Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №161/16413/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16413/26

Провадження № 1-кп/161/1413/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 02 жовтня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026035610000106 від 14.05.2026, який надійшов до суду 03.08.2026 від Луцької окружної прокуратури, про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ратнів, Луцького району, Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,-

- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 13 травня 2026 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з метою нанесення удару іншій людині, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті тривалих неприязних відносин із дідусем – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), умисно наніс один удар кулаком лівої руки в ділянку обличчя праворуч потерпілому, чим завдав йому фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального проступку визнав повністю. Суду дав показання про те, що дійсно він, при обставинах місця і часу, вказаних в обвинувальному акті, під час конфлікту, умисно наніс потерпілому ОСОБА_5 один удар в ділянку обличчя. У вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердив факт нанесення йому удару обвинуваченим ОСОБА_6 , при обставинах місця, часу та у спосіб, вказаних в обвинувальному акті. Просив суд суворо не карати обвинуваченого.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Своїми протиправними діями, які виразились в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.126 КК України.

Обговорюючи питання про вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та дані особу винного.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, однак пов`язане із домашнім насильством, оскільки вчинене обвинуваченим відносно власного дідуся, який є особою похилого віку, вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. А тому, врахувавши наведені обставини у їх сукупності, а також думку потерпілого, який просив суд суворо не карати обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання, передбачене санкцією статті кримінального закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді громадських робіт на мінімальний строк. При цьому, суд не призначає обвинуваченому покарання, передбачене ч.1 ст.126 КК України, у виді штрафу, оскільки ОСОБА_6 офіційно не працює.

Таким чином, обраний вид покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Також, на підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України в інтересах потерпілого від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 обмежувальні заходи у виді обов`язку пройти програму для кривдників.

На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст. 1167 ЦК України цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_6 слід задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 в користь потерпілого ОСОБА_5 15 000 гривень завданої моральної шкоди. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує майновий стан обвинуваченого, який на даний час не працює, а також виходив із засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілого та характеру вимушених змін у його життєвих стосунках.

Згідно ст. ст.100 ч.9 КПК України суд вирішує долю речових доказів.

Керуючись ст.ст. 100, 128, 129, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, ст.91-1 КК України, ст. 1167 ЦК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин.

На підставі п.5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_6 обмежувальні заходи на строк 3 (три) місяці, поклавши на нього такий обов`язок: направлення для проходження програми для кривдників.

Попередити ОСОБА_6 про кримінальну відповідальність за ст.390-1 КК України за умисне невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 в користь потерпілого ОСОБА_5 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

Речові докази: оптичний диск – залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий