Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №743/214/26 — Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/214/26

Провадження № 2/743/310/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Макаревича Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Довбенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ріпки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.02.2018 між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем укладено кредитний договір № 010/1167/82/0384697, підписанням якого відповідач підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб.

Банк надав відповідачу кредитні кошти, однак відповідач свого обов`язку з повернення кредиту в строки, передбачені кредитним договором, не виконав.

Право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-79, укладеного 24.07.2025 між акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 40 715,14 гривень, яку визначає як заборгованість за основною сумою боргу (заборгованість за процентами - 0 гривень, заборгованість за пенею - 0 гривень), а також понесені судові витрати.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 27.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.04.2026.

Ухвалою від 15.04.2026 підготовче засідання відкладено до 01.07.2026 з метою повторного виклику відповідача.

Ухвалою від 01.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.10.2026.

У позовній заяві позивач просив розглядати справу за відсутності свого представника та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення.

Ухвалою від 02.10.2026 суд постановив розглянути справу заочно на підставі наявних доказів відповідно до частини 4 статті 223, статей 280, 281 ЦПК України.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося (частина 2 статті 247 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

26.02.2018 відповідач підписав заяву про надання кредиту «Кредитна картка» № 010/1167/82/0384697 (тип кредиту - кредитування рахунку), якою уклав з публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» договір про надання кредиту в межах поточного ліміту на картковому рахунку в рамках договору банківського обслуговування. Заява, додаток № 1 до неї, анкета-заява на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» та паспорт споживчого кредиту за цією програмою підписані відповідачем власноручно.

За пунктом 1.1 Заяви з дати початку кредитування клієнт має право отримати, а банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на картковому рахунку клієнта надати клієнту в межах поточного ліміту кошти (кредит), а клієнт зобов`язується повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів на картковий рахунок одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій або шляхом договірного списання.

Згідно з пунктами 1.3-1.5 Заяви розмір поточного ліміту на дату підписання Заяви становив 13 500 гривень; строк кредиту - 48 місяців, з 26.02.2018 по 26.02.2022; процентна ставка за користування кредитом, у тому числі за користування недозволеним овердрафтом, - фіксована, 45 % річних.

Відповідно до пункту 2.2 Заяви поточний ліміт встановлюється банком щомісяця в межах максимального ліміту, визначеного пунктом 1.2 Заяви; про розмір поточного ліміту на наступний період банк повідомляє клієнта SMS-повідомленням.

Пунктом 3.1 Заяви передбачено, що без укладення додаткових заяв (договорів) до Заяви банк має право подовжити строк кредиту на той самий строк за умови, що на останній робочий день строку кредиту банк не отримав листа клієнта про відмову від подовження строку кредиту. Паспорт споживчого кредиту визначає строк кредитування за тарифною моделлю «Кредитна картка «Хочу-картка» як 48 місяців з можливістю пролонгації за рішенням кредитодавця.

За умовами пункту 4.2 Заяви клієнт зобов`язаний до двадцятого числа включно кожного місяця, наступного за місяцем користування кредитом, сплатити банку обов`язковий платіж у розмірі п`яти відсотків від власної заборгованості перед банком, яка включає заборгованість за кредитом, процентами, неустойками, комісійними винагородами та процентами за недозволеним овердрафтом. Згідно з пунктом 4.3 Заяви погашення заборгованості здійснюється шляхом договірного списання коштів із зарплатного рахунку клієнта.

Додатком № 1 до Заяви, підписаним відповідачем, визначено, зокрема, розмір обов`язкового щомісячного платежу, розмір страхового платежу, а також комісію за зняття готівки з використанням платіжної картки в банкоматах та відділеннях банку і в мережі інших банків на території України - 3 % від суми операції (мінімум 15 гривень), яка сплачується одноразово в день здійснення операції шляхом договірного списання з карткового рахунку. Випуск основної платіжної картки здійснюється безкоштовно; до суми кредиту, використаної шляхом розрахунків за товари (роботи, послуги) з використанням платіжної картки, застосовується пільговий період, протягом якого проценти не нараховуються.

Розділом 6 Заяви та підписаною відповідачем заявою на добровільне страхування життя з приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА Життя» передбачено страхування життя позичальника, вигодонабувачем за яким є банк. Відповідач надав банку право щомісяця здійснювати договірне списання страхового платежу з карткового рахунку, у тому числі шляхом збільшення заборгованості за кредитом у межах поточного ліміту. Паспорт споживчого кредиту передбачав можливість страхування в іншій страховій компанії, яка відповідає вимогам кредитодавця.

Відповідно до виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 26.02.2018 по 29.07.2025 відповідач з 26.02.2018 користувався кредитними коштами, здійснюючи операції з отримання готівки та безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток, випущених до карткового рахунку на його ім`я. Першу операцію - отримання готівки в сумі 1 000 гривень - здійснено 26.02.2018.

З розрахунку заборгованості по картковому кредиту, складеного первісним кредитором, вбачається, що поточний ліміт кредиту змінювався: 04.10.2019 - з 13 500 гривень на 26 500 гривень, 24.12.2021 - на 32 000 гривень, 30.06.2022 - на 34 156 гривень, 30.08.2022 - на 37 651 гривню. У розрахунку також відображено пролонгацію дії кредитного договору 14.02.2022 та 27.09.2023.

З виписки по рахунку та розрахунку заборгованості також вбачається, що нараховані проценти за користування кредитом, страхові платежі та комісії за зняття готівки щомісяця списувалися банком з карткового рахунку відповідача шляхом договірного списання та включалися до суми використаного кредитного ліміту. Відповідач здійснював погашення заборгованості; останнє надходження коштів у погашення заборгованості відбулося 09.07.2024 в сумі 2 000 гривень, після чого платежі не надходили, а проценти та страхові платежі продовжували списуватися в межах кредитного ліміту.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 29.07.2025 загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становить 40 715,14 гривень, з яких 37 651 гривня - заборгованість за дозволеним овердрафтом (використаним кредитним лімітом), 3 064,14 гривні - заборгованість за недозволеним овердрафтом; заборгованість за процентами та за штрафами (пенею) становить 0 гривень.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ідентифікаційний код 14305909 має акціонерне товариство «Райффайзен Банк». Цей самий ідентифікаційний код зазначено на відбитках печатки первісного кредитора на документах, оформлених при укладенні кредитного договору, а банківську ліцензію № 10 від 18.06.2018 видано акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль». Отже, публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та акціонерне товариство «Райффайзен Банк» є найменуваннями однієї і тієї самої юридичної особи.

24.07.2025 між акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-79.

Згідно з пунктом 2.2 цього договору відступлення прав вимоги відбувається за умови оплати новим кредитором ціни договору та з моменту підписання сторонами реєстру боржників. Оплату ціни договору в сумі 5 145 913,52 гривні ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило 24.07.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 72. Додатковою угодою № 2 від 14.01.2026 сторони договору виклали реєстри боржників від 25.07.2025, 28.07.2025 та 29.07.2025 в уточненій редакції.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників у редакції Додатку 3 до додаткової угоди № 2 від 14.01.2026 до договору № 114/2-79 загальна сума заборгованості за кредитним договором № 010/1167/82/0384697 складає 40 715,14 гривень, а саме: 40 715,14 гривень - заборгованість за основною сумою боргу за кредитом.

Таким чином, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 010/1167/82/0384697 у тому обсязі, який існував на момент переходу цього права, у розмірі 40 715,14 гривень.

За розрахунком заборгованості позивача за період з 29.07.2025 по 31.12.2025 після набуття права вимоги позивач будь-яких нарахувань не здійснював, заборгованість відповідача станом на 31.12.2025 становить 40 715,14 гривень.

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

За змістом частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах і якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, 26.02.2018 між банком і відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем власноручно Заяви до договору банківського обслуговування, із встановленням поточного ліміту кредиту в розмірі 13 500 гривень за картковим рахунком відповідача. Така форма укладення кредитних правовідносин відповідає вимогам статей 634, 1054, 1055 ЦК України і задовольняє вимоги до письмової форми правочину. Факт підписання Заяви, додатка № 1 до неї та паспорта споживчого кредиту власноручно відповідачем підтверджується матеріалами справи. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що підпис на цих документах не належить відповідачу.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, у Заяві та додатку № 1 до неї, підписаних відповідачем, зафіксовано істотні умови кредитування: тип кредиту - кредитування рахунку (кредитна картка), розмір поточного ліміту - 13 500 гривень з наступним його встановленням банком у порядку пункту 2.2 Заяви, строк кредиту, фіксована процентна ставка - 45 % річних, порядок і строки сплати обов`язкового щомісячного платежу, розмір комісії за зняття готівки, умови страхування і договірного списання страхового платежу. Таким чином, сторони узгодили розмір процентів, комісій та інших складових заборгованості, які підлягають сплаті за договором.

Позивач визначає всю заявлену до стягнення суму 40 715,14 гривень як заборгованість за основною сумою боргу. Разом з тим, як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, до складу використаного кредитного ліміту, крім коштів, отриманих відповідачем готівкою та використаних для безготівкових розрахунків, увійшли також проценти за користування кредитом, страхові платежі та комісії за зняття готівки, які відповідно до умов договору списувалися з карткового рахунку відповідача шляхом договірного списання в межах кредитного ліміту. Суд зобов`язаний перевірити правильність розрахунку заборгованості та встановити, чи відповідають умовам договору нараховані суми (постанова Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 296/7213/15), тому оцінює кожну з цих складових незалежно від того, як їх кваліфікує позивач.

Проценти за користування кредитом нараховано за ставкою 45 % річних, погодженою безпосередньо в підписаній відповідачем Заяві.

Страхові платежі списувалися на підставі розділу 6 Заяви та заяви відповідача на добровільне страхування життя, підписаних ним власноручно, якими відповідач надав банку право договірного списання страхового платежу, у тому числі шляхом збільшення заборгованості за кредитом у межах поточного ліміту. Паспорт споживчого кредиту передбачав можливість вибору іншої страхової компанії. Відтак сплачені банком за рахунок кредитного ліміту страхові платежі є кредитними коштами, використаними на підставі розпорядження відповідача, наданого ним у кредитному договорі.

Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, договір укладено у передбаченій законом формі, у зв`язку з чим він є обов`язковим для виконання (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець не має права встановлювати у договорі про споживчий кредит будь-які платежі, які позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю, які не передбачені цим Законом. ВП ВС у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 констатувала, що умова договору про споживчий кредит щодо оплатності послуг, які за законом мають надаватися безоплатно (зокрема, інформації про стан кредитної заборгованості частотою один раз на місяць), є нікчемною за частинами 1, 2 статті 11 і частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Аналогічну правову позицію щодо нікчемності умови про сплату комісії, не пов`язаної з конкретною послугою, ОП КЦС ВС висловила в постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, комісія в розмірі 3 % від суми операції (мінімум 15 гривень) нараховувалася за зняття готівки з використанням платіжної картки - конкретну послугу, передбачену додатком № 1 до Заяви, підписаним відповідачем. Кредитні кошти надавалися відповідачу, зокрема, для безготівкових розрахунків за товари (роботи, послуги) без сплати будь-якої комісії, а комісія стягувалася лише у разі обрання відповідачем отримання коштів готівкою. За таких обставин комісія є правомірною і її нарахування відповідає умовам договору та вимогам закону.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 1048 ЦК України проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, якщо інше не встановлено договором. ВП ВС у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 констатувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Як встановлено в розділі ІІІ цього рішення, первісно погоджений строк кредитування закінчувався 26.02.2022, тоді як проценти за користування кредитом нараховувалися і після цієї дати.

Системний аналіз частини 1 статті 638 ЦК України по відношенню до кредитних договорів дозволяє зробити висновок, що строк кредитування є істотною умовою таких договорів. Пролонгація строку кредитування є зміною умови кредитного договору, яка за статтею 654 ЦК України має вчинятися в такій самій формі, що й сам договір. Зміна строку кредитування шляхом пролонгації має бути доведена належними і допустимими доказами (статті 76, 78 ЦПК України). Самого факту продовження користування позичальником кредитними коштами після первісно погодженої дати закінчення строку кредитування або самого факту нарахування процентів за період після цієї дати для висновку про пролонгацію недостатньо.

У цій справі механізм пролонгації погоджено сторонами безпосередньо в пункті 3.1 Заяви, підписаної відповідачем, тобто в тій самій письмовій формі, в якій укладено кредитний договір: строк кредиту подовжується банком на той самий строк без укладення додаткових заяв (договорів), якщо до останнього робочого дня строку кредиту банк не отримав листа клієнта про відмову від подовження.

З матеріалів справи вбачається, що пролонгацію строку кредитування підтверджують такі докази: пункт 3.1 Заяви; паспорт споживчого кредиту, який передбачає можливість пролонгації строку кредитування за рішенням кредитодавця; розрахунок заборгованості первісного кредитора, в якому відображено пролонгацію дії кредитного договору 14.02.2022, тобто до закінчення первісно погодженого строку; виписка по рахунку, з якої вбачається, що після 26.02.2022 відповідач до липня 2024 року продовжував вносити платежі в погашення заборгованості, у тому числі процентів. Доказів направлення відповідачем банку листа про відмову від подовження строку кредиту матеріали справи не містять. За цих обставин строк кредитування фактично продовжений на той самий строк - до 26.02.2026.

Проценти за користування кредитом нараховувалися первісним кредитором до 29.07.2025, тобто в межах продовженого строку кредитування, а позивач після набуття права вимоги жодних нарахувань не здійснював. Отже, нарахування процентів поза межами строку кредитування у цій справі відсутнє.

Розмір нарахованих сум відповідає умовам кредитного договору та вимогам закону.

Як встановлено в розділі ІІІ цього рішення, відповідно до пункту 1.1 Заяви первісний кредитор надав відповідачу кредит у межах поточного ліміту на картковому рахунку № НОМЕР_1 , кошти якого відповідач використовував для отримання готівки та безготівкових розрахунків, що підтверджується випискою по рахунку за період з 26.02.2018 по 29.07.2025. За змістом частини 1 статті 1054 ЦК України первісний кредитор належно виконав своє зобов`язання щодо надання кредитних коштів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Належне виконання зобов`язань передбачає дотримання боржником усіх умов договору, у тому числі щодо строку виконання, способу виконання та розміру належних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свого зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, право грошової вимоги за кредитним договором № 010/1167/82/0384697 перейшло від публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (після зміни найменування - акціонерного товариства «Райффайзен Банк») до позивача на підставі договору відступлення права вимоги.

Позивач набув це право в обсязі, який існував на момент його переходу, у розмірі 40 715,14 гривень.

Таким чином, позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах і має право вимагати від відповідача виконання зобов`язання за кредитним договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подав, наявність та розмір заборгованості не оспорив, доводів позивача про укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та порушення зобов`язання щодо їх повернення не спростував. Жодних доказів недійсності кредитного договору в цілому або окремих його умов, погашення заборгованості в більшому розмірі, ніж враховано позивачем у розрахунку, або інших обставин, які б свідчили про неправильність обчислення суми боргу, відповідач суду не надав. Власного контррозрахунку заборгованості відповідач також не подав.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Зважаючи на те, що позиція позивача обґрунтована письмовими доказами, які узгоджуються між собою, а відповідач жодних обставин, зазначених у позові, не спростував, суд вважає твердження позивача такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 23.03.2020 у справі № 331/7975/13-ц.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» і відповідачем виникли кредитні правовідносини, у межах яких первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти. Право грошової вимоги за цим кредитним договором у тому обсязі, який існував на момент його переходу, набув позивач. Водночас відповідач свої зобов`язання щодо повернення використаних кредитних коштів та сплати процентів у строки, визначені договором, не виконав.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26.02.2018 № 010/1167/82/0384697 у розмірі 40 715,14 гривень є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 2 662,40 гривні.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України ці судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 12, 19, 141, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вулиця Лісова, будинок 2, місто Бровари, Броварський район, Київська область, 07400) заборгованість за кредитним договором від 26.02.2018 № 010/1167/82/0384697 у розмірі 40 715 (сорок тисяч сімсот п`ятнадцять) гривень 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вулиця Лісова, будинок 2, місто Бровари, Броварський район, Київська область, 07400) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 02.10.2026.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