Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №161/12706/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12706/26

Провадження № 2/161/6464/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Кихтюка Р.М.,

секретаря – Вегери Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 17.05.2013 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірваний рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.03.2026 року.

Вказує, що за час перебування у шлюбі, ними набуто майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за відповідачем.

Зазначає, що на даний час взаємної згоди з відповідачем щодо поділу спірного майна вони не дійшли.

У зв`язку з чим, просить визнати за ним право власності на частину вказаної квартири. Крім того, просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати у справі.

До початку розгляду справи по суті від представника позивача надійшла заява про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач також подала суду заяву про слухання справи у її відсутності. Позовні вимоги в частині поділу майна визнає та не заперечує щодо їх задоволення. Заперечує щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом з`ясовано, що з 17.05.2013 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.03.2026 року (а.с. 15-16).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. ).

Як з`ясовано судом, вказану нерухомість сторони набули за час перебування у шлюбі і даний факт відповідачем не оспорюється.

Відповідно до частини першої статті 60 CK України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частиною першою статті 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною першою статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Законодавцем визначено, що право на поділ майна, яке перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Згідно з положеннями статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абз. 1 п. 22, абз. 1 п. 23, абз. 1 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60,69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч.2, ч.3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Отже, за таких обставин, суд приходить до висновку, що квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки набуті під час шлюбу подружжя та кожному з них належить по частині.

У відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, зважаючи, що відповідач визнала позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, тому суд вважає, що з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 6656,00 грн. на користь позивача та повернути йому з державного бюджету сплачений судовий збір в розмірі 6656,00 грн. згідно платіжної інструкції №d39aeb2a-4e3b-411f-b188-5c5fd071a467 від 09.06.2026 року.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 142, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. 331 ЦК України, ст. ст. 60, 65, 70 СК України, Постановою Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 91.9 кв.м., житловою площею - 55.3 кв.м.; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1741108607101.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6656 (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету половину суми сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції №d39aeb2a-4e3b-411f-b188-5c5fd071a467 від 09.06.2026 року в розмірі 6656 (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 22 вересня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк