Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №742/5214/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №742/5214/26

Суддя: Павлов В. Г.

Провадження № 3/742/1100/26

Єдиний унікальний № 742/5214/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Прилуцького РВП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи – ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП -

УСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №941762, 28.08.2026 р., близько 00 год. 45 хв., в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав її нецензурною лайкою та здавлював за шию, чим міг завдати шкоду психологічному та фізичному здоров`ю останній.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі. Також на адресу суду 29.09.2026 року надійшла заява від потерпілої ОСОБА_2 , зі змісту якої вбачається, що 28.08.2026 року між нею та її чоловіком виникла звичайна словесна сварка на побутовому ґрунті. Виклик в поліцію був обумовлений емоціями. Потерпіла вказала, що жодної шкоди її фізичному чи психічному здоров`ю завдано не було, за медичною чи психологічною допомогою вона не зверталася, претензій до ОСОБА_1 не має.

З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містить заборони щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, що передбачені ч.1 ст.173-2 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

За змістом ст.252 КУпАП докази підлягають оцінці за внутрішнім переконанням судді, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є настання наслідку у вигляді завдання потерпілому шкоди фізичному або психічному здоров`ю.

Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 941762, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що 28.08.2026 року близько 00 год. 45 хв. він, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ображав свою дружину ОСОБА_2 нецензурною лайкою та здавлював її за шию, «чим міг завдати шкоду психологічному та фізичному здоров`ю останній».

Отже, наведена у протоколі фабула містить твердження лише про можливість завдання потерпілій шкоди, а не про факт її фактичного заподіяння. При цьому формулювання «міг завдати шкоду» не є тотожним встановленню того, що внаслідок відповідних дій шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої була завдана, як того вимагає диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності підтверджували факт завдання ОСОБА_2 фізичної або психічної шкоди внаслідок дій ОСОБА_1 .

Навпаки, із заяви ОСОБА_2 , яка надійшла до суду 29.09.2026 року, вбачається, що між нею та її чоловіком 28.08.2026 року виникла словесна сварка на побутовому ґрунті, виклик поліції був обумовлений емоціями, жодної шкоди її фізичному чи психічному здоров`ю завдано не було, за медичною чи психологічною допомогою вона не зверталася, претензій до ОСОБА_1 не має.

Суд при цьому враховує, що сам по собі опис у протоколі певних дій фізичного чи психологічного характеру не звільняє сторону, уповноважену на складання протоколу, від необхідності доведення всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, у тому числі передбаченого законом наслідку у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема, суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Викладена у протоколі фабула визначає межі обвинувачення, від якого особа має право захищатися. Суд не вправі самостійно змінювати або доповнювати її істотними фактичними обставинами, зокрема встановлювати як доведений наслідок завдання потерпілій шкоди фізичному чи психічному здоров`ю, якщо такий наслідок особі у вину не ставився. Інший підхід означав би фактичне покладення на суд функції обвинувачення та порушував би право особи на захист.

За таких обставин суд позбавлений можливості самостійно доповнювати викладену у протоколі фабулу фактичними обставинами, які є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, та покладати їх в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи не встановлено наявності обов`язкового елементу складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме факту завдання потерпілій шкоди фізичному або психічному здоров`ю.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.247,283,284,294 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови.

Суддя В.Г. Павлов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua