Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №200/1037/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року справа №200/1037/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 р. у справі № 200/1037/26 (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:

- визнати протиправними дій щодо незарахування періодів роботи з 02.12.1998 року по 14.01.1999 року, з 01.07.1999 року по 27.07.1999 року, з 15.09.1999 року по 30.09.1999 року, з 01.10.1999 року по 03.10.1999 року, з 04.10.1999 року по 01.12.1999 року, з 06.08.2015 року по 01.10.2015 року у ВП «шахта «Північна» ДП «Торецьквугілля», з 01.03.2014 року по 31.07.2014 року у ТОВ «НВК «Лучвугледобування», з 21.07.2020 року по 24.07.2020 року у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі ПКМУ № 202, з 15.02.2021 року по 31.12.2021 року у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі ПКМУ № 202, з 01.01.2022 року по 14.12.2023 року у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля», з 01.08.2018 року по 20.05.2020 року у ТОВ «Укргеосервіс» до страхового стажу;

- зобов`язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 26.01.2026 року та обчислити пільговий стаж із застосуванням кратності відповідно до вимог ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши періоди роботи з 02.12.1998 року по 14.01.1999 року, з 01.07.1999 року по 27.07.1999 року, з 15.09.1999 року по 30.09.1999 року, з 01.10.1999 року по 03.10.1999 року, з 04.10.1999 року по 01.12.1999 року, з 06.08.2015 року по 01.10.2015 року у ВП «шахта «Північна» ДП «Торецьквугілля», з 01.03.2014 року по 31.07.2014 року у ТОВ «НВК «Лучвугледобування», з 21.07.2020 року по 24.07.2020 року у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі ПКМУ № 202, з 15.02.2021 року по 31.12.2021 року у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі ПКМУ № 202 та до страхового стажу: з 01.01.2022 року по 14.12.2023 року у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» з 01.08.2018 року по 20.05.2020 року у ТОВ «Укргеосервіс».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.02.2026 року № 051330004016 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до заяви про призначення пенсії від 26.01.2026 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2026 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши періоди роботи з 02.12.1998 року по 14.01.1999 року, з 01.07.1999 року по 27.07.1999 року, з 15.09.1999 року по 30.09.1999 року, з 01.10.1999 року по 03.10.1999 року, з 04.10.1999 року по 01.12.1999 року, з 06.08.2015 року по 01.10.2015 року у ВП «шахта «Північна» ДП «Торецьквугілля», з 21.07.2020 року по 24.07.2020 року у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі ПКМУ № 202, з 15.02.2021 року по 31.12.2021 року у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі ПКМУ № 202 з 01.01.2022 року по 14.12.2023 року у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» та до страхового стажу періоди з 01.08.2018 року по 20.05.2020 року у ТОВ «Укргеосервіс».

В решті позовних вимог – відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що враховуючи відсутність даних про спуски, відповідач правомірно врахував періоди роботи з 02.12.1998 по 14.01.1999, з 01.07.1999 по 27.07.1999, з 15.09.1999 по 30.09.1999, з 04.10.1999 по 01.12.1999, 06.08.2015 по 01.10.2015, 21.07.2020 по 24.07.2020, як навчання за фахом, оскільки відповідно до пільгових довідок ДП «Торецьквугілля» від 26.11.2021 № 16/1520, № 16/1520-1, № 16/1520-2, №16/1520-3 позивач в цей період був в навчальному центрі.

Відповідач правомірно зарахував період знаходження у відпустці без збереження заробітної плати з 01.10.1999 по 03.10.1999 відповідно до довідки від 26.11.2021 № 16/1520-2 лише до страхового стажу, оскільки в матеріалах пенсійної справи відсутні дані, що цей період значиться як простій по виробничій необхідності.

Період роботи з 15.02.2021 по 14.12.2023 в ДП «Торецьквугілля» правомірно не враховано відповідачем до пільгового підземного стажу, оскільки пільгова довідка відповідно до додатка 5 порядку № 637 для розгляду не надавалась.

Період роботи з 01.08.2018 по 23.06.2020 правомірно не зараховано до страхового стажу, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про сплату страхових внесків.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційних скарг, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

26.01.2026 року позивач звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з доданими до неї документами.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.02.2026 року № 051330004016, яке розглянуло заяву за принципом екстериторіальності, прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу – 25 років.

В спірному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача складає 19 років 06 місяців 16 днів, з урахуванням кратності – 34 роки 06 місяців 16 днів.

Пільговий підземний стаж склав 20 років 00 місяців 25 днів, де:

- роботи на провідних професіях (20) – 15 років 00 місяців 11 днів, з урахуванням вимог Роз`яснення № 8 - 18 років 09 місяців 20 днів,

- роботи підземні за ПКМУ № 202 від 31.03.1994 (25)- 00 років 08 місяців 07 днів,

- навчання за фахом - 00 років 06 місяців 28 днів.

Отже, відповідач застосував при підрахунку загального стажу кратність, зарахувавши додаткові роки за Списком №1.

Спору між сторонами стосовно належних записів у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 07.05.2010 року щодо періодів роботи з повним робочим днем під землею немає, окрім періоду роботи з 01.03.2014 по 31.07.2014 у ТОВ «НВК «Лучвугледобування», який не враховано до пільгового підземного стажу, оскільки пільгова довідка не надана, а запис про роботу в трудовій книжці відсутній.

Позивач зазначає, що не має 25 років підземного стажу, проте вказує, що відповідачем протиправно не зараховано до його страхового та пільгового стажу спірні періоди роботи, що призвело до заниження загальної тривалості його страхового та пільгового стажу, облік яких має істотне значення для подальшого набуття ним права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до абзацу першого частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до форми РС-право відповідачем враховано до страхового стажу та не враховано до пільгового стажу деякі періоди роботи без вказання причин, або з позначкою – «навчання за фахом», у той час, коли в трудовій книжці був запис про повний робочий день під землею:

- 02.12.1998 - 14.01.1999 – навчання за фахом;

- 01.07.1999 - 27.07.1999 – навчання за фахом;

- 15.09.1999 - 30.09.1999 – навчання за фахом;

- 01.10.1999 - 03.10.1999 – не враховано;

- 04.10.1999 - 01.12.1999 – навчання за фахом;

- 01.07.2008 - 31.10.2008 – не враховано;

- 01.12.2008 - 31.12.2008 - не враховано;

- 01.03.2014 - 31.07.2014 – не враховано;

- 14.07.2015 - 16.07.2015 – не враховано;

- 24.07.2015 - 24.07.2015 – не враховано;

- 06.08.2015 - 01.10.2015 – навчання за фахом;

- 02.12.2015 - 02.12.2015 – не враховано;

- 21.03.2016 - 21.03.2016 – не враховано;

- 24.06.2016 - 24.06.2016 – не враховано;

- 03.07.2016 - 03.07.2016 – не враховано;

- 26.07.2016 - 26.07.2016 – не враховано;

- 29.07.2016 - 29.07.2016 – не враховано;

- 04.08.2016 - 04.08.2016 – не враховано;

- 18.08.2016 - 18.08.2016 – не враховано;

- 23.08.2016 - 23.08.2016 – не враховано;

- 26.08.2016 - 26.08.2016 – не враховано;

- 31.08.2016 - 31.08.2016 – не враховано;

- 19.09.2016 - 19.09.2016 – не враховано;

- 23.09.2016 - 23.09.2016 – не враховано;

- 10.10.2016 - 10.10.2016 – не враховано;

- 17.10.2016 - 17.10.2016 – не враховано;

- 10.01.2017 - 13.01.2017 – навчання за фахом;

- 27.01.2017 - 31.01.2017 – не враховано;

- 08.02.2017 - 08.02.2017 – не враховано;

- 14.02.2017 - 14.02.2017 – не враховано;

- 21.03.2017 - 21.03.2017 – не враховано;

- 27.03.2017 - 27.03.2017 – не враховано;

- 04.04.2017 - 04.04.2017 – не враховано;

- 16.05.2017 - 16.05.2017 – не враховано;

- 05.07.2017 - 05.07.2017 – не враховано;

- 07.07.2017 - 09.07.2017 – не враховано;

- 05.08.2017 - 06.08.2017 – не враховано;

- 06.09.2017 - 06.09.2017 – не враховано;

- 13.09.2017 - 15.09.2017 – не враховано;

- 21.09.2017 - 21.09.2017 – не враховано;

- 02.11.2017 - 02.11.2017 – не враховано;

- 01.07.2020 - 20.07.2020 – не враховано;

- 21.07.2020 - 24.07.2020 – навчання за фахом;

- 15.02.2021 - 31.12.2021 – не враховано.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні від 04.02.2026 року зазначено, що за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Щодо доводів відповідача, що враховуючи відсутність даних про спуски, відповідач правомірно врахував періоди роботи з 02.12.1998 по 14.01.1999, з 01.07.1999 по 27.07.1999, з 15.09.1999 по 30.09.1999, з 04.10.1999 по 01.12.1999, 06.08.2015 по 01.10.2015, 21.07.2020 по 24.07.2020, як навчання за фахом, суд зазначає наступне.

Період з 02.12.1998 по 14.01.1999 не врахований відповідачем з позначкою «навчання за фахом», хоча в трудовій книжці наявний записи № 3-4 про роботу учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею з 25.11.1998 по 19.01.1999.

Період з 01.07.1999 року по 27.07.1999 року не врахований відповідачем з позначкою «навчання за фахом», хоча в трудовій книжці наявні записи № 5-6 про роботу учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею з 19.02.1999 по 29.07.1999.

Період з 15.09.1999 року по 30.09.1999 року не врахований відповідачем з позначкою «навчання за фахом», хоча в трудовій книжці наявні записи № 6-8 про роботу учнем гірника підземного, учнем гірника очисного забою та гірником очисного забою з повним робочим днем під землею з 29.07.1999 по 03.12.1999.

Період з 04.10.1999 року по 01.12.1999 року не врахований відповідачем з позначкою «навчання за фахом», хоча в трудовій книжці наявні записи № 7-9 про роботу учнем гірника очисного забою та гірником очисного забою з повним робочим днем під землею з 17.09.1999 по 03.12.1999.

Період роботи з 06.08.2015 року по 01.10.2015 року у ВП «шахта «Північна» ДП «Торецьквугілля» не врахований відповідачем з позначкою «навчання за фахом», хоча в трудовій книжці наявні записи № 11-12 про роботу учнем забійника та забійником з повним робочим днем під землею з 27.04.2015 по 02.10.2015 року.

Період роботи з 21.07.2020 року по 24.07.2020 року у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» року не врахований відповідачем з позначкою «навчання за фахом», хоча в трудовій книжці наявні записи № 21-22 про роботу гірником очисного забою з повним робочим днем під землею з 21.07.2020 по 14.12.2023.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 16/1520-1 від 26.11.2021, позивач працював повний робочий день на ВП «Шахта Північна» ДП «Торецьквугілля»:

- 25.11.1998 по 01.12.1998 учпункт;

- 02.12.1998 по 18.01.1999 учень гірника підземного;

- 19.01.1999 по18.02.1999 гірник підземний 2р. добичної дільниці;

- 19.02.1999 по 28.07.1999 учень гірника підземного по ремонту гірничих;

- 29.07.1999 по 13.09.1999 підземний гірник по ремонту гірничих виробок, що передбачено Списком №1, розділ 1, підрозділ 1, п.1.1а.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 16/1520-2 від 26.11.2021, позивач працював повний робочий день на ВП «Шахта Північна» ДП «Торецьквугілля»:

- 14.09.1999 по 16.09.1999 учпункт;

- 17.09.1999 по 02.12.1999 учень підземного гірника очисного забою;

- 03.12.1999 по 23.05.2008 підземний гірник очисного забою;

- 24.05.2008 по 30.05.2008 підсобний робітник на поверхні;

