Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №591/5598/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/5598/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В.

Номер провадження 33/816/1566/26 Суддя-доповідач Соколова Н. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., з участю секретаря судового засідання Опаначенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 591/5598/26 за апеляційною скаргою захисника Петренко Катерини Леонідівни на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 07.09.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Петренко К.Л.,

установив:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 07.09.2026 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн.

Згідно з постановою, 10.05.2026 о 00.34 год ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем AUDI 80, н.з. НОМЕР_1 в м. Суми по вул. Пришибська, 16, в стані алкогольного сп`яніння, огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest Drager 6820, показник 1,55% проміле, чим порушив п. 2.9.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Петренко К.Л. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтовування апеляційних вимог, захисник вказує, що під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 останньому не були роз`яснені його права, передбачені Конституцією України, зокрема, право на професійну правничу допомогу, право оскарження рішень і дій посадових осіб шляхом звернення до суду, право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Також посилається адвокат Петренко К.Л. на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням спеціального порядку огляду військовослужбовця. ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, тому огляд мав проводитися за спеціальною процедурою, передбаченою ст. 266-1 КУпАП та уповноваженою посадовою особою ВСП у ЗСУ, а не працівниками поліції.

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на порушення порядку огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, не звернув увагу, що відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом за неведених в протоколі обставин, а також те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 право пройти відповідний огляд в медичному закладі.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, суддя апеляційного суду дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

На думку апеляційного суду, розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 10.05.2026 серії ЕПР1 № 661903, складеним відносно ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1); висновком приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6820, показник 1.55% проміле (а.с. 3); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому засвідчена згода особи з результатом (а.с. 4); довідкою відділу АП УПП в Сумській області від 11.05.2026 з якої вбачається, що відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 11.12.2019 (а.с. 6); відеозаписами, які містять фактичні дані про керування транспортним засобом ОСОБА_1 , виявлення у нього ознак алкогольного сп`янінням, після чого поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`янінням на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора драгер, на що водій погодився, після продуття газоаналізатора результат склав 1,55 проміле, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було повідомлено, що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, роз`яснено права (а.с. 7).

Дослідивши вказані матеріали, суддя апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9а ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом.

При цьому суддя апеляційного суду зазначає, що відеозаписи події правопорушення є об`єктивними доказами у справі і не залежать від суб`єктивного сприйняття будь-якою особою певних подій, а засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій поліцейських, у тому числі і щодо забезпечення ними можливості проходження водієм огляду на стан сп`яніння.

Наявний у матеріалах справи відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було переглянуто і апеляційним судом, і саме його даними було встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, після встановлення особи водія, у останнього були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що водій погодився. У результаті проходження вказаного огляду, прилад Драгер зафіксував 1,55 проміле у видихуваному ОСОБА_1 повітрі і з таким результатом останній погодився, після чого поліцейські повідомили, що на нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та роз`яснили водієві його права та обов`язки, що спростовує доводи апеляційної скарги захисника Петренко К.Л. щодо нероз`яснена ОСОБА_1 його прав.

Також саме наявними у матеріалах справи відеозаписами доводиться факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так як на них зафіксований рух автомобіля, його зупинку і що з сидіння водія вийшов саме ОСОБА_1 .

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги захисника про те, що огляд ОСОБА_1 , як військовослужбовця, мав проводитись працівниками ВСП ЗСУ в порядку ст. ст. 266-1 КУпАП.

Так, відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Однак, як було встановлено, у даному випадку ОСОБА_1 був зупинений в м. Суми з ознаками алкогольного сп`яніння, тобто поза межами території будь-якої військової частини, про безпосереднє виконання ним обов`язків військової служби не повідомляв, доказів про це не надавав, тому поліцейські не мали підстав проігнорувати вимоги ст. 130 КУпАП.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, також не може бути підставою для визнання результату первинного огляду недійсним, оскільки обов`язок направити водія до закладу охорони здоров`я виникає у поліцейського саме у випадку відмови водія від огляду на місці або висловлення ним незгоди з його результатами, а як вбачається з відеозаписів, ОСОБА_1 з результатом драгера погодився, що засвідчив в Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 4).

Таким чином, за відсутності об`єктивних даних про те, що ОСОБА_1 заявляв про незгоду з результатом огляду або вимагав проведення огляду в медичному закладі, підстав для висновку про порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП.

Інших доводів, які б вказували на безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення в апеляційній скарзі захисника не наведено і під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить захисник, встановлено не було.

Здійснене апеляційним судом дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин.

Апеляційний суд вважає, що вказана справа була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно, з наданням належної правової оцінки зібраним у справі доказів, а висновок щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 07.09.2026 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КупАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Петренко Катерини Леонідівни на цю постанову без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Соколова