Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №2-4602/09 — Тернопільський апеляційний суд

Суд: Тернопільський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про заміну сторони виконавчого провадження

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №2-4602/09

Суддя: Костів О. З.

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-4602/09Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О. Я.

Провадження № 22-ц/817/1112/26 Доповідач - Костів О.З.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

за участю секретаря — Дідух М.Є.,

(без участі сторін)

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №2-4602/09 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 червня 2026 року, постановлену суддею Герчаківською О.Я., у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» про заміну стягувача у виконавчому листі № 2-п-71/10,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Профіт Капітал», заявник, апелянт) звернулося до суду із заявою про заміну стягувача Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») на його правонаступника ТОВ «ФК «Профіт Капітал» у виконавчому листі №2-п-71/10 про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (ЄДРПОУ 14305909) заборгованості за кредитним договором в сумі 1694432.62 грн та 1950.00 грн судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 листопада 2010 у цивільній справі №2-п-71/10 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору №014/2222/74/36754 від 29 травня 2008 року в розмірі 1694432.62 грн та 1950.00 грн судових витрат.

Станом на теперішній час ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не є кредитором боржника.

18 грудня 2019 року було укладено договір № 114/2-28 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «ОКСІ БАНК», згідно з яким до ПАТ «ОКСІ БАНК» переходить право вимоги за кредитним договором № 014/2222/74/36754 відповідно до реєстру боржників (витяг з якого надається).

На виконання умов договору ПАТ «ОКСІ БАНК» було перераховано кошти на рахунок ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується платіжним дорученням №1403 від 18 грудня 2019 року.

Відповідно до п.2.8 Договору відступлення права вимоги №114/2-28 від 18 грудня 2019 року: «У зв`язку з відступленням Прав Вимоги в Дату відступлення Прав Вимоги, Первісний Кредитор вважається таким, що відступив та передав, а Новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав Первісного кредитора за Договором забезпечення».

18 грудня 2019 року між ПАТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений Договір відступлення права вимоги № 114/2-28-1, відповідно до умов якого АТ «ОКСІ БАНК» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №014/2222/74/36754 від 29 травня 2008 року, відповідно до реєстру боржників (витяг з якого надається).

На виконання умов договору ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було перераховано кошти на рахунок ПАТ «ОКСІ БАНК», що підтверджується платіжним дорученням № 1403 від 18 грудня 2019 року.

Пунктом 2.8 Договору відступлення права вимоги № 114/2-28-1 від 18 грудня 2019 року: «У зв`язку з відступленням Прав Вимоги, в Дату відступлення Прав Вимоги, Первісний Кредитор вважається таким, що відступив та передав, а Новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав Первісного кредитора за Договором забезпечення».

10 лютого 2021 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено Акт звірки розрахунків за Договором відступлення права вимоги №114/2-28-1 від 18 грудня 2019 року, яким сторони узгодили наступне: сторони засвідчують, що Загальна вартість Прав Вимоги (Ціна Договору) в розмірі 1222229.93, передбачена п.3.1 Договору відступлення права вимоги №114/2-28-1 від 18 грудня 2019 року була сплачена Новим кредитором 18 грудня 2019 року шляхом безготівкового переказу на рахунок Первісного кредитора № 37394019 в АТ «ОКСІ БАНК», МФО 325990, ЄДРПОУ 09306278 в повному обсязі згідно платіжного доручення № 59 від 18 грудня 2019 року; сторони визнають, що датою відступлення Прав Вимоги за Договором відступлення прав вимоги № 114/2-28-1 від 18 грудня 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, 18 грудня 2019 року, відповідно до Договору відступлення права вимоги № 114/2-28-1 від 18 грудня 2019 року, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшли усі права і обов`язки в повному обсязі відступлення від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в тому числі і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/2222/74/36754 від 29 травня 2008 року.

Посилаючись на ст.ст.18, 512, 514, 442 ЦПК України, Закон України «Про виконавче провадження», правові висновки Верховного Суду, представник ТОВ «ФК «Профіт Капітал» просив заяву задовольнити, заміну стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Профіт Капітал» у виконавчому листі № 2-п-71/10, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором в сумі 1694432.62 грн та 1950.00 грн судових витрат.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 червня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» подало на неї апеляційну скаргу, вважаючи її незаконною, необґрунтованою та такою, що ухвалена із порушенням норм процесуального права.

Посилаючись на постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 березня 2026 року у справі №2-3467/12, апелянт вказує, що у разі відступлення права вимоги за основним зобов`язанням одночасно здійснюється відступлення і за додатковим (акцесорним) зобов`язанням, що відповідає правовій природі забезпечувальних зобов`язань та договору цесії. Забезпечувальні зобов`язання, які не мають самостійного характеру, наслідують долю основного зобов`язання і є невід`ємними від нього. Інші умови можуть бути визначені сторонами у договорі відступлення права вимоги. З моменту переходу до нового кредитора права вимоги за основним зобов`язанням, порука за яким не припинилася, право вимоги до поручителя вважається таким, що одночасно перейшло до нового кредитора, якщо інше не передбачено договором відступлення права вимоги.

Вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував вищенаведені норми матеріального права, а також зміст пункту 2.8 договору відступлення, яким передбачено, що у зв`язку з відступленням Прав Вимоги, в Дату відступлення Прав Вимоги Первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а Новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав Первісного кредитора за Договорами забезпечення.

З огляду на викладене, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» вважає, що на підставі укладеного між первісним та новим кредитором договору відступлення прав вимоги разом з правом вимоги до основного боржника за кредитним договором №014/2222/74/36754 від 29 травня 2008 року до нового кредитора перейшло і право вимоги щодо додаткового (акцесорного) зобов`язання у вигляді поруки, якою забезпечено виконання основного зобов`язання.

Відзиву на апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду не надходило.

В судове засідання сторони по справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з`явилися.

Згідно частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини.

У травні 2009 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Тернопільської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» звернулось в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 29 травня 2008 року між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №014/2222/74/36754, згідно умов якого останньому надано кредит у сумі 115000 доларів США зі сплатою 13 % річних за користування кредитними коштами терміном по 29 грудня 2027 року. Також для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки №014/2222/74/36754 від 29 травня 2008 року, відповідно до умов якого остання несе солідарну відповідальність перед позивачем у випадку невиконання відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань по кредитному договору.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 листопада 2010 року, ухваленого у цивільній справі № 2-п-71/10, задоволено позов ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Тернопільської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та ухвалено:

1) стягнути солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Тернопільської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/2222/74/36754 від 29 травня 2008 року в сумі 214005 доларів США 66 центів, що еквівалентно 1694432.62 гривень;

2) в рахунок погашення боргу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Тернопільської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» по кредитному договору № 014/2222/74/36754 від 29 травня 2008 року в розмірі 214005 США 66 центів, що еквівалентно 1694432.62 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 36.0 кв.м., житловою площею 22.5 кв.м. та земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0.05 га, що знаходяться по АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_2 на праві власності;

3) стягнути солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1950.00 гривень.

Інформацією, яка є у вільному доступі в мережі Інтернет, підтверджується, що у 2006 році АППБ «Аваль» перейменовано на ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», у 2009 році юридичну назву банку змінено на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (скорочено АТ «Райффайзен Банк Аваль»), а вже у червні 2021 року «Райффайзен Банк Аваль» був перейменований на «Райффайзен Банк».

18 грудня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «ОКСІ БАНК» був укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-28, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен банк Аваль» передав (відступив), а АТ «ОКСІ БАНК» прийняв права вимоги до боржників за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі боржників, що є Додатком № 1 до Договору.

Як убачається із Витягу з Реєстру боржників №1 від 26 грудня 2019 року до Договору відступлення права вимоги №114/2-28 від 18 грудня 2019 року, до АТ «ОКСІ БАНК» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/2222/74/36754 від 29 травня 2008 року.

Згідно з платіжним дорученням № 1402 від 18 грудня 2019 року АТ «ОКСІ БАНК» (платник) оплатив АТ «Райффайзен Банк Аваль» (отримувач) суму в розмірі 1186631 грн, призначення платежу: «плата за відступлення права вимоги зг. Дог. відступлення права вимоги №114/2-28 від 18.12.2019 р. без ПДВ».

Зазначена сума обумовлена сторонами договору у підпункті 3.1 пункту 3 Договору відступлення права вимоги № 114/2-28 від 18 грудня 2019 року.

18 грудня 2019 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-28-1, відповідно до умов якого, а також Витягу з Реєстру боржників № 1 від 26 грудня 2019 року до Договору відступлення права вимоги № 114/2-28-1 від 18 грудня 2019 року, АТ «ОКСІ БАНК» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/2222/74/36754 від 29 травня 2008 року.

Згідно з платіжним дорученням №59 від 18 грудня 2019 року ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (платник) оплатив АТ «ОКСІ БАНК» (отримувач) суму в розмірі 1222229.93 грн, призначення платежу: «оплата за набуття права вимоги згідно Договору відступлення права вимоги №114/2-28-1 від 17.12.2019 р. без ПДВ».

Зазначена сума обумовлена сторонами договору у підпункті 3.1 пункту 3 Договору відступлення права вимоги №114/2-28-1 від 18 грудня 2019 року.

Підпунктом 2.2 пункту 2 обох із вказаних Договорів про відступлення права вимоги визначено, що відступлення новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (додаток № 1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п.3.2 договору, та з моменту підписання сторонами реєстру(ів) боржників, складених за формою, наведеною в додатку № 2 до договору. Сторони погодили, що реєстр(и) боржників підписується(ються) сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 цих Договорів, не пізніше 180 календарних днів з дати відступлення прав вимоги за кредитними договорами та відступлення прав за договорами забезпечення, первісний кредитор передає, а новий кредитор зобов`язаний прийняти документацію, про що складається акт приймання-передачі за формою згідно з додатком № 4 до договору.

У підпункті 8.2 пункту 8 договору про відступлення права вимоги сторони погодили, що додаткові угоди, додатки до договору, а також попередній реєстр боржників, реєстри боржників, а також акти приймання-передачі, в ст. 5 договору, є невід`ємними частинами договору.

Однак, наявні у матеріалах справи витяги з реєстру боржників від 26 грудня 2019 року містять відомості про відступлення права вимоги за кредитним договором №014/2222/74/36754 тільки щодо ОСОБА_2 та не містять даних щодо відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/2222/74/36754 до боржника ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 22 жовтня 2020 року заяву ТОВ «ФК «Профіт Капітал», заінтересовані особи: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК «Профіт Капітал» у виконавчому провадженні № 51118012 з примусового виконання виконавчого листа 2-п-71/10, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/2222/74/36754 від 29 травня 2008 року.

Із відповіді Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) №13008 від 05 квітня 2021 року вбачається, що у виконавчому провадженні №59362208 з примусового виконання виконавчого листа № 2-п-71/2010 від 05 вересня 2011 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» заборгованості в сумі 1694432.62 грн; в рахунок погашення боргу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Тернопільської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» по кредитному договору №014/2222/74/36754 від 29 травня 2008 року в розмірі 214005 доларів США 66 центів, що еквівалентно 1694432.62 гривень, звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 36.0 кв.м., житловою площею 22.5 кв.м. та земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0.05 га, що знаходяться по АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_2 на праві власності; стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1950.00 гривень, державним виконавцем у відповідності до п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», 18 червня 2019 року винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що не є територіальною підвідомчістю Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ). Також зазначено, що до відповіді долучено копію поштового відправлення рекомендованою кореспонденцією оригіналу виконавчого документа № 2-п-71/2010 від 05 вересня 2011 року на адресу стягувача від 20 червня 2019 року, оригінал вищевказаного повідомлення.

Обставини описаної вище відповіді підтверджуються повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 18 червня 2019 року та узгоджуються із відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження, де відсутня інформація про те, що виконавчий лист № 2-п-71/2010 від 05 вересня 2011 року, виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, боржником у якому є ОСОБА_1 , станом на 11 березня 2026 року перебуває на виконанні.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому листі її правонаступником, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів переходу до ТОВ ФК «Профіт Капітал» прав вимоги до боржника ОСОБА_1 .

Однак, колегія суддів не погоджується з таким рішенням суду, виходячи з наступних підстав.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Тому особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, в яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного строку), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 зазначено, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має керуватися принципом правомірності цього правочину, надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання, як порука має акцесорний (додатковий) характер та означає, що забезпечувальне зобов`язання слідує за основним; поділяє його юридичну долю; не може існувати без основного зобов`язання.

У частинах першій та другій статті 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У статті 559 ЦК України серед підстав припинення договору поруки зазначається лише припинення поруки у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу.

Відповідно до частини другої статті 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відступлення обтяжувачем забезпеченою обтяженням права вимоги іншій особі до неї також переходять усі права обтяжувача щодо предмета обтяження.

Порука за своєю правовою природою є додатковим (акцесорним) зобов`язанням до основного (кредитного) зобов`язання позичальника та напряму залежить від його умов. Загальний розмір кредитної заборгованості стосується як боржника, так і поручителя, який несе солідарну відповідальність у межах строку поруки (постанова Верховного Суду від 01 жовтня 2025 року у справі № 916/36/25).

Умовою відповідальності поручителя, визначеною у частині першій статті 554 ЦК України, є порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою.

У разі відступлення права вимоги за основним зобов`язанням одночасно здійснюється відступлення і за додатковим (акцесорним) зобов`язанням, що відповідає правовій природі забезпечувальних зобов`язань та договору цесії. Забезпечувальні зобов`язання, які не мають самостійного характеру, наслідують долю основного зобов`язання і є невід`ємними від нього. Інші умови можуть бути визначені сторонами у договорі відступлення права вимоги.

До аналогічного висновку дійшов у своїй постанові від 02 березня 2026 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №2-3467/12.

З урахуванням зазначеного, слід дійти висновку, що з моменту переходу до нового кредитора права вимоги за основним зобов`язанням, порука за яким не припинилася, право вимоги до поручителя вважається таким, що одночасно перейшло до нового кредитора, якщо інше не передбачено договором відступлення права вимоги.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення закону та практику Верховного Суду, колегія суддів вважає, що право вимоги до позивача перейшло не лише за кредитним договором № 014/2222/74/36754 від 29 травня 2008 року, а й за договором поруки, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , відповідно до умов якого остання несе солідарну відповідальність перед кредитором у випадку невиконання відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань по кредитному договору.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, станом на час звернення заявника до суду, виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1 було відсутнє.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 зроблено вищезазначений висновок про те, що як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України (статті 55 ЦПК України). У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (аналогічні положення містить частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Вказане свідчить про наявність правових підстав для заміни сторони у виконавчому листі, оскільки метою звернення ТОВ «ФК «Профіт Капітал» є саме реалізація набутого ним права стягувача та пред`явлення виконавчого листа до виконання з належним стягувачем.

На вказане суд не звернув уваги, не перевірив наведеного, що призвело до постановлення помилкового судового рішення у справі про заміну сторони у виконавчому листі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Керуючись ст.ст.374, 376, 379, 381, 382, ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» – задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 червня 2026 року — скасувати.

Постановити нове рішення, яким заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» про заміну сторони у виконавчому листі — задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ: 39992082) у виконавчому листі №2-п-71/10 про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (ЄДРПОУ 14305909) заборгованості за кредитним договором в сумі 1694432.62 грн та 1950.00 грн судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ: 39992082) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3328 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2026 року.

Головуючий

Судді

Оригінал: reyestr.court.gov.ua