Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №340/7986/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 340/7986/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 в адміністративній справі №340/7986/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незарахування періодів роботи з 12.06.2002 по 07.04.2003, з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.04.2004 по 04.04.2005, з 05.04.2005 по 31.07.2005, з 02.08.2005 по 29.02.2008, з 02.03.2008 по 30.09.2012, з 01.10.2012 по 04.10.2015, з 05.10.2015 по 31.10.2015, з 01.11.2015 по 10.10.2017, з 11.05.2018 по 16.05.2021 до страхового стажу ОСОБА_1 в пільговому обчислені з розрахунку один рік за два відповідно до статті 60 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 "Про пенсійне забезпечення";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 12.06.2002 по 07.04.2003, з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.04.2004 по 04.04.2005, з 05.04.2005 по 31.07.2005, з 02.08.2005 по 29.02.2008, з 02.03.2008 по 30.09.2012, з 01.10.2012 по 04.10.2015, з 05.10.2015 по 31.10.2015, з 01.11.2015 по 10.10.2017, з 11.05.2018 по 16.05.2021 в пільговому обчислені з розрахунку один рік за два відповідно до статті 60 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 25.05.2025 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що остання звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України №1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення». Вказана заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області. За результатами розгляду заяви позивача відповідачем-2 було прийнято рішення від 30.12.2004 № 110130017205 про призначення пенсії за вислугу років з 06.11.2024. При цьому відповідно до листа відповідача-1 від 09.10.2025 № 1100-0202-8/5674 не було враховано періоди роботи з 12.06.2002 по 07.04.2003, з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.04.2004 по 04.04.2005, з 05.04.2005 по 31.07.2005, з 02.08.2005 по 29.02.2008, з 02.03.2008 по 30.09.2012, з 01.10.2012 по 04.10.2015, з 05.10.2015 по 31.10.2015, з 01.11.2015 по 10.10.2017, з 11.05.2018 по 16.05.2021 в пільговому обчислені з розрахунку один рік за два. Інші періоди трудової діяльності зараховано до загального страхового стажу відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Позивач вважає протиправними дії відповідача-2 щодо незарахування періодів роботи з 12.06.2002 по 07.04.2003, з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.04.2004 по 04.04.2005, з 05.04.2005 по 31.07.2005, з 02.08.2005 по 29.02.2008, з 02.03.2008 по 30.09.2012, з 01.10.2012 по 04.10.2015, з 05.10.2015 по 31.10.2015, з 01.11.2015 по 10.10.2017, з 11.05.2018 по 16.05.2021 в пільговому обчислені з розрахунку один рік за два.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.04.2004 по 04.04.2005, з 05.04.2005 по 31.07.2005, з 02.08.2005 по 29.02.2008, з 02.03.2008 по 30.09.2012, з 01.10.2012 по 04.10.2015, з 05.10.2015 по 31.10.2015, з 01.11.2015 по 10.10.2017, з 11.05.2018 по 16.05.2021 у подвійному розмірі згідно статті 60 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 25.05.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.04.2004 по 04.04.2005, з 05.04.2005 по 31.07.2005, з 02.08.2005 по 29.02.2008, з 02.03.2008 по 30.09.2012, з 01.10.2012 по 04.10.2015, з 05.10.2015 по 31.10.2015, з 01.11.2015 по 10.10.2017, з 11.05.2018 по 16.05.2021 у подвійному розмірі згідно статті 60 Закону «Про пенсійне забезпечення».

У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що заява позивача про призначення пенсії була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області за результатом якої прийнято відповідне рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії. Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не приймалось рішення по суті заяв позивача про призначення та перерахунку пенсії. Вказано, що приписи статті 60 Закону оскільки, починаючи з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.11.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”. (а.с.74)

Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та прийнято рішення від 30.12.2024 № 110130017205 про призначення пенсії за вислугу років з 06.11.2024. При цьому, обчислення розміру пенсії проведено з урахуванням страхового стажу 27 років 9 місяців 1 день (порахований по 18.09.2024), у тому числі стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років - 29 років 1 місяць 21 день. Періоди роботи з 12.04.2001 по 11.06.2002, з 08.04.2003 по 31.12.2003 (3 роки 9 місяців 18 днів) зараховано до страхового стажу в подвійному розмірі. Разом з тим, періоди роботи з 01.01.2004 по 31.07.2005, з 02.08.2005 по 29.02.2008 та з 02.03.2008 по 10.10.2017 зараховано в подвійному розмірі для визначення права на пенсію за вислугу років.

Позивач, не погодившись із таким розрахунком стажу, через адвоката звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою щодо перерахунку пенсії.

Листом від 09.10.2025 №1100-0202-8/56742 відповідач-1 повідомив, що страховий стаж зараховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Пільгове обчислення стажу роботи в спеціалізованих медичних закладах передбачене нормами раніше діючого законодавства, зокрема статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Факт роботи в закладах (відділеннях) охорони здоров`я, підтверджується уточнюючими довідками, виданими відповідними закладами охорони здоров`я або архівними установами. Тому, періоди роботи з 12.04.2001 по 11.06.2002, з 08.04.2003 по 31.12.2003 (3 роки 9 місяців 18 днів) зараховано до страхового стажу в подвійному розмірі, а періоди роботи з 01.01.2004 по 31.07.2005, з 02.08.2005 по 29.02.2008 та з 02.03.2008 по 10.10.2017 зараховано в подвійному розмірі для визначення права на пенсію за вислугу років. (а.с.14-15)

Не погоджуючись з такими діями відповідачів щодо незарахування до страхового стажу певних періодів роботи в пільговому обчислені з розрахунку один рік за два відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", адвокат в інтересах позивачки звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач наділена правом на зарахування до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.04.2004 по 04.04.2005, з 05.04.2005 по 31.07.2005, з 02.08.2005 по 29.02.2008, з 02.03.2008 по 30.09.2012, з 01.10.2012 по 04.10.2015, з 05.10.2015 по 31.10.2015, з 01.11.2015 по 10.10.2017, з 11.05.2018 по 16.05.2021 у подвійному розмірі згідно статті 60 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Приписами частин 1-3 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною 1 статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою (асистентів фармацевтів), посад професіоналів у галузі охорони здоров`я, посад фахівців у галузі охорони здоров`я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров`я» від 28.10.2002 № 385, зокрема, затверджено Перелік закладів охорони здоров`я.

Перелік закладів охорони здоров`я містить, зокрема, протитуберкульозний диспансер, туберкульозна лікарня, заклад з надання психіатричної допомоги, спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги.

Як видно з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 08.06.2000 та довідок Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» від 27.02.2024 №35/04, 36/04, 37/04, довідок Комунального некомерційного підприємства «Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради» від 02.02.2024 № №377, 378, позивач працювала повний робочий день:

- у період з 12.04.2001 по 07.04.2003 на посаді сестри медичної дерматовенерологічного кабінету Кіровоградської обласної психіатричної лікарні;

- у період з 07.04.2003 по 10.10.2012 на посаді сестри медичної (палатної) психіатричного відділення №6;

- у період з 11.10.2012 по 16.05.2021 на посаді медичної сестри відділення позалегеневого туберкульозу КЗ «Кіровоградського обласного протитуберкульозного диспансеру».

За періоди роботи позивач перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 12.06.2002 по 07.04.2003, з 01.04.2004 по 04.04.2005 та з 05.10.2015 по 30.04.2018.

Отже, матеріалами справи підтверджено і не заперечується відповідачем, що протягом спірного періоду позивач працювала у закладі з надання психіатричної допомоги та туберкульозній лікарні.

Таким чином, з огляду на вказані обстаивни справ та приписи законодавства, колегія суддів апеляційного суду погоджуєтся з висновками суду першої інстанції, що за правилами ст.60 Закону №1788-XII та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV період роботи в закладі з надання психіатричної допомоги та туберкульозній лікарні підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

При цьому, що стосується посилань відповідача на те, що оскільки з 01.01.2004 набрав чинності Закон № 1058, яким не передбачаються пільги у вигляді зарахування стажу в подвійному розмірі для посад, на яких працювала позивач, з 01.01.2004 відсутні законні підстави для обчислення стажу позивача в подвійному розмірі, то колегія суддів апеляційого суду вважає їх безпідставними, оскільки редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не скасовує та не зупиняє її дію.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 04.12.2019 року по справі № 689/872/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Що стосується посилань відповідача на те, що останнім не приймалось рішення щодо призначення пенсії позивачу, а тому належним відповідачем у даній справі є Головне управління ПФУ у Вінницькій області, то колегія судді вважає їх безпідставними, оскільки як видно з матеріалів справи, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з заявою про перерахунок пенсії, яка була останнім розглянута та в її задоволенні було відмовлено, а тому саме він є належним відповідачем у даній справі.

Що стосується посилань апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки як видно з оскаржуваного рішення суду першої інстанції, відповідача було зобов`язано провести перерахунок пенсії позивача з 25.05.2025.

В свою чергу, як видно зі штемпелю суду першої інстанції, проставленому на адміністративному позові, останній було подано до суду першої інстації 25.11.2025, тобто позовні вимоги позивача було задоволено в межах шестимісячного строку звернення до суду, як то передбачено ч. 2 ст. 122 КАС України.

Інші доводи відповідача, що викладені в апеляційній скарзі до уваги колегією суддів не приймаються, тому як не мають правового значення для вирішення справи, в тому числі з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari.» (заява №49684.99 від 27.09.2001) (п.30), у якому ЄСПЛ відзначив, що: незважаючи на те, що §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 в адміністративній справі №340/7986/25– залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш

суддя А.В. Шлай