Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №164/1724/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/1724/26

п/с 1-кп/164/268/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 жовтня 2026 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026030590000398 від 22 липня 2026 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, раніше судимого: 12 березня 2019 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 1 ст. 187 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 106 КК України - із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 2 роки; 30 травня 2019 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185 КК, ч. 4 ст. 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 106 КК України - із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 2 роки; 12 травня 2021 року Рівненським апеляційним судом за ч. 2 ст. 185 КК, ч. 3 ст. 185 КК, ст. 70 КК, ст. 71 КК України на 3 роки 7 місяців позбавлення волі; 15 вересня 2023 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 4 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі; 29 листопада 2023 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 4 ст. 185 КК, ч. 4 ст. 70 КК України на 6 років позбавлення волі;21 березня 2025 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 4 ст. 185 КК, ч. 2 ст. 190 КК, ст. 70 КК, ст. 71 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 14 липня 2026 року від відбування покарання звільнений умовно-достроково на строк 5 років 9 місяців 29 днів; 25 серпня 2026 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 1 ст. 162 КК, ст. 71 КК України на 6 років позбавлення волі, покарання не відбув,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого застосовувався ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 липня 2026 року на строк 60 днів до 19 вересня 2026 року включно з визначенням застави в розмірі 133120 гривень, продовжувався ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 14 вересня 2026 року на строк 60 днів до 12 листопада 2026 року включно,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 336-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 336-2 КК України, а саме: у вчиненні ухилення від прийняття на військову службу за контрактом, будучи особою, яку під час дії воєнного стану звільнено умовно-достроково від відбуття покарання для проходження військової служби, за наступних обставин.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 69/2022, затвердженим Законом України „Про затвердження Указу Президента України „Про загальну мобілізацію” № 2105-ІХ від 3 березня 2022 року, у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, було оголошено проведення мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей та міста Києва.

30 квітня 2026 року ОСОБА_4 , будучи засудженим вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 березня 2025 року за ч. 4 ст. 185 КК, ч. 2 ст. 190 КК, ст. 70 КК, ст. 71 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі, відбуваючи покарання у виді позбавлення волі, звернувся із заявою на ім`я начальника державної установи „Маневицька виправна колонія № 42” щодо застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання для проходження військової служби за контрактом на підставі ст. 81-1 КК України.

В подальшому, пройшовши 12 травня 2025 року військово-лікарську комісію та будучи придатним до військової служби за контрактом, ОСОБА_4 1 червня 2026 року звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про зарахування його кандидатом на військову службу за контрактом осіб рядового складу до Збройних Сил України та оформлення військово-облікових документів та особової справи, виявивши бажання на проходження служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця ВОС- 100915А, на що попередньо 30 квітня 2026 року отримав погодження командира вказаної військової частини.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 14 липня 2026 року за поданням адміністрації державної установи „Маневицька виправна колонія № 42” ОСОБА_4 на підставі ст. 81-1 КК України було звільнено умовно-достроково на строк 5 років 9 місяців 29 днів від відбуття покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 березня 2025 року для проходження військової служби за контрактом.

На виконання вказаної ухвали суду 21 липня 2026 року до державної установи „Маневицька виправна колонія № 42” прибув військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 для супроводу трьох осіб, які були звільнені умовно-достроково, для доставки до військової частини з метою підписання документів та прийняття на військову службу за контрактом, зокрема і ОСОБА_4 . Засуджені зайняли місця у автомобілі „Nissan Versa”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , після чого вирушили в супроводі представника військової частини з селища Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області в напрямку міста Острог Рівненського району Рівненської області, рухаючись через селище Колки Луцького району Волинської області.

Під час руху вул. Грушевського в селищі Колки Луцького району Волинської області ОСОБА_4 , маючи умисел на ухилення від прийняття на військову службу за контрактом, попросив зупинити автомобіль для купівлі питної води. Після зупинки автомобіля ОСОБА_4 вийшов з нього та пішов у бік житлової забудови з метою ухилення від своїх обов`язків щодо укладення контракту на військову службу з військовою частиною НОМЕР_1 .

Після цього, ОСОБА_4 , скориставшись тим, що він опинився поза полем зору військовослужбовця, що його супроводжував, та за його діями ніхто не спостерігав, реалізуючи раніше виниклий кримінально-протиправний умисел, втік у невідомому напрямку, чим здійснив ухилення від прийняття на військову службу за контрактом, будучи особою, яку під час дії воєнного стану звільнено умовно-достроково від відбуття покарання для проходження військової служби. До військової частини ОСОБА_4 для укладення контракту на проходження військової служби не прибув.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, показавши, що 21 березня 2025 року його було засуджено Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 4 ст. 185 КК, ч. 2 ст. 190 КК, ст. 70 КК, ст. 71 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 14 липня 2026 року від відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 було звільнено умовно-достроково на строк 5 років 9 місяців 29 днів для проходження військової служби за контрактом. Він дійсно звертався із заявою до адміністрації державної установи „Маневицька виправна колонія № 42” про проходження військової служби за контрактом та його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі. Про наслідки ухилення від проходження військової служби та підписання контракту йому було роз?яснено. Військову частину НОМЕР_1 , де мав проходити військову службу, ОСОБА_4 вибрав сам, так як в ній на даний час проходить військову службу його батько ОСОБА_7 . Після ухвалення судового рішення про умовно-дострокове звільнення йому вдалося зателефонувати до ОСОБА_7 та повідомити про своє рішення служити разом з ним. На це той його попросив відмовитися від свого рішення проходити військову службу у даній частині, так як ОСОБА_7 по кілька місяців перебуває на передовій без ротацій. ОСОБА_4 після розмови з ним мав подати апеляційну скаргу на ухвалу суду про його умовно-дострокове звільнення, але не встиг. 21 липня 2026 року його забрали з державної установи „Маневицька виправна колонія № 42” представники військової частини НОМЕР_1 . ОСОБА_4 , з метою ухилення від укладення контракту та проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , по дорозі в напрямку м. Луцьк попросив десь зупинитися, щоб купити в магазині цигарок та води. Коли автомобіль, яким його перевозили, зупинили неподалік магазину на вул. Грушевського в селищі Колки Луцького району Волинської області, ОСОБА_4 пішов в напрямку вказаного магазину. Переконавшись, що за ним ніхто не йде та ніхто не спостерігає за його діями, ОСОБА_4 пішов повз приміщення магазину, після чого втік від осіб, які його супроводжували. В подальшому, він поїхав в м. Луцьк, де 22 липня 2026 року був затриманий працівниками поліції. До військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 для укладення контракту та проходження військової служби не прибув та не мав наміру цього робити. У вчиненому розкаюється, просив його суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

Суд, з?ясувавши, що фактичні обставини справи, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, обвинуваченим ОСОБА_4 не оспорюються, беручи до уваги думку прокурора та захисника, які не заперечували проти проведення скороченого судового розгляду, дійшов висновку про недоцільність за таких обставин дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України і судовий розгляд обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують його особу.

Разом з тим, роз?яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, в тому числі, щодо позбавлення права оскарження обставин справи в апеляційному порядку, суд перевірив, що учасники судового провадження та обвинувачений ОСОБА_4 зокрема, правильно розуміють їх зміст. Крім того, враховуючи, що вищевикладені показання обвинуваченого ОСОБА_4 є чіткими та послідовними, у суду немає жодних сумнівів в добровільності позиції, яка ствердно висловлена обвинуваченим.

Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження прокурором не заявлялись клопотання про зміну обвинувачення чи висунення додаткового обвинувачення, а тому суд при розгляді зазначеного кримінального провадження виходить із висунутого ОСОБА_4 обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 336-2 КК України, оскільки вчинив ухилення від прийняття на військову службу за контрактом, будучи особою, яку під час дії воєнного стану звільнено умовно-достроково від відбуття покарання для проходження військової служби.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисний тяжкий злочин.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме: негативну характеристику за місцем реєстрації та проживання, що він в минулому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, є раніше судимий, ніде не працює, має постійне місце проживання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить рецидив злочинів.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, які викладені вище, а також те, що ОСОБА_4 є раніше судимий, в минулому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, однак належних висновків для себе не зробив і знову вчинив умисний тяжкий злочин під час умовно-дострокового звільнення від покарання у виді позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом за вчинення умисних злочинів, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та підвищену суспільну небезпечність, суд вважає, що призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами можливе при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності. Остаточне покарання обвинуваченому визначити з урахуванням положень ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушеньшляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 серпня 2026 року.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 110, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 336-2 КК України, призначивши покарання - 6 (шість) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушеньшляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 серпня 2026 рокуостаточно визначити до відбування 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання - 22 липня 2026 року.

На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя районного суду ОСОБА_1