Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №750/8912/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8912/26

Провадження № 3/750/2597/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Косенко О.Д., за участю секретаря Суконнової В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП – НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , –за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 06 серпня 2026 року о 01 годині 00 хвилин в м. Чернігові, по вулиці Шевченка 114, керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, що підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14.05.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Зазначене адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 26.08.2026, 08.09.2026 не з`явився.

До початку судового розгляду справи 01.10.2026 через канцелярію суду надійшло письмове пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Родіної О.В., у якому вона просила закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування вказала, що справа № 756/4196/26, у якій ОСОБА_1 постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14.05.2026 було накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортним засобом, розглядалася без його участі, копію постанови він не отримував. Наразі готується апеляційна скарга на вказане судове рішення.

Крім того, у поясненні вказано, що в день зупинки транспортного засобу 06.08.2026 та складення протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП останній виконував військове завдання як військовослужбовець ЗСУ, про що повідомив поліцейського і керував автомобілем у зв`язку зі службовою необхідністю, а тому правопорушення вчинене у стані крайньої необхідності, відповідно до ст. 17 КУпАП.

У судовому засіданні 01.10.2026 ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, просив суд закрити провадження у справі.

Пояснив, що, ані наркотичних, ані алкогольних напоїв не вживає, що підтверджується неодноразовим проходженням ним відповідних оглядів у закладах охорони здоров`я. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у лютому 2026 року не відмовлявся, а відмовився проходити його у конкретному закладі, лікарям якого не довіряв, тому рішення про позбавлення його права керування транспортним засобом за ст. 130 КУпАП, винесене Оболонським районним судом м. Києва у травні 2026 є незаконним, адвокатом готується на нього апеляційна скарга.

Його військова служба у ЗСУ пов`язана з логістикою, потребує постійного пересування по території України, тому він постійно користується автотранспортом. Використання автотранспорту для нього є критично важливим, а тому він змушений керувати транспортним засобом в інтересах захисту України, тобто фактично воно здійснюється в умовах крайньої необхідності. Коли його раніше зупиняли працівники поліції та повідомляли про наявність судового рішення, яким його позбавлено права керування транспортним засобом, ОСОБА_1 завжди телефонував адвокату, яка запевняла його, що указане рішення оскаржене у суді, не набрало законної сили, тому він має право керувати автомобільним транспортом, а у гаджетах поліцейських просто не підтягнута відповідна інформація. Також ОСОБА_1 стверджує, що до останнього випадку його зупинки у серпні поточного року, водійське посвідчення на його ім`я відображалося в застосунку «ДІЯ».

Суд, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

На підставі ст. 280 КУпАП судом було встановлено обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні.

Винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 748464 від 06 серпня 2026 року в якому викладена суть вчиненого адміністративного правопорушення;

-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої 06 липня 2026 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП;

-копією постанови Оболонського районного суду м. Києва від 14 травня 2026 року у справі 756/4196/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з призначенням стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами протягом 1 року (постанова набрала законної сили 25 травня 2026 року).

-інформацією, розміщеною на СD-диску.

Крім того, за відомостями з відкритих джерел, а саме: з веб-сайтів «Судова влада України» та ЄДРСР, встановлено, що постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 11.08.2026 у справі № 7344/3381/26 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом, будучи позбавленим такого права, що мало місце 18.07.2026. Рішення оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Також у вищезазначених джерелах наявна інформація про винесення 17.09.2026 Новозаводським районним судом м. Чернігова постанови у справі № 3/751/1819/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП у зв`язку з керуванням транспортним засобом, особою, позбавленою такого права, що мало місце 08.08.2026. Рішення на даний час законної сили не набрало.

Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачений склад адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , який полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Пунктом 2.1 «а» ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частина 4 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

За наведених вище обставин суд дійшов беззаперечного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вирішуючи питання по міру стягнення, суд враховує наступне.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов`язкове накладення на правопорушника стягнення як у виді штрафу в певному розмірі, так і у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Стаття 30 КУпАП не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 04 вересня 2023 року /справа № 702/301/20/ зазначила наступне.

Внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не має посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 та його захисника щодо необізнаності ОСОБА_1 про факт позбавлення його права керування транспортним засобом, оскільки такі доводи спростовуються обставинами неодноразового притягнення його до адміністративної відповідальності за це діяння як працівниками поліції за ч. 4 ст. 126 КУпАП, так Козелецьким районним судом та Новозаводським районним судом м. Чернігова, рішення яких хоча і не набрали законної сили, проте у своїй мотивувальній частині містять посилання на обставини складення працівниками поліції відповідних протоколів про адміністративне правопорушення.

Указані дії свідчать про свідоме та системне ігнорування ОСОБА_1 покладеного на нього Правилами дорожнього руху України та рішенням Оболонського районного суду м. Києва, яке набрало законної сили, обов`язку утримуватися від керування транспортними засобами.

Також з огляду на системність, послідовність протиправної поведінки ОСОБА_1 , а також на відсутність доказів виконання ним 06.08.2026 невідкладного завдання командування щодо захисту України, яке б полягало в усуненні небезпеки, яка за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами чи іншими особами або без використання ОСОБА_1 транспортного засобу, суд відхиляє його та захисника доводи про вчинення правопорушення в умовах крайньої необхідності.

Вирішуючи питання про вид стягнення, суд вважає за необхідне з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом строком на шість років та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки вважає, що такий вид стягнення сформує у нього звичку законослухняної поведінки.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 665 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави.

Керуючись ст. 33, 40-1, ч. 5 ст. 126 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на шість років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя О.Д. Косенко