Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №280/377/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 280/377/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі №280/377/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій з урахуванням уточнень, просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оформлену листом за № 1262-30276/К-02/8-0800/26 від 23 січня 2026 року щодо ненарахування та невиплати мені додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком згідно вимог статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок моєї додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 14.07.2025 відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.12.2025 позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області з проханням, починаючи з червня поточного року, здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, та надалі виплачувати мені таку пенсію у вищевказаному розмірі, як це передбачено статтею 50 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Листом № 1262-30276/К-02/8-0800/26 від 12.01.2026 Головне Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області повідомило, що пенсія з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі з інвалідністю II групи, якій встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 379,60 грн., встановлена відповідно до норм чинного законодавства. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин статтю 50 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, оскільки з 01.01.2015 розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, визначається у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Скаржник посилається на чинність пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №1210, якою встановлено відповідні розміри додаткової пенсії, а також на правові висновки Верховного Суду щодо правомірності їх застосування. Крім того, зазначає, що пенсія позивачу виплачується відповідно до чинного законодавства, а повноваження щодо її перерахунку та виплати належать органам Пенсійного фонду.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності (захворювання, пов`язані з наслідками аварії на ЧАЕС).

12.12.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, у відповідності до вимог статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач листом від 12.01.2026 повідомив про відсутність підстав для задоволення такої вимоги.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Зміст наведених положень Конституції України зумовлює особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та необхідність забезпечення їм передбачених законом соціальних гарантій.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 (далі - Закон №796-ХІІ).

Питання нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю осіб, які віднесені до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннями статті 50 Закону № 796-XII, яка неодноразово зазнавала змін.

Так, відповідно до статті 50 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах:

- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

01.01.2008 набрав чинності Закон України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі також - Закон № 107-VI), яким, серед іншого, було внесено зміни до Закону № 796-XII та викладено статтю 50 Закону № 796-XII в такій редакції:

Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах:

- інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Конституційний Суд України рішенням від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнав неконституційними положення Закону № 107-VI, зокрема, в частині внесення змін до статті 50 Закону № 796-XII, мотивуючи таке рішення тим, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

28.12.2014 прийнято Закон № 76-VIII, яким статтю 50 Закону № 796-XII викладено у такій редакції:

Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 13 Порядку № 1210 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 112) встановлено, особам, що належать до категорії 1, які є особами з інвалідністю ІІІ групи встановлюється щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 170,82 грн.

Отже, внесення Законом №76-VIII змін до статті 50 Закону №796-XII фактично призвело до скасування соціальних гарантій щодо розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачених цією нормою у редакції Закону №230/96-ВР.

При цьому колегія суддів зазначає, що законодавцем уже неодноразово допускалося обмеження соціальних гарантій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на що звертав увагу Конституційний Суд України, зокрема у рішенні від 03.04.2024 №4-р(І)/2024, яким частину третю статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №1584-IX визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).

З огляду на наведене, зміни, внесені Законом №76-VIII до статті 50 Закону №796-XII, не забезпечують належного рівня соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та не відповідають частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46 та частині першій статті 50 Конституції України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема, і в постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

У постанові від 04.11.2025 у справі № 580/5022/24 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, розглядаючи цю справу, враховуючи попередні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №240/1121/24, ухваленій у складі цієї ж палати, щодо необхідності застосування до правовідносин, пов`язаних з нарахуванням та виплатою пенсії особам з інвалідністю, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, норми статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР, констатувала, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачена статтею 50 Закону № 796-XII, за своєю суттю є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист, у зв`язку з чим як при застосуванні статті 54 Закону № 796-XII для визначення основного розміру пенсії, так і при застосуванні статті 50 цього ж Закону для визначення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, йдеться про соціальні гарантії, закріплені одним і тим самим законом для тієї ж категорії громадян, отже, підхід до тлумачення та застосування зазначених норм має бути єдиним.

Враховуючи наведене, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначила, що до правовідносин, пов`язаних з визначенням розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю норми статті 50 Закону № 796-ХІІ також мають застосовуватись в редакції Закону № 230/96-ВР.

За таких обставин, у постанові від 04.11.2025 у справі № 580/5022/24 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вказала, що правові висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі № 193/877/16-а, від 08.08.2019 року у справі № 813/5002/17, від 16.06.2022 року у справі № 644/8266/17 та інших, про те, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, має нараховуватись та виплачуватись в порядку та розмірах, визначених Порядком № 1210, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

У зв`язку з наведеним, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.11.2025 у справі №580/5022/24 відступила від таких висновків та сформувала наступні:

1) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачена статтею 50 Закону № 796-XII, за своєю суттю є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист, у зв`язку з чим обмеження такого права є неприпустимим;

2) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю особам з інвалідністю, які належать до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, має нараховуватися та виплачуватися в порядку та розмірах, визначених статтею 50 Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, який є особою з інвалідністю ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.

Зазначений висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеними у постановах від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 та від 04.11.2025 у справі №580/5022/24, які обґрунтовано враховані судом першої інстанції відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

З урахуванням наведених норм законодавства, правових висновків Верховного Суду та встановлених обставин справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання пенсійного органу здійснити з 14.07.2025 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до статті 50 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Доводи скаржника про безпідставність застосування статті 50 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються наведеними вище висновками щодо права позивача на отримання додаткової пенсії у визначеному законом розмірі. Необґрунтованими є і посилання пенсійного органу на постанову Кабінету Міністрів України №1210 та відповідні положення Бюджетного кодексу України, оскільки самі по собі вони не змінюють правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду, а тому, враховуючи норми ч. 5 ст. 242 КАС України, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення скасуванню.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року в адміністративній справі №280/377/26 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак