Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №340/148/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 340/148/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Науменко В.В.) в адміністративній справі №340/148/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі – відповідач-2), в якій з урахуванням уточнень, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) про відмову у перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 18.07.2025 № 262740006413;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із урахуванням із сплати внесків під час підприємницької діяльності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 № 507, а саме 57 відсотків нарахованого податку на рахунки органів Пенсійного фонду України як частину суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2004 по 31.12.2007 та січень 2010-го року з дати звернення із заявою про перерахунок пенсії -10.07.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням вже отриманих сум пенсії - з дати звернення із заявою про перерахунок пенсії - 10.07.2025.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії за віком із врахуванням зарплати з його внесків за періоди підприємницької діяльності 2003-2007 та січень 2010 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 16 березня 2000 року № 507, з розрахунку 57 відсотків зі сплати фіксованого податку до ПФУ. Рішенням від 18.07.2025 № 262740006413, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовлено у перерахунку пенсії. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) про відмову у перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 18.07.2025 № 262740006413;

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із урахуванням сплати внесків під час здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2004 по 31.12.2007 та січень 2010-го року, з дати звернення із заявою про перерахунок пенсії - з 10.07.2025.

В іншій частині позову відмовлено. Розподіл судових витрат у справі не здійснювався.

Відповідачем-1 на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі пенсійний орган зазначає про правомірність прийнятого ним рішення та відсутності підстав для врахування при обчисленні пенсії 57 % сум фіксованого податку за періоди з 01.01.2004 по 31.12.2007 та за січень 2010 року, оскільки фіксований податок не є тотожним єдиному податку та сплата такого податку не свідчить про сплату страхових внесків у відповідному розмірі.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні.

Відповідач-2 правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 72066 від 17.12.2008 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 12.01.1995 по 19.06.2014, та з 01.01.2004 по 31.12.2007 перебував за спрощеній системі оподаткування та сплачував фіксований податок.

10.07.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії за віком із врахуванням сплати внесків за періоди підприємницької діяльності 2003-2007 та січень 2010 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 16 березня 2000 року № 507, з розрахунку 57 відсотків зі сплати фіксованого податку до ПФУ.

Рішенням від 18.07.2025 № 262740006413 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовило у перерахунку пенсії.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Позивачем означене рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі Закон №1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV), в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Приписами підпункту 1) пункту 3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV визначено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом частини другої, третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Згідно із пунктом «б» статті 3 Закону №1788-XII право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Згідно з приписами статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637 в редакції чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку №637 періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).

Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що період провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами сплату страхових внесків.

Належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків.

Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06.08.2024 у справі № 580/7175/21, який суд першої інстанції обґрунтовано врахував відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

У межах спірних правовідносин питання полягає у правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 18.07.2025 № 262740006413 про відмову у перерахунку пенсії позивача, а також наявності правових підстав для врахування сум, сплачених ним під час здійснення підприємницької діяльності, за період з 01.01.2004 по 31.12.2007 та за січень 2010 року.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач як фізична особа-підприємець у період з 12.01.1995 по 19.06.2014 перебував на спрощеній системі оподаткування, а з 01.01.2004 по 31.12.2007 сплачував фіксований податок, що сторонами не заперечується.

Згідно з довідкою Інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.05.2014 № 4050/Т/26-561704-12 підтверджується сплата позивачем фіксованого податку у зазначений період, а саме: за 2004 рік - 1260,00 грн, за 2005 рік - 840,00 грн, за 2006 рік - 840,00 грн, за 2007 рік - 840,00 грн.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зазначає, що позивач не був платником єдиного податку у порядку, визначеному Указом Президента України № 727/98, не набував статусу платника єдиного податку та не надавав доказів отримання відповідного свідоцтва чи сплати єдиного податку у спірний період. Натомість позивач сплачував фіксований податок, який є іншим видом спеціального режиму оподаткування та не є тотожним єдиному податку. На думку скаржника, сплата фіксованого податку сама по собі не свідчить про сплату страхових внесків у розмірі та порядку, передбачених для платників єдиного податку, а тому не створює правових підстав для врахування 57 відсотків сплаченої суми податку як частини страхових внесків для обчислення пенсії. З огляду на це скаржник вважає, що правові підстави для зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням 57 відсотків суми податку за зазначені періоди відсутні.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами скаржника, оскільки, по-перше, вони не були покладені в основу спірного рішення пенсійного органу, а по-друге, аналіз підпункту 1 пункту 3-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV свідчить, що законодавець прямо передбачив два альтернативні способи здійснення підприємницької діяльності, періоди якої підлягають зарахуванню до страхового стажу, - із застосуванням спрощеної системи оподаткування або із застосуванням фіксованого податку. Отже, для цілей зарахування відповідного періоду до страхового стажу застосування фіксованого податку не може ставитися в залежність від набуття статусу платника єдиного податку.

Відтак, доводи пенсійного органу про те, що сплата позивачем фіксованого податку виключає можливість зарахування відповідного періоду до страхового стажу з огляду на те, що позивач не був платником єдиного податку, ґрунтуються на неправильному тлумаченні положень підпункту 1 пункту 3-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Враховуючи наведене, оскільки факт сплати позивачем фіксованого податку у період з 01.01.2004 по 31.12.2007 підтверджується матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для зарахування відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу.

Щодо січня 2010 року суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до відомостей, наведених у довідці ОК-5, за цей місяць у Реєстрі застрахованих осіб відображено страховий стаж позивача тривалістю 8 днів та суму доходу, з якої сплачено страхові внески Окружною виборчою комісією Територіального виборчого округу № 220 з виборів Президента України 17 січня 2010 року за кодом ЄДРПОУ 36865973, у розмірі 243,32 грн. Водночас відомості про сплату позивачем як фізичною особою-підприємцем страхових внесків за січень 2010 року у зазначеному реєстрі відсутні (а.с. 62).

Колегія суддів зазначає, що сам лише факт реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця та перебування його на обліку як платника податків без підтвердження фактичного здійснення підприємницької діяльності та сплати відповідних страхових внесків за січень 2010 року не може бути достатньою підставою для врахування цього періоду під час перерахунку пенсії позивача.

Відтак, оскільки матеріалами справи не підтверджується сплата позивачем страхових внесків як фізичною особою-підприємцем у січні 2010 року, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області підлягає частковому задоволенню, а абзац третій резолютивної частини рішення суду першої інстанції - зміні шляхом виключення з нього положення щодо зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням сплати внесків під час здійснення підприємницької діяльності за січень 2010 року.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити частково.

Абзац третій резолютивної частини рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року в адміністративній справі №340/148/26 - змінити та викласти його в наступній редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із урахуванням сплати внесків під час здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2004 по 31.12.2007, з дати звернення із заявою про перерахунок пенсії - з 10.07.2025.».

В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року в адміністративній справі №340/148/26 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак