Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №299/3885/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 299/3885/25

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/880/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18.11.2025.

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 (один) рік.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 405621 від 29.07.2025 та постанови судді від 18.11.2025 вбачається, що 28.07.2025 о 20 год 30 хв, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , в с. Широке по вул. Шевченка, біля будинку 53, у напрямку м. Хуст, не вибрав безпечної швидкості щоб контролювати рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого з`їхав у кювет, де допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Фіат Добло», д.н.з. НОМЕР_2 , який їхав у зустрічному напрямку в с. Широке, під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого дані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 105646 від 29.07.2025 та постанови судді від 18.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 28.07.2025 о 20 год 30 хв керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , в с. Широке по вул. Шевченка, у стані алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, що підтверджується висновком лікаря № 159 від 28.07.2025, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді від 18.11.2025 в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу і події правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про те, що він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Надані суду відеозаписи не містять факт фіксації

-2-

керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а інших доказів на підтвердження перебування його за кермом, суду не надано. Проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку йому ніхто не пропонував, такого огляду не було. Перебування особи у нетверезому стані за кермом транспортного засобу, який знаходиться в нерухомому стані, не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення дані суперечать матеріалам справи та обставинам події, а відтак він не є належним доказом. Йому не були роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП. Посадова особа органів поліції не відстороняла його від керування транспортним засобом, акту відсторонення від управління т/з не надала. Лікар Виноградівської РЛ надав йому «алкотестер» для продування вже із встановленим мундштуком. На відео не зафіксована пропозиція поліцейського пройти йому огляд на стан сп`яніння та його відмову від проходження такого. А також, суду не надано відеозапису процедури та результат його освідування алкотестером «Драгер». Наданий суду відеозапис не є безперервним, містить відео з двох локацій, не відображає повної картини події вчиненого адміністративного правопорушення. У протоколі відсутня інформація про технічний засіб, за допомогою якого здійснювалася фото – та відео фіксація, відтак такий відеозапис не може розцінюватися судом як належний доказ вчинення адміністративного правопорушення.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається у відсутності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Волошин Л. Я., неявка яких із урахуванням положень ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Волошин Л. Я. належним чином повідомлені про час та місце її розгляду за допомогою смс-повідомлення та засобами поштового зв`язку, що підтверджується відповідними довідками про доставку повідомлення. Клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи та відомостей про поважність причин неявки від них не надходило. При цьому, апеляційний суд враховує вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. З урахуванням наведеного, апеляційний суд уважає, що розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Волошин Л. Я. не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП.

Постанова судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18.11.2025 в частині закриття провадження за ст. 124 КУпАП, ОСОБА_1 не оскаржується, відтак в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

-3-

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. 251, 252 цього Кодексу, зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина останнього стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 105646

-4-

від 29.07.2025, який за формою і змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, і в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 28.07.2025 о 20 год 30 хв керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , в с. Широке по вул. Шевченка, у стані алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, що підтверджується висновком лікаря № 159 від 28.07.2025, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП стверджується: висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 159 від 28.07.2025, згідно якого, при огляді ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.07.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 405621 від 29.07.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 28.07.2025; довідками старшого інспектора САП Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Токара О. від 29.07.2026; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції та іншими матеріалами справи.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими.

Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Матеріали справи не містять доказів про порушення інспектором ВП № 1 (м. Виноградів) Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області вимог законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 105646 від 29.07.2025 складено відповідно до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.

Крім того, ОСОБА_1 чи його захисником не надано жодних доказів, які б свідчили про неправомірність дій поліцейських при складанні щодо ОСОБА_1 адміністративних матеріалів, зокрема застосування незаконних методів чи примусу, які призвели до підпису протоколу та дачі ОСОБА_1 своїх пояснень з приводу обставин події.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо недотримання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не спростовують висновків суду, наведених в оскаржуваній постанові з огляду на таке.

Матеріали справи не містять відомостей на підтвердження того, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, те що він відмовився від проходження такого огляду, або був не згідний з результатами його проведення.

-5-

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, водій ОСОБА_1 не відмовився від проходження такого огляду в спеціалізованому медичному закладі та пройшов його.

Даних з приводу оскарження дій працівників поліції у порядку ст. 267 КУпАП з приводу недотримання ними вказаної процедури апеляційному суду не надано.

Системний аналіз положень ст. 266 КУпАП вказує на те, що огляд водія в спеціалізованому медичному закладі проводиться в разі незгоди водія з проведенням такого огляду поліцейськими, або у разі незгоди із результатами його проведення поліцейськими.

Законодавець передбачив додаткові гарантії для особи бути оглянутою в спеціалізованому медичному закладі фаховим спеціалістом, пройти додаткові медичні обстеження в разі, якщо особа не довіряє проведення такого огляду працівниками поліції із застосуванням спеціального технічного засобу або незгодна із його результатами.

Тобто результатами огляду, проведеного у спеціалізованому медичному закладі, можливо спростувати результати огляду, проведеного на місці зупинки.

З огляду на наведене апеляційний суд приходить до висновку, що неповне дотримання працівниками поліції процедури направлення особи до спеціалізованого медичного закладу в даному випадку не є підставою для визнання недопустимим доказом безпосередньо висновку щодо результатів медичного огляду, який було за згодою водія проведено у спеціалізованому медичному закладі.

З цих підстав апеляційний суд визнає необґрунтованими та відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що огляд водія ОСОБА_1 за його згоди, проводився у КНП «Виноградівська районна лікарня», куди після дорожньо-транспортної пригоди він був доставлений, і де було встановлено факт перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, про що лікарем був складений відповідний висновок від 28.07.2025.

Цей висновок не суперечить вимогам, як ст. 266 КУпАП, так і Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015.

Апеляційний звертає увагу на те, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог Інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану алкогольного або наркотичного сп`яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, як особа яка має спеціальні знання та кваліфікацію і несе правову відповідальність за правильність свого висновку.

Під час апеляційного розгляду не встановлені обставини, які свідчать про те, що вищевказаний висновок щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не відповідає дійсності та зроблений з порушенням вимог, які регламентують його проведення.

Неспроможними визнає апеляційний суд та відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що в медичному закладі, під час огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, лікар надала йому технічний прилад вже із встановленим мундштуком, оскільки зазначене повністю спростовується наявним відеозаписом, з якого вбачається, що лікарем мундштук був розпакований в присутності ОСОБА_1 та наданий йому для продуття, результат алкотестеру склав 0,49 проміле. Крім того, ОСОБА_1 не заперечував факт вживання алкогольних напоїв, підтвердивши лікарю вживання алкогольних напоїв напередодні.

-6-

Між тим, ОСОБА_1 чи його захисником не надано жодних відомостей щодо звернення із заявою до відповідних органів з метою ініціювання проведення службової перевірки чи порушення кримінального провадження з приводу незаконності висновку лікаря, яким встановлено факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов до переконання, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 159 від 28.07.2025 є належним та допустимим доказом у справі, у зв`язку з чим, в сукупності з іншими дослідженими по справі доказами підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом. Натомість, будь-яких застережень щодо процедури проведення огляду та результатів такого огляду ОСОБА_1 не зазначав, хоча не був позбавлений такої можливості.

Як такі, що не знайшли свого підтвердження є і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а транспортний засіб перебував у нерухомому стані, оскільки такі повністю спростовуються наявними у матеріалах справи та наведеними вище доказами, у тому числі відеоматеріалами з нагрудних бодікамер поліцейських, з яких вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не заперечував факт керування транспортним засобом. У своїх письмових поясненнях зазначив, що 28.07.2025 о 19 год 10 хв рухався на автомобілі його батька марки «Мерседес» моделі «Спрінтер» коричневого кольору д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Шевченка в с. Широке у напрямку с. Велика Копаня та в повороті на його автомобілі зірвалося заднє праве колесо, він не впорався з керуванням і його занесло в кювет в іншу сторону дороги, з якого виїхав в протилежну смугу дороги та вдарився в автомобіль марки «Фіат Добло». Після дорожньо-транспортної пригоди, він та водій іншого автомобіля - учасника ДТП, були доставлені екстреною медичною допомогою до найближчого медичного закладу.

Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом також підтверджується і протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 405621 від 29.07.2025 складеним щодо нього за ст. 124 КУпАП.

Також, доводи ОСОБА_1 про те, що його не відстороняли від керування транспортним засобом та не надали акту відсторонення від управління транспортним засобом, не спростовують наявності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, через порушення ним вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис не може бути належним доказом, оскільки він не є небезперервним та не відображає повно картини події вчиненого, апеляційний суд відхиляє з огляду на те, що відеозапис не є єдиним доказом по справі, а оцінюється в сукупності з іншими доказами, в тому числі результатами медичного огляду. Також, даний відеозапис повністю узгоджується з іншими зібраними у справі доказами, зокрема, поясненнями ОСОБА_1 , який підтвердив, що керував транспортним засобом та вживав напередодні алкогольні напої.

Крім того, відеозапис, наявний у матеріалах справи надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ним зафіксовані реальні дані, які не носять суб`єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи.

З приводу доводів апеляційної скарги про неналежність та недопустимість як доказів у справі наявних відеозаписів, у зв`язку з тим, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутня інформація про технічний засіб, за допомогою

-7-

якого здійснювалась фото – та відеофіксація, апеляційний суд зазначає, що таких критеріїв чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП, апеляційний суд визнає неспроможними та відхиляє, оскільки з відеозапису не вбачається, що останній був позбавлений можливості звернутись за правовою допомогою та бажав скористатися послугами адвоката. Крім того, ОСОБА_1 підписав всі адміністративні матеріали складені щодо нього, надав свої пояснення і жодних зауважень не висловлював.

Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.

На будь-які інші обставини, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззаперечну винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.

Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 цього Кодексу, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, а саме, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, таке порушення Правил дорожнього руху України, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для його зміни навіть з врахуванням особи ОСОБА_1 не вбачається.

Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга сторони захисту задоволенню не підлягає.

Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та підтверджували доводи апеляційної скарги, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявлено.

-8-

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18.11.2025 щодо нього,- без змін.

Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя