Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №587/4688/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №587/4688/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Степаненко О. А.

Номер провадження 33/816/1532/26 Суддя-доповідач Соколова Н. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 587/4688/25 за апеляційною скаргою захисника Бондаря Петра Григоровича на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 31.08.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бондаря П.Г.,

установив:

Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 31.08.2026 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та розстрочено її виконання в частині сплати штрафу на 6 місяців. Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн.

Згідно з постановою, 24.09.2025 о 12.05 год у с. Великі Вільми Сумського району Сумської області,по вул. Шкільна, 6, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21043, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження в установленому законом порядку огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України і скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Бондар П.Г. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення.

В обґрунтовування апеляційних вимог, захисник зазначає, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений за відсутності законної підстави для зупинки, передбаченої ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а тому, враховуючи практику Верховного Суду та інших апеляційних судів, вважає складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП неналежним та недопустимим доказом у справі. Тобто грубе порушення працівниками поліції вимог КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в подальшому потягли за собою прийняття незаконного рішення. У зв`язку з вищевикладеним, захисник Бондар П.Г. вважає, що вина ОСОБА_1 не була доведена «поза розумним сумнівом».

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, доводи захисника Бондаря П.Г. на підтримку поданої апеляційної скарги, який просив її задовольнити, суддя апеляційного суду дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 463639 від 24.09.2025 (а.с. 1); відео-файлами, які містяться на DVD-R дисках лазерних систем зчитування, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Після встановлення особи водія у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора драгер чи в найближчому закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, після чого водієві були роз`яснені права та складено відносно нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши вказані матеріали, суддя апеляційного суду дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.

Що стосується доводів апеляційної скарги про безпідставність зупинки автомобіля ОСОБА_1 , то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими та зауважує, що Правила дорожнього руху України та ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, а інші нормативні акти повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил; учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил (п. 1.1, 1.3).

Так, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортного засобу відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортного засобу, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю (п. 2.4 ПДР), тому вимога поліцейських до водія ОСОБА_1 про зупинку транспортного засобу і про ходження огляду на стан сп`яніння у передбачений законом спосіб відповідає легітимній меті та завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а застосування уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції заходів адміністративного впливу провадилось в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП), тому твердження апеляційної скарги захисника Бондаря П.Г. про безпідставну зупинку транспортного засобу ОСОБА_1 не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають.

При цьому правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний установлений законом огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про те, що вина ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, також є необґрунтованими.

Висновок про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення ґрунтується не на припущеннях, а на сукупності доказів, зокрема протоколі про адміністративне правопорушення та відеозаписі, який дає можливість безпосередньо оцінити поведінку водія під час проведення огляду.

Інших доводів, які б вказували на безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення в апеляційній скарзі захисника Бондаря П.Г. не наведено і під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю встановлено не було.

Здійснене апеляційним судом дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги ОСОБА_2 , суддя апеляційного суду вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України,

постановив:

Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 31.08.2026 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КупАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Бондаря Петра Григоровича на цю постанову без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Соколова