Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №520/14038/25
Суддя: Перцова Т.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 р. Справа № 520/14038/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., м. Харків, повний текст складено 08.04.26 по справі № 520/14038/25
за позовом ОСОБА_1
до Лозівської міської ради Харківської області
про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Лозівської міської ради Харківської області (далі по тексту – ЛМР, відповідач), в якому просив суд:
- скасувати повністю акт індивідуальної дії - рішення Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 226 від 25 лютого 2025 року «Про надання згоди ОСОБА_2 на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - чотирьох торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 ».
В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність рішення Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 226 від 25 лютого 2025 року «Про надання згоди ОСОБА_2 на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - чотирьох торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 », оскільки земельна ділянка кадастровий номер 6323981103:00:000:0016 площею 0,3940 га межує із домоволодінням позивача, а тому розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності порушує конституційні права ОСОБА_1 , визначені частиною 2 статті 41 Конституції України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 по справі №520/14038/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Лозівської міської ради Харківської області (вул. Ярослава Мудрого, буд. 1, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64602, ЄДРПОУ 06716633) про скасування рішення - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, просить суд апеляційної інстанції скасувати повністю рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у адміністративній справі № 520/14038/25 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов від 21.04.2025.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про прийняття оскаржуваного рішення з неповним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичних обставинам по справі, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Наполягав, що внаслідок рішення Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 226 від 25 лютого 2025 року «Про надання згоди ОСОБА_2 на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - чотирьох торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 » частина земельної ділянки кадастровий номер 6323981103:00:000:0016 площею 0,111120 га розміром 14.82 м х 74.98 м була незаконно анексована із розміщенням на ній будівельних матеріалів, таких як щебінь, гранвисів, пісок, тротуарна плитка, бордюри, багаторічні насадження дерев та інші елементи, що завдає позивачу негативні наслідки як користувачу земельної ділянки комунальної власності.
При цьому, на підтвердження незаконності оскаржуваного рішення позивачем із позовом та додатковими поясненнями було надано численні докази, які взагалі не враховано судом першої інстанції.
Просив врахувати, що дійшовши висновку про те, що позов звернуто до неналежного відповідача, суд першої інстанції всупереч статті 48 КАС України не замінив його на належного.
Сторони правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем, ОСОБА_1 (Орендар) та Домаською сільською радою м. Лозова Харківської області (Орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки від 23.10.2012, відповідно до якого Орендодавець на підставі рішення ХХХ сесії VI скликання Домаської сільської ради № 153 від 16.10.2012 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , надалі "земельна ділянка", для обслуговування нежитлового приміщення - складу для зберігання зернових культур (кадастровий номер 6323981103:00:000:0016) згідно з планом земельної ділянки. Договір укладено строком на 49 років. (а.с. 9-11)
Матеріали справи містять рішення Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 226 від 25 лютого 2025 року «Про надання згоди ОСОБА_2 на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - чотирьох торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 », яким громадянці ОСОБА_2 надано згоду на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - чотирьох торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів терміном на 5 років за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 7-8)
За доводами позивача, оскаржуваним рішенням Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 226 від 25 лютого 2025 року, надано дозвіл на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на земельній ділянці з кадастровим номером 6323981103:00:000:0016, яку орендує позивач, що порушує право позивача на користування орендованою ним земельною ділянкою.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, оскільки позивачем під час розгляду справи не доведено факт наявності порушеного права позивача на користування орендованою ним земельною ділянкою.
Серед іншого, судом зауважено, що оскаржуване у цій справі рішення прийняте Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області, який є самостійною юридичною особою, окремим суб`єктом владних повноважень та зареєстрований за кодом ЄДРПОУ 04058829, що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак у якості відповідача в даній справі позивачем заявлено Лозівську міську раду Харківської області.
Отже, позивачем подано позов до неналежного відповідача, який не порушував прав ОСОБА_1 , а заяв про заміну неналежного відповідача або залучення співвідповідача у справі під час розгляду справи та станом на момент прийняття судом рішення в даній справі не надходило.
Крім того, судом враховано, що наказом Відділу містобудування, архітектури та земельних відносин Лозівської міської ради Харківської області від 17.09.2025 № 49 "Про анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності" анульовано паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - чотирьох зблокованих торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 , виданий відділом містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради 10.03.2025 № 03-2025 через недотримання вимог паспорта прив`язки ТС при її встановленні.
Отже, оскільки паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - чотирьох зблокованих торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 , виданий відділом містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради 10.03.2025 № 03-2025 було анульовано, рішення Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 226 від 25 лютого 2025 року "Про надання згоди ОСОБА_2 на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - чотирьох торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 " є таким, що втратило чинність, отже зазначене рішення жодним чином не впливає на права та інтереси позивача.
Судом відхилені надані позивачем на підтвердження факту розміщення на орендованій ОСОБА_1 земельній ділянці тимчасових споруд, фотознімки земельної ділянки, адже останніми не зафіксовано адреси, з якої б можна було встановити приналежність цих знімків до земельної ділянки, яку орендує позивач. Фотокопії не містять дати та часу, коли такі фотознімки були зроблені.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі – Закон № 280/97-ВР).
Приписами статті 1 Закону № 280/97-ВР визначено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами (частина 3 статті 10 Закону № 280/97-ВР).
Частинами 1 та 3 статті 11 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад є органами опіки та піклування, уповноваженими на захист прав і законних інтересів дітей, а також повнолітніх фізичних осіб, які потребують опіки та піклування.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Згідно із частиною 6 статті 59 Закону № 280/97-ВР виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Відповідно до частини 10 статті 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради від 08.04.2025 № 415 затверджено Регламент виконавчих органів Лозівської міської ради Харківської області (далі по тексту – Регламент).
Відповідно до абзаців 1-5 статті 1 Регламенту, виконавчими органами Лозівської міської ради Харківської області (далі – виконавчі органи) є її виконавчий комітет, управління, відділи та інші структурні підрозділи.
Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області (далі – виконавчий комітет) – орган, який відповідно до Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» створюється міською радою для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів міських рад, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.
Виконавчий комітет створюється Лозівською міською радою Харківської області (далі – міською радою) на період її повноважень. Після закінчення повноважень ради виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
Виконавчий комітет є виконавчим органом міської ради, їй підконтрольним та підзвітним, а з питань здійснення ним делегованих повноважень органів виконавчої влади – підконтрольний органам виконавчої влади.
Виконавчий комітет є юридичною особою, має гербову печатку, має реєстраційний рахунок (рахунки) в органах Державної казначейської служби України.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області є самостійною юридичною особою із кодом ЄДРПОУ 04058829.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, оскаржуване у цій справі рішення № 226 від 25 лютого 2025 року «Про надання згоди ОСОБА_2 на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - чотирьох торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів за адресою: Харківська область Лозівський район село Українське вул. Кооперативна» було прийнято саме Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області.
Разом з цим, позивачем у цій справі в якості відповідача заявлено лише Лозівську міську раду, яка не приймала оскаржуваного у цій справі рішення та, відповідно, не порушувала прав позивача, тобто не є тим органом державної влади (суб`єктом владних повноважень), який вчиняв оскаржувані у цій справі дії (рішення).
Натомість, належним відповідачем (або співвідповідачем), у даній справі мав бути Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, тобто відповідний суб`єкт владних повноважень, яким прийнято оскаржуване у цій справі рішення, проте, останній не був визначений позивачем, як відповідач у цій адміністративній справі, та не залучений судом першої інстанції в якості співвідповідача.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем заявлено позов до неналежного відповідача.
При цьому, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні зробив вірний висновок про те, що ОСОБА_1 звернено позов до неналежного відповідача, однак будь-яких дій, спрямованих на залучення до участі у справі належного відповідача не вчинив.
Разом з цим, правовим наслідком незалучення до участі у справі другого відповідача є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи, які беруть участь у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки, не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.
Колегія суддів зазначає, що учасниками справи є сторони, треті особи (частина 1 статті 42 КАС України).
Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За змістом частини четвертої статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Частиною 3 статті 48 КАС України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (частина 4 статті 48 КАС України).
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду першої інстанції є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Колегія суддів зауважує, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач вказує відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Так, суд першої інстанції, на виконання вимог статті 48 КАС України, виявивши звернення позову до неналежного відповідача зобов`язаний вжити відповідних заходів та запропонувати сторонам подати відповідне клопотання про заміну неналежного відповідача на належного, або залучення співвідповідача, проте цього не зробив, чим фактично унеможливив позивачу реалізувати своє конституційне право на судовий захист.
Особа, яка залучається до участі у справі у процесуальному статусі відповідача має процесуальні права та процесуальні обов`язки, визначені КАС України.
За правилами частини 7 статті 48 КАС України заміна відповідача допускається лише до ухвалення рішення судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуального права здійснювати заміну неналежної сторони по справі або залучати до участі у справі другого відповідача.
Зокрема, залучення такої особи на стадії апеляційного розгляду справи позбавило би залученого відповідача можливості користуватися своїми процесуальними правами, гарантованими КАС України в суді першої інстанції, що є порушенням принципу рівності сторін.
Така правова позиція щодо застосування норм процесуального права, зокрема, була висловлена Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі № 2040/5355/18.
Крім того, колегія суддів зауважує, що позовні вимоги заявляє позивач, водночас адміністративний суд може, якщо вважатиме за потрібне, застосувати інший, аніж той, який зазначив позивач, спосіб захисту його прав та інтересів, який не суперечитиме закону і забезпечуватиме їхній ефективний захист. Вибір/застосування способу захисту порушених прав та інтересів детермінується через призму суті порушеного (суб`єктивного) права в рамках правовідносин, з яких виник спір.
Тож результативним обраний спосіб захисту порушеного права (у контексті цього спору) буде тоді, коли існуватиме взаємозв`язок між порушенням (суб`єктивного права особи) та (дозволеним, прийнятним) способом його захисту, водночас, останній сприятиме вичерпному його поновленню. Однією з умов для досягнення такого результату є визначення належного відповідача/відповідачів за позовом, адже від цього значною мірою теж залежить ефективність захисту порушеного права (втілена у процедурі виконання судового рішення).
Колегія суддів зауважує, що у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження на здійснення дій щодо заміни відповідача на належного або залучення в якості співвідповідача на стадії апеляційного перегляду справи, що унеможливлює дослідження таких обставин під час апеляційного перегляду справи, а відтак вирішення судом першої інстанції по суті позовних вимог, є передчасним.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з частиною 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене та те, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення не запропоновано сторонам здійснити заміну неналежного відповідача на належного, або залучити належного в якості співвідповідача, що в свою чергу, взагалі унеможливило позивачу захистити свої права у судовому порядку, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 по справі № 520/14038/25 слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Одночасно колегія суддів роз`яснює позивачу його право повторно звернутися з адміністративним позовом до належного відповідача.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч.4 ст.241, ст. ст. 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 по справі № 520/14038/25 - скасувати.
Прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Лозівської міської ради Харківської області про скасування рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій
Оригінал: reyestr.court.gov.ua