Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №340/3439/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 340/3439/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року (суддя Момонт Г.М.) про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльность військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 14 лютого 2023 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 14 лютого 2023 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зазначено, що наказ про виключення зі списків особового складу військової частини та грошовий атестат не є письмовим повідомленням про суми, нараховані та виплачені при звільненні, адже із даних документів неможливо встановити щомісячне грошове забезпечення у спірний період та одноразові види грошове забезпечення за 2023 рік, чи виплачувались вони у повному обсязі чи ні. Отже, дата отримання позивачем указаних документів не може вважатися моментом початку відліку тримісячного строку звернення до суду з цим позовом.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.312 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.

04.06.2026 р. представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли до набрання чинності Законом України від 01.07.2022 р. №2352-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин». Представник позивача, із посиланням на норми статей 233 та 234 КЗпП України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та практику Верховного Суду, зазначила, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Також представник позивача зазначила, що позивачем не було одержано повідомлення про розмір прожиткового мінімуму, який був застосований при розрахунку його грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших щомісячних основних і додаткових видів з 14 лютого 2023 року по 19 травня 2023 року. Окрім того, представник позивача, із посиланням на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21 березня 2025 року №460/21394/23, зазначила, що початок перебігу тримісячного строку для подання позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених сум. При цьому представником позивача не наведено жодної іншої підстави в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду з вимогами до відповідача у встановлений законодавством строк.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Повертаючи позов, суд першої інстанції зазначив, що заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.

Колегія суддів зазначає наступне.

Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.

Вказані правові висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 21.03.2025 року по справі № 460/21394/23, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 244 КАС України.

Як свідчать матеріали справи, позивач дізнався про порушення своїх прав після отримання відповіді на адвокатський запит 13.05.2026.

Доказів більш раннього отримання наведених документів, матеріали справи не містять та судом першої інстанції не встановлювалось.

Позов було подано до суду першої інстанції 27.05.2026, тобто протягом тримісячного строку, визначеного ст. 233 КЗпП України.

Відтак, з огляду на наведені обставини справи, колегія суддів апеляційного суду вважає передчасними висновки суду першої інстанції щодо пропуску строку на подання адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 315, 320, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Постанова у повному обсязі складена 30 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш