Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №305/4395/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 305/4395/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів : Мацунича М.В., Собослоя Г.Г.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 січня 2026 року у складі судді Ластовичак В.Ю., у справі за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 04 січня 2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №424791-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес Позика» 04 січня 2022 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 424791-КС-001 про надання кредиту, яку ОСОБА_1 , прийняв на умовах визначених офертою.

Відповідно до пункту 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

Оскільки ОСОБА_1 , належним чином не виконував свої зобов`язання за кредитним договором, у нього станом на 30.10.2025 утворилася заборгованість у розмірі 14 857,41 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 5 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 9 107,41 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією – 750,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини ТОВ «Бізнес Позика» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором №424791-КС-001 про надання кредиту від 04.01.2022 у розмірі 14857,41 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 січня 2026 у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у позовній заяві сторона позивача заявила клопотання про витребування доказів, однак ухвалою від 25 листопада 2025 року про відкриття провадження у справі суд витребував зазначені докази в іншого банку, а саме у АТ КБ "Приват Банк", що стало єдиною підставою для відмови у задоволенні позову, так як згідно наданої АТ КБ «Приват Банк» відповіді, банківська картка № НОМЕР_1 не була випущена (емітована) банком на ім`я відповідача ОСОБА_1 ..

У зв`язку з наведеним, ТОВ «Бізнес Позика» одночасно з апеляційною скаргою подало до суду апеляційної інстанції клопотання про витребування доказів, у якому просило витребувати у акціонерного товариства «Акцент-Банк» наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю: письмовий доказ у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, у якій будуть зазначені відомості що підтверджують або спростовують факт випуску банком банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку); письмовий доказ у вигляді у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, у якій будуть зазначені відомості щодо особи (із зазначенням її прізвища, ім`я та по батькові, а також РНОКПП та дати народження), на ім`я якої була випущена (емітована) банківська картка № НОМЕР_1 ; письмовий доказ у вигляді пронумерованих читабельних виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 04 січня 2022 року включно по 11 січня 2022 року включно.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 756/1529/15-ц).

Вирішуючи заявлене клопотання про витребування доказів, апеляційний суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно подати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до частин 1, 2, 3статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає необхідності у витребуванні доказів, оскільки наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення даного спору.

Апеляційним судом встановлено, що 04 січня 2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 424791-КС-001 про надання кредиту в електронній формі, шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором G-1136, який направлявся позивачем на номер телефону відповідача НОМЕР_2 . Зазначений номер телефону та інші анкетні дані вказано відповідачем ОСОБА_1 в анкеті клієнта.

Згідно Договору № 424791-КС-001 про надання кредиту, сторони погодили наступні умови кредитування: строк кредиту 24 тижні; процентна ставка в день 1,07770000 фіксована; комісія за надання кредиту 750грн.; загальний розмір наданого кредиту 5000,00 грн.; термін дії договору до 21.06.2022; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 12480,00 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка 7257,47 процентів.

Невід`ємною частиною цього Договору є Додаток №1 – таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки та Правила надання споживчих кредитів.

У матеріалах справи міститься візуальна форма послідовності дій клієнта ОСОБА_1 та Товариства, щодо укладення електронного договору про надання кредиту 424791-КС-001 від 04.012022 в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті https://my.bizpozyka.com, яка відображає покрокові дії відповідача та позивача по справі із зазначенням часу з моменту входу клієнта в особистий кабінет до підписання договору клієнтом та відображення документів в його особистому кабінеті.

Факт перерахування коштів 04 січня 2022 року на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , який відповідач вказав у анкеті клієнта у розмірі 5000 грн., підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції №479638381 (а.с.24).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 30.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 14857,41 грн., з яких: заборгованість за кредитом (тіло) 5000 грн.; заборгованість пол. Відсоткам 9107,41 грн.; заборгованість по комісії 750 грн.. Період кредитування з 04.01.2022 по 21.06.2022, відсоткова ставка застосована у розмірі 1,0777%.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що належність вказаного у позовній заяві рахунку відповідачеві не підтверджено, оскільки згідно відповіді АТ КБ «Приват Банк» від 26.11.2025, що була отримана судом першої інстанції за результатами витребування доказів за клопотанням позивача, на ім`я ОСОБА_1 в банку не емітовано карту НОМЕР_3 . Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову через недоведеність наявності у відповідача заборгованості та розмір такої заборгованості.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду, виходячи з наступного.

У позовній заяві товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заявляло клопотання про витребування у АТ «А-Банк» наступні докази, які становлять банківську таємницю:

- письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 );

- письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 04.01.2022 року (дата видачі кредиту) по 21.06.2022 року (дата закінчення терміну кредитування).

Однак, ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 25 листопада 2025 року витребувано вищезазначені докази у Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк".

Згідно відповіді АТ КБ «Приват Банк», на ім`я ОСОБА_1 в банку не емітовано карту № НОМЕР_3 , у зв`язку з чим відсутня можливість надати запитувану інформацію, оскільки зазначена картка в банку не обслуговується за клієнтом ОСОБА_1 ..

Саме у зв`язку тим, що суд першої інстанції помилково витребував докази не у того банку, у якого сторона позивача просила витребувати докази, АТ КБ «Приват Банк» надав відповідь, у якій зазначено, що банківська картка № НОМЕР_1 не була випущена (емітована) банком на ім`я відповідача.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Генерація і надсилання одноразового ідентифікатора, використаного для підписання заявки і, відповідно, укладення Договору здійснюється наступним чином: клієнт на веб-сайті натискає відповідну кнопку для підписання заявки/договору, силами програмного забезпечення генерується одноразовий ідентифікатор ключа для підписання, доступу до якого працівники товариства не мають. Вказаний ключ автоматично через API-сервіс надсилається на телефонний номер клієнта, верифікований в його особистому кабінеті на сайті. Для цього використовуються послуги оператора СМС-відправлень. Після введення клієнтом згенерованого ключа у відповідне поле для підписання, програма звіряє згенерований та введений ключі, і у випадку їх співпадіння заявка/договір вважаються підписаними.

Колегія суддів звертає увагу, що без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2022 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №424791-КС-001 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якого ТОВ «Бізнес Позика» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 5 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, строком на 24 тижні, до 21.06.2022, зі сплатою процентів за незмінною ставкою в день у розмірі 1,0777%, а також сплатою комісії за надання кредиту в сумі 750,00 грн.

Договір про надання кредиту №424791-КС-001 від 04.01.2022 підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-1136 (04.01.2022 10:57:30).

Наведені обставини свідчать про те, що між відповідачем по справі та позивачем ТОВ «Бізнес Позика» було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитного договору, у зв?язку з чим він отримав у кредит 5000 грн., які було нараховано на № рахунку картки позичальника № НОМЕР_1 , яку він особисто вказав у анкеті.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку що кредитний договір №424791-КС-001 був укладений 04.01.2022 між ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 у спосіб, визначений чинним законодавством України з дотриманням вимог щодо його укладення.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості, свідчить про те, що відсотки та одноразову комісію у розмірі 750,00 грн. нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, в межах погоджених сторонами умов і не перевищує відповідних значень, передбачених кредитним графіком та договором.

На підтвердження перерахування коштів відповідачу, позивачем було додано до позовної заяви довідку, сформовану в платіжній системі «ТАС Рау» № 479638381 від 04.01.2022 (а.с.24).

Відповідач ОСОБА_1 , всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України жодних доказів на спростування вищенаведеного ні суду першої інстанції ні суду апеляційної інстанції не надавав.

ТОВ «Бізнес Позика» не є банківською установою, не відкриває позичальникам банківські рахунки та не випускає на ім`я позичальників банківські картки, тому перерахування кредитних коштів та зарахування платежів позичальників за Кредитними договорами зазвичай здійснюється посередниками ТОВ «Бізнес Позика».

Відтак, довідка про перерахування коштів у сукупності з іншими доказами наданими позивачем є достатнім доказом укладення кредитного договору ОСОБА_1 та перерахування йому кредитних коштів у сумі 5000,00 грн.

Вирішуючи спір у справі, яка переглядається, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність доказів перерахування позивачем ТОВ «Бізнес Позика» грошових коштів на виконання вимог кредитного договору, недоведеність наявності у відповідача заборгованості та розмір такої заборгованості.

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, а також встановлені у даній справі фактичні обставини свідчать, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статі 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга ТОВ «Бізнес Позика» задоволена повністю, загальний розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 6056 грн., з яких 2422,40 грн. – за подання позовної заяви і 3633,60 грн. – за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.141, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" задовольнити.

Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором про надання кредиту № 424791-КС-001 від 04 січня 2022 року у розмірі 14857,41 (чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят сім) грн. 41 (сорок одна) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. у відшкодування сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: