Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №161/1802/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1802/26

Провадження № 3/161/1041/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м.Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Антіпова Т.А., за участю секретаря судового засідання - Денис О.Ю, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Курбай Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, розлученого, має на утриманні дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. ст. 122-2,122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

30.12.2025 року о 00:24 водій ОСОБА_1 в м. Луцьку, проспект Василя Мойсея, будинок 4, керував транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «Toyota COROLLA», н.з. НОМЕР_2 на синьому фоні. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124КУпАП.

Крім того, 30.12.2025 року о 00:24 водій ОСОБА_1 в м. Луцьку, проспект Василя Мойсея, будинок 4, керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та звукові сирени, не зупинився. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 122-2КУпАП.

Крім того, 30.12.2025 року о 00:24 водій ОСОБА_1 в м. Луцьку, проспект Василя Мойсея, будинок 4, керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota COROLLA», н.з. НОМЕР_2 на синьому фоні та залишив місце скоєння ДТП. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 122-4КУпАП.

Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.01.2026 року матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-2, 122-4, 124 КУпАП повернуто до Управління патрульної поліції у Волинській області на доопрацювання для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині постанови (а.с. 13).

26.01.2026 року до суду надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 після доопрацювання. Протоколом автоматичного розподілу судових справ між суддями, визначено головуючого суддю Гриня О.М. (а.с. 15).

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2026 рокузадоволено заявлений суддею Луцького міськрайонного суду Волинської області Гринем О.М. самовідвід у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 122-2, 122-4, 124 КУпАП (а.с.33).

Протоколом перерозподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі від визначено головуючого суддю Антіпову Т.А. (а.с.35).

19.05.2026 року на адресу суду від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Курбай Л.М., надійшло клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування клопотання зазначає, що відповідно до ст.124 КУпАП складом правопорушення є не лише порушення ПДР, а також настання наслідків. В частині порушення ПДР представниками поліції не зазначено чітко, чого саме не дотримався водій ОСОБА_1 при русі транспортним засобом, інтервалу чи дистанції, оскільки ці два поняття мають абсолютно різне розуміння розташування транспортного засобу відносно іншого транспортного засобу. А з наведеного в протоколі не вбачається можливим встановити, яке ж саме порушення вчинив водій ОСОБА_1 .

Крім того, посилається нате, що до матеріалів справи не додано доказів, що транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень, що унеможливлює встановлення складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім того, з відео та показів ОСОБА_1 вбачається що транспортний засіб «Тоуоа Corolla» н.з. НОМЕР_3 на синьому фоні, підрізав транспортний засіб, яким кермував ОСОБА_4 , з метою бусифікації останнього. Це відбулось після того, як ОСОБА_4 оминув транспортний засіб «Тoyotа Corolla» н.з. НОМЕР_3 на синьому фоні, після чого вказане авто рушило за ним ( ОСОБА_1 ) слідом, намагаючись наздогнати. Вказане свідчить, що авто «Тоуоа Corolla» н.з. НОМЕР_3 на синьому фоні залишило місце ДТП. Тому, залишається невстановленим та недоведеним факт того, яким чином було створено схему ДТП. Зазначає про те, що складення схеми місця ДТП по залишенню місця події обома транспортними засобами не є належним доказом, та не відтворює події ДТП. Відеозаписи не мають епізоду складення протоколу ДТП.

На підставі наведеного, вважає, що в поданих до суду матеріалах відсутні докази складу і події правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, яке було інкриміноване ОСОБА_4 .

Щодо протоколу серії ЕПР1 №557157, зазначає, що зважаючи на відсутність складу правопорушення за ст.124 КУпАП, відсутній склад і подія правопорушення за ст. 122-4 КУпАП. Крім того, ст.122-4 КУпАП в межах складу правопорушення має містити прямий умисел водія залишити місце ДТП. Тоді як водій ОСОБА_4 не бачив своєї участі в ДТП, та не наносив пошкоджень, а поїхав з місця зупинки з причини застосування силових методів до нього від працівників ТЦК та СП. А тому, прямий умисел в діях ОСОБА_1 відсутній.

Крім того, зазначає, що як пояснила працівник поліції ОСОБА_5 , при виконанні ОСОБА_1 вимоги про зупинку за адресою: вул. Василя Мойсея, 4, автомобілем «Toyota Corolla» н.з. НОМЕР_3 на синьому фоні було заблоковано транспортний засіб, який належить ОСОБА_1 . Однак ст. З5 Закону України «Про Національну поліцію», та іншими нормативно правовими актами не передбачено такої дії, як блокування транспортного засобу. Яка функція цієї дії і мета відомо - порушення прав водія ОСОБА_1 .

Така дія, без наявних порушень, не є тимчасовим затримання транспортного засобу, а є саме блокування з порушенням правил ПДР працівниками поліції, що ймовірно і утруднило рух транспортного засобу ОСОБА_1 .

На підставі вище викладеного, вважає що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4, 122-2 КУпАП, а матеріали справи про адміністративні правопорушення не містять доказів, які б свідчили про вчинення таких правопорушень.

Враховуючи викладене, просить суд, провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-2, 122-4, 124КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу зазначених адміністративних правопорушень (а.с.63-66).

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинені вказаних правопорушень не визнав, просив закрити справу про адміністративні правопорушення стосовно нього за ст. ст. 122-2,122-4, 124 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушень. Суду пояснив, що спочатку до нього підійшли працівники поліції, коли він припаркував свій транспортний засіб біля ТЦ «Промінь» по вул. Грушевського. Попросили надати документи, які він їм показав через скло автомобіля. Проте, під час їх перевірки по своїх базах, нібито виявили, що він перебуває у розшуку, в зв`язку з чим викликали працівників ТЦК та СП. Разом із тим зазначає, що він в розшуку не перебував та не перебуває на теперішній час. Як було пізніше з`ясовано, працівниками поліції було переплутано його дані з даними іншої особи – « ОСОБА_6 », який нібито і перебував в розшуку. Отже, пізніше до його автомобіля підійшли незнайомі люди, обличчя яких були закриті балаклавами, які назвались йому працівниками ТЦК та СП, проте службових документів показано не було. Ці люди поводили себе зухвало, агресивно та вимагали від нього вийти з автомобіля, на що він не погоджувався. З часом, їх поведінка стала більш агресивною та зухвалою, вони почали бити по склу автомобіля ймовірно ножем, намагаючись розбито скло та дістати його з автомобіля. При цьому, працівники поліції в цей час стояли осторонь, в дії нібито працівників ТЦК та СП не втручались, спостерігали за розвитком подій. Оскільки ОСОБА_1 почав перейматися за своє життя та свободу, він подзвонив своїй знайомій ОСОБА_7 та попросив її приїхати до нього. Коли ОСОБА_8 приїхала, він впустив її до салону автомобіля, і вона була в подальшому свідком подій та поведінки як людей в балаклавах так і працівників поліції, які не втручались в дану ситуацію. Так, ОСОБА_8 подзвонила на лінії «102» та викликали другий наряд поліції, оскільки ситуація накалялась не в кращій бік, а працівники поліції допомоги не надавали. По прибуттю другого наряду поліції, вони спочатку намагались поспілкуватись з ними, проте, дій людей в балаклавах ставали більш агресивними, вони почали намагатись вибити скло в автомобілі, тому ОСОБА_1 , побоюючись за своє життя, здоров`я та свободу, почав втікати від людей в балаклавах, бо хотів доїхати до адміністративної будівлі СБУ, де б, на його думку, йому було б безпечніше. Проте, доїхавши до будівлі СБУ, його оточили службові автомобілі працівників поліції, а також там були й люди в балаклавах, які висловлювались нецензурними словами в його сторону, намагались відкрити двері його транспортного засобу та, коли це не вдалося, почали заприскувати в середину салону сльозогінний газ, від чого йому та знайомій ОСОБА_8 стало важко дихати, очі почали сльозитися і він, в паніці рушив з місця зупинки та намагався втекти в безпечне місце. Від дії сльозогінного газу він погано бачив дорогу, але чув, що його наздоганяють працівники поліції. Не знаючи, що йому далі робити, будучи повністю дезорієнтованим, він поїхав в сторону вул. Ковельської, де зупинився на мосту та вискочив з автомобіля і стрибнув в річку, де перебував певний час, бо боявся вийти та потрапити до людей в балаклавах. Проте, з огляду на сильне переохолодження, коли на місце події приїхала карета швидкої допомоги, він погодився вийти та був затриманий працівниками поліції, які доставили його в міський відділ поліції. Всі ці події відбувались 30 грудня 2025 року, він чотири дні утримувався в приміщенні ТЦК та СП, його розшукувала його мати, і тільки після цього, до нього прийшли працівники поліції – 02 січня 2026 року та склали всі адміністративні протоколи щодо нього. Зазначив, що під час тих подій був дуже наляканий, тому поводився можливо не дуже адекватно, бо реально сприймав загрозу для свого життя, здоров`я та свободи. Щодо факту ДТП пояснив, що не відчув моменту, коли зачепив транспортний засіб працівників поліції, бо єдиною метою було дістатися безпечного місця та не потрапити до людей у балаклавах. Теж саме може пояснити й щодо залишення місця ДТП, оскільки не помітив того моменту, коли зачепив транспортний засіб працівників поліції, відповідно, й не усвідомлював, що залишає місце ДТП. Наполягав на відсутності будь-якого умислу на спричинення ДТП та залишення місця пригоди, бо перебував в стані афекту. Додатково повідомив, що всі ці події знімала на телефон його знайома ОСОБА_8 , яку він просив допитати в якості свідка. Просив суд врахувати його пояснення та закрити провадження у справі.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - адвокат Курбай Л.М., вину ОСОБА_1 в інкримінованих правопорушеннях заперечила, просила закрити провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-2, 122-4, 124 КУпАП. Надала пояснення аналогічні до пояснень, які викладені в письмовому клопотанні про закриття провадження у справі.

Допитана під час судового розгляду справи в якості свідка ОСОБА_9 , пояснила суду, що 30.12.2025 року близько 23:00 годин їй зателефонував ОСОБА_1 та попросив приїхати до нього до ТЦ «Промінь» і відкрити на прохання працівників поліції багажник його транспортного засобу, оскільки ОСОБА_1 перебував у транспортному засобі та побоювався вийти з нього, на що вона погодилась. По її прибутті, відпала потреба відкривати багажник автомобіля, однак ОСОБА_9 вирішила лишитися, бо побачила біля автомобіля ОСОБА_10 осіб чоловічої статі в балаклавах, які називали себе працівниками ТЦК та СП. Наголосила суду, що їхня поведінка була не належна, а саме: останні нецензурно виражались в сторону ОСОБА_1 , стукали у вікно ножем, намагаючись його розбити, погрожували витягнути його з машини застосовуючи фізичну силу.

За таких обставин, хвилюючись за своє здоров`я та здоров`я ОСОБА_1 , ОСОБА_9 подзвонила на лінію «102» та викликала ще один наряд поліції, оскільки ті працівники поліції, які перебували на місці події, стояли осторонь та не втручались в дії людей в балаклавах. Проте, коли приїхав ще один екіпаж поліції, вони також нічого не зробили, на місці жодних заяв не складалось, а дії людей в балаклавах ставали дедалі агресивнішими.

Оскільки не встановлені особи почали бити вікна транспортного засобу, в якому вони з ОСОБА_1 перебували, ОСОБА_1 вирішив доїхати до будівлі СБУ (вулиця Василя Мойсея), щоб припинити бездіяльність працівників поліції та бути в безпечному місці, що і було зроблено. Після того, як ОСОБА_1 доїхав до приміщення СБУ, зупинив транспортний засіб, працівники поліції заблокували його транспортний засіб та почали казати, що ОСОБА_1 спричинив ДТП з транспортним засобом працівників поліції.

Особи чоловічої статі в балаклавах, які називали себе працівниками ТЦК та СП розбили вікно у машині ОСОБА_1 та почали розпилювати у транспортний засіб газово - перцевий балончик. Оскільки такі дій спричинили задуху та біль в очах, ОСОБА_1 , намагаючись врятуватись від таких протиправних та зухвалих дій, поїхав від будівлі СБУ в сторону прокуратури, а пізніше на вулицю Ковельська, де здійснив зупинку, з`їхавши з моста, вийшов з машини та побіг, а згодом стрибнув у воду (річку Стир) та стояв у воді, до приїзду ЕМД, тому що був наляканий. Пізніше приїхала ЕМД. Після чого, ОСОБА_1 вийшов з води, та його повезли у відділ поліції. Свідок підтвердила пояснення ОСОБА_1 щодо протиправних дій невстановлених осіб, які були одягнені в балаклави, та бездіяльність під час таких дій працівників поліції, що й спровокувало вищезазначені дії ОСОБА_1 , як водія автомобіля, який був дуже наляканий.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка поліцейський УПП у Волинській області сержант поліції ОСОБА_11 , пояснив суду, що 30.12.2025 року він з напарником здійснювали патрулювання в місті Луцьк, та побачили, що транспортний засіб «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку в не дозволеному для цього місці, а саме, на зупинці громадського транспорту, цим самим порушив ПДР. Під час спілкування з ОСОБА_1 , останній відмовився пред`явити документи, що посвідчують особу. Але згодом все ж таки пред`явив. Проте, показав їх через закрите скло дверей транспортного засобу зі сторони водія. У зв`язку з темною порою року та поганими погодними умовами у працівників поліції не мали можливості в повній мірі ознайомитися з документами, та, як було згодом з`ясовано, вони переплутали його з іншою особою, яка була порушником ст. 210 КУпАП. На місце події прибули працівники ТЦК та СП, а також ще один екіпаж патрульної поліції.

Під час спілкування ОСОБА_1 з працівниками ТЦК та СП, останні вимагали, щоб ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, проте ОСОБА_1 не погодився та розпочав рух на своєму автомобілі. Згодом, транспортний засіб ОСОБА_1 , за допомогою маячків синього та червоного кольору, а також звукової сигналізації, було зупинено за адресою: м. Луцьк, вулиця Василя Мойсея, будинок 4. В ході розмови знову до них приїхали працівники ТЦК та СП, побачивши яких ОСОБА_1 знов розпочав рух свого транспортного засобу, при цьому пошкодив службовий транспортний засіб «Toyota COROLLA», н.з. НОМЕР_2 на синьому фоні, та залишив місце скоєння ДТП. Після чого, працівниками поліції відбулось переслідування транспортного засобу «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , вулицями Винниченка, Шевченка, Набережна, Ковельська.

На вулиці Ковельській транспортний засіб «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , через слизьке покриття втратив можливість пересуватися, та здійснив зупинку на мості, що розташований над річкою Стир. ОСОБА_1 вийшов з транспортного засобу, почав втікати, та стрибнув у річку Стир. У річці ОСОБА_1 перебував до приїзду ЕМД. Після огляду останнього було доставлено до приміщення Луцького РУП ГУНП для встановлення всіх обставин події та складання адміністративних матеріалів.

Після вказаних подій, свідок на своєму автомобілі повернувся на місце ДТП, для складання схеми ДТП. Під час складання схеми ДТП участі не брав, оскільки був учасником ДТП. Наскільки йому відомо, схему ДТП складав інший працівник поліції, а вже пізніше, в приміщенні РУП працівник поліції ОСОБА_5 склала схему шляхом її перекреслення з попередньо накресленої схеми на місці ДТП.

Крім того, зазначив, що бачив, в якому стані перебував водій ОСОБА_1 та припускає, з огляду на його поведінку, що дана особа була налякана ситуацією, яка склалась на місці події.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка поліцейський УПП у Волинській області сержант поліції ОСОБА_5 , пояснила суду, що події відбувались 30.12.2025 року. На місці події прибула після виклику на лінію «102». Заявник ОСОБА_9 повідомила на «102», що невстановлені особи стукають по вікнах транспортного засобу. З заявницею ОСОБА_9 поспілкуватися не вдалось, оскільки остання перебувала у транспортному засобі, вікно та дівері не відкривала. До транспортного засобу «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 не підходила, перебувала біля свого службового транспортного засобу. Зазначила, що не бачила неправомірної поведінки працівників ТЦК та СП, оскільки в той бік не дивилась, бо там, з її слів, було достатньо працівників поліції для підтримання порядку.

У відділені Луцького РУП ГУНП, нею складалась схема ДТП шляхом її перекреслення з попередньо намальованої схеми, яка складалась іншою особою на місці ДТП.

Протоколи серії ЕПР 1 №557138, ЕПР 1 №557157, ЕПР 1 №557147 від 02.01.2026 поліцейською УПП у Волинській області сержантом поліції Чуй Т.О. було складено в приміщенні ТЦК та СП. При цьому вони складались вже 02.01.2026 року, оскільки, попередньо особу водія було невірно встановлено та матеріали були складені на іншу особу.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності та його захисника, допитавши свідків, дослідивши наявні у справі докази, в тому числі відтворивши відеозаписи з місця події надані працівниками УПП У Волинській області та надані ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-2,122-4, 124КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 02.01.2026 року поліцейським 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП у Волинській капралом поліції Чуй Т.О. складено протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №557138, ЕПР 1 №557157, ЕПР 1 №557147 від 02.01.2026, якими зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-2, 122-4, 124 КУпАП (а.с. 1).

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

Положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.

Як зазначив у своїх поясненних ОСОБА_1 , що за обставин часу та місця, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, транспортний засіб «Тоуоа Corolla» н.з. НОМЕР_3 на синьому фоні, заблокував його транспортний засіб. Окрім цього, пояснив, що не відчув моменту зіткнення з іншим автомобілем, та поїхав з місця зупинки з причини застосування до нього силових методів від не встановлених осіб, які були у балаклавах, розмовляли російською мовою, нецензурно виражались, стукали у вікно ножем, намагаючись його розбити, погрожували витягнути його з машини, застосовуючи фізичну силу, а згодом застосували сльозогінний газ.

Суд звертає увагу, на наступні обставини.

Працівниками УПП у Волинській області ДПП не долучено до матеріалів справи безперервного відеозапису бодікамер з місця події, які передували вчиненню ОСОБА_4 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Надані відеозаписи є уривками подій, які мали місце 30.12.2025 року, що не дає можливості суду беззаперечно встановити хронологію та достовірність подій того вечора.

Проте, захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Курбай Л.М., долучено до матеріалів справи відеозапис з мобільного телефону свідка – ОСОБА_12 , на якому зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з невстановленими особами в балаклавах, під час якої підтверджуються протиправна, агресивна поведінка невстановлених осіб, а саме: стукання ножем у вікно транспортного засобу ОСОБА_1 , погрози на його адресу, висловлені на російській мові нецензурною лайкою, розбиття вікна транспортно засобу, розпилювання у транспортний засіб газово - перцевий балончик, погрози застосувати фізичну силу, щоб витягти ОСОБА_1 з транспортно засобу. При цьому, поліцейські УПП у Волинській області ДПП, які були присутні на місці події, не вживали жодних заходів для припинення завідомо протиправних дій у відношенні ОСОБА_4 . Своєю бездіяльністю демонстрували безкарність дій вказаних невстановлених осіб, та, фактично спонукали їх до продовження активних протиправних дій.

Судом під час розгляду справи дані особи встановлені не були.

Підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, у суду немає, такі докази спростовані не були.

В свою чергу, працівники УПП у Волинській області, які були допитані в ході судового розгляду справи в якості свідків, капрал поліції ОСОБА_5 та сержант ОСОБА_13 , жоден із вказаних доказів в ході розгляду справи не спростували.

Навпаки, сержантом ОСОБА_13 на запитання суду: «Чи мав підстави ОСОБА_1 сприймати дії невстановлених осіб, як реальну загрозу своєму здоров`ю та життю?», відповів ствердно, припустивши, що так.

Крім того, покази свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , об`єктивно та у повній мірі узгоджуються із обставинами, які зафіксовані на відеозаписі, що надала суду захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Курбай Л.М., та повною мірою підтверджують пояснення ОСОБА_1 ..

Положеннями ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд приймає до уваги та визнає таким, що має важливе значення при вирішенні даної справи те, що особа, стосовно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст. ст. 122-2, 122-4, 124КУпАП, діяла виключно у вимушеній ситуації, а саме, в стані крайньої необхідності, оскільки невстановлені особи вживали реальні дії, спрямовані на заподіяння шкоди життю, здоров`ю та майну ОСОБА_4 .

При цьому, поліцейські УПП у Волинській області ДПП, які були присутні на місці події, не вживали жодних заходів для припинення завідомо протиправних дій у відношенні ОСОБА_4 . Поведінка невстановлених працівників ТЦК та СП у відношенні ОСОБА_4 , за жодних обставин, не могла трактуватися як законна.

Таким чином, ОСОБА_4 мав всі підстави розцінити такі дії як пряму загрозу своєму здоров`ю, життю та цілісності майна, внаслідок чого вимушено прийняв рішення залишити місце події з інтенсивністю, якої в той момент вимагала ситуація.

Окрім того, змістом положень ст. 3 Конституції України стверджується, що людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Тобто, ОСОБА_4 , у зазначеному випадку, залишив місце події вимушено, перебуваючи у стані крайньої необхідності, а тому, у відповідності до ст. 17 КУпАП, не може нести адміністративної відповідальності за дії, які поставлені йому в провину.

Згідно із п. 4 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку вчинення дії особою в стані крайньої необхідності.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 247, 130 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 122-2, 122-4, 124 КУпАП, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,закрити на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із вчиненням ним дій в стані крайньої необхідності.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова