Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №280/11003/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 280/11003/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року (суддя Конишева О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення, звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року позов задоволено частково.

Суд вирішив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці періоду роботи на посаді помічника прокурора Пролетарського району міста Донецька (5 років 2 місяці 18 днів), половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі (2 роки 4 місяці 29 днів).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці період роботи на посаді помічника прокурора Пролетарського району міста Донецька (5 років 2 місяці 18 днів), половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі (2 роки 4 місяці 29 днів).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 04.12.2025 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням стажу 27 років 9 місяців 7 днів, у розмірі 64% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді, та проводити у такому розмірі відповідні нарахування і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням фактично виплачених сум на момент ухвалення рішення по суті спору).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зазначено, що суд не врахував, що відповідно до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII право на збільшення на два відсотка грошового утримання судді відбувається тільки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років. Таким чином поняття стаж для отримання права на відставку та стаж суддів за своєю суттю є різними поняттями.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач Указом Президента України від 7 жовтня 2005 року № 1429/2005 призначена строком на п`ять років на посаду судді Докучаєвського міського суду Донецької області.

Указом Президента України від 18 травня 2007 року № 422/2007 переведена на роботу на посаді судді Пролетарського районного суду міста Донецька в межах п`ятирічного строку. Постановою Верховної Ради України від 4 листопада 2010 року № 2681-VI обрана на посаду судді Пролетарського районного суду міста Донецька безстроково.

Указом Президента України від 7 квітня 2015 року № 203/2015 переведена на роботу на посаді судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя.

Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», який набрав чинності 25 квітня 2025 року, змінено найменування місцевих загальних судів, перелік яких визначено додатком до цього Закону. Зокрема, змінено найменування Жовтневий районний суд міста Запоріжжя на Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 27.11.2025 № 2558/0/15-25 позивача звільнено у відставку, а наказом Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 28.11.2025 № 25-ос позивача відраховано зі штату Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з 03.12.2025.

Позивач 04.12.2025 звернулася із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

За принципом екстериторіальності за наслідками розгляду заяви та поданих документів Головним управлінням в Кіровоградській області прийнято рішення від 10.12.2025 № 083950027505 про призначення з 04.12.2025 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди з розрахунку стажу судді- 20 років 1 місяць 9 днів.

Позивач зазначає, що відповідачем 2 при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не враховано до стажу роботи на посаді судді: стаж роботи на посаді помічника прокурора Пролетарського району міста Донецька (5 років 2 місяці 18 днів) та половину строку навчання за денною формою в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого (2 роки 4 місяці 29 днів), що і стало підставою звернення до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність дій не було доведено.

Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України, статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання.

При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (ч. 5 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до абз. 4 п. 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із вимогами ст. 135 Закону № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції. Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Водночас, відповідно до п. 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 № 2862-XIІ «Про статус суддів».

Відповідно до абзацу 2 ч. 4 цієї статті 43 Закону № 2862-ХІІ передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітраж і в України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражі в у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно ст. 56 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, під поняттям «прокурор» у ст. 8, ч. 4 ст. 9, ч. 1, 2, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 20, ст. 34, 35, 36, 44, 45, ч. 1, 4 і 6 ст. 46, ч. 1 ст. 461, ч. 1 ст. 47, ст. 48, 49, 50, 501, ч. 5 ст. 52 і ст. 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Суд першої інстанції вірно врахував, що оскільки за змістом ст. 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді, крім роботи на посадах суддів судів України, зараховується час роботи саме на посадах прокурорів і слідчих. Роз`яснення поняття «прокурор» міститься у ст. 56 Закону №789-ХІІ, що стосується поняття "слідчий", то його необхідно трактувати за аналогією, та застосовувати положення ст. 43 Закону № 2862-ХІІ в цій частині, коли йдеться про вирішення питання про можливість зарахування періоду роботи в прокуратурі до стажу, який дає право на відставку судді.

На час набрання чинності Законом № 245З-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».

Згідно з п. 3-1 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Суд першої інстанції вірно взяв до уваги, що не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, періоду половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та роботи на посаді слідчого та прокурора, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

Як встановив суд першої інстанції, згідно з копією трудової книжки після здобуття вищої юридичної освіти до обрання на посаду судді позивач з 18 липня 2000 року до 6 жовтня 2005 року обіймала посаду помічника прокурора Пролетарського району міста Донецька (5 років 2 місяці 18 днів).

Суд дійшов вірного висновку, що ураховуючи положення абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону №2862-XII, відповідно до наявних у копії трудової книжки записів до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягає зарахуванню стаж роботи на посаді помічника прокурора Пролетарського району міста Донецька (5 років 2 місяці 18 днів).

Згідно з копіями диплома спеціаліста (серія НОМЕР_1 ) і додатка до нього, які видала Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, позивач навчалася за денною формою в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого з 1 вересня 1995 року до 29 червня 2000 року, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

Судом було вірно встановлено, що до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню половина строку навчання за денною формою в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого – 2 роки 4 місяці 29 днів.

Позивач має право на зарахування до загального стажу роботи, який дає право на відставку: половини строку навчання за денною формою в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого – 2 роки 4 місяці 29 днів, періоду роботи на посаді помічника прокурора Пролетарського району міста Донецька -5 років 2 місяці 18 днів.

Суд також вірно взяв до уваги, що як слідує зі змісту рішення Вищої ради правосуддя від 27.11.2025 №2558/0/15-25, яким позивача звільнено з посади судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя у зв`язку з поданням заяви про відставку, загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку складає 27 років 9 місяців 7 днів.

Вища рада правосуддя зазначила, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню:

стаж роботи безпосередньо на посаді судді – 20 років 2 місяці 20 днів;

стаж роботи на посаді помічника прокурора Пролетарського району міста Донецька – 5 років 2 місяці 18 днів;

половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі – 2 роки 4 місяці 29 днів.

Суд вірно зазначив, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) виключно Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 30 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш