Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №577/3814/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 р.Справа № 577/3814/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Гетьман В.В., вул. Садова, 8, м. Конотоп, Конотопський, Сумська, 41600, по справі № 577/3814/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області третя особа Поліцейський Конотопського районного відділу поліції Головного Управлінння Національної поліції в Сумській області Грудій Ігор Сергійович

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ), через свого представника адвоката Іванцова А.В., звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА №7473900 від 01.07.2026 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, а справу закрити у зв`язку з відсутністю в діях події та складу даного адміністративного порушення.

Вимоги обґрунтовані тим, що 01.07.2026 р. постановою поліцейського Конотопського РВП ГУНП в Сумській обл. Грудій І.С. серії ЕНА №7473900 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 3400 грн. за ст. 126 ч. 2 КУпАП, оскільки останній того ж дня о 15.27 год. в м. Конотопі по пр. Миру керував електромопедом "Форте" з потужністю двигуна 600 Вт, не маючи посвідчення водія категорії А1 на право керування т/з, чим порушив п.2.1а ПДР України. З вказаною постановою не погоджується і вважає її незаконною. Відповідно до ПДР України посвідчення водія на право керування т/з відповідної категорії для його електроскутера є необов`язковими, оскільки потужність двигуна даної моделі становить 600 Вт (0,6 кВт), що і змусило звернутися до суду.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 серпня 2026 року позовні вимоги задоволено. Постанову серії ЕНА №7473900 від 01.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.126 ч.2 КупАП скасовано, а справу закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 666 (шістсот шістдесят шість) грн. коп. понесених судових витрат.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення прийнято з неправильним застосуванням матеріального права, просить скасувати рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12.08.2026 та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, зазначає, що водій керував транспортним засобом, не маючи посвідчення категорії А1. Вказаний мопед має потужність двигуна 600 W, згідно постанови КМУ №1306, №340 та ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» є механічним транспортним засобом та зобов`язує водія мати посвідчення категорії А1. Відповідно до відео з бодікамери поліцейського, долученого до постанови серії ЕНА №7473900 від 01.07.2026 встановлено, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , а саме електромопед, відноситься до транспортних засобів категорії А1, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4кВт. Вважає, що за таких обставин, є безпідставними та необґрунтованими позовні вимоги позивача.

Позивач не надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, що в силу приписів ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що 01.07.2026 р. постановою поліцейського Конотопського РВП ГУНП в Сумській обл. Грудій І.С. серії ЕНА №7473900 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 3400 грн. за ст.126 ч.2 КУпАП, оскільки останній того ж дня о 15.27 год. в м. Конотопі по пр. Миру керував електромопедом "Форте" з потужністю двигуна 600 Вт, не маючи посвідчення водія категорії А1 на право керування т/з, чим порушив п.2.1а ПДР України (а.с.6-8).

Позивач не погодився із вказаною постановою та звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що транспортний засіб, яким керував позивач, не є механічним транспортним засобом, для керування якого встановлено обов`язок мати посвідчення водія на право керування ТЗ відповідною категорією, зокрема категорії А1, а отже суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КупАП.

Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 14 Закону № 3353-XII учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

В силу приписів ч. 4, ч. 5 ст. 14 Закону № 3353-XII учасник дорожнього руху може оскаржити дію працівника відповідних підрозділів Національної поліції, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у разі порушення з його боку чинного законодавства.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі – ПДР України), відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Згідно із ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. «а» п. 2.1. ПДР України зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Тобто, аналіз наведеного вище дає підстави зробити висновок, що під адміністративну відповідальність підпадають водії саме механічних транспортних засобів, які на вимогу поліцейського не пред`явили документ, що підтверджує відповідне право особи на керування транспортним засобом.

Із матеріалів справи, зокрема копії оскаржуваної постанови серії ЕНА №7473900, судом встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку керуванням транспортним засобом, а саме електроскутером Форте з потужністю двигуна 600 W, не маючи посвідчення водія категорії А1 на право керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України.

Відповідно до п. 2.13 ПДР України транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

У п. 1.10 ПДР України наведені терміни, що використовуються у цих Правилах та мають таке значення:

- транспортний засіб - пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;

- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Постанова Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 передбачає, що транспортні засоби категорії А1 вимагають водійського посвідчення.

З аналізу наведених вище положень слідує, що критерієм для розмежування понять «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» є наявність двигуна внутрішнього згорання або потужність електродвигуна. Тобто всі механічні транспортні засоби є транспортними засобами, але не всі транспортні засоби є механічними, оскільки транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна перевищує межу 3 кВт.

Отже, враховуючи наведене, до категорії А1, у випадках відсутності якої особа притягується до адміністративної відповідальності, можна віднести саме механічні транспортні засоби які мають електродвигун потужністю від 3 до 4 кВт.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 01.03.2018 у справі № 278/3362/15-к ПДР, відповідно якої, розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша, ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з наявними в матеріалах справи доказами, електроскутер "Форте", яким керував позивач має потужність 600 Вт, тобто 0,6 кВт (а.с.9, зворот).

Таким чином, ураховуючи відсутність у ПДР України такого визначення як «електроскутер», в цьому випадку електроскутер "Форте" 600W, яким керував позивач, потужність електродвигуна якого становить 600 Вт (0,6 кВт), не може прирівнюватися до мопеду або іншого двоколісного транспортному засобу та визнаватися механічним транспортним засобом, а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими та такими, що не спростовують правильність висновку суду першої інстанції.

Отже, з огляду на викладене вище, електроскутер "Форте" 600W, яким керував ОСОБА_1 є транспортним засобом, який за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мопедів або інших механічних транспортних засобів, а вимоги, які встановлені для водіїв механічних транспортних засобів, не можуть бути застосовані до позивача у цій справі.

Враховуючи, що адміністративну відповідальність за порушення п. «а» 2.1 ПДР України може нести виключно водій механічного транспортного засобу, до якого електроскутер "Форте", яким керував позивач, не віднесено, відтак останній не є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

А отже, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог ПДР України та вважає правильними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 327, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 серпня 2026 року по справі № 577/3814/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко