Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №750/5012/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5012/26

Провадження № 3/750/1649/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Крапивний Б.В., за участю секретаря Буглака А.В., захисника Білої Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

22.04.2026 о 08 год. 58 хв. ОСОБА_1 по вул. Олега Міхнюка, 31, у м. Чернігові, керував транспортним засобом ВАЗ 21144, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці; від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився.

У судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Останній залучив захисника, який в судовому засіданні просив проводити розгляд справи без участі ОСОБА_1 .

Зважаючи на положення статті 268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справи за ст. 130 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Захисник Біла Т.О. просила закрити провадження у справі, оскільки не доведено винуватість ОСОБА_1 в учиненні вказаного правопорушення. Вважає, що поліцейські мали упереджене ставлення до водія щодо ініціювання огляду на стан наркотичного сп`яніння. На думку захисника, ознаки сп`яніння у водія були відсутні, тому поліцейські не мали правових підстав пропонувати водію проходження огляду на стан сп`яніння. Трусилися руки у ОСОБА_1 через захворювання на епілепсію, а поведінка була адекватною. Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому його огляд на стан сп`яніння мав проводитися відповідно до ст. 266-1 КУпАП, поліцейські повинні були повідомити ВСП чи його військове командування. 22.04.2026 ОСОБА_1 як начальник медичної частини доставляв хворих у госпіталь, при цьому телефоном йому повідомили, що інший військовослужбовець травмувався і його також слід доставити в госпіталь, тому, на переконання захисника, ОСОБА_1 , відмовившись від огляду на стан сп`яніння, діяв у стані крайньої необхідності. Захисник просила в разі притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами за аналогією з нормами КК України, оскільки надане право керування йому необхідне під час проходження військової служби. Також захисником подано письмове клопотання про закриття провадження у справі.

Свідок ОСОБА_2 , інспектор Управління патрульної поліції в Чернігівській області, пояснила, що вранці 22.04.2026 здійснювали патрулювання по вул. Шевченка в м. Чернігові та помітили автомобіль ВАЗ, в якого не працював ліхтар габариту. Вони наздогнали вказаний автомобіль і зупинили на цій підставі. Перевірили документи водія ОСОБА_1 . При цьому під час перевірки в базі даних виявили запис стосовно нього, що він є «особою, причетною до наркозлочинів». Після цього вона здійснила візуальний огляд водія та виявила ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема перевірила реакцію зіниць його очей (коли той закривав очі, а після відкриття світила ліхтарем), оглядала руки водія й було видно тремтіння пальців; також була поведінка, яка не відповідала обстановці, що виражалося в нервуванні водія при спілкуванні, той постійно переміщався навколо автомобіля, коли з ним розмовляли, «не міг знайти собі місця». Вона запропонувала водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що водій погодився. Під час доставки водія до медичного закладу в патрульному автомобілі вона роз`яснювала водію про порядок проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, після чого водій відмовився від такого огляду. Під час спілкування водій говорив, що він є військовослужбовцем, однак до ВСП чи його командиру вони не повідомляли про виявлення ознак сп`яніння.

Окрім того, в ході розгляду справи судом досліджено наступні докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 646977 від 22.04.2026, складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, в якому ОСОБА_1 особисто виклав пояснення: «Не згоден, вживав обезболюючі: нефам, кедекс»;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці; від проходження огляду відмовився;

-розписка ОСОБА_3 від 22.04.2026, відповідно до якої останній зобов`язався доставити транспортний засіб ВАЗ 2114, реєстраційний номер НОМЕР_3 , до місця стоянки та не передавати керування цим автомобілем ОСОБА_1 ;

-відеозапис до протоколу, згідно з яким відеореєстратором патрульного автомобіля поліції зафіксовано рух транспортного засобу ВАЗ 21144, реєстраційний номер НОМЕР_3 , у якого не працював задній правий габаритний ліхтар, та його зупинку на вимогу поліцейських. Нагрудною відеокамерою поліцейського зафіксовано спілкування з водієм зазначеного автомобіля ОСОБА_1 , в ході якого поліцейський повідомив підставу зупинки – непрацююча лампочка правого заднього габариту. При подальшому спілкуванні поліцейська перевірила пальці рук водія на тремтіння (водій: «коли вас бачу, завжди тремтять») та реакцію зіниць очей ОСОБА_1 на світло за допомогою ліхтарика, повідомивши, що зіниці звужені й не реагують. Поліцейська запропонувала водію пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що водій погодився. У патрульному автомобілі поліції ОСОБА_1 зазначив, що за день до керування автомобілем прийняв знеболювальне. У подальшому ОСОБА_1 запитав у поліцейських, чи може він відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння (відеозапис 09:09 год.), на що поліцейські повідомили про передбачену законом відповідальність, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Зафіксовано процедуру складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення;

-рапорт інспектора взводу № 2 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП, відповідно до якого 22.04.2026 під час несення служби у м. Чернігові на підставі п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» зупинено автомобіль ВАЗ 21144, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , у якого під час спілкування та перевірки документів виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився; про відповідальність попереджався; стосовно ОСОБА_1 складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

-копія довідки форми 5 від 25.04.2026 № 1097, згідно з якою ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 ;

-копія посвідчення офіцера серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 ;

-копія посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 ;

-копії медичної документації ОСОБА_1 від 01.01.2025, видана СП «Вервольф» 31 ОМБрМР; діагноз: «епілептична хвороба?» «стан після серії судом (епістатус)?»;

-копія направлення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 на консультацію до лікаря дерматолога від 21.04.2026 № 1053;

-копія направлення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 на стаціонарне лікування у Чернігівський військовий госпіталь в/ч НОМЕР_6 від 22.04.2026 № 1072.

Заслухавши доводи захисника, пояснення свідка, дослідивши зазначені докази, суд дійшов таких висновків.

За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного сп`яніння. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд осіб на стан наркотичного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Пунктами 2-4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкції) передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану; ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. За змістом п. 12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Як видно з відеозапису, застосованого поліцейськими безперервно, що відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейська повідомила останньому про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння та запропонувала пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що водій ОСОБА_1 спочатку погодився, проте під час його доставки до медичного закладу в автомобілі патрульної поліції останній відмовився від огляду на стан наркотичного сп`яніння, при цьому поліцейський повідомив, що за це передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (відеозапис 09:09 год.). Наявність ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 також підтверджено направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Захисник у судовому засіданні наголошувала, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння і поліцейські не мали правових підстав пропонувати водію проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння. Надаючи оцінку цьому твердженню, суд звертає увагу, що ознаки сп`яніння виявлено поліцейською при первинному контакті з водієм на місці зупинки транспортного засобу, їх визначено шляхом візуального огляду особи, його поведінки тощо. Так, згідно з відеозаписом з нагрудних відеокамер поліцейських зафіксовано, як після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейська перевірила пальці рук водія на тремтіння (водій: «коли вас бачу, завжди тремтять», не заперечував тремтіння пальців рук) та реакцію зіниць очей ОСОБА_1 на світло за допомогою ліхтарика, повідомивши, що зіниці звужені й не реагують; під час руху в патрульному автомобілі поліцейська неодноразово також вказувала про наявність ознак сп`яніння, зокрема: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. У судовому засіданні поліцейська ОСОБА_2 серед іншого пояснила, що під час спілкування з ОСОБА_1 вона здійснила візуальний огляд останнього та виявила ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема перевірила реакцію зіниць його очей (коли той закривав очі, а після відкриття світила ліхтарем), оглядала руки водія й було видно тремтіння пальців; також була поведінка, яка не відповідала обстановці, що виражалося в нервуванні водія при спілкуванні, той постійно переміщався навколо автомобіля, коли з ним розмовляли, «не міг знайти собі місця». Такі обставини спілкування поліцейської з водієм свідчать про дотримання процедури виявлення ознак наркотичного сп`яніння і висловлення водієві вимоги про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння з огляду на виявлені нею ознаки такого сп`яніння з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції. Зафіксовані обставини спілкування поліцейських з ОСОБА_1 спростовують твердження захисника у судовому засіданні про упереджене ставлення поліцейських до ОСОБА_1 , навпаки поліцейські роз`яснили причину зупинки транспортного засобу, перевірили ознаки сп`яніння, запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, на що водій погодився, дорогою до медичного закладу поліцейська роз`яснила повністю процедуру огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, після чого водій відмовився від такого огляду. Жодного примусу чи провокативних дій стосовно водія поліцейські не вчиняли, їхнє спілкування було коректним і неупередженим.

У судовому засіданні захисник зазначила, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, коли відмовився від огляду на стан сп`яніння, оскільки отримав повідомлення про травмування військовослужбовця, якого він зобов`язаний був доставити до госпіталя. Це твердження захисником уточнено в письмовому клопотанні про закриття провадження у справі, зокрема захисником зазначено, що ОСОБА_1 приблизно о 09:08 год. отримав повідомлення, що військовослужбовця у військовій частині привалило деревом, і він має негайно з`явитися на місце події, будучи начальником медичної служби.

Разом з тим, згідно з відеозаписом протягом поїздки в патрульному автомобілі поліції до медичного закладу ОСОБА_1 ні з ким іншим окрім поліцейських не розмовляв, що було чути на відеозаписі з нагрудних відеокамер обох поліцейських. Дорогою він просто запитав у поліцейських, чи може він відмовитися від огляду на стан сп`яніння, на що поліцейський відповів ствердно й роз`яснив, що в такому разі передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (відеозапис 09:09 год.). Окрім того, на запитання захисника в судовому засіданні про спілкування ОСОБА_1 по телефону поліцейська Ісакова А.В. пояснила, що у ОСОБА_1 сіла батарея телефона, й він спілкувався з телефона її напарника, що було пізніше його відмови від огляду на стан сп`яніння.

Щодо аргументів про необхідність доставки ОСОБА_1 хворого, який був разом з ним в автомобілі, то суд звертає увагу, що цей хворий міг самостійно дістатися до Чернігівського військового госпіталя, біля якого поліцейські зупинили автомобіль ОСОБА_1 . Хворий ходив біля автомобіля й надані медичні документи не вказують на неможливість хворого самостійно звернутися до медичної установи. При спілкування з поліцейськими згідно з відеозаписом ОСОБА_1 також не висловлював такі мотиви своєї відмови від огляду на стан сп`яніння.

Також суд звертає увагу на зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення особисті пояснення по суті вчиненого правопорушення, зокрема ОСОБА_1 особисто виклав пояснення: «Не згоден, вживав обезболюючі: нефам, кедекс». Отже мотивами відмови водія від огляду на стан сп`яніння не була необхідність доставки хворих до медичної установи чи надання їм медичної допомоги.

За змістом ст. 17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності не підлягає адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не діяв у стані крайньої необхідності, коли відмовився від огляду на стан наркотичного сп`яніння за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин.

У судовому засіданні захисник зауважила, що поліцейські не мали права проводити огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, зважаючи на його статус військовослужбовця; на думку захисника, такий огляд мав бути проведений в порядку ст. 266-1 КУпАП. Водночас, суд не може погодитися з твердженням щодо необхідності залучення військовослужбовців до огляду на стан сп`яніння іншого військовослужбовця, який керував власним транспортним засобом. За змістом ч. 1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Як зазначено вище, порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд водіїв на стан сп`яніння передбачено ст. 266 КУпАП та Інструкцією. Цими нормативно-правовими актами передбачено процедуру огляду водія на стан сп`яніння, відповідно до якої такий огляд проводиться поліцейським чи в медичному закладі за його направленням. Отже, встановлений порядок огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння не передбачає залучення військовослужбовців для огляду водія, незалежно від того, чи є він військовослужбовцем чи ні. Положення цієї статті не містять жодних заборон чи застережень щодо проведення огляду на стан сп`яніння військовослужбовців.

Огляд ОСОБА_1 щодо перебування його в стані сп`яніння не міг проводитися на підставі ст. 266-1 КУпАП посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Так, за змістом ч. 2 ст. 266-1 КУпАП передбачено, що огляд на підставі вказаної статті проводиться щодо військовослужбовців Збройних Сил України під час виконання обов`язків військової служби або перебування на території військових частин. У свою чергу, статтею 266 КУпАП передбачено порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд водіїв на стан сп`яніння, який дотримано поліцейськими при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Таким чином, поліцейськими повністю дотримано порядок виявлення у водія транспортного засобу ознак наркотичного сп`яніння згідно зі ст. 266 КУпАП та Інструкцією.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння; пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Отже, на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зобов`язаний був знати свій обов`язок пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння на вимогу поліцейського.

За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, тобто є окремим складом адміністративного правопорушення.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Таким чином, за наслідками розгляду справи встановлено підстави для накладення стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік в межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинене правопорушення.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення та дані особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Таким чином, за наслідками розгляду справи встановлено підстави для накладення стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік в межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинене правопорушення.

Захисником подано клопотання про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації, згідно з яким захисник просила у разі визнання ОСОБА_1 винним в інкримінованому йому діянні, застосувати за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначати йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік. Це клопотання захисника не може бути задоволено з огляду на таке.

Адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, передбачене ст. 130 КУпАП, характеризується значною, порівняно з іншими адміністративними правопорушеннями, які визначені приписами КУпАП, суспільною шкідливістю, оскільки санкції частин цієї статті передбачають застосування до правопорушника більш суворого адміністративного стягнення, ніж у інших випадках, передбачених КУпАП.

З-поміж іншого, саме характер суспільної небезпеки (суспільної шкідливості) відмежовує адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, від кримінального правопорушення. Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, за своїм складом є формальним, а диспозиція вказаної статті не містить вказівок на настання шкідливих наслідків протиправного діяння, фізичної шкоди, яка могла бути завдана об`єкту посягання, тобто відповідальність настає лише за сам факт вчинення діяння. Відсутність шкідливих наслідків для охоронюваних законом прав та інтересів не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Водночас наслідком вчинення дій, які утворюють склад кримінального правопорушення, може бути реальна шкода охоронюваним суспільним інтересам, зокрема заподіяння тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого або його смерті.

За приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативний вид стягнення, а саме штраф із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Вочевидь, таке стягнення свідчить про підвищену суспільну шкідливість діяння, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому законодавець установив, що виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами, неможливе в інший спосіб, незалежно від наявності чи відсутності обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

У ч. 2 ст. 33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Тобто санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП безальтернативно передбачено накладення адміністративного стягнення на водіїв у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Водночас, за змістом ст. 33 КУпАП заборонено при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд зважає на наступне. За змістом ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір – 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено пільги щодо сплати судового збору, зокрема, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій – у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав (пункт 13 вказаної статті). Очевидно, що ця справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не пов`язана з порушенням його прав, а навпаки розглядається порушення останнім Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у зв`язку з прийняттям судового рішення про накладення адміністративного стягнення стосовно нього.

Керуючись ст. ст. 33, 283, 284 п. 1, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Б.В. Крапивний