Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №520/8717/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 р.Справа № 520/8717/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Пасечнік О.В., повний текст складено 28.07.26 по справі № 520/8717/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 90 днів з дня отримання даної ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/8717/25.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить: скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 про прийняття звіту про виконання рішення суду по справі №520/8717/25; застосувати до керівника боржника заходи процесуального примусу, передбачені статтею 382 КАС України, зокрема накласти штраф у зв`язку з невиконанням судового рішення на протязі семи місяців; альтернативне прохання (якщо апеляційний суд не вважатиме за можливе накласти штраф самостійно): «Вирішити питання про застосування заходів, передбачених статтею 382 КАС України, на новий розгляд до суду першої інстанції»; надіслати справу №520/8717/25 до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що при вирішенні питання про прийняття поданого відповідачем звіту суд першої інстанції мав перевірити відомості, що свідчать про виконання відповідачем рішення суду в повному обсязі або в певній частині, а у разі невиконання судового рішення - перевірити, чи здійснив боржник усі можливі та залежні від нього дії задля виконання судового рішення, чи наявні реальні об`єктивні причини його невиконання в повному обсязі, які не залежать від боржника. З`ясування вказаних обставин має безпосередній вплив на правильне вирішення питання щодо прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Вказує, що приймаючи звіт відповідача, суд першої інстанції не пересвідчився у фактичному виконанні останнім рішення суду в частині нарахування позивачу пенсії у належному розмірі, що було предметом спірних правовідносин. Стверджує, що після ухвалення Другим апеляційним адміністративним судом постанови 19.06.2027, ГУ ПФУ в Харківській області ніяких дій по виконанню рішення суду по справі №520/8717/25 не вживалося. Звертає увагу, що пенсійний орган мав обов`язок перерахувати суму отриманої пенсії позивачу, яку він у своєму ж протоколі перерахунку визначив сумою 31 967,94 грн, а потім виплачувати заборгованість, але відповідач спочатку сплатив кошти за лютий, березень, травень, та червень 2026 року у сумі 3 698,00 грн, а суму отриманої пенсії за місяць залишив незмінною - 27 876,83 грн, а це 4 091,11 грн за один місяць, а боргу він сплатив 3 697,00 грн за 4 (чотири) місяці. Тобто, сума пенсії, яку боржник нарахував у своєму ж протоколі перерахунку пенсії за рішенням суду по справі №520/8717/25, не відповідає дійсності отриманої, і сума боргу боржником, не дивлячись на заперечення позивача, не перерахована і це дві основні вимоги виконання рішення суду по даній справі.

Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025, із врахуванням додаткових пенсій і доплат у визначених законодавством розмірах, без застосування обмеження пенсійних виплат максимальним розміром, та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області щодо нездійснення перерахунку і виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.03.2025 з урахуванням підвищення до пенсії інваліду війни, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381, у розмірі 25% від основного розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 - 2025 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, без обмеження максимального розміру з 01.03.2025, із урахуванням підвищення до пенсії інваліду війни, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381, у розмірі 25% від основного розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 - 2025 роки, а саме в сумі 5380,35 грн (21521,39 х 0,25), та без застосування обмежуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №520/8717/25, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 без застосування обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

До суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі № 520/8717/25 в порядку ст.382 КАС України, у якій просив суд зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області подати у десятиденний строк до суду звіт про виконання в повному обсязі судового рішення у справі №520/8717/25.

Свою заяву обґрунтував тим, що згідно протоколу перерахунку пенсії, надісланого позивачу відповідачем, розмір її до виплати складає 31 967,94 грн, проте на рахунок позивача фактично зараховується 27 876,83 грн. Зазначив, що пенсійний орган не має права при обчисленні пенсійних виплат застосовувати граничний розмір. Наведене в своїй сукупності свідчить про те, що відповідач злісно ухиляється від виконання судового рішення по справі №520/8717/25, яке набрало законної сили.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 у справі №520/8717/25 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №520/8717/25 в порядку ст.382 КАС України задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 90 днів з дня отримання даної ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/8717/25.

У іншій частині заяву позивача про встановлення судового контролю залишено без задоволення.

Представником відповідача надано звіт про виконання рішення суду та зазначено, що з 01.03.2025 по 31.12.2025 нараховано різницю в пенсії в розмірі 53898,50 грн та внесено до Реєстру судових рішень. З лютого 2026 року розпочато погашення заборгованості за зазначеним судовим рішенням та виплачено 1982 гривні. Виплата нарахованої різниці в пенсії за судовим рішенням провадиться відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

До звіту про виконання рішення суду відповідачем додано копії: протоколу перерахунку пенсії з 01.03.2025 за пенсійною справою №2003011599-МВС (підстава перерахунку – рішення суду); розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою №2003011599-МВС; витягу з виплатної відомості; листів Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.01.2026 та від 12.02.2026; листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Пенсійного фонду України від 08.04.2026.

Представником позивача надано заяву, в якій просив суд: звіт ГУ ПФУ в Харківський області про виконання ухвали суду згідно рішення по адміністративній справі №520/8717/25, не приймати; накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень - ГУ ПФУ в Харківський області та зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області подати у десятиденний строк до суду новий звіт про виконання в повному обсязі судового рішення у справі №520/8717/24.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 у справі №520/8717/25 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 90 днів з дня отримання даної ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/8717/25.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу відмовлено.

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2026 у справі №520/8717/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі №520/8717/25 скасовано.

Справу №520/8717/25 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №520/8717/25.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що при вирішенні питання про прийняття поданого відповідачем звіту суд першої інстанції не здійснив перевірку відомостей, що свідчать про виконання відповідачем рішення суду в частині нарахування позивачу на виконання вказаного судового рішення пенсії без застосування відповідних обмежень.

Однак, позивач зазначав, що відповідачем невірно розраховано суму, яка підлягає виплаті, оскільки, як вбачається з перерахунку з 01.03.2025, підсумок пенсії з надбавками складає 31967 грн 94 коп., а відповідно до розрахунку сума виплати щомісяця склала за період з березня по квітень - 30989 грн 12 коп., з травня по вересень - 31066 грн 07 коп., з жовтня по грудень - 31839 грн 28 коп.

Отже, приймаючи звіт відповідача, суд першої інстанції не пересвідчився у фактичному виконанні останнім рішення суду в частині нарахування позивачу пенсії у належному розмірі, що було предметом спірних правовідносин.

Також суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції не мотивував своє рішення посиланням на докази, якими підтверджуються обставини, що ускладнюють виконання судового рішення, станом на день подання відповідачем звіту.

До того ж, вказуючи на те, що звіт відповідача містить посилання на заходи, які вжиті відповідачем для виконання судового рішення (обліковано заборгованість в Пенсійному фонді), суд першої інстанції не навів мотивованого висновку, чи вважає він відповідні заходи достатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, адже у протилежному випадку, якщо суд вважає такі заходи недостатніми, суд відмовляє у прийнятті поданого звіту відповідно до ч.2 ст.382-3 КАС України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважала, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на повному з`ясуванні обставин та причин невиконання судового рішення у справі №520/8717/25 в повному обсязі. Судом не наведено мотивованих висновків, за яких суд дійшов висновку про вжиття боржником, протягом установленого судом строку для подання нового звіту, усіх можливих та достатніх заходів для виконання судового рішення.

Представником відповідача надано до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 по справі №520/8717/25 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 без обмеження загальної суми пенсії максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Розмір пенсії після перерахунку складає 31967,94 грн.

Відповідач вказує, що за результатом перерахунку сума доплати за період з 01.03.2025 по 31.12.2025 склала 53898,50 грн, яку обліковано в підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ), виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою за №821-51159.

Також у письмових поясненнях пенсійний орган звертає увагу, що за додатковими відомостями проведено виплату поточної заборгованості за рахунок коштів Державного бюджету України: у лютому 2026 року - 1000,00 грн; у березні 2026 року - 982,00 грн; у травні 2026 року - 780,00 грн; у червні 2026 року - 936,00 грн.

За позицією відповідача, ним було вчинено необхідні дії, спрямовані на виконання судового рішення, та вжито всіх можливих та залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення, про що свідчать: проведений перерахунок пенсії, нарахування доплати, виплата заборгованості на виконання рішення суду, направлення запитів до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів для виконання рішення суду у повному обсязі. Подальші заходи щодо виділення коштів із Державного бюджету на фінансування виконання вказаного судового рішення від діяльності головного управління не залежать, у зв`язку з чим неможливо зазначити строк виконання судового рішення у повному обсязі. Ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі.

До письмових пояснень відповідачем додано копії: протоколу перерахунку пенсії з 01.01.2025 за пенсійною справою №2003011599-МВС; протоколу перерахунку пенсії з 01.03.2025 за пенсійною справою №2003011599-МВС (підстава перерахунку – рішення суду у справі №520/3267/25); протоколу перерахунку пенсії з 01.03.2025 за пенсійною справою №2003011599-МВС (підстава перерахунку – рішення суду у справі №520/8717/25); витягу з виплатної відомості; плану доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на 2026 рік; помісячного розпису доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на 2026 рік; листи Пенсійного фонду України до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України від 10.06.2026 та від 07.07.2026.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 90 днів з дня отримання даної ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/8717/25.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу відмовлено.

Приймаючи звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення суду по справі, суд першої інстанції виходив з того, що наведені відповідачем обставини, які ускладнюють виконання судового рішення і заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, є достатніми для висновку щодо прийняття звіту про виконання рішення суду у даній справі. При цьому, суд першої інстанції врахував часткове виконання рішення суду у даній справі.

Також суд першої інстанції, встановлюючи новий строк для подання звіту, вважав достатнім строком для подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 по справі №520/8717/25 дев`яносто днів з дня отримання даної ухвали.

Щодо накладення штрафу суд першої інстанції вказав про те, що матеріали справи наразі не містять доказів, що свідчили б про свідоме невжиття начальником ГУ ПФУ у Харківській області дій, спрямованих на невиконання рішення суду у цій справі, а тому в цій частині вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо прийняття звіту, необхідності надання суб`єкту владних повноважень нового строку для подання звіту про виконання рішення суду, а також відсутності підстав для накладенні штрафу на керівника відповідача, проте з інших мотивів.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 – 382-3 КАС України.

За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

За цим, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.

Рішення суду, яке набрало законної сили, має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №539/3406/17, від 10.02.2022 у справі №160/13013/19, що враховуються судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Як встановлено судом вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №520/8717/25, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 без застосування обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №520/8717/25 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 без обмеження загальної суми пенсії максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», що підтверджується протоколом перерахунку пенсії з 01.03.2025 за пенсійною справою №2003011599-МВС (підстава перерахунку – рішення суду у справі №520/8717/25).

Підсумок пенсії (з надбавками) з 01.03.2025 склав 31967,94 грн.

З розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою №2003011599-МВС встановлено, що за результатом перерахунку сума доплати за період з 01.03.2025 по 31.12.2025 склала 53898,50 грн, яку обліковано в підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ).

Також зі змісту письмових пояснень від 28.07.2026 вбачається, що доплата пенсії з 01.03.2025 розрахована у сумі 5389,85 грн щомісяця як різниця від розміру пенсії на виконання рішення суду по справі №520/8717/25 (31967,94 грн) та розміру пенсії, що була встановлена до виконання рішення суду по справі №520/8717/25 (26578,09 грн).

За цим, посилання позивача на те, що під час перерахунку пенсії з 01.03.2025 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №520/8717/25 застосовано граничний розмір, оскільки на рахунок позивача фактично зараховується 27 876,83 грн, є безпідставними.

У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів доходить висновку про те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №520/8717/25 пенсійним органо виконано в частині проведення позивачу перерахунку пенсії з 01.03.2025 без застосування обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не надано жодної правової оцінки щодо перевірки відомостей, які свідчать про виконання відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №520/8717/25 в частині нарахування позивачу пенсії без застосування відповідних обмежень, незважаючи на посилання позивача на те, що відповідачем знову застосовано граничний розмір, та висновки апеляційного суду, викладені у постанові від 19.06.2026.

Отже, приймаючи звіт відповідача, суд першої інстанції не пересвідчився у фактичному виконанні останнім рішення суду в частині нарахування позивачу пенсії у належному розмірі, що було предметом спірних правовідносин.

Продовжуючи апеляційний розгляд справи, колегія суддів зазначає, що з витягу з виплатної відомості Р/С-520/8717/25 встановлено проведення виплати поточної заборгованості за рахунок коштів Державного бюджету України: у лютому 2026 року - 1000,00 грн; у березні 2026 року - 982,00 грн; у травні 2026 року - 780,00 грн; у червні 2026 року - 936,00 грн.

Як вказує відповідач, виплата перерахованої пенсії за судовим рішенням здійснювалась відповідно до чинного на момент проведення виплат Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

При цьому, пенсійним органом у наданих поясненнях враховано, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». У зв`язку з викладеним, для вирішення питання щодо подальшого порядку виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного фонду України на виконання судових рішень, Пенсійним фондом України направлено відповідні запити до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України від 10.06.2026 та від 07.07.2026.

Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області вчинялись активні дії, спрямовані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №520/8717/25.

З огляду на часткове виконання рішення суду у даній справі та наведені відповідачем обставини, які ускладнюють його виконання, а також зважаючи на заходи, які вживаються відповідачем для виконання судового рішення в повному обсязі, колегія суддів погоджується із загальним висновком суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття звіту пенсійного органу про виконання рішення суду у даній справі.

Водночас, суд першої інстанції жодним чином не мотивував своє рішення посиланням на докази, якими підтверджуються обставини, що ускладнюють виконання судового рішення, станом на день подання відповідачем звіту.

Колегія суддів зазначає, що розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права позивача.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції не досліджено обставини виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №520/8717/25, з урахуванням висновків, визначених у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2026 у справі №520/8717/25.

Відповідно ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд вважає достатнім строком для подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №520/8717/25 визначений судом першої інстанції строк дев`яносто днів з дня отримання даного судового рішення.

Щодо накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, колегія суддів враховує, що згідно з ч.ч. 3, 4, 10 ст. 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що питання про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вирішується судом або за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень (у разі відмови у прийнятті звіту), або у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку.

Тобто, можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Отже, у разі вжиття суб`єктом владних повноважень відповідних заходів для виконання рішення суду, штраф на керівника суб`єкта владних повноважень не накладається.

У свою чергу, як вбачається з поданого до суду звіту, ГУ ПФУ в Харківській області рішення виконано частково, вживаються заходи, спрямовані на виконання рішення суду, а невиконання зумовлено виключно відсутністю бюджетного фінансування, що не залежить від волевиявлення керівника відповідача та перебуває поза межами його компетенції.

У зв`язку із наведеним, на переконання колегії суддів, підстави для застосування до відповідача наслідків, встановлених статтею 382-3 КАС України в частині накладення на керівника ГУ ПФУ в Харківській області штрафу за невиконання рішення суду, відсутні.

Доводів щодо незгоди з висновками суду першої інстанції в цій частині вимог апеляційна скарга позивача не містить.

Інші доводи і заперечення сторін, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Оскільки суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про наявність підстав прийняття звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду, надання нового строку для подання звіту про виконання рішення суду та відсутність підстав для відмови у накладенні штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, проте не пересвідчився у фактичному виконанні рішення суду в частині нарахування позивачу пенсії у належному розмірі, а також жодним чином не мотивував своє рішення посиланням на докази, якими підтверджуються обставини, що ускладнюють виконання судового рішення, станом на день подання відповідачем звіту, колегія суддів вважає, що наявні підстави для зміни ухвали суду з підстав та мотивів її прийняття.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 по справі № 520/8717/25 змінити з підстав та мотивів її прийняття, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.

В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 по справі № 520/8717/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий

Повний текст постанови складено 30.09.2026 року