Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №308/13376/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/13376/25

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/652/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.09.2025.

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 449139 від 10.09.2025 та постанови судді від 18.09.2025 вбачається, що 10.09.2025 о 07 год 55 хв у м. Ужгороді по вул. Івана Коршинського, 19, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Тойота», д. н. з. НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги, а саме з вул. Райдужна, не надав перевагу транспортному засобу марки «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по вул. Грибоєдова, в результаті чого відбулося зіткнення транспортних засобів. Під час дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальним збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

На постанову суду від 18.09.2025, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. У його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки внаслідок зіткнення технічні пошкодження отримав лише його транспортний засіб, а транспортний засіб іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди не отримав жодних пошкоджень. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм транспортного засобу марки «Ніссан» вимог п. 10.5 Правил дорожнього руху України, оскільки останній, рухаючись головною дорогою, виконував маневр повороту ліворуч на другорядну дорогу, зрізав кут, тобто почав повертати занадто рано та різко, не ввімкнув відповідний покажчик повороту та виїхав на зустрічну смугу головної дороги, по якій у цей момент здійснював рух його автомобіль. Він перед виїздом з другорядної на головну дорогу зупинився та переконався у відсутності транспортних засобів у полі зору, після чого почав рух і виїхав на свою праву смугу головної дороги, не виїжджаючи на зустрічну смугу не створюючи перешкод для інших учасників дорожнього руху. Крім того, судом першої інстанції було порушено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, оскільки не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а відтак був позбавлений можливості взяти участь у судовому розгляді справи.

-2-

Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Галемський С. М. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з`явилися. Останні повідомлені поштовим зв`язком та за допомогою смс-повідомлення, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли. При цьому, за змістом ст. 294 КУпАП явка особи, яка притягується до відповідальності, в судове засідання апеляційного суду, не є обов`язковою. Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового розгляду свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Галемького С. М., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268 КУпАП, 271. Крім того апеляційний суд враховує заяву захисника-адвоката Галемського С. М. про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 449139 від 10.09.2025 вбачається, що 10.09.2025 о 07 год 55 хв у м. Ужгороді по вул. Івана Коршинського, 19, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Тойота», д. н. з. НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги, а саме з вул. Райдужна, не надав перевагу транспортному засобу марки «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по вул. Грибоєдова, в результаті чого відбулося зіткнення транспортних засобів. Під час дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальним збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Викладені у протоколі щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи схемою місця дорожньо-транспортної

-3-

пригоди від 10.09.2025, в якій зафіксована дорожня обстановка і місце розташування транспортних засобів, пошкодження, яка підписана учасниками без жодних зауважень та застережень, письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи.

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено даних, які би давали підстави вважати, інспектор 1 взводу 1 роти УПП бат УПП в Закарпатській області Мошак В. В., який склав щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, був упереджений при його складанні, що у нього були підстави для обмови ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України та підстави для фальсифікації протоколу та доданих до нього матеріалів, а також даних про його зацікавленість у результатах розгляду справи, на ці дані не вказується як в апеляційній скарзі, так і не вказувала сторона захисту під час її розгляду

Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що поліцейський ОСОБА_4 при виконанні своїх функціональних обов`язків та складанні відповідних документів діяв у межах наданих йому повноважень.

Апеляційний суд, дослідивши зібрані по справі докази вважає, що суддею місцевого суду дана правильна оцінка наявним у справі доказам, а тому висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні, передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення є таким, що відповідає фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам і узгоджується з вимогами закону.

Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає порушення учасниками дорожнього руху, правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пункт 1.9 Правил дорожнього руху України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, оскільки ОСОБА_1 перед перестроюванням, зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Ніссан» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .

Вказаний висновок підтверджується наступними доказами.

Із схеми огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.09.2025 вбачається, що на ній зафіксовано розміщення автомобілів після дорожньо-транспортної пригоди. Зі схеми ДТП також слідує, що у автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 наявні пошкодження переднього бамперу та переднього номерного знака, решітки бампера. Транспортний засіб «Ніссан» д.н.з. НОМЕР_2 отримав пошкодження заднього лівого колеса, заднього лівого крила, лівого заднього молдінгу.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , він виїхав з повороту на свою смугу, переконався, що машин немає, почав виконувати поворот. Інший автомобіль

-4-

зрізавши поворот заїхав на його смугу руху і вдарився в бампер його автомобіля. На його смузі руху не було перешкоди, а інший транспортний засіб виїхав без показчика повороту на його смугу, зрізавши поворот.

Письмовими поясненнями потерпілого водія ОСОБА_3 стверджується, що він рухався на автомобілі «Ніссан» д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Грибоєдова, у напрямку від магазину «Шпар» до поліклініки. Під час здійснення ним маневру, а саме повороту ліворуч на другорядну вулицю, водій транспортного засобу «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 , не переконався у безпеці власного маневру та не виконавши вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» продовжував свій рух та виїзд на головну дорогу, внаслідок чого здійснив ДТП, а саме удар у задню частину його автомобіля.

Місцевим судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що потерпілий ОСОБА_3 дав неправдиві пояснення, або, що у нього були підстави для обмови ОСОБА_1 . Не наведено таких обставин ОСОБА_1 і під час розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційний суд зазначає, що докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнаються належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, та є такими, що не викликають сумніву.

При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження і такі відхиляються.

Поряд з тим, жодного доказу, який би ставив під сумніви правомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ним не надано.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі не знаходять свого підтвердження та повністю спростовуються наведеними вище доказами.

Доводи апеляційної скарги про те, що водій ОСОБА_1 діяв відповідно до Правил дорожнього руху України, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі повністю спростовані наявними в матеріалах справи та наведеними вище доказами.

Із цих підстав, не підтвердженими та надуманими, апеляційний суд визнає і доводи апеляційної скарги про те, що перед тим, як здійснити виїзд з другорядної на головну дорогу, ОСОБА_5 зупинився та переконався у відсутності транспортних засобів у полі зору, після чого почав рух, натомість водій транспортного засобу марки «Нісан» д.н.з. НОМЕР_2 під час виконання маневру повороту ліворуч на другорядну дорогу, зрізав кут, не ввімкнув показчик повороту та виїхав на зустрічну смугу головної дороги, по якій у цей момент здійснював рух його автомобіль, у результаті чого сталась дорожньо-транспортна пригода.

Наведені доводи, як уже зазначено повністю спростовані письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 , а також даними схеми дорожньо-транспортної пригоди з описаними в ній механічними пошкодженнями автомобілів.

Тому, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10.09.2025 о 07 год 55 хв, у м. Ужгороді по вул. Івана Коршинського, 19, за участю

-5-

транспортних засобів марки «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та марки «Ніссан» реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки ОСОБА_1 виїжджаючи з другорядної дороги, повинен був переконатися, що це буде безпечно, і тільки в такому разі здійснювати маневр, чого він не зробив.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що відповідно до законодавства про адміністративні правопорушення суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення та щодо особи, відносно якої складено такий протокол, і не вправі вирішувати питання щодо винуватості інших осіб – учасників дорожньо-транспортного пригоди. Тому, апеляційний суд не дає оцінки діям водія ОСОБА_3 , відносно якого матеріали про адміністративне правопорушення, не складались.

При цьому, апеляційний суд враховує те, що вказані доводи жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України та його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Разом з тим, ОСОБА_1 не надано будь-яких інших доказів, які б спростовували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Між тим, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 фактично зводяться до переоцінки доказів, яким суддею місцевого суду надана належна правова оцінка, на правильність висновків судді не впливають та їх не спростовують.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення стороною захисту не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку поясненням потерпілого та особи, яка притягується до відповідальності, всім наявним у матеріалах справи доказам, у результаті чого обґрунтовано встановив, що 10.09.2025 о 07 год 55 хв у м. Ужгороді по вул. Івана Коршинського, 19, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Тойота», д. н. з. НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги, а саме з вул. Райдужна, не надав перевагу транспортному засобу марки «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по вул. Грибоєдова, в результаті чого відбулося зіткнення транспортних засобів, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальним збитками.

Крім того, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя місцевого суду врахувала обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника й застосувала до ОСОБА_1 вид та розмір стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП, врахувавши належні докази, які ніким не оспорювалися, належним чином умотивувавши судове рішення, а тому накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, є справедливим і таким, що відповідає передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.

На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не вказується, й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.

Порушень вимог закону допущених судом першої інстанції, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає, а відтак апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

-6-

При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків тощо; те, що стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, в тому числі про витребування доказів, виклику свідків, призначення експертизи тощо - не заявлялось.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.09.2025 щодо нього, - без змін.

Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя