Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №520/19812/21 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 р. Справа № 520/19812/21

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, по справі № 520/19812/21

за позовом ОСОБА_1

до Харківського апеляційного суду , третя особа: Державна судова адміністрація України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського апеляційного суду, третя особа: Державна судова адміністрація України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Харківського апеляційного суду щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 21.05.2020 по 13.09.2021.

Зобов`язано Харківській апеляційній суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.05.2020 по 13.09.2021 в загальному розмірі 61282 (шістдесят одна тисяча двісті вісімдесят дві)грн.14 коп.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківського апеляційного суду (майдан Героїв Небесної Сотні, буд.36, м. Харків, 61001, 42261368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Апеляційну скаргу Харківського апеляційного суду залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі № 520/19812/21 змінено виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови та викладено абзац 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Зобов`язати Харківській апеляційній суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.05.2020 по 13.09.2021 в загальному розмірі 66065,55 (шістдесят шість тисяч шістдесят п`ять гривень п`ятдесят п`ять копійок) грн."

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду 23.06.2025 у справі №520/19812/21 залишено без змін.

Вказане рішення суду набрало законної сили 20.11.2025 року.

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить суд: зобов`язати Харківський апеляційний суд подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 яким його зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.05.2020 по 13.09.2021 в загальному розмірі 66065,55 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 року прийнято до розгляду заяву в порядку ст. 382 КАС України у справі №520/19812/21.

Представником відповідача подано до суду письмові пояснення щодо заяви в порядку ст.382 КАС України, згідно яких зазначено, що на момент звернення до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 року у справі № 520/19812/21 ОСОБА_1 не надав доказів щодо реалізації свого права на виконання судового рішення. Так, із заявою про виконання вищевказаного рішення суду до Харківського апеляційного суду до теперішнього часу не звертався, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів та виконання Харківським апеляційним судом рішення суду не надавав.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 заяву позивача в порядку ст. 382 КАС України залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 та заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 задовольнити. Зобов`язати боржника – Харківський окружний суд подати у встановлений судом строк звіт про виконання зазначеного судового рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання. Позивач подав клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за його участю. Позивач зазначає, що з листопада 2025 року по день розгляду справи, тобто п`ять місяців, Харківський апеляційний суд не вчинив жодних дій направлених на виконання судового рішення. Крім того позивач зазначає, що боржник – Харківський апеляційний суд зобов`язаний виконувати судове рішення незалежно від того чи звертався позивач до нього із проханням про виконання рішення чи ні.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Третя особа, Державна судова адміністрація України, надала пояснення щодо апеляційної скарги позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Залишаючи без задоволення заяву про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 із заявою про виконання вищевказаного рішення суду до Харківського апеляційного суду, не містить доказів надання документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів та виконання Харківським апеляційним судом рішення суду.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідач у справі, який є боржником, не відмовляється виконувати вказане рішення. Докази того, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду або створює перешкоди для його виконання, станом на час звернення з заявою в порядку ст. 382 КАС України відсутні.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, на підставі наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.

Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частин другої та четвертої вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Аналіз наведеного вище вказує, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід`ємною складовою права на судовий захист.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382-382-3 КАС України.

За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст.382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, застосування судового контролю є наслідком обґрунтованого припущення про невиконання судового рішення зі сторони суб`єкта владних повноважень або достовірно підтвердженого під час розгляду заяви факту невиконання судового рішення.

Водночас, правове значення для наслідків застосованого судового контролю матимуть причини невиконання судового рішення (зокрема, об`єктивна неможливість чи допущене зволікання зі сторони боржника).

Усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов`язком.

Вказана позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.05.2021р. у справі № 9901/598/19.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Так, з матеріалів справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025, зобов`язано Харківській апеляційній суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.05.2020 по 13.09.2021 в загальному розмірі 61282 (шістдесят одна тисяча двісті вісімдесят дві)грн.14 коп.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025р. рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі № 520/19812/21 змінено виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови та викладено абзац 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Зобов`язати Харківській апеляційній суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.05.2020 по 13.09.2021 в загальному розмірі 66065,55 (шістдесят шість тисяч шістдесят п`ять гривень п`ятдесят п`ять копійок) грн."

Вказане рішення суду набрало законної сили 20.11.2025 року.

В своїй заяві про встановлення судового контролю позивач зазначає, що до сьогодні Харківський апеляційний суд не вчинив жодних дій щодо виконання судового рішення.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що будь-яких спростувань вказаних обставин відповідачем до суду першої інстанції надано не було.

З наявних в матеріалах справи письмових пояснень від 06.04.2026 року відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не надав доказів щодо реалізації свого права на виконання судового рішення.

Також, відповідач зазначає, що з заявою про виконання рішення суду позивач до Харківського апеляційного суду до теперішнього часу не звертався документи та відомості, необхідні для перерахування коштів та виконання рішення суду не надавав.

Залишаючи без задоволення заяву позивача про встановлення судового контролю, суд першої інстанції фактично обмежився посиланнями на те, що матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 із заявою про виконання вищевказаного рішення суду до Харківського апеляційного суду, не містить доказів надання документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів та виконання Харківським апеляційним судом рішення суду.

Тобто, суд першої інстанції фактично обмежився констатацією відомостей, викладених в інформації відповідача, не надавши належної оцінки доводам позивача про фактичне невиконання відповідачем судового рішення.

Так, дійсно, встановлення судового контролю, є правом, а не обов`язком суду, однак, задля того, щоб відмовити в його встановленні, суд має перевірити належним чином доводи заявника, викладені в його заяві та навести підстави для висновку про відмову в задоволенні заяви, поданої у порядку статті 382 КАС України, чого у даній справі судом зроблено не було.

Предметом розгляду стадії судового контролю щодо розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення є виключно наявність об`єктивних обставин, які ставлять під сумнів належне виконання рішення суб`єктом владних повноважень.

Тобто, метою цієї стадії є лише встановлення доцільності самого контролю, що прямо слідує зі змісту положень частини другої статті 382-1 КАС України, згідно з якою за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення та зобов`язання подати звіт. Для задоволення такої заяви суду не потрібно на цій стадії надавати остаточну оцінку діям суб`єкта владних повноважень щодо виконання судового рішення, слід лише встановити ознаки його невиконання або неповного виконання.

Тлумачення норм статті 382 КАС України у її системному взаємозв`язку з положеннями статті 372 цього Кодексу свідчить, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися за наявності для цього підстав (безвідносно до факту наявності виконавчого провадження). Зокрема, до таких підстав належать випадки, якщо: рішення суду ще не виконано, зокрема в порядку його примусового виконання; існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання; існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення або дають підстави вважати, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов`язку тощо (див. ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі № 754/12702/14-а, від 11 травня 2023 року у справі № 640/9835/20, від 07 травня 2024 року у справі № 160/5259/20, від 11 грудня 2024 року у справі № 380/9974/23).

Отже, на стадії заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення суд має перевірити лише наявність ознак невиконання (неповного виконання) судового рішення, на які вказує заявник, не вдаючись при цьому до аналізу причин невиконання чи правильності дій боржника. Факт невиконання судового рішення власне є достатньою і самостійною підставою для задоволення заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення.

Натомість оцінка питання виконання судового рішення (причин невиконання чи повноти виконання), складності процедури його реалізації, а також перевірка обставин, які ускладнюють (унеможливлюють) його виконання, є виключним предметом дослідження на стадії розгляду вже поданого суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.

Проте, суд першої інстанції наведене залишив поза увагою та надав оцінку виконанню ухваленого у цій справі судового рішення (зокрема, вжитим заходам позивача та діям відповідача щодо виконання рішення) безпосередньо на стадії розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 02.07.2026 у справі №990/282/24.

Оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції остаточне судове рішення на користь позивача не було виконано, у суду першої інстанції були достатні підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, є незаконним та протиправним, оскільки прямо суперечить приписам абзацу другого ч. 1 ст. 382 КАС України.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача в частині вимог про встановлення судового контролю.

Відповідно до п. «ґ» ч. 4 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з, зокрема резолютивної частини із зазначенням: встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги позивача, скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року у справі № 520/19812/21 та ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яким зобов`язати відповідача протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї постанови подати до суду першої інстанції звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у цій справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За частиною другою статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та ухвалення постанови про задоволення вимог апеляційної скарги і зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 по справі № 520/19812/21 - скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - задовольнити.

Зобов`язати Харківський апеляційний суд протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї постанови подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі № 520/19812/21.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій