Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №591/8440/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/8440/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Косар А. І.

Номер провадження 33/816/1479/26 Суддя-доповідач Шинкаренко А. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Шинкаренко А. І. , з участю секретаря судового засідання Кравченко Д.І. особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Петракова В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 30 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гребінка, Гребінківського району, Полтавської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 30 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.

Судом установлено, що 07 липня 2026 року о 00 год 18 хв у м. Суми по вул. Харківській, 38 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатами огляду за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», яким зафіксовано № 1,01 проміле, та медичним висновком лікаря-нарколога КНП СОР ОКМЦСНЗ № 1716 від 07 липня 2026 року, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також судом установлено, що 07 липня 2026 року о 00 год 18 хв у м. Суми по вул. Харківській водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia» державний номерний знак НОМЕР_1 , на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків червоного та синього кольорів, не зупинився, а почав збільшувати швидкість. Надалі він зупинився та намагався втекти пішки з місця події, але був затриманий. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 30 липня 2026 року, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення суд, установлюючи обставини справи відповідно до складених протоколів, невірно зазначив склад адміністративного правопорушення.

Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 712675 від 07 липня 2026 року складено заступником командира 4 роти 1 батальйону УПП в Сумській області капітаном поліції Фроловим В.П. за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Водночас в оскаржуваній постанові суду ці дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що, на думку апелянта, свідчить про поверхневий підхід суду до розгляду матеріалів справи.

Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції всупереч вимогам Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 серпня 2019 року № 814, невірно присвоїв єдиний унікальний номер справи після об`єднання.

Так, матеріали справи за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надійшли до суду раніше, ніж протокол про адміністративне правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Таким чином, під час об`єднання судових справ в одне провадження їй повинен був бути присвоєний єдиний унікальний номер саме справи за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також судом було порушено право на захист, оскільки розгляд протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, відбувся за відсутності апелянта, який не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Окрім цього, судом було проігноровано клопотання апелянта про відкладення судового засідання у зв`язку з укладенням договору про надання правової допомоги.

Матеріали справи, на думку ОСОБА_1 , не містять підтвердження законності вимог працівників поліції про зупинку транспортного засобу, що виключає наявність у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, апелянт зауважує, що він не був водієм транспортного засобу 07 липня 2026 року.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник Петраков В.А. в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та додатково зазначили, що працівниками поліції було безпідставно застосовано щодо ОСОБА_1 спеціальні засоби (кайданки), зважаючи на те, що останній не керував автомобілем. Підстав зупиняти автомобіль поліцейські не мали, а долучені до матеріалів справи відеозаписи слід визнати неналежними доказами, оскільки вони не є безперервними.

Мотиви суду.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Петракова В.А., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції під час розгляду справи та постановлення оскаржуваного рішення наведених вимог закону належним чином не дотримався.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як встановлено зі змісту оскаржуваної постанови судді, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 відбувся за його відсутності. Суд першої інстанції зазначив, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.

Водночас, відповідно до матеріалів справи, до початку судового засідання від ОСОБА_1 надійшли клопотання про відкладення розгляду протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначені на окрему дату та час, у зв`язку з необхідністю укладення договору про надання правничої допомоги з адвокатом. Зазначені клопотання були надіслані на адресу суду першої інстанції в електронній формі через підсистему «Електронний суд».

Проте суд першої інстанції подані ОСОБА_1 клопотання належним чином не розглянув та безпідставно дійшов висновку про те, що останній, будучи належним чином повідомленим про час, дату і місце судового засідання, не з`явився на розгляд без поважних причин.

Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не лише за умови вжиття судом заходів для її своєчасного сповіщення про місце та час розгляду справи, а і за наявності даних про таке її сповіщення і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як встановлено з матеріалів справи, клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, подані до суду першої інстанції в кожному конкретному випадку, були належним чином обґрунтовані та оформлені відповідно до вимог процесуального закону.

Проте суддя зазначенні клопотання залишив без належної оцінки та правового обґрунтування. Унаслідок цього розгляд справи 30 липня 2026 року було проведено за відсутності ОСОБА_1 , чим істотно порушено його право на захист та право на участь у судовому розгляді.

За таких обставин, з огляду на допущене судом першої інстанції порушення вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової постанови, як це передбачено п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, з метою відновлення порушеного права ОСОБА_1 на захист.

Перевіряючи наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд виходить із такого.

Частина 1 статті 122-2 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Частина 1 статті 130 КУпАП, зокрема, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306.

Згідно з пунктом 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил дорожнього руху.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху встановлено заборона водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

Наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю фактичних даних доказів, що містяться в досліджених судом апеляційної інстанції доказах, зібраних уповноваженими особами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 712675 від 07 липня 2026 року, складеним та підписаним уповноваженою посадовою особою - заступником командира 4 роти 1 батальйону УПП в Сумській області капітаном поліції Фроловим В.П., який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП та в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 713188 від 07 липня 2026 року, складеного та підписаного уповноваженою на те особою - командиром 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Сумській області старшим лейтенантом поліції Сальником М.О., який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП та в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- рапортом поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Сумській області лейтенанта поліції Мукорез Л.Л., відповідно до якого під час патрулювання о 00 год 30 хв було виявлено транспортний засіб «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу та збільшив швидкість руху. У результаті переслідування вдалося автомобіль було зупинено. У зв`язку з виявленням у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння проведено його огляд та відібрано зразки біосередовища в КНП СОР ОКМЦСНЗ;

- висновком лікаря КНП СОР «Обласний клінічний центр соціально небезпечних захворювань» від 07 липня 2026 року за результатами медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджено керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння;

- результатом тесту, проведеного за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» № 2391 від 07 липня 2026 року, відповідно до якого у видихуваному повітрі ОСОБА_1 рівень алкоголю становив 1,01 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким зафіксовано не погодження ОСОБА_1 із результатом тестування за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820»;

- показаннями допитаного в апеляційному суді лікаря-психіатра КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» ОСОБА_2 , який працює на цій посаді з 2003 року. Свідок пояснив, що 07 липня 2026 року проводив огляд ОСОБА_1 за участю медичної сестри ОСОБА_3 , яка здійснювала вимірювання концентрації алкоголю у видихуваному повітря водія за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820». Порушень під час проведення огляду ОСОБА_1 не встановлено: медсестра у присутності ОСОБА_1 відкрила мундштук, при цьому не торкаючись його руками. У зв`язку з відбором у ОСОБА_1 зразків біологічного середовища останнього було повідомлено, що висновок щодо результатів медичного огляду буде складено після отримання результатів лабораторного дослідження. Сам акт медичного огляду складався з 01 год 30 хв до 02 год 00 хв 07 липня 2026 року;

- довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Сумській області про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 20 січня 2023 року;

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, на яких зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем, невиконання ним законних вимог про зупинку транспортного засобу, виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, а також проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу та в закладі охорони здоров`я.

На відеозаписах, долучених до протоколів про адміністративні правопорушення та досліджених судом апеляційної інстанції, зафіксовано, що 07 липня 2026 року о 00 год 18 хв екіпаж патрульної поліції під час патрулювання громадського порядку та в період дії комендантської години виявив рух автомобіля «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Харківській у м. Суми. З метою перевірки особи водія працівники поліції неодноразово подавали вимогу про зупинку транспортного засобу шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольорів, проте водій вказану вимогу поліцейських не виконав і збільшив швидкість руху автомобіля.

Згодом транспортний засіб було зупинено, після чого з місця водія вибіг ОСОБА_1 , який намагався втекти, однак на узбіччі дороги був затриманий працівниками поліції шляхом повалення на землю. За цим фактом щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Під час перевірки особи водія у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, тремтіння пальців рук. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу ОСОБА_1 спочатку погодився, проте після продуття приладу «Drager Alcotest 6820» виявив бажання проїхати до найближчого закладу охорони здоров`я з метою проходження медичного огляду.

У закладі охорони здоров`я в присутності лікаря ОСОБА_1 повторно пройшов тестування за допомогою приладу для визначення рівня алкоголю у видихуваному повітрі та здав зразки біосередовища. Після отримання результатів лабораторного дослідження зданих зразків працівниками поліції у присутності ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наведені докази апеляційний суд оцінює як належні, допустимі, достовірні та в їх сукупності достатні для висновку про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискового маячків синього та червоного кольорів, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а також керував транспортним засобом «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком за результатами медичного огляду, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У сукупності з дослідженими відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, показаннями допитого в суді апеляційної інстанції лікаря-психіатра ОСОБА_2 повністю спростовують доводи апеляційної скарги щодо порушення встановленої процедури проведення медичного огляду водія ОСОБА_1 .

Зазначені відеозаписи та показання свідка взаємно доповнюють один одного, послідовно відображають хід подій і підтверджують дотримання всіх вимог чинного законодавства під час проведення огляду на стан сп`яніння, що виключає наявність будь-яких процесуальних порушень.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що зазначений у висновку за результатами медичного огляду час - 01 год 30 зв 07 липня 2026 року - стосується саме процесу складання акта медичного огляду безпосередньо в закладі охорони здоров`я із проведенням первинних тестів та відбором біологічного середовища, тоді як остаточний медичний висновок щодо стану сп`яніння формується та складається лише після отримання результатів лабораторних досліджень біологічних середовищ. Відтак, посилання апелянта на невідповідність чи порушення часових інтервалів у документах є безпідставними та ґрунтуються на помилковому розумінні процедури оформлення результатів медичного огляду.

Щодо посилань захисника Петракова В.А. на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції не є безперервними, а тому підлягають визнню неналежними доказами, апеляційний суд зазначає таке.

Наявність кількох окремих файлів відеозапису замість одного суцільного файлу може бути зумовлена технічними особливостями та алгоритмами роботи портативних відеореєстраторів (нагрудних камер), які автоматично розділяють відео на фрагменти фіксованої тривалості або розміру для оптимізації збереження даних та запобігання втраті інформації. Сам по собі факт технічного розбиття відеозапису на декілька файлів за відсутності даних про їх монтаж, штучне спотворення, видалення окремих фрагментів чи інше втручання у зафіксовані дані не свідчить про їх неналежність чи недопустимість.

Досліджені судом апеляційної інстанції відеофайли у своїй сукупності послідовно та у хронологічному порядку відображають перебіг подій, починаючи з моменту виявлення адміністративного правопорушення від моменту зупинки транспортного засобу до процесуального оформлення матеріалів, а тому такі доводи захисту є безпідставними та відхиляються.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, спростовуються дослідженими судом відеозаписами, на яких зафіксовано, що з моменту зупинки автомобіля і до моменту повалення його на землю після його спроби втекти від працівників поліції жодні інші особи з салону не виходили. Саме ОСОБА_1 перебував за кермом та під час спілкування з працівниками поліції факту керування транспортним засобом не заперечував.

Доводи апеляційної скарги про незаконність зупинки транспортного засобу є безпідставними.

Як встановлено з матеріалів справи та досліджених судом відеозаписів, події відбувалися в умовах дії правового режиму воєнного стану та комендантської години, що об`єктивно зумовлювало необхідність здійснення працівниками поліції превентивних заходів, передбачених Законом України «Про Національну поліцію».

Окрім цього, сам по собі факт незгоди особи із причиною зупинки транспортного засобу не свідчить про незаконність такої зупинки та не звільняє водія від обов`язку виконати законну вимогу поліцейського про зупинку.

При цьому невиконання водієм вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, за умови встановлення законності такої вимоги. У цій справі суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які б свідчили про незаконність вимоги працівників поліції про зупинку транспортного засобу.

Що стосується доводів захисту про те, що первинна причина зупинки транспортного засобу не була належним чином обґрунтована, то такі доводи не спростовують встановленого судом факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Для вирішення питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, визначальним є встановлення факту керування транспортним засобом особою у стані відповідного сп`яніння, який у цій справі підтверджується сукупністю досліджених доказів.

Доводи захисника про безпідставне застосування до ОСОБА_1 спеціальних засобів також є необґрунтованими.

Із досліджених відеозаписів встановлено, що після тривалого невиконання законної вимоги поліцейських про зупинку транспортного засобу ОСОБА_1 різко зупинив автомобіль, вибіг із салону та намагався втекти. Після того як працівники поліції повалили його на землю, останній чинив опір, чим створив підстави для застосування до нього заходів поліцейського примусу. За таких обставин застосування спеціальних засобів було зумовлено необхідністю припинення протиправної поведінки та забезпечення виконання поліцейськими своїх службових повноважень, що виключає незаконність дій працівників поліції.

За таких обставин застосування до ОСОБА_1 заходів поліцейського примусу було зумовлене його поведінкою та необхідністю припинення протиправних дій, його затримання і забезпечення виконання працівниками поліції своїх повноважень. Доказів надмірності або безпідставності застосованих заходів матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги про зазначення судом першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного рішення неправильної статті КУпАП апеляційний суд відхиляє, оскільки ці недоліки було усунуто під час апеляційного перегляду та ухвалення нової постанови.

Щодо тверджень апеляційної скарги в частині невірного присвоєння єдиного унікального номера справи, апеляційний суд визнає їх необґрунтованими. Як встановлено з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, надійшов до суду першої інстанції першим, у зв`язку з чим його номер № 591/8440/26, провадження №3/591/2043/26 було правомірно визначено як єдиний унікальний номер судової справи для об`єднаних у подальшому матеріалів.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідно до статті 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених – ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно статті 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» апеляційний суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 30 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 - скасувати.

Постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуШинкаренко А. І.