Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №200/2117/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року справа №200/2117/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Пивовар І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Сокирки Ігоря Івановича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі № 200/2117/26 (головуючий І інстанції Бабіч С.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якої просив: визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у формі протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії від 16 жовтня 2025 року за № 914260188257 із зазначенням дати-часу розрахунку 16.10.2025 11:11, про перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у відповідності до ст. 59 ч. 3 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII,- яким одночасно з 01 березня 2025 року припинено нарахування пенсії позивача по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за роботу в зоні відчуження на підставі довідки, виконаної підприємством за місцем роботи позивача станом на той час. визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у формі протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії від 27 лютого 2026 року за № 914260188257 із зазначенням дати-часу розрахунку 27.02.2026 21:05 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у відповідності до ст. 59 ч. 3 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII,- яким одночасно з 01 березня 2026 року припинено нарахування пенсії позивача по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за роботу в зоні відчуження на підставі довідки, виконаної підприємством за місцем роботи позивача станом на той час. зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 березня 2025 року нарахування пенсії ОСОБА_1 по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, з обчисленням її з 01 березня 2025 року по 01 вересня 2025 року і з 16 жовтня 2026 року у відповідності до рішення відповідача у формі протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії від 16 жовтня 2025 року за № 914260188257 із зазначенням дати-часу розрахунку 16.10.2025 10:33 із заробітку за виконання робіт в зоні відчуження на підставі довідки, виконаної підприємством за місцем роботи позивача станом на той час, тобто у розмірі до прийняття спірних рішень від 16 жовтня 2025 року за № 914260188257 із зазначенням дати-часу розрахунку 16.10.2025 11:11 та від 27 лютого 2026 року за № 914260188257 із зазначенням дати часу розрахунку 27.02.2026 21:05, та виплату цієї пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду першої інстанції від 30.03.2026 року прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного провадження (в письмовому провадженні).

03.04.2026 року через систему “Електронний суд” від представника позивача надійшла заява про заміну сторони її правонаступником, у прохальній частині якої він просить постановити ухвалу, якою у даній адміністративній справі № 200/2117/26 замінити позивача ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначено, що 22.03.2026 року, вже після пред`явлення цього адміністративного позову, позивач ОСОБА_1 помер.

Підстави для звернення до суду в інтересах ОСОБА_2 є укладений 31.03.2026 року договір № 5803/п-3/26-05 про надання правничої допомоги, предметом якого охоплюється надання допомоги щодо отримання клієнтом в належному розмірі суми пенсії її чоловіка ОСОБА_1 , що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю.

Вказує, що спір в даній адміністративній справі щодо присудження належних йому грошових коштів з його пенсійного забезпечення ним за життя так і не було вирішено по суті, і відкрите провадження в даній справі до теперішнього часу залишається незавершеним.

Відповідно до статті 52 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Зазначає, що єдиним членом сім`ї померлого є його вдова ОСОБА_2 , яка за життя доводилася ОСОБА_1 подружжям за шлюбом, укладеним між ними 07 грудня 2023 року (актовий запис № 39), постійно проживала разом з ним однією сім`єю на день смерті позивача, у тому числі з наявністю у них спільного сімейного бюджету, до складу якого також входили грошові кошти з пенсійного забезпечення позивача.

За цих підстав 31 березня 2026 року відбулося звернення ОСОБА_2 до територіального органу відповідача щодо виплати грошових сум з пенсійного забезпечення, які за життя належали ОСОБА_1 , але залишились не виплачені йому. Окрім того, ОСОБА_2 до територіального органу відповідача також подано заяву про призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, з обчисленням її від розміру пенсії померлого чоловіка ОСОБА_1 у відповідності до ст. 37 ч. 1 Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV.

За результатом розгляду цих звернень будь-яке рішення відповідачем ще не прийнято, і про зміст таких прийнятих рішень заявника не повідомлено.

Вважає, що предмет спору в даній адміністративній справі та судове рішення за результатом її розгляду може вплинути на права, свободи і інтереси вдови позивача, у тому числі на право отримання недоплачених чоловікові за життя грошових коштів з його пенсійного забезпечення та право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

10.04.2026 року від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі у зв`язку із смертю позивача на підставі пункту 5 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що до відповідача у березні 2026 року надійшла інформація про смерть 22.03.2026 року позивача, ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі № 200/2117/26 у задоволенні заяви представника позивача про заміну сторони її правонаступником у справі 200/2117/26 - відмовлено. Клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 200/2117/26 - задоволено. Закрито провадження у справі № 200/2117/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у відповідності до ст. 52 ч. 3 Закону від 09.07.2003р. № 1058-IV, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини лише тільки у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк.

Отже, перехід права на суму пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, у такому випадку відбувається зовсім не в порядку спадкування, визначеному положеннями Цивільного кодексу України. Звернення вдови позивача ОСОБА_2 про заміну нею в даній адміністративній справі померлого її чоловіка позивача ОСОБА_1 в порядку правонаступництва у відповідності до ст. 52 КАС України у даному випадку відбулося саме за цього приводу. Відповідні документи нею було додано до цієї заяви. Тому посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на норми ст.ст. 1219, 1227 ЦК України є безпідставним і необґрунтованим

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залученою до матеріалів справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 26.03.2026 року Управлінням реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, підтверджено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 26.03.2026 року складено актовий запис № 567.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 25 Цивільного кодексу України, здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1219 Цивільного кодексу України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що до складу спадщини входять конкретні суми пенсії, які були нараховані та належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Викладене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.10.2018 у справі № 522/19647/17, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27.03.2019 року у справі № 286/3516/16-2 (провадження №14-95цс19) вказала, що аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (доплат до пенсії), а також визнала, що спір про право спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину після свого подружжя та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на доплату до пенсії, яка була нарахована, але не виплачена пенсіонерові, поширюється юрисдикція цивільних судів.

Спір щодо нарахування та виплати позивачу пенсії на момент смерті позивача (22.03.2026 року) судом не вирішено.

Сума пенсії, яка не була нарахована пенсіонеру, не може вважатися недоотриманою сумою пенсії і не підлягає виплаті та не входить до складу спадщини, оскільки така в силу положень статі 1219 Цивільного кодексу України нерозривно пов`язана з особою спадкодавця та не може бути передана іншим особам, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові від 15.06.2022 року № 640/5942/21.

За даних обставин справи право на пенсію нерозривно пов`язане з особою померлого позивача.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що правовідносини, які є предметом судового спору в цій адміністративній справі, правонаступництва не допускають.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку за необхідне відмовити у задоволенні заяви представника позивача про заміну сторони її правонаступником, та задовольнити клопотання відповідача та закрити провадження у справі № 200/2117/26.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника позивача Сокирки Ігоря Івановича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі № 200/2117/26 - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі № 200/2117/26 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді І.В. Геращенко

І.В. Пивовар