Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №504/2784/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1625/26

Номер справи місцевого суду: 504/2784/26

Головуючий у першій інстанції Якимів А. В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,

з участю секретаря судового засідання – Венжик Л.С.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Матвєєвої Тетяни Сергіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду

апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Матвєєвої Тетяни Сергіївни,

на постанову Доброславського районного суду Одеської області від 14 липня 2026 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Доброславського районного суду Одеської області від 14 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,6 гривень.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Матвєєва Т.С. просить скасувати постанову Доброславського районного суду Одеської області від 14 липня 2026 року у справі №504/2784/26 та закрити провадження у справі у зв`язку з недоведеністю вини та відсутністю належних і допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що під час судового розгляду ОСОБА_1 зазначав, що від проходження огляду на стан сп`яніння не відмовлявся, а навпаки пройшов його у службовому автомобілі поліцейських, де було отримано результат 0,49 проміле, проте суд не перевірив зазначені доводи належним чином та не навів мотивів, з яких вони відхиляються. Захисник посилається, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, є неповним та не відображає всіх подій та здійснений на особистий мобільний телефон, не забезпечує гарантій його автентичності, цілісності та незмінності, оскільки відсутні будь-які процесуальні гарантії щодо збереження первинного файлу, часу його створення, можливості редагування або монтажу. На відеозаписі відсутня фіксація того, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля під час його руху, керував транспортним засобом або був зупинений поліцейськими безпосередньо під час керування.

На думку захисника суд не перевірив узгодженість показань працівника поліції з іншими доказами, не навів мотивів, з яких саме цим показанням надано перевагу над поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді головного корабельного старшини військової частини НОМЕР_1 . 08 травня 2026 року о 08 год. 30 хв. він проходив обов`язковий медичний огляд перед заступанням у наряд, в тому числі на стан сп`яніння.

Разом з апеляційною скаргою захисником до апеляційного суду подані клопотання про долучення доказів: довідку, видану тимчасово виконуючим обов`язки начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 щодо проходження ОСОБА_1 медичного огляду о 08 год. 30 хв; клопотання про виклик та допит свідків інспектора Управління патрульної поліції ОСОБА_2 , який складав протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №660174 від 08.05.2026 року, іншого працівника поліції, який брав участь у документуванні події та здійснював відеофіксацію, тимчасово виконуючим обов`язки начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта м/с ОСОБА_3 .

В судовому засіданні 21.09.2026 року ОСОБА_1 та його захисник адвокат Матвєєва Т.С. підтримали клопотання про виклик свідків та долучення доказів.

Апеляційним судом відмовлено в задоволенні клопотання про долучення доказів, зазначених в клопотанні, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, проте з відповідним клопотанням під час розгляду справи в суді першої інстанції не звертався, про існування вказаних доказів не зазначав, об`єктивних причин щодо не можливості заявити їх в суді першої інстанції під час розгляду справи стороною захисту не наведено.

Апеляційним судом відмовлено в задоволенні клопотання про виклик свідків, оскільки ОСОБА_1 в суді першої інстанції заявлялося клопотання про виклик працівника поліції ОСОБА_2 , який викликався та був допитаний в судовому засіданні 14.07.2026 року та надав пояснення стосовно обставин, пов`язаних зі складанням проколу про адміністративне правопорушення від 08.05.2026 року, обставин які не були з`ясовані під час допиту вказаного свідка під час розгляду справи судом першої інстанції стороною захисту не зазначається. Щодо клопотання в частині виклику та допиту іншого працівника поліції, який брав участь у документуванні події та здійснював відео фіксацію та тимчасово виконуючого обов`язки начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта м/с ОСОБА_3 апеляційний суд зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 відповідне клопотання не заявлялося, обставин які перешкоджали подати до суду першої інстанції відповідне клопотання стороною захисту не зазначено, тому вказане клопотання не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Матвєєва Т.С.підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та захисника апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що судпри розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виконання даного пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп`яніння чи ні.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду надано протокол серії ЕПР1 № 660174 від 08.05.2026 року.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 660174 від 08.05.2026 року, 08.05.2026 року о 07:05 год. за адресою: автодорога Р-55 Одеса Новий Буг, між селами Іваново та Причорноморське, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Опель Астра, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився під відеофіксацію, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Технічний засіб відеозапису №ОВ1.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучені: направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.05.2026 року; диск з відеозаписами; витяг про отримання особою посвідчення водія; довідку про повторність, згідно якої ОСОБА_1 впродовж року до адміністративної відповідальності не притягувався.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується доказами, наявними матеріалах справи, а тому в діяннях ОСОБА_1 наявні ознаки передбачені частиною першою ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Суд вважав, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103(далі Порядок).

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, підстави вважати чи перебувають у стані сп`яніння особи відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 660174 від 08.05.2026 року містить посилання на технічний засіб відеозапису №ОВ1.

Судом апеляційної інстанції досліджено долучений до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 660174 від 08.05.2026 року відеозапис, з якого вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив факт керування ним автомобілем Опель Астра, реєстраційний номер НОМЕР_2 , працівник поліції висунув водію вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest або проїхати до медичного закладу для проходження огляду у лікаря нарколога на стан алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився, зазначив, що ввечері пив пиво.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 660174 від 08.05.2026 року містить пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 : «Випив пиво, згоден».

В направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.05.2026 року зазначені виявлені у водія ОСОБА_1 ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів.

Доказами, які містяться в матеріалах справи, повністю спростовуються доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння не відмовлявся, а навпаки пройшов його у службовому автомобілі поліцейських, де було отримано результат 0,49 проміле.

Судом першої інстанції за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 викликано та допитано в судовому засіданні інспектора Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Овчарова В.О., який складав протокол про адміністративне правопорушення. Лейтенант поліції ОСОБА_4 підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, заперечуючи факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка апелянта, пов`язана з наданням ним пояснень, які не підтверджені належними і достатніми доказами не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюються апеляційним судом, як спосіб самозахисту від відповідальності за вчинене правопорушення.

Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу алкотестер Drager та в медичному закладі, тому у разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію». Наданий відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає і повністю відтворює обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.

Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього Закону віднесено застосування засобів відеозапису.

Підпунктом 1 п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026) передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

З відомостей матеріалів справи вбачається, що відеозапис у цій справі доданий до протоколу серії ЕПР1 № 660174 від 08.05.2026 відповідальною особою, а матеріали справи не містять даних про незаконне його походження.

Відеозапис, який приєднаний до протоколу про адміністративне правопорушення у справі сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містять ознак фальсифікації та фабрикації, тому цей відеозапис є належним та допустимим доказом, на відеозаписі відображено дату, час та місце здійснення фіксації, які відповідають відомостям зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 660174 від 08.05.2026 року, апеляційний суд вважає, що відеозапис містить інформативний, позбавлений упередження характер, є послідовним і містить відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис є неповним, та не відображає повної картини подій, пов`язаних зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не заслуговують на увагу.

Доводи апеляційної скарги, що на відеозаписі не зафіксовано, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля під час його руху, керував транспортним засобом або був зупинений поліцейськими безпосередньо під час керування транспортним засобом є безпідставними, оскільки, як вбачається з відеозапису долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 підтвердив факт керування транспортним засобом (№ОВ1), крім того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 надав пояснення, що він 08.05.2026 року їхав на службу коли його зупинили працівники поліції.

Посилання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на те, що процедура огляду працівниками поліції була проведена з порушеннями, через його статус військовослужбовця, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Зі змісту п. 1 ч.1 ст.255 КУпАП вбачається, що уповноважені посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України не наділені повноваженнями складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а такими повноваженнями наділені уповноважені особи органів Національної поліції.

При цьому уповноважені посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.44, ч.ч.2, 3 ст.123, ст.ст.172-10-172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7 КУпАП.

Також, відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати посадові особи Військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, - частина п`ята статті 122, стаття 122-2, частина третя статті 123, стаття 124, а також про всі порушення правил дорожнього руху, вчинені особами (крім військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів), які керують транспортними засобами Збройних Сил України та інших військових формувань).

Статтею 235-1 КУпАП визначено, що Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів – військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків правопорушення, передбачені ч. 1, 4, 5 ст. 121, ст. 121-1, ч. 1,2,3,4 ст. 122, ч.1 ст. 123, ст. 124-1-126, ст. 132-1 цього Кодексу. Від імені військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядати справи про адміністративні правопорушення мають право посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Посадова особа військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, розглянувши справу про зазначені у частині першій цієї статті правопорушення, може накласти на винних адміністративне стягнення у вигляді попередження або передати матеріали про ці правопорушення відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Протоколи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків порушення правил дорожнього руху, за які може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, передаються військовим інспектором безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України до суду. Матеріали про вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків правопорушення, передбачені статтями 80, 126, 128, 128-1, частинами першою і другою статті 129 і статтею 140 цього Кодексу, передаються військовою інспекцією безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

Проте, будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 виконував обов`язки військовослужбовця за події, що мала місце 08.05.2026 року, матеріали справи не містять.

Отже, враховуючи, що на момент вчинення правопорушення ОСОБА_1 не перебував при виконанні обов`язків військової служби, а керував приватним транспортним засобом у позаслужбовий час поза межами військової частини, апеляційний суд приходить до висновку, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки зафіксовано у встановленому законом порядку, передбаченому ст. 266 КУпАП, уповноваженими на те особами - працівниками патрульної поліції та складено протокол про адміністративне правопорушення у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП.

Апеляційний суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2007 у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ОСОБА_1 реалізуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому висновок Доброславського районного суду Одеської області від 14 липня 2026 року є законним та обґрунтованим, отже відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду.

Обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП.

Відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Доброславського районного суду Одеської області від 14 липня 2026 року зилишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Матвєєвої Тетяни Сергіївни, залишити без задоволення.

Постанову Доброславського районного суду Одеської області від 14 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Коновалова