Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №520/17263/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 р.Справа № 520/17263/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/17263/26

за позовом Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України третя особа ОСОБА_1

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області (далі – позивач, апелянт) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – відповідач), третя особа - ОСОБА_1 (далі – третя особа), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Жданової О.В. ВП № 79989114 від 11.06.2026 про накладення на Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн;

- стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 45752470) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області (ЄДРПОУ 43181818) у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

В обґрунтування позову зазначено, що постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Жданової О.В. ВП № 79989114 від 11.06.2026 про накладення на Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню. 19.01.2026 року Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області листом за вих. № 51.06-19 повідомило головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданову О.В., що з метою забезпечення надходження коштів для оплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, здійснило розрахунок потреби в коштах на виплату співробітнику додаткової винагороди на період дії воєнного стану та письмово звернулося до розпорядника коштів (другого рівня) з проханням виділити додаткові кошторисні призначення за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» по КЕКВ 2800 в сумі – 318 260,37 грн. Крім того, в цьому листі Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області зазначило, що після надходження відповідних бюджетних асигнувань таку додаткову винагороду буде виплачено ОСОБА_1 . Тобто це свідчить, що боржник - Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області - не відмовляється виплачувати ОСОБА_1 суму додаткової винагороди у відповідності до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 520/3439/23.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 у задоволенні адміністративного позову Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61001, ЄДРПОУ 43181818) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61024, ЄДРПОУ 45752470), третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року по справі № 520/17263/26 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги докази поважності причин невиконання Територіальним управлінням Служби судової охорони у Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 520/3439/23. Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області у порядку та у спосіб, які встановлені чинним законодавством України, вжило всіх залежних від нього заходів для виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 520/3439/23. Територіальним управлінням здійснено розрахунок потреби в коштах на виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, та з метою забезпечення надходження цих коштів 13 грудня 2023 року за № 51.06-353/ССО письмово направлено звернення до Служби судової охорони з проханням виділити додаткові кошторисні призначення за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» по КЕКВ 2800 у сумі 318 260,37 грн, що підтверджується копією зазначеного звернення та розрахунком потреби у коштах, які було додано до позовної заяви. Також на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 520/3439/23 за позовом ОСОБА_1 , після набрання ним законної сили, Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області видало наказ від 12.01.2024 року № 12 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», копію якого було додано до позовної заяви. Об`єктивною причиною, яка значно ускладнює виконання Територіальним управлінням Служби судової охорони у Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 520/3439/23, та яка не залежить від його власного волевиявлення, є ненадходження від розпорядника бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань на виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди. За відсутності відповідного бюджетного фінансування територіальне управління об`єктивно позбавлене можливості здійснити виплату коштів за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 520/3439/23 до моменту надходження відповідних бюджетних призначень. Фактично рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 520/3439/23 не було виконано у повному обсязі з причин, що не залежали від волевиявлення та дій Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області та були обумовлені залученням до його виконання інших суб`єктів та процедур. Служба судової охорони систематично звертається до Державної судової адміністрації України щодо збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», що підтверджується відповідними листами Служби судової охорони, які були додані до матеріалів позовної заяви та не досліджені судом першої інстанції. Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ждановою О.В. не було встановлено відсутність поважних причин невиконання боржником рішення суду, оскільки в постанові ВП № 79989114 від 11.06.2026 про накладення штрафу, відсутнє вмотивоване обґрунтування щодо визнання або невизнання причин невиконання рішення суду неповажними.

Відповідач та третя особа правом на подання відзиву не скористались, що відповідно до ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшла заява, в якій просить розглянути апеляційну скаргу без участі позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 520/3439/23 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, 36, м. Харків, 61001, ЄДРПОУ 43181818) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області (ЄДРПОУ - 43181818), яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 у розмірі 30000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року.

Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 набрало законної сили 11.01.2024.

23.01.2024 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 видано виконавчий лист.

14.01.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ждановою О.В. відкрито виконавче провадження № 79989114 з примусового виконання виконавчого листа № 520/3439/23, виданого 23.01.2024.

Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

19.01.2026 Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області листом за вих. № 51.06-19 повідомило головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданову О.В., що з метою забезпечення надходження коштів для оплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, здійснило розрахунок потреби в коштах на виплату співробітнику додаткової винагороди на період дії воєнного стану та письмово звернулося до розпорядника коштів (другого рівня) з проханням виділити додаткові кошторисні призначення за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» по КЕКВ 2800 в сумі 318 260,37 грн.

Крім того, в цьому листі Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області зазначило, що після надходження відповідних бюджетних асигнувань таку додаткову винагороду буде виплачено ОСОБА_1 .

11.06.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ждановою О.В. у виконавчому провадженні ВП № 79989114 винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання рішення суду в повному обсязі, накладено на боржника - Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області - штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

У постанові вказано, що від боржника не надійшла інформація про повне фактичне виконання рішення суду.

Позивач, вважаючи зазначену постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання рішення суду з підстав відсутності коштів не є поважною причиною невиконання такого рішення суду. Відтак, відповідач, приймаючи спірну у цій справі постанову від 11.06.2026 ВП № 79989114 про накладення на Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області штрафу у розмірі 5 100,00 грн, діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам у цій справі колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; добросовісно; розсудливо; пропорційно та своєчасно.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

За змістом п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону № 1404-VIII боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За змістом ч. 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Положеннями ч. 1 ст. 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що необхідною умовою для накладення на боржника штрафу є не лише встановлення факту невиконання судового рішення у визначений строк, а й установлення відсутності поважних причин такого невиконання.

Отже, до прийняття постанови про накладення штрафу державний виконавець повинен перевірити стан виконання судового рішення, з`ясувати причини його невиконання, дослідити надані боржником пояснення та докази і надати їм належну оцінку. Лише після встановлення того, що боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, однак не виконав його без поважних причин, державний виконавець набуває правових підстав для накладення на боржника штрафу відповідно до статей 63, 75 Закону № 1404-VIII.

Накладення штрафу за невиконання судового рішення є заходом юридичної відповідальності, а тому не може застосовуватися автоматично лише з огляду на сам факт невиконання рішення.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Зазначене вище узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 420/5465/18.

У постанові від 21.01.2020 у справі № 640/9234/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про правомірність накладення на боржника штрафу, необхідно встановити часові межі, упродовж яких боржник повинен був виконати рішення, та з`ясувати причини його невиконання у встановлений строк. Сам факт невиконання судового рішення без з`ясування й оцінки причин такого невиконання не є достатньою підставою для притягнення боржника до відповідальності за статтею 75 Закону № 1404-VIII.

Такий самий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 17.08.2020 у справі № 160/4615/19, у якій зазначено, що поважність причин невиконання судового рішення повинна оцінюватися в кожному конкретному випадку з урахуванням того, наскільки відповідні обставини об`єктивно перешкоджали його виконанню.

Отже, із вищезазначеного вбачається, що застосування до боржника штрафу за невиконання судового рішення вимагає від державного виконавця встановлення двох взаємопов`язаних обставин: факту невиконання рішення у встановлений строк та відсутності об`єктивних, поважних причин його невиконання.

Із матеріалів справи встановлено, що після відкриття 14.01.2026 виконавчого провадження № 79989114 позивач направив державному виконавцю листа від 19.01.2026 № Вих 51.06-19, в якому повідомив про обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду у повному обсязі, що відповідачем не заперечується.

Зокрема, позивач у зазначеному листі вказав, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 520/3439/23 за позовом ОСОБА_1 щодо зобов`язання нарахування та виплати останньому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 на період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року, Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області видало наказ від 12.01.2024 року № 12 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 318 260,37 грн. Проте, відповідно до статті 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Підпунктом 9 пункту 2.6 глави 2 Наказу Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету» передбачено, що за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2800 «Інші поточні видатки» здійснюються видатки, в тому числі щодо виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу). За цією бюджетною програмою Територіальному управлінню Служби судової охорони у Харківській області затверджено кошториси: 2024 р. - 1000 грн.; 2025 р. - 500 грн. У зв`язку з цим Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області 13 грудня 2023 року за № 51.06-353/ССО письмово звернулося до розпорядника бюджетних коштів нижчого (другого) рівня - Голови Служби судової охорони з проханням збільшити кошторисні призначення по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» задля оплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168. Служба судової охорони постійно звертається до головного розпорядника коштів Державної судової адміністрації України з проханням внести зміни до Державного бюджету України щодо збільшення видатків за бюджетною програмою за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя». У 2026 році Службі судової охорони затверджено кошторис за бюджетною програмою за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» у сумі 6 094 400,00 грн. Територіальному управлінню Служби судової охорони у Харківській області за цією бюджетною програмою затверджено кошторис на 2026 р. - 500 грн. Після надходження відповідних бюджетних асигнувань Територіальним управлінням Служби судової охорони у Харківській області буде здійснено виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, в установленому порядку.

З огляду на зазначене, колегія суддів зазначає, що на дату винесення постанови про накладення штрафу відповідач був обізнаний про наведені Територіальним управлінням Служби судової охорони у Харківській області причини невиконання судового рішення та був зобов`язаний надати їм оцінку.

Однак, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для накладення штрафу стало те, що від боржника не надійшла інформація про повне, фактичне виконання рішення суду.

Колегія суддів констатує, що оскаржувана постанова про накладення штрафу не містить відомостей про перевірку виконавцем викладених у листі від 19.01.2026 обставин, оцінки їх об`єктивності та впливу на можливість виконання позивачем судового рішення, а також мотивів, з яких державний виконавець визнав наведені причини неповажними.

Матеріали справи не містять доказів того, що перед накладенням штрафу державний виконавець витребовував у позивача додаткові відомості або документи щодо виконання рішення суду, фактів, викладених у листі від 19.01.2026.

Відомості Автоматизованої системи виконавчого провадження також не містять інформації про проведення державним виконавцем відповідної перевірки.

Отже, державний виконавець фактично ототожнив факт невиконання рішення з його невиконанням без поважних причин, що суперечить положенням ст. 63 Закону № 1404-VIII.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 520/3439/23 провів розрахунок потреби в коштах на виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, та з метою забезпечення надходження цих коштів 13 грудня 2023 року за № 51.06-353/ССО письмово направив звернення до Служби судової охорони з проханням виділити додаткові кошторисні призначення за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» по КЕКВ 2800 у сумі 318 260,37 грн, копія якого міститься в матеріалах справа і яке було надано державному виконавцю. Також на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 520/3439/23 Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області видало наказ від 12.01.2024 року № 12 щодо нарахування та виплати, у тому числі, ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 318 260,37 грн, витяг з якого міститься в матеріалах справи і був наданий державному виконавцю.

Отже, рішення суду у справі № 520/3439/23 було виконано позивачем частково.

При цьому фактичне виконання рішення суду в частині виплати нарахованої додаткової винагороди залежить від надходження відповідних бюджетних призначень, розпорядником яких позивач не є та впливати на виділення яких не має законодавчо визначених повноважень. Відсутність бюджетного фінансування за умови вчинення боржником усіх необхідних організаційних та правових дій свідчить про існування поважних причин невиконання рішення суду у відповідній частині.

Суд зазначає, що накладення штрафу на боржника у такій категорії справ має правове значення лише за умови, якщо невиконання рішення залежало від волі боржника та останній мав реальну можливість виконати судове рішення у встановлений строк. За відсутності відповідних бюджетних асигнувань штраф не усуває об`єктивної перешкоди для виконання судового рішення та не сприяє виділенню бюджетних коштів.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач після набрання рішенням суду законної сили видав наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, здійснив її нарахування, визначив належну до виплати суму, звертався до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня щодо виділення додаткових бюджетних асигнувань, необхідних для фактичної виплати нарахованих коштів, та повідомив державного виконавця про вжиті заходи і об`єктивні причини неможливості здійснення виплати.

Водночас відповідач зазначеним обставинам при винесенні постанови про накладення штрафу оцінки не надав.

При цьому суд не ставить під сумнів обов`язковість виконання виконавчого документу та не звільняє позивача від обов`язку його виконати, однак зауважує, що обов`язковість судового рішення не усуває необхідності дотримання державним виконавцем встановлених законом умов притягнення боржника до відповідальності.

Відсутність виконання рішення та наявність підстав для накладення штрафу за невиконання рішення суду не є тотожними поняттями.

Підставою для застосування штрафу є не просто невиконання боржником рішення суду, а його невиконання без поважних причин.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач не довів установлення державним виконавцем відсутності поважних причин невиконання судового рішення, не підтвердив проведення належної перевірки повідомлених боржником обставин та не обґрунтував наявності всіх передбачених статтями 63, 75 Закону № 1404-VIII умов для накладення штрафу.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з?ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року по справі № 520/17263/26 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Жданової О.В. ВП № 79989114 від 11.06.2026 про накладення на Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов