Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №360/2274/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року справа №360/2274/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Геращенка І.В., Пивовар І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги представника позивача Меламеда Вадима Борисовича та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі № 360/2274/25 (головуючий І інстанції А.Г. Секірська) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,, -

УСТАНОВИВ:

Адвокат Меламед Вадим Борисович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з позовними вимогами про:

визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку із затримкою виплати щомісячних пенсійних сум, нарахованих за кожен місяць періоду з 07.10.2009 по 30.09.2025 та виплачених лише у жовтні 2025 року, у розмірі, передбаченому Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із затримкою виплати щомісячних пенсійних сум за період з 07.10.2009 по 30.09.2025, які були виплачені лише в жовтні 2025 року, у розмірі, визначеному відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159; виплатити загальну суму компенсації втрати частини доходів з нарахуванням індексу інфляції та 3% річних, від нарахованої суми компенсації, за весь час прострочення - з жовтня 2025 року до моменту виконання судового рішення, відповідно до ст. 625 ЦК України;

встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що починаючи з 01 січня 2001 року виплата призначеної пенсії ОСОБА_2 була припинена у зв`язку з виїздом за кордон. позивачка виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання.

01.09.2021 постановою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №360/1065/21, якою було вирішено:

“Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області поновити та виплатити ОСОБА_1 пенсію, з 07 жовтня 2009 року відповідно до Закону №1058-IV, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів наданих позивачем, з компенсацією втрати частини доходів.”.

06.08.2024 ухвалою Луганського окружного адміністративного суду по справі замінено сторону виконавчого провадження її правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області. З метою сприяння відповідачу у виконанні покладених на нього обов`язків, позивачка відкрила рахунок у АТ “Ощадбанк”, поточний банківський рахунок № НОМЕР_1 . Відповідач відмовив у виплаті пенсії на банківський рахунок позивачки.

31.03.2025 року рішенням Луганського окружного адміністративного суду по справі №360/78/25 ухвалено:

“Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не виплати пенсії ОСОБА_1 , на визначений у заяві від 05.11.2024 № ВЕБ-12001-Ф-С-24-178240 банківський рахунок.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести виплату пенс ОСОБА_1 , в тому числі недоотриманої з 07.10.2009, на визначений у заяві від 05.11.2024 № ВЕБ-12001-Ф-С-24-178240 банківський рахунок.” Рішення від 31.03.2025 набрало законної сили 16.06.2025.

У відповідь на звернення представника позивачки про добровільне виконання Рішення від 31.03.2025, відповідач листом від 21.07.2025 № 6168-5934/М-02/8-1200/25 повідомив нібито що Рішення від 31.03.2025 знаходиться на опрацюванні. Позивачка була змушена звернутися до суду з заявою в рамках судового контролю.

Як вбачається із пояснень відповідача у заяві від 13.10.2025, поданій у справі №360/78/25 в межах судового контролю, у жовтні 2025 року відповідач здійснив виплату доплати до пенсії позивачки за період з 07.10.2009 по 30.09.2025 у сумі 250 917,61 грн.

Із заяви відповідача також вбачається, що зазначена виплата була проведена із суттєвою затримкою — лише в жовтні 2025 року — без одночасного нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів або з компенсацією в розмірі 0 грн.

Відповідач протиправно не нарахував і не виплатив компенсацію втрати частини доходів за затриману щомісячну пенсію за кожен місяць періоду заборгованості або нарахував її у протиправному розмірі — 0 гривень.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року позов задоволено частково, а саме, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 07.10.2009 по 31.08.2025 за час затримки виплати з 05.11.2024 по день фактичної виплати 10.10.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 07.10.2009 по 31.08.2025 за час затримки виплати з 05.11.2024 по день фактичної виплати 10.10.2025 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Представником позивача та відповідачем на рішення суду першої інстанції подано апеляційні скарги.

Представник позивача просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що фактична відмова суду першої інстанції у стягненні інфляційних втрат та 3 % річних, передбачених статтею 625 ЦК України, призводить до неповної компенсації завданих збитків та не відповідає стандартам ефективного судового захисту, закріпленим у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обґрунтовано відзив на позовну заяву.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, залишити без задоволення, з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_1 , є отримувачем пенсії за віком та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, що підтверджується відомостями з посвідчення особи № НОМЕР_3 , картки платника податків, рішеннями про перерахунок пенсії.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі № 360/1065/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо не поновлення та не виплати пенсії ОСОБА_1 протиправною, визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 13 січня 2021 року про відмову ОСОБА_1 у поновленні пенсії, зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2001 року відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та здійснювати виплату пенсії на вказаний нею банківський рахунок з врахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області коштів в сумі 100000 гривень на відшкодування моральної шкоди, відмовлено повністю.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021 у справі № 360/1065/21 апеляційну скаргу Меламеда Вадима Борисовича, як представника ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 р. у справі № 360/1065/21 - задоволено частково, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 р. у справі № 360/1065/21 - скасовано, прийнято нову постанову, позов Меламеда Вадима Борисовича, як представника ОСОБА_1 - задоволено частково: - зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області поновити та виплатити ОСОБА_1 пенсію, з 07 жовтня 2009 року відповідно до Закону № 1058-IV, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів наданих позивачем, з компенсацією втрати частини доходів; - в іншій частині позову – відмовлено.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 у справі № 360/1065/21 замінено боржника у виконавчому листі у справі № 360/1065/21, виданого Луганським окружним адміністративним судом 29.09.2021, про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області поновити та виплатити ОСОБА_1 пенсію, з 07 жовтня 2009 року відповідно до Закону № 1058-IV, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів наданих позивачем, з компенсацією втрати частини доходів, з Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9), замінено боржника у виконавчому листі у справі № 360/1065/21, виданого Луганським окружним адміністративним судом 29.09.2021, про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ЄДРПОУ 21792608) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп, з Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі № 360/669/24, яке набрало законної сили 08.10.2024, відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 , поданого в її інтересах адвокатом Меламедом Вадимом Борисовичем, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області стосовно невиплати ОСОБА_1 щомісячної пенсії та недоотриманої пенсії за період з 07 жовтня 2009 року на її особистий банківський рахунок, який відкрито у BANK LEUMI LE-ISRAEL B.M. 12 branch: RISHON LEZION 934 account no.: 02610859 account na1me.: ANNA WEISBERG IBAN: IL460109340000002610859 Swift: LUMIILITXXX та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , у тому числі суму недоотриманої пенсії з 07 жовтня 2009 року, на визначений нею банківський рахунок, який відкрито у BANK LEUMI LE-ISRAEL B.M. 12 branch: RISHON LEZION 934 account no.: 02610859 account na1me.: ANNA WEISBERG IBAN: IL460109340000002610859 Swift: LUMIILITXXX.

У мотивувальній частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі № 360/669/24 зазначено, що на виконання судового рішення у справі 360/1065/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у вересні 2021 року поновило ОСОБА_1 виплату пенсії, нарахувало заборгованість з пенсії за період її несплати, визначивши спосіб виплати пенсії через відділення пошти, про що свідчать рішення по пенсійній справі № 909230175307 та інформація з ІКІС ПФУ: Розшифровка виплати.

Також у мотивувальній частині судового рішення від 06.09.2024 у справі № 360/669/24 зазначено таке.

«…23 листопада 2023 року представник позивача - адвокат Вадим Меламед через особистий кабінет на вебпорталі Пенсійного фонду України звернувся з заявою, зареєстрованою за № ВЕБ-12001-Ф-С-23-280017, про виплату пенсії ОСОБА_1 на особистий банківський рахунок, який відкрито у BANK LEUMI LE-ISRAEL B.M. 12 branch: RISHON LEZION 934 account no.: 02610859 account name.: ANNA WEISBERG IBAN: IL460109340000002610859 Swift: LUMIILITXXX, реквізити якого вказано в апостильованій особистій заяві про поновлення виплати пенсії на поточний банківський рахунок, яка прикладена нижче з електронним підписом.

До означеного звернення представником позивача додано скановані копії:

апостильованої заяви ОСОБА_1 від 14 червня 2023 року про виплату призначеної пенсії за місцем постійного проживання у державі Ізраїль за адресою: АДРЕСА_2 ; реквізити банку: BANK LEUMI LE-ISRAEL B.M. 12 branch: RISHON LEZION 934 account no.: 02610859 account na1me.: ANNA WEISBERG IBAN: IL460109340000002610859 Swift: LUMIILITXXX. Означеною заявою також підтверджено знаходження особи (позивача) в живих;

банківської довідки від 13 червня 2023 року про реквізити рахунку;

посвідчення адвоката України, виданого 26 липня 2017 року на ім`я ОСОБА_3 ;

ордеру серії АА № 1064341 від 30 листопада 2020 року на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Меламедом Вадимом Борисовичем у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду України.

На зазначені документи накладено удосконалений електронний підпис ОСОБА_3 , про що свідчить протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 23 листопада 2023 року.

Листом від 15 грудня 2023 року № 1200-0501-8/26148 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило представника позивача про те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути зокрема ордер. Відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги, який додано до звернення, встановлено, що представник позивача має право представляти інтереси клієнтів в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду України. Щодо представництва інтересів клієнта в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області в ордері не зазначено. Звернення та додатки до нього підписані електронно-цифровим підписом представника позивача, проте кваліфікований електронний підпис ОСОБА_1 у зверненні відсутній..»

Вказані обставини є преюдиційними в силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України.

В подальшому, як зазначено в мотивувальній частині судового рішення від 31.03.2025 у справі № 360/78/25, адвокат Меламед В.Б. звернувся в інтересах ОСОБА_1 із заявою від 05.11.2024 № ВЕБ-12001-Ф-С-24-178240 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, у якій повідомив, що ОСОБА_1 , що постійно проживає в Ізраїлі та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, уповноважила його подати до відповідача заяву із зазначенням реквізитів її банківського рахунку для зарахування пенсії з довіреністю. У заяві також вказано: «Прошу Вас перераховувати її пенсію на особистий банківський рахунок реквізити, якого зазначені далі: Одержувач - ОСОБА_1 , Ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 Банк: АТ «Ощадбанк», Рахунок одержувача № UA353257960000026205500474555МФО банку 325796, код ЄДРПОУ банку 09325703. Ця заява разом з додатками подається через вебпортал Пенсійного фонду за допомогою кваліфікованого електронного підпису.». До заяви додано: апостильовану та нотаріально засвідчену довіреність, ордер про надання правової допомоги, засвідчену копію свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльності.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 25.11.2024 № 8903-8792/А-02/8-1200/24 повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримувала пенсію за віком на загальних умовах через національного оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта», виплату якої з 01.08.2022 припинено за нормами пункту 4 частини першої статті 49 Закону № 1058. Для поновлення виплати пенсії запропоновано ОСОБА_1 подати заяву про поновлення пенсії (форма заяви наведена в додатку 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1), надіслати засобами поштового зв`язку на адресу: вул. Воскресенська, буд. 41, м. Дніпро, 49001 або вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 157, м. Черкаси, 18003 - для Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. До заяви про поновлення пенсії необхідно обов`язково долучити: копію документу, що підтверджує право на проживання в державі перебування (з перекладом); оригінал документу про посвідчення факту, що фізична особа є живою; копію чинного документу громадянина України, що посвідчує особу; копія документу про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; реквізити карткового рахунку в форматі IBAN уповноваженого банку України (додаток 1 до Порядку № 1596).

Вказані обставини є преюдиційними в силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі № 360/78/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025, позов адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: Луганська область, м. Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково:

визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не виплати пенсії ОСОБА_1 , на визначений у заяві від 05.11.2024 № ВЕБ-12001-Ф-С-24-178240 банківський рахунок;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 , в тому числі недоотриманої з 07.10.2009, на визначений у заяві від 05.11.2024 № ВЕБ-12001-Ф-С-24-178240 банківський рахунок;

у задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 у справі № 360/78/25 у задоволенні заяви адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в порядку статті 382 КАС України, в адміністративній справі № 360/78/25 за адміністративним позовом адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії – відмовлено.

Пенсію за період з 07.10.2009 по 30.09.2021 у сумі 188214,10 грн та компенсацію втрати частини доходів на суму пенсії за зазначений період у розмірі 18905,54 грн, нараховані на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021 у справі № 360/1065/21, нараховано на відомості квітня 2022 року для виплати через національного оператора поштового зв`язку АТ “Укрпошта”.

Згідно із довідкою ГУПФУ в Луганській області від 03.02.2026 № 2271/05-16 про розмір призначеної і фактично виплаченої пенсії ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 по 30.09.2025 загальний розмір заборгованості становить 255263,61 грн, а саме: жовтень 2009 року – 401,61 грн, листопад – грудень 2009 року – 573,00 грн, січень – березень 2010 року – по 695 грн, квітень – червень 2010 року – по 706 грн, липень – вересень 2010 року – по 709 грн, жовтень – листопад 2010 року – по 723 грн, грудень 2010 року – 734 грн, січень – березень 2011 року – по 750 грн, квітень – вересень 2011 року – по 764 грн, жовтень – листопад 2011 року – по 784 грн, грудень 2011 року – 800 грн, січень – березень 2012 року – по 822 грн, квітень – червень 2012 року – по 838 грн, липень – вересень 2012 року – 844 грн, жовтень – листопад 2012 року – 856 грн, грудень 2012 року – 884 грн, січень – листопад 2013 року – по 894 грн, грудень 2013 року – серпень 2015 року – по 949 грн, вересень –квітень 2015 року – по 1074 грн, травень – листопад 2016 року – по 1130 грн, грудень 2016 року – квітень 2017 року – по 1247 грн, травень – вересень 2017 року – по 1312 грн, жовтень 2017 року – листопад 2018 року – по 1452 грн, грудень 2018 року – червень 2019 року – по 1497 грн, липень – листопад 2019 року – по 1564 грн, грудень 209 року – червень 2020 року - по 1638 грн, липень 2020 року – листопад 2020 року – по 1712 грн, грудень 2020 року – червень 2021 року – по 1769 грн, липень 2021 року - вересень 2025 року - по 1854 грн.

У жовтні 2025 року здійснено виплату на банківський рахунок ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 07.10.2009 по 30.09.2025 у загальному розмірі 250917,61 грн, дата виплати – 10, що підтверджується Списком 1 ( 10012/10012 ) на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки в ТВБВ 10012/10012 ФІЛІЇ АТ "ОЩАДБАНК" (1229) за період № 8 із 4.10.2025 по 25.10.2025 Тип відомості 2 КАТЕГОРІЯ 16 16 Додаткова борги, банк, РПФУ-1229 Головне управління ПФУ в Луганській області.

У листопаді 2025 року здійснено виплату компенсації втрати частини доходу у 18905,54 грн, нарахованої на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021 у справі № 360/1065/21 у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 188214,10 грн за період з 07.10.2009 по 30.09.2021, дата виплати – 22, що підтверджується Списком N 1 ( 10012/10012 ) на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки в ТВБВ 10012/10012 ФІЛІЇ АТ "ОЩАДБАНК" (1229) за період № 23 із 22.11.2025 по 22.11.2025 Тип відомості 2 КАТЕГОРІЯ 11 11 Додаткова, 20.11.2025, РПФУ-1200 Головне управління ПФУ в Луганській області.

03.11.2025 представник позивача звернувся до ГУПФУ в Луганській області з заявою № 12720, в якій просив негайно нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів/здійснити перерахунок та виплату компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-III та Порядку № 159, розрахувавши компенсацію окремо за кожен місяць прострочення з урахуванням індексу споживчих цін. - Нарахувати та виплатити інфляційні втрати та 3% річних на нараховану суму компенсації відповідно до ст. 625 ЦК України.

При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ)

Стаття 1 Закону № 2050-III визначає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

У відповідності до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 даного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З аналізу норм Закону № 2050-III та Порядку №159 вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) наявні порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) відбулася затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Основною умовою для виплати громадянину компенсації передбаченої Законом № 2050-ІІІ та Порядком № 159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). Компенсація за порушення строків виплати такого доходу, який не має разовий характер, проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

За змістом наведених норм обов`язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

При цьому, використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд України висловив раніше у постановах від 19 грудня 2011 року (справа №6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа №21-2003а16). Такий підхід підтримано і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 3 липня 2017 року (справа №521/940/17).

Також суд враховує, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 квітня 2024 року справа №560/8194/20 вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021,17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20,460/786/20, відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та сформулювати такі висновки:

а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;

в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;

г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

Судом установлено, що у жовтні 2025 року здійснено виплату на банківський рахунок ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 07.10.2009 по 30.09.2025 у загальному розмірі 250917,61 грн, дата виплати – 10, що підтверджується Списком 1 ( 10012/10012 ) на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки в ТВБВ 10012/10012 ФІЛІЇ АТ "ОЩАДБАНК" (1229) за період № 8 із 4.10.2025 по 25.10.2025 Тип відомості 2 КАТЕГОРІЯ 16 16 Додаткова борги, банк, РПФУ-1229 Головне управління ПФУ в Луганській області.

До загальної суми заборгованості грн включено також поточну пенсію за вересень 2025 року в розмірі 1854,00 грн, яка виплачена 10.10.2025.

Частиною першою статті 47 Закону № 1058 визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки місячний розмір пенсії за вересень 2025 року у сумі 1854,00 грн був виплачений 10.10.2025 у складі загальної суми заборгованості за період з 07.10.2009 по 30.09.2025, тобто без порушення строків виплати, передбачених частиною першою статті 47 Закону № 1058, у відповідача відсутній обов`язок нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів за порушення строків виплати пенсії за вересень 2025 року, тому позовні вимоги в цій частині не належать до задоволення.

При цьому, зважаючи на те, що відповідачем було проведено виплату нарахованої пенсії позивача за період 07.10.2009 по 31.08.2025, позивач має право на отримання компенсації втрати частини грошових доходів за порушення строків виплати пенсії за зазначений період.

В постанові Верховного Суду від 02.04.2024 (пункти 31-34) наведено, що аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.

Разом з тим, згідно із статтею 5 Закону № 2050-ІІІ своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.

Судом установлено, що питання компенсації втрати частини доходу у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії за період з 07.10.2009 по 30.09.2021 вирішено відповідачем на виконання судового рішення у справі № 360/1065/21, а до 05.11.2024 у відповідача були відсутні реквізити банківського рахунку, відкритого на ім`я позивачки в АТ «Ощадбанк», на які можливо було здійснювати виплату нарахованої пенсії.

Зокрема, у мотивувальній частині судового рішення від 06.09.2024 у справі № 360/669/24 судом зроблено такі висновки:

«..Суд зазначає, що Порядок № 1596 чітко визначає те, що поточні рахунки одержувачам пенсії відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.

З цього слідує, що одержувач соціальної виплати у разі виявлення бажання отримувати її на банківський рахунок за загальним правилом повинен відкрити його в одному із уповноважених банків України, критерії до яких визначені Порядком відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1231 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1151).

В постанові від 24 липня 2023 року у справі № 280/6637/22 (пункт 56) Верховний Суд виснував, що проведення виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, є можливим шляхом здійснення перерахунку пенсії на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.

Водночас, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 має відкритий рахунок у будь-якій валюті в одному із уповноважених банків (банку України) для виплати їй пенсії….

…За таких обставин, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області правомірно не здійснило переведення виплати пенсії на особистий банківський рахунок позивача, який відкрито у BANK LEUMI LE-ISRAEL B.M. 12 branch: RISHON LEZION 934 account no.: 02610859 account na1me.: ANNA WEISBERG IBAN: IL460109340000002610859 Swift: LUMIILITXXX, а отже, оскаржувана бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах відсутня…».

Тобто вина відповідача у несвоєчасній виплаті пенсії по 05.11.2024 відсутня у зв`язку з тим, що Порядок № 1596 чітко визначає те, що поточні рахунки одержувачам пенсії відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті, а позивачем не подавалася заява з реквізитами банківського рахунку, відкритого в українському банку.

Разом з тим, з 05.11.2024 після отримання реквізитів банківського рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 у АТ «Ощадбанк», у відповідач виник обов`язок виплати пенсії з компенсацією втрати частини доходів за час затримки виплати пенсії з вини відповідача.

Зважаючи на наведене вище правове регулювання та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати, в тому числі у випадку виплати частини суми заборгованості з пенсії. На думку суду, оскільки відповідач здійснив частково виплату заборгованості з пенсії, позивач набув право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 07.10.2009 по 31.08.2025 за час затримки виплати з 05.11.2024 по день фактичної виплати 10.10.2025.

Оскільки на виконання судового рішення у справі № 360/1065/21 у листопаді 2025 року здійснено виплату компенсації втрати частини доходу у 18905,54 грн, нарахованої у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 188214,10 грн за період з 07.10.2009 по 30.09.2021, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із затримкою виплати щомісячних пенсійних сум за час затримки виплати з 07.10.2009 по 30.09.2021 до задоволення не належать.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виплатити загальну суму компенсації втрати частини доходів з нарахуванням індексу інфляції та 3% річних, від простроченої суми, за весь час прострочення до моменту виконання судового рішення, відповідно до ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною третьою статті 11 та частини першої статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Частинами першою, другою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц виснувала, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (пункт 45 постанови).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Тому приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (зокрема деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір, делікт тощо). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачають договір або спеціальний закон, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц (пункти 17, 18, 26, 28), від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (пункти 44, 45), від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 09.11.2022 у справі № 420/2411/19 (пункт 77)).

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а цивільне законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого в постанові від 20.01.2016 у справі № 6-2759цс15 (спір стосувався невиконанням рішення суду про зобов`язання Міноборони України перерахувати та виплатити особі одноразову грошову допомогу відповідно до статей 9, 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей") приписи статті 625 ЦК України не застосовуються до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулює спеціальне законодавство.

Такі висновки щодо застосування статті 625 ЦК України є актуальними та Велика Палата Верховного Суду від таких не відступала.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зазначила, що за змістом частини другої статті 22, статті 1192 ЦК України відшкодування шкоди здійснюється лише за умови доведення розміру заподіяної шкоди. Натомість відповідно до частини другої статті 625 ЦК України кредитор вправі вимагати сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми. Ці правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника в певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно з відшкодуванням шкоди (зокрема, зі стягненням збитків), порядку. Така спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру заподіяної шкоди (розміру збитків). Отже, стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди.

Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" також передбачено проведення компенсаційних виплат відповідно до коефіцієнту приросту споживчих цін за порушення термінів виплати доходів громадян, передбачених цим законом.

Правова природа такої відповідальності не відрізняється від правової природи відповідальності, яка виникає на підставі статті 625 ЦК України в частині її акцесорного характеру та похідної правової природи спору.

Спірні правовідносини у справі, а саме компенсація пенсіонерам втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, врегульовані спеціальним законом - Законом України "Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", відтак норми статті 625 ЦК України в такому випадку не застосовуються.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 29 квітня 2025 року в справі № 580/9536/23.

Доводи представника позивача є помилковими та спростовуються вищезазначеною правозастосовчою практикою Верховного Суду.

Постанови Великої Палати Верховного Суду у справах № 686/21962/15-ц, 646/14523/15-ц, 703/2718/16-ц, 911/952/22, на які посилається представник позивача, не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки ухвалені за наслідками розгляду цивільних та господарських справ у спорах, які виникли з приводу невиконання грошових зобов`язань, що випливають з договірних відносин, або з приводу відшкодування шкоди у грошовій формі.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції на підставі частини другої статті 9 КАС України дійшов висновку за необхідне: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 07.10.2009 по 31.08.2025 за час затримки виплати з 05.11.2024 по день фактичної виплати 10.10.2025, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 07.10.2009 по 31.08.2025 за час затримки виплати з 05.11.2024 по день фактичної виплати 10.10.2025 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача суд вважає зобов`язання відповідача здійснити нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно із положеннями частини п`ятої статті 382 КАС України перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.

скільки відповідно до вимог частини першої статті 383 КАС України у категорії справ, до якої відноситься дана справа, за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Позивачем надано відповідну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку за необхідне за заявою позивача зобов`язати ГУПФУ в Луганській області надати до суду звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дати набрання рішенням законної сили.

Такий строк відповідає вимогам частини третьої статті 382-1 КАС України і, на думку суду, є достатнім для виконання рішення та підготовки звіту.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги представника позивача Меламеда Вадима Борисовича та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі № 360/2274/25 – залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі № 360/2274/25 – залишити без змін.

Повне судове рішення – 01 жовтня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів А. А. Блохін

І.В. Геращенко

І.В. Пивовар