- 31.05.2008 по 24.07.2008 підземний гірник очисного забою, що передбачено Списком №1, розділ 1, підрозділ 1, п.1.1а.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 16/1520-3 від 26.11.2021, позивач працював повний робочий день на ВП «Шахта Північна» ДП «Торецьквугілля»:

- 27.04.2015 по 30.04.2015 учпункт;

- 01.05.2015 по 01.10.2015 учень підземного забійника, що передбачено Списком №1, розділ 1, підрозділ 1.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 5-71/2232 від 14.12.2021, позивач працював повний робочий день на ВП «Шахта Центральна» ДП «Торецьквугілля», зокрема, з 21.07.2020 по 24.07.2020 навчання у навчальному пункті.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Отже, всі зазначені вище спірні періоди належним чином відображені у трудовій книжці позивача, а отже мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.

Відповідно до положення пункту 3.1 Інструкції з навчання працівників шахт, затвердженої наказом Державного комітету України по догляду за охороною праці від 30.05.1995 №79, відповідно до якого навчання з охорони праці включає: навчання в навчальних закладах, в навчальному пункті шахти, вступний інструктаж на робочому місці, іспит з охорони праці, стажування, спеціальне навчання з безпеки робіт на викидо- та ударо небезпечних пластах.

Тобто залучення до навчання в учбовому пункті є обов`язковою умовою при прийнятті на роботу, на підставі чого зарахування до пільгового стажу періоду проходження навчання в учбовому пункті відповідає вимогам чинного законодавства і тому повинно бути зараховано до страхового та пільгового стажу.

Отже, відповідачем протиправно не зараховано періоди з 02.12.1998 по 14.01.1999, з 01.07.1999 по 27.07.1999, з 15.09.1999 по 30.09.1999, з 04.10.1999 по 01.12.1999, 06.08.2015 по 01.10.2015, 21.07.2020 по 24.07.2020 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 №202, оскільки у періоди перебування в навчальних пунктах позивач виконував роботи за професією, що передбачена Списком №1, згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», матеріали справи доказів протилежного не містять.

З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо доводів апелянта, що відповідач правомірно зарахував період знаходження у відпустці без збереження заробітної плати з 01.10.1999 по 03.10.1999 відповідно до довідки від 26.11.2021 № 16/1520-2 лише до страхового стажу, суд зазначає наступне.

Згідно форми РС-право, період з 01.10.1999 року по 03.10.1999 року не врахований без позначок, хоча підтверджений записами № 7-8 про роботу учнем гірника очисного вибою та гірником очисного забою з повним робочим днем під землею з 17.09.1999 по 03.12.1999.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 16/1520-2 від 26.11.2021 в додаткових відомостях зазначено, зокрема, 3 к.д. у Х 1999 р. – згідно Форми Т-13.

За приписами ст. 84 КЗпП України, у випадках, передбачених ст. 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов`язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Як слідує зі ст. 4 Закону України «Про відпустки», відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.

Відповідно до ст. 25 та 26 Закону України «Про відпустки», відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов`язковому порядку, або за згодою сторін.

Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Якщо брати до уваги лист Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 №713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Також, Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 року у справі №295/8979/16-а та постанові від 26.03.2020 року у справі № 423/2860/16-а зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Відповідач не скористався повноваженнями, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV, не витребували від підприємств відповідних документів або відомостей стосовно підстав надання позивачеві відпуски без збереження заробітної плати. А також не зазначили про необхідність підтвердження цих відомостей власне позивачем.

Слід зазначити, що сукупна кількість днів безоплатної відпустки позивача не перевищує одного місяця в календарному році, проте, відповідач їх до пільгового стажу не зарахував без зазначення причин та вчинення передбачених законом дій для з`ясування зв`язку із виробничою необхідністю.

Тому дії відповідача щодо незарахування цих періодів до пільгового стажу в контексті спірних правовідносин є протиправними.

Матеріали справи не містять доказів, що не зараховані відповідачем періоди перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати не пов`язані з виробничою необхідністю.

Отже, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо доводів апелянта, що період роботи з 15.02.2021 по 14.12.2023 в ДП «Торецьквугілля» правомірно не враховано відповідачем до пільгового підземного стажу, оскільки пільгова довідка відповідно до додатка 5 порядку № 637 для розгляду не надавалась, суд зазначає наступне.

Згідно форми РС-право, період роботи з 15.02.2021 по 14.12.2023 в ДП «Торецьквугілля» не враховано до пільгового підземного стажу, при тому, що вказаний період роботи підтверджений записами №21-22 про роботу гірником очисного забою з повним робочим днем під землею з 21.07.2020 по 14.12.2023.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у

ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

В той час, зазначені вище спірні періоди роботи позивача підтверджено копією трудової книжки.

Крім того, відповідно до довідки форми ОК 5 складеної по позивачу, в спірні періоди, а саме з 15.02.2021 по 14.12.2023 позивач працював за професією, код підстави для обліку спецстажу ЗП3014А2, в свою чергу,

код підстави ЗПЗ014А2 застосовується для працівників провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Аналіз наведеного та вказаних вище правових норм свідчить про те, що у позивача наявний трудовий стаж, а також робота повний робочий день на посадах, які відносяться до списку № 1 підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом для призначення пенсії.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці та Індивідуальних відомостях про застраховану особу підтверджують характер роботи позивача із зайнятістю повний робочий день в шахті у період з 15.02.2021 по 14.12.2023, що надає право включення вищевказаного періоду роботи до пільгового стажу по Списку № 1 з зайнятістю повний робочий день в шахті та з урахуванням, Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202.

Щодо доводів апелянта, що період роботи з 01.08.2018 по 23.06.2020 правомірно не зараховано до страхового стажу, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про сплату страхових внесків, суд зазначає наступне.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 07.05.2010 року позивач працював, зокрема у ТОВ «Укргеосервіс»:

13.09.2017 – прийнятий забійником на відбійних молотках з повним робочим днем на підземній роботі;

23.06.2020 – звільнений за власним бажанням.

З індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форми ОК-5) випливає, що за спірний період з 01.08.2018 по 23.06.2020 відсутні відомості про сплату страхових внесків при наявності відомостей про нарахування заробітної плати.

Порядок обчислення та сплата страхових внесків визначено ст. 20 Закону № 1058-IV.

Зокрема, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 ст. 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з приписами ч. 10 цієї ж статті якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Ст.106 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Тобто, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Враховуючи зазначене, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні/перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була неоднаразово висловлена Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 22.11.2018 у справі № 242/4793/16-а, від 11.07.2019 у справі №242/1484/17, від 04.06.2019 у справі №235/900/17, від 27.02.2019 у справі №242/1871/17 та № 423/3544/16-а.

Суд звертає увагу, що в даному випадку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Суд встановив, що записи у трудовій книжці позивача проведено у відповідності та з дотриманням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а також містить всю необхідну інформацію про характер виконуваної позивачем роботи. Отже, трудова книжка позивача містить відповідні записи про його роботу.

Таким чином, несплата страхувальником страхових внесків та єдиного соціального внеску не може слугувати підставою для не зарахування періодів з 01.08.2018 по 23.06.2020 до страхового та пільгового стажу позивача.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2026 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши періоди роботи з 02.12.1998 року по 14.01.1999 року, з 01.07.1999 року по 27.07.1999 року, з 15.09.1999 року по 30.09.1999 року, з 01.10.1999 року по 03.10.1999 року, з 04.10.1999 року по 01.12.1999 року, з 06.08.2015 року по 01.10.2015 року у ВП «шахта «Північна» ДП «Торецьквугілля», з 21.07.2020 року по 24.07.2020 року у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі ПКМУ № 202, з 15.02.2021 року по 31.12.2021 року у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі ПКМУ № 202 з 01.01.2022 року по 14.12.2023 року у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» та до страхового стажу періоди з 01.08.2018 року по 20.05.2020 року у ТОВ «Укргеосервіс».

За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 р. у справі № 200/1037/26 – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 р. у справі № 200/1037/26 – залишити без змін.

Повне судове рішення – 01 жовтня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв