виконавцем самостійно на підставі ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». У задоволені позовних вимог просить відмовити.

Із врахуванням неявки сторін в судове засідання фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не проводилася.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності, встановив наступні обставини, та відповідно до них визначив такі правовідносини.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що згідно з виконавчим листом № 2-2453/12 від 21.05.2012 стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.04.2012 і до повноліття дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а далі по 1/4 частині всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права на дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» який вступив в законну силу 28.08.2018, гарантований мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зі змісту постанови Головного державного виконавця Самійлик В.В. від 24.10.2025 вбачається, що частиною 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20% суми заборгованості зі сплати аліментів.

Станом на 01.10.2025 за боржником ОСОБА_1 рахується заборгованість зі сплати аліментів в сумі 66 306, 58 грн, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

У зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 13 261,32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.

В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів. Тобто відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає у всіх випадках, крім тих, коли існують об`єктивні причини (несвоєчасна виплата заробітної плати, затримка або неправильний перерахунок аліментів).

Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов`язаних з її матеріальним забезпеченням.

Обов`язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов`язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.

Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідачки відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Отже, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , допустив заборгованість зі сплати аліментів в сумі 66 306, 58 грн, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, на нього обґрунтовано накладено штраф у сумі 13 261,32 грн.

З урахуванням встановленого, керуючись ст. 196 СК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 77 - 78, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення (або зменшення) від сплати пені за прострочення сплати аліментів, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи :

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – Богунський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі, м. Житомир, майдан Корольова, 3/14, код ЄДРПОУ 35021511

Повний текст рішення складено 02.10.2026.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомир І.Г. Перекупка